Рішення № 65873121, 06.04.2017, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 337/2701/16 Головуючий у 1 інстанції: Гнатик Г.Є.

Провадження № 22-ц/778/458/17 Суддя-доповідач: ОСОБА_1

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2017 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі

Головуючого: Маловічко С.В., суддів Гончар М.С., Подліянової Г.С.

при секретарі: Остащенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Концерну «Міські теплові мережі» в особі філії концерну «МТМ» Хортицького району м. Запоріжжя на рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 16 листопада 2016 року у справі за позовом Концерну «Міські теплові мережі» в особі філії концерну «МТМ» Хортицького району м. Запоріжжя до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води,

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду із вищезазначеним позовом, який обґрунтовує тим, що у травні 2016 року він звертався до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за послуги з централізованого опалення за період з 01.01.2009р. по 30.04.2016р. у розмірі 8696,71 грн., у прийнятті якої було відмовлено ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 02.06.2016 року. Тому, посилаючись на те, що у період з 01.01.2009р. по 30.04.2016р. ним надавались відповідачу послуги з централізованого опалення, підігріву питної води у житлове приміщення, яке розташовано за адресою: АДРЕСА_1, власником якої є відповідач, який нерегулярно і не в повному обсязі здійснював платежі за ці послуги, позивач просив стягнути з неї уточнену в ході розгляду справи суму заборгованості в розмірі 5632,34 грн. та судові витрати, поновивши строк позовної давності, який був пропущений з поважних причин необізнаності щодо дійсного квартиронаймача та власника квартири, яким вони вважали померлу ОСОБА_3

Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 16 листопада 2016 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, (ІПН НОМЕР_1), яка є власником житлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, на користь Концерну «Міські теплові мережі» (р/р 26031300042813 Філія Запорізьке обласне управління ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957, ЄДРПОУ 32121458) заборгованість за надані послуги з централізованого опалення, підігріву питної води за період з 01.05.2013 по 30.09.2016 року в сумі 54 грн. 34 коп. та сплачений судовий збір у розмірі 1378 грн., а всього 1432 грн. 34 коп.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Концерн «Міські теплові мережі» в особі філії концерну «МТМ» Хортицького району м. Запоріжжя подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить змінити рішення суду першої інстанції: поновивши строк позовної давності, стягнути всю суму заборгованості з відповідача.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання апеляційного суду 06 квітня 2017р. не зявилася, про слухання справи сповіщалась за адресою житлового приміщення у м. Запоріжжі, у якому вона є власницею, на інші відомі суду адреси, до Головпоштамту м. Києва «за запитом», а також в інший, передбачений ч. 6 ст. 74 ЦПК України спосіб телефонограмою на виявлений у матеріалах справи номер мобільного телефону.

Від відповідача ОСОБА_2 до апеляційного суду надійшли письмові заперечення, у яких вона просить рішення в частині стягнутої суми заборгованості залишити без змін, але зменшити розмір судових витрат, а також розглянути справу у судовому засіданні 06 квітня 2017р. за її відсутності.

Зважаючи на вказані обставини, колегія розглянула справу у відсутності відповідача ОСОБА_2 у відповідності до вимог ч. 2 ст. 305 ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення представника Концерну «МТМ» за довіреністю Прокоп»єву Т.О., яка підтримала апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Споживач згідно ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" зобовязаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 67, 68 ЖК України, наймачі (власники) квартир зобов'язані щомісяця своєчасно вносити плату за комунальні послуги, до числа яких входять послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води.

За правилами ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

За нормами ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору або вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статті 24 ч. 3 Закону України «Про теплопостачання» споживач теплової енергії зобов»язаний своєчасно укласти договір з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії. Однак відсутність відповідного договору не є підставою для відмови у стягненні заборгованості за послуги опалення, оскільки згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають також із дій осіб, які породжують ці права та обов'язки, і такою дією в даних правовідносинах є надання послуг та їх отримання відповідачем.

Судом встановлено, що згідно довідки ВРЕЖО № 8 від 11.05.2011р. основним квартиронаймачем за адресою: АДРЕСА_1 значиться ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка зареєстрована у квартирі одна (а.с. 12).

На підставі заяви Концерну «Міські теплові мережі» в особі філії концерну «МТМ»

Хортицького району м. Запоріжжя 19.07.2011 року Хортицький районний суд м. Запоріжжя видав судовий наказ про стягнення з ОСОБА_3 суми заборгованості за послуги, надані у житлове приміщення, яке розташовано за адресою: АДРЕСА_1, у розмірі 4 321 грн. 38 коп. (а.с. 13).

Згідно постанови від 23.01.2013р. державний виконавець Хортицького ВДВС ЗМУЮ закінчив виконавче провадження ВП № 36063338, яке було відкрите на підставі судового наказу № 2н-2334/2011 року про стягнення 4321 грн. 38 коп. з ОСОБА_3, на підставі довідки про смерть серії ЖС № 083253 від 22.07.2007 року (а.с. 45).

Як вбачається з інформаційної довідки № 46285390 від 26.10.2015 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, згідно свідоцтва про право на спадщину, право власності на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, належить ОСОБА_2 з 10.02.2003 року (а.с.15).

Позивач - Концерн «МТМ» Хортицького району м. Запоріжжя надавав послуги з централізованого опалення, підігріву питної води у вказане житлове приміщення, які у нарахованих сумах щомісячно не оплачувались, тому у періоді з 01.01.2009р. по 30.09.2016 р. утворилась заборгованість у розмірі 8696,71 грн. (а.с. 8-11).

Згідно з останнім розрахунком заборгованості, наданим Концерном «Міські теплові мережі» в особі Філії Концерну «МТМ» Хортицького району, станом на 16.11.2016р. відповідач ОСОБА_2, отримавши послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води в повному обсягу, які подавались до її житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2, має заборгованість з їх оплати на загальну суму 5 632 грн. 34 коп., яка складається із заборгованості: у сумі 1375,27 грн. за період з 01.01.2009р. по 31.12.2009 р.; у сумі 1867,84 грн. за період з 01.01.2010р. по 31.12.2010р.; у сумі 1955,37 грн. за період з 01.01.2011р. по 31.12.2011р.; за період з 01.01.2012р. по 31.12.2012р. переплата на суму 210,38 грн.; за період з 01.01.2013р. до 31.12.2013р. заборгованість склала 9,51 грн.; за період з 01.01.2014р. по 31.12.2014р. переплата склала 6,30 грн.; за період з 01.01.2015р. по 31.12.2015р. переплата склала 1,31 грн.; за період з 01.01.2016р. по 30.09.2016р. заборгованість склала 642,34 грн. з урахуванням коригування сплачених сум (а.с. 89). Крім того, відповідачка здійснила ще одну проплату 14.11.2016 року у сумі 588 грн. за серпень-вересень 2016р. (а.с. 82).

Після встановлення власника вищезазначеної квартири в жовтні 2015р. Концерн «Міські теплові мережі» в особі Філії Концерну «МТМ» Хортицького району у травні 2016р. звернувся до Хортицького районного суду м. Запоріжжя із заявою про видачу судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_2 суми заборгованості за період з 01.01.2009р. по 30.04.2016р. Ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 02.06.2016р. у прийнятті заяви про видачу судового наказу відмовлено, а заявнику розяснено, що заявлені ним вимоги можуть бути розглянуті у позовному провадженні (а.с.7).

19.07.2016р. Концерн «МТМ» звернувся до Хортицького районного суду з позовом, згодом уточнивши його у періоді та сумі, про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за надані до її квартири послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води (підігріву питної води) за період з 01.01.2009р. по 30.09.2016р. в розмірі 5632 грн. 34 коп. Крім того, просив поновити йому строк позовної давності через пропуск його з поважних причин, якими вважав свою необізнаність про зміну власника квартири, про що йому стало відомо лише в жовтні 2015р.

У письмових запереченнях на позов ОСОБА_2 просила про застосування строку позовної давності, вказувала, що поважних причин для його поновлення у Концерну «МТМ» не мається.

Задовольняючи частково позов Концерну «МТМ», суд першої інстанції виходив із того, що позивачем без поважних причин пропущено строк позовної давності щодо заборгованості за період з 01.01.2009р. по 30.04.2013р., про застосування якого просила відповідач, та підстав для його поновлення не мається, а у періоді з 01.05.2013р. по 30.09.2016р. відповідач сплатила значну суму за надані послуги, внаслідок чого її заборгованість до стягнення складає 54,33 грн. та судовий збір у сумі 1378 грн.

В апеляційній скарзі Концерн «МТМ» наголошує на тому, що судом безпідставно не враховано поважні причини пропуску строку позовної давності, якими є його необізнаність про зміну власника квартири 283 в б. 9 по вул. 14 Жовтня в м. Запоріжжі з ОСОБА_3 на ОСОБА_2, про що йому стало відомо з Державного реєстру у жовтня 2015р., коли цей Реєстр було відкрито для доступу позивачеві. Крім того, вважає, що позовну давність було перервано поданням заяви про видачу судового наказу у червні 2011р., на підставі якої судовий наказу було видано, а також діями самої відповідачки зі сплати боргів у значних сумах.

ОСОБА_2 рішення суду не оскаржила, лише пославшись у письмових запереченнях на апеляційну скаргу позивача на те, що судом неправильно було розраховано судовий збір у сумі 1378грн., в той час як його сума пропорційно до задоволених вимог має складати 8,55 грн. В апеляційній скарзі визнала, що Концерн «МТМ» міг дізнатись про неї як про власника вказаної квартири з січня 2013р., коли йому було повернуто без виконання судовий наказ про стягнення заборгованості з ОСОБА_3, яка до видачі цього наказу вже померла.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та заперечення відповідача на неї за матеріалами справи, колегія встановила наступне.

Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Оплата за послуги з водопостачання та водовідведення повинна вноситись щомісячно, за надані послуги за минулий місяць.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки статтею 257 ЦК України.

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

За положеннями статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов»язку. Позовна давність переривається у разі пред»явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Відмовляючи у задоволенні заяви про поновлення строку позовної давності, суд не визнав ті причини, на які посилався позивач, поважними, оскільки ОСОБА_2 стала власником квартири з 10.02.2003р.

З цими висновками колегія погоджується лише частково з огляду на слідуюче.

Зареєструвавши право власності на АДРЕСА_3 за собою ще у 2003 році, ОСОБА_2 не переоформила на себе особовий рахунок, а також жодного договору з надавачами послуг, зокрема, і з Концерном «МТМ» не уклала. Внаслідок чого у ВРЕЖО № 8 як балансоутримувача на той час вказаного будинку мались відомості, що основним квартиронаймачем у цій квартирі є ОСОБА_3

Довідку саме з такими даними ВРЕЖО № 8 в травні 2011р. видало Концерну «МТМ», тому останній на її підставі стягував борг за період з 01.01.2009р. по травень 2011р. з ОСОБА_3

Взнав Концерн «МТМ» про те, що ОСОБА_3 померла, тільки в січні 2013р., коли виконавче провадження було закінчено на цих підставах.

Отже, у Концерну «МТМ» саме з цього моменту виникло право вимагати від іншого боржника виконання обов»язку щодо сплати заборгованості за надані послуги, але з позовом до суду до ОСОБА_2 він звернувся лише 19.07.2016р. Колегія вважає, що невстановлення особи боржника ще протягом більш як 2,5 років з моменту отримання інформації про смерть ОКН ОСОБА_3, не можна визнати поважною причиною пропуску трирічного строку позовної давності.

Разом з тим, суд, аналізуючи здійснені ОСОБА_2 платежі за послуги позивача, не звернув уваги на те, що вона сплачувала за попередній рік суми більші, ніж їй нараховано за цей рік, що є фактично визнанням боргу, який утворився за більш ранній період.

Так, згідно наданих суду копій квитанцій ОСОБА_2 оплатила: 10.01.2014р. - 1620 грн. з призначенням платежу за січень-грудень 2013 року (а.с.51); 04.11.2014р. - 1021 грн. з призначенням платежу січень-вересень 2014р. (а.с. 52); 29.09.2016р. - 400 грн. з призначенням платежу жовтень-грудень 2014р. (а.с. 53); 29.09.2016р. - 1231 грн. з призначенням платежу січень-грудень 2015р. (а.с. 55); 29.09.2016р. - 2553 грн. з призначенням платежу січень липень 2016р. (а.с. 56), що не заперечується позивачем. Також відповідач оплатила 14.11.2016р. суму 588 грн. з призначенням платежу серпень-вересень 2016р., про що надала копію квитанції (а.с. 82).

Проте, суд не врахував визнання відповідачем того факту, що вона здійснювала платежі і раніше, але платіжні документи за 2011-2013рр. вона не надала, а за 2009-2010рр. - у неї не збереглись ( письмові заперечення а.с. 50). При цьому, відповідач не оспорювала табличні розрахунки позивача, роблячи на їх підставі свої помітки про сплачені суми ( а.с. 57-62).

З такого табличного розрахунку за період з 01.01.2009р. по 06.2013р. вбачається, що у січні 2013р. відповідач сплатила 2032 грн. за 2012 рік, в той час як їй було нараховано за цей рік 1821,62 грн., та переплата склала 210.38 грн. ( а.с. 9, 114). Те, що в цю суму не входила плата за січень 2013р. у сумі 252,95 грн., слідує з наступної квитанції від 10.01.2014р., у якій зазначено про сплату, зокрема, за січень 2013р. ( а.с. 51).

Таким чином, сплатою у січні 2013р. відповідач перервала перебіг строку позовної давності по періоду з 01.01.2010р. по 01.01.2013р., у стягненні заборгованості за який позивачу було відмовлено.

Зважаючи на вказані обставини, колегія вважає, що з відповідача підлягає стягненню заборгованість за надані послуги за вказаний період, яка складає: за 2010 рік 1867,64 грн. за 2011 рік - 1955,37 грн., з якої слід вирахувати переплачену за 2012 рік суму 210,38 грн., що становить: 1867,64 + 1955,37 210,38 = 3612,83 грн. За період з 01.01.2013р.- 30.09.2016р. недоплата складає 57,24 грн., тому загальна сума до стягнення дорівнює: 3612,83 + 57,24 = 3670,07 грн. А за 2009 рік суд правильно відмовив у стягненні заборгованості у сумі 1375,27 грн., оскільки по цьому періоду строк позовної давності пропущено без поважних причин та він не переривався будь-яким чином.

Змінюючи рішення суду, колегія у відповідності до положень ст. 88 ЦПК України вирішує питання щодо судового збору, який присуджується позивачеві пропорційно до задо-

волених вимог.

Так, за подання позову на суму 5632,34 грн. Концерн «МТМ» сплатив 1378 грн., позов було задоволено частково на суму 3670,07 грн., тому компенсації за рахунок відповідача підлягає частина судового збору, яка становить: 3670,07 х 1378 : 5632,34 = 897,91 грн.

За подання апеляційної скарги Концерн «МТМ» сплатив 1515,80 грн., позов підтримано після сплати відповідачем останнього платежу на суму 5044,34, задоволено на суму 3670,07 грн., тому компенсації підлягає судовий збір в сумі: 3670,07 х 1515,80 : 5044,34 = 1102,84 грн.

Всього з відповідача слід стягнути судовий збір у загальній сумі: 897,91 грн. + 1102,84 = 2000,75 грн.

Беручи до уваги все вищенаведене, колегія у відповідності до вимог п.п. 3, 4 ч. 1 статті 309 ЦПК України частково задовольняє апеляційну скаргу, внаслідок чого ухвалює нове рішення про зміну рішення суду І інстанції в частині періоду і розміру стягнутої заборгованості та судового збору.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 315, 316 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Концерну «Міські теплові мережі» в особі філії концерну «МТМ» Хортицького району м. Запоріжжя задовольнити частково.

Рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 16 листопада 2016 року у цій справі змінити в частині періоду та розміру стягнутої заборгованості і судових витрат, стягнувши з ОСОБА_2 на користь Концерну «МТМ» в особі філії концерну «МТМ» Хортицького району м. Запоріжжя заборгованість за надані послуги з централізованого опалення, підігріву питної води за період з 01.01.2010р. по 30.09.2016р. в сумі 3670 (три тисячі шістсот сімдесят) гривень 07 копійок та судовий збір в сумі 2000 ( дві тисячі) гривень 75 копійок, а всього 5670 (п»ять тисяч шістсот сімдесят) гривень 82 копійки.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Маловічко С.В.

Судді: Гончар М.С.

ОСОБА_4