Ухвала суду № 65875537, 05.04.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/3739/17

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Драгомерецький М. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.04.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого судді: Драгомерецького М.М.

суддів: Черевка П.М.,

ОСОБА_2

при секретарі: Фабіжевській Т.С.,

за участю: представника позивача ОСОБА_3 ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Малиновського районного суду м.Одеси від 02 березня 2017 року за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про припинення договору поруки,-

В С Т А Н О В И Л А:

01 березня 2017 року ОСОБА_3 звернулась до суду із позовом до ПАТ «УкрСиббанк» про припинення договору поруки.

Ухвалою Малиновського районного суду м.Одеси від 02 березня 2017 року позовну заяву повернуто позивачу для предявлення до належного суду.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати ухвалу місцевого суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального права.

У судове засідання до суду апеляційної інстанції сторони по справі не з'явились, але про розгляд справи вони сповіщались належним чином, документи підтверджуючі поважність причини неявки до суду ними надано не було. Крім того, інтереси позивача ОСОБА_3 представляє її довірена особа. Тому у відповідності до ч. 2 ст. 305 ЦПК України їх неявка до апеляційного суду не перешкоджає подальшому розглядові справи та доступі до апеляційного суду.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали цивільної справи, законність і обґрунтованість ухвали суду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Так, відповідно до ч. 2ст. 109 ЦПК Українипозови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням.

Згідно ч. 8ст. 110 ЦПК України та п.39 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №3 від 01.03.2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» позови, що виникають з договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.

Відповідно п.4 ч.1ст.532 ЦК України,якщо місце виконання зобов'язання не встановлено у договорі, виконання провадиться за грошовим зобов'язанням - за місцем проживання кредитора, а якщо кредитором є юридична особа - за її місцезнаходженням на момент виникнення зобов'язання.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для звернення до суду являється договірпоруки №221149 від 31 липня 2008 року, що був укладений між ОСОБА_3 та відділенням ПАТ «УкрСиббанк» №426, яке знаходиться за адресою: м.Одеса вул.Б.Хмельницького, 70.

Відповідно до статті 95 ЦК України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза межами її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності.

Згідно ч.7 ст. 110 ЦПК України позови, що виникають з діяльності філії або представництва юридичної особи, можуть предявлятися також за їх місцезнаходженням.

Судовою колегією було встановлено, що спірний договір поруки було укладено між позивачем ОСОБА_3 та АКІБ «УкрСиббанк» в особі начальника відділення №426 АКІБ «УкрСиббанк» ОСОБА_5, який діяв на підставі довіреності від 01.02.2008 року посвідченої приватним нотаріусом ОМНО ОСОБА_6 зареєтровим №299.

Кірм того, у п.5.7 Договору поруки №221149 від 31 липня 2008 року зазначено, що сторонами погоджено, що адреса кредитора для листування, зазначена у цьому договорі, а саме м.Одеса вул.Б.Хмельницького, 70, вважається місцем виконання сторонами своїх зобовязань за договором.

При цьому слід зазначити, що суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що ЗУ «Про захист прав споживачів», який надає можливість предявити позов за місцем проживання позивача, на дані правовідносини не поширюється виходячи з наступного.

Споживач в розумінні п. 22 ст. 1 ЗУ "Про захист прав споживачів" - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.

ОСОБА_3 укладаючи договір поруки не придбавала, не замовляла та не використовувала продукцію ПАТ «УкрСиббанк», а лише взяла на себе зобовязальні обовязки щодо виконання ОСОБА_7 умов укладеного останнім кредитного договору.

Конституційний суд України в своєму рішенні від 10.11.2011 року, № 15-рп/2011 зазначив, що в аспекті конституційного звернення положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 ЗУ "Про захист прав споживачів" від 12 травня 1991 року N 1023-XII з наступними змінами у взаємозв'язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції Українитреба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем тапозичальником(споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

Аналізуючи норми ЗУ "Про захист прав споживачів" та беручи до уваги рішення Конституційного Суду України, поручителя не можна вважати споживачем банківських послуг, а тому позов про визнання договору поруки недійсним предявляється з врахуванням підсудності визначеної ст. 110 ЦПК України.

Таким чином, постановляючи ухвалу від 02 березня 2017 року, суд першої інстанції не врахував зазначених вимог закону та дійшов до передчасного висновку про повернення позовної заяви.

Відповідно до ч.3 ст.312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а ухвала Малиновського районного суду м.Одеси від 02 березня 2017 року скасуванню, як така, що не відповідає вимогам процесуального закону та матеріалам справи, з передачею питання про відкриття провадження у справі на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала суду апеляційної інстанції про скасування ухвали суду першої інстанції про повернення позовної заяви не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Тому у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 324 ЦПК України ця ухвала апеляційного суду оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Керуючись ст. ст. 303, 307 ч.2 п.2, 312, 313, 315, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково, ухвалу Малиновського районного суду м.Одеси від 02 березня 2017 року скасувати, передати питання про відкриття провадження у справі на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та подальшому оскарженню не підлягає.

Судді апеляційного суду Одеської області: М.М. Драгомерецький

ОСОБА_8

ОСОБА_2