Ухвала суду № 65880411, 10.04.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А [1]

10 квітня 2017 року м. Київ

Суддя Апеляційного суду м. Києва Немировська О.В., перевіривши виконання вимог ст.ст. 293-298 ЦПК України по цивільній справі позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Служба у справах дітей Печерської районної у м.Києві державної адміністрації про визначення місця проживання малолітніх дітей та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання малолітніх дітей, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 29 січня 2016 року,

встановив:

рішенням Печерського районного суду м.Києва від 29 січня 2016 року в задоволенні первісного позову відмовлено, зустрічний позов задоволено, визначено місце проживання дітей з матір'ю - ОСОБА_2

Рішенням Апеляційного суду м.Києва від 29 квітня 2016 року, яке було залишено без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 20 липня 2016 року, рішення Печерського районного суду м.Києва від 29 січня 2016 року було скасовано та ухвалено нове, яким позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено та визначено місце проживання дітей разом з батьком.

Постановою Верховного Суду України від 14 грудня 2016 року ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 20 липня 2016 та рішення Апеляційного суду м.Києва від 29 квітня 2016 року було скасовано, а рішення Печерського районного суду м.Києва від 29 січня 2016 року - залишено в силі.

28 березня 2017 року представник ОСОБА_3, яка не була стороною у справі, звернулась до суду із апеляційною скаргою на рішення Печерського районного суду м.Києва від 29 січня 2016 року, в якій зазначала, що вказаним рішенням було вирішено питання про права та обов'язки ОСОБА_3, яка є бабусею малолітніх дітей, а оскаржуване рішення позбавляє її можливості спілкуватися з малолітніми дітьми та брати участь у їх вихованні.

Відповідно до ч. 1 ст. 292 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

В даному випадку, питання про встановлення, зміну або припинення прав та обов'язків ОСОБА_3 не вирішувалось.

Матеріали справи свідчать про те, що ОСОБА_3 неодноразово зверталась до суду із аналогічними апеляційними скаргами, однак ухвалами Апеляційного суду м.Києва від 02 березня 2017 року та 24 березня 2017 року апеляційні скарги ОСОБА_3 на рішення Печерського районного суду м.Києва від 29 січня 2016 року було повернуто.

Подача апеляційних скарг на одне і те саме судове рішення свідчить про недобросовісне здійснення ОСОБА_3 своїх процесуальних прав.

Оскаржуване рішення не містить будь-яких висновків щодо прав та обов'язків апелянта ОСОБА_3, сторонами у справі не заявлялись вимоги і відповідно судом не вирішувались питання щодо участі її у вихованні або визначення порядку спілкування з малолітніми дітьми. Крім того, ОСОБА_3 не позбавлена права звернутись до суду з позовом із самостійними вимогами щодо участі у вихованні онуків.

Враховуючи викладене, підстави для відкриття провадження у справі за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 відсутні, а тому апеляційну скаргу слід повернути скаржнику.

Керуючись ст.ст. 292, 297 ЦПК України, суддя,

ухвалив:

апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 29 січня 2016 року - повернути скаржнику.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Суддя

№ справи: 757/11568/15-ц

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/5652/2017

Головуючий у суді першої інстанції: Остапчук Т.В.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Немировська О.В.