Ухвала суду № 65872833, 31.03.2017, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/17610/17-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2017 року Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Цокол Л.І. за участі секретарів Мудрак О.Р., Кравченко Х.С., прокурора Мирополець Д.О., підозрюваної ОСОБА_1, захисників Плетньової Ю.В., Козир Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання слідчого в особливо важливих справах п'ятого відділу з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України Зубчука Р.В. про застосування ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий в особливо важливих справах п'ятого відділу з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України молодший радник юстиції Зубчук Роман Віталійович, розглянувши матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014220510002973, за погодженням прокурора Мирополець Д. звернувся до слідчого судді із клопотанням та просить застосувати до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженці Російської Федерації, громадянки України, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, запобіжний захід - тримання під вартою. Під час визначення розміру застави у кримінальному провадженні урахувати збитки завдані кримінальним правопорушенням, а саме 128 796 934 (сто двадцять вісім мільйонів сімсот дев'яносто шість тисяч дев'ятсот тридцять чотири) гривень, та визначити заставу у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме у розмірі не менше 100 000 ( сто мільйонів) гривень.

Під час розгляду клопотання прокурор Мирополець Д. підтримав його, просив задовольнити, вказуючи наступне. П'ятим відділом з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12014220510002973 від 08.11.2014 за фактом вчинення посадовими особами Харківської міської ради кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 364 (у редакції Закону України від 05.04.2001) КК України.

Зокрема, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка займала посаду заступника міського голови - директора Департаменту містобудування, архітектури та земельних відносин Харківської міської ради, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, який займав посаду начальника управління містобудування та архітектури Департаменту містобудування, архітектури та земельних відносин Харківської міської ради, та одночасно являвся заступником директора Департаменту містобудування, архітектури та земельних відносин Харківської міської ради, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, яки займав посаду заступника начальника управління містобудування та архітектури Департаменту містобудування, архітектури та земельних відносин Харківської міської ради, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_7, яка є матір'ю ОСОБА_7, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_8, яка є співмешканкою ОСОБА_7, ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_9, який є його знайомим, а також інші не встановлені слідством на цей час особи, створили організовану групу для вчинення кримінальних правопорушень на території міста Харкова, а саме для незаконного придбанні прав на майно - на земельні ділянки, розташовані на території міста Харкова.

Вищевказані особи попередньо зорганізувались у стійке об'єднання для вчинення вказаних злочинів, об'єднаних єдиним планом з розподілом функцій кожного з учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи.

Відповідно до розподілу ролей учасників організованої групи ОСОБА_7, як організатор та виконавець, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, як пособники, та які не потребували поліпшення житлових умов та не перебували на відповідних обліках, з метою створення враження про свою належність до осіб, потребуючих поліпшення житлових умов, створили ряд обслуговуючих кооперативів за напрямом діяльності «житлово-будівельні» та ОСОБА_7, як головою цих кооперативів, подані заяви до Харківської міської ради про надання у власність земельних ділянок для будівництва та подальшої експлуатації житлової забудови. ОСОБА_1 як заступник Харківського міського голови - директор Департаменту містобудування, архітектури та земельних відносин Харківської міської ради, керуючись у своїй діяльності Положенням про Департамент містобудування, архітектури та земельних відносин Харківської міської ради і далі - Положення про Департамент), затвердженого рішенням 2 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 31.05.2006 №21/06 «Про затвердження положень виконавчих органів Харківської міської ради 5 скликання» у редакції рішення 17 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 25.12.2007 №336/07, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які підпорядковані ОСОБА_1 працівники, керуючись у своїй діяльності Положенням про управління містобудування та архітектури Департаменту містобудування, архітектури та земельних відносин Харківської міської ради, затвердженим вищезазначеним рішенням (далі - Положення про Управління), та інші невстановлені на даний час службові особи Харківської міської ради, зловживаючи своїми службовими становищем всупереч інтересам служби, діючи в інтересах третіх осіб, достовірно знаючи, що розгляд заяв обслуговуючих кооперативів здійснювався з порушенням порядку, передбаченого вимогами ст. 34 Регламенту Харківської міської ради 5 скликання, затвердженого рішенням 2 сесії 5 скликання № 17/06 від 31.05.2006 далі - Регламент), вимог ст. 41 Земельного кодексу України, ст.ст. 133. 134 Житлового кодексу Української РСР та п. З Примірного статуту, положень Правил, протиправно вносили до проектів рішень, що вже були включені до порядків денних чергових сесій, питань про надання у власність обслуговуючим кооперативам земельних ділянок, які не були погодженими із виконавчими органами та постійними комісіями міської ради, таким чином шляхом обману та зловживання довірою депутатів Харківської міської ради сприяла прийняттю позитивного рішення про надання для забудови земель, що знаходяться у власності територіальних громад відповідно до заяв кооперативів, які представляв ОСОБА_7

Всього ОСОБА_1, діючи у складі організованої групи під його керуванням, спільно із невстановленими службовими особами заволоділи земельними ділянками на території м. Харкова загальною площею 25,1178 га, чим спричинили збитки територіальній громаді м. Харкова на загальну суму 128 796 934 грн., що більше ніж в 600 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.

Своїми умисними діями, що виразились у придбанні права на майно шляхом обману (шахрайство) вчиненого організованою групою в особливо великих розмірах, ОСОБА_1 вчинила кримінальні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 364 (у редакції Закону України від 05.04.2001) КК України.

Обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини:

інформацією ГУ БКОЗ СБ України № 14/1/5-78100 від 26.08.2016 на виконання доручення у порядку ст. 40 КПК України;

рапортом № 17/1/5-2841вн-16 від 15.12.2016 про виявлення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України;

протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 15.09.2016; протоколами огляду речей та документів від 26.09.2016 та 16.10.2016; протоколами допитів свідка ОСОБА_9 від 03.10.2016, згідно яких остання відмовилась давати показання на підставі ст. 63 Конституції України, у зв'язку із перебуванням у цивільному шлюбі із ОСОБА_7;

протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 05.10.2016; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 06.10.2016; протоколами допитів свідка ОСОБА_7 від 07.10.2016 та 11.10.2016; протоколом допиту свідка ОСОБА_1;

інформацією Харківської міської ради №08-04/3638/2-16 від 18.10.2016 на запит ГПУ № 17/1/5-28275-16 від 12.10.2016 щодо не перебування на обліку на відповідних обліках ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9;

протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 20.01.2017. на виконання ухвали Печерського районного суду м. Києва № 757/1549/17-к від 12.01.2017, згідно якого із автоматизованої системи документообігу з програмним забезпеченням «ДокПроф2.0» Харківської міської ради вилучено заяви обслуговуючих кооперативів про надання земельних ділянок, « листи-резолюції, та відповіді на них, тобто підтверджено факти подання відповідних заяв до міської ради ОСОБА_7 як головою обслуговуючих кооперативів;

рішеннями 25 сесії 5 скликання Харківської міської ради № 226/08 від 09.2008, 26 сесії 5 скликання Харківської міської ради № 274/08 від 23.10.2008, 29 сесії 5 скликання Харківської міської ради № 350/08 від 24.12.2008, 31 сесії 5 скликання Харківської міської ради №14/09 від 25.02.2009, 33 сесії 5 скликання Харківської міської ради № 85/09 від 29.04.2009, 38 сесії 5 скликання Харківської міської ради № 275/09 від 25.11.2009 та 39 сесії 5 скликання Харківської міської ради №324/09 від 23.12.2009, на підставі яких обслуговуючим кооперативам, створеним ОСОБА_7, передано у власність земельні ділянки та виготовлено технічну документацію із землеустрою для отримання правовстановлюючих документів; іншими зібраними матеріалами кримінального провадження.

Таким чином, орган досудового розслідування повідомивши ОСОБА_1 підозру, з метою забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищення або спотворення будь- ЯКИХ із речей, документів, електронних носіїв інформації, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та незаконно впливати на потерпілих, свідків, експертів та спеціалістів у цьому кримінальному провадженні, вважає за необхідне застосувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з наступних підстав.

Крім цього, у органу досудового розслідування наявні підстави вважати, що ОСОБА_1, маючи діючий паспорт громадянина України для тимчасового виїзду за кордон, з метою уникнення кримінальної відповідальності може виїхати за межі України.

Разом із цим, ОСОБА_1 займаючи посаду заступника Харківського міського голови, маючи коло зв'язків до якого входять особи керівного складу інших державних органів виконавчої влади, у т.ч. правоохоронних органів, використовуючи свій майновий стан, свої соціальні зв'язки та авторитет у органах місцевого самоврядування м. Харкова, буде здійснювати вплив на свідків, інших підозрюваних осіб у кримінальному провадженні, у т.ч. осіб, які перебувають у її безпосередньому підпорядкуванні, з метою спотворення, знищення або штучного створення доказів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, за для подальшого уникнення кримінальної відповідальності, або з метою переховування від слідства та суду.

Крім цього, враховуючи тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання її винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, у скоєнні

яких вона підозрюється та неможливість запобігання зазначеним ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, тому утримання останньої під вартою являється єдиними гарантованим та можливим способом унеможливити її спілкування з іншими підозрюваними та свідками, що у свою чергу не дасть можливості їй незаконно впливати на них з метою перешкодити встановленню об'єктивної істини у кримінальному провадженні та ухилитись від кримінальної відповідальності.

ОСОБА_1 підозрюється у скоєнні особливо тяжких злочинів, за вчинення яких законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

За таких обставин більш м'які, передбачені ст. 176 КПК України запобіжні заходи, не забезпечать виконання ОСОБА_1 процесуальних обов'язків підозрюваного та не нададуть можливості під час досудового розслідування контролювати місця його перебування.

ОСОБА_1 вчинила інкриміновані йому злочини у складі організованої групи, яка є однією із найбільш небезпечних утворень, передбаченим кримінальним законодавством України.

Таким чином, ОСОБА_1, як член організованої групи, має стійкі зв'язки в органах державної влади, перебуваючи на свободі буде незаконно впливати на інших підозрюваних, свідків та перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Враховуючи наявність вищевказаних ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4 ст. 177 КПК України, у разі внесення застави доцільно покласти на підозрювану ОСОБА_1 наступні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування з особами, визначеними слідчим; здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Підозрювана ОСОБА_1 та її захисники Плетньова Ю.В., Козир Ю.В. заперечували проти задоволення клопотання, вказуючи на те, що орган досудового розслідування не надав жодного належного підтвердження яке б свідчило про обґрунтованість пред'явленої підозри. В свою чергу сторона захисту надала ряд документів, які на їх погляду свідчать про відсутність будь-якої протиправності в діях підозрюваної, а тим більше ознак кримінального правопорушення під час здійснення своїх обов'язків заступника міського голови у зазначений період. В той же час сторона захисту надала відомості про міцні соціальні зв'язки в місці постійного проживання, ряд захворювань виявлених у підозрюваної які потребують медичного нагляду та лікування, її позитивну репутацію та відсутність достатнього обґрунтування щодо неможливості застосування іншого запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою.

Вислухавши прокурора, підозрювану та її захисників, допитавши свідків, вивчивши матеріали долучені до клопотання та надані під час його розгляду, слід дійти наступного висновку.

Згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом. Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Згідно ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу підозрюваній особі слід виходити з наступного.

Додані до клопотання матеріали, які зазначені у клопотанні та наведені вище в частині обґрунтування свідчать про вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень;

При цьому вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя виходить не з точки зору їх доведеності , а з точки зору допустимості прийти до висновку , що підозрювана особа могла вчинити кримінальні правопорушення за викладених обставин.

Зокрема, згідно ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень. Отже на досудовому розслідуванні встановлення обґрунтованості підозри оцінюється в сукупності наданих прокурором матеріалів та їх переконливості у тому, що підозрювана особа могла вчинити інкримінований їй злочин.

Отже слід визнати підозру обґрунтованою та достатньою для того, що прийти до висновку про наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрювана особа може здійснити дії, передбачені частиною першою ст. 177 КПК України , а тому приходить до переконання про необхідність вирішувати питання про застосування певного виду запобіжного заходу для затриманої особи.

Вирішуючи вказане питання слід врахувати тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона підозрюється, зокрема санкція особливо тяжкого злочину передбачає покарання до дванадцяти років позбавлення волі.

Слід врахувати вік та стан здоров'я підозрюваної. Зокрема згідно наданої медичної документації ОСОБА_1 має захворювання, які потребують періодичного обстеження та лікування.

Слідчий суддя враховує міцність соціальних зв'язків підозрюваної в місці його постійного проживання, зокрема слід врахувати те, що підозрювана має постійне місце проживання в м. Харкові, має двох повнолітніх дітей, одна з яких навчається та знаходиться на її утриманні;

Слід врахувати репутацію ОСОБА_1, позитивність виданих характеристик та ряд клопотань про особисту поруку.

З урахуванням наведеного слід визнати те, що під час розгляду клопотання не було доведено те, що більш м'якій запобіжний захід ніж тримання під вартою не забезпечать виконання підозрюваною процесуальних обов'язків, та спробам останньої переховуватись від органу досудового розслідування, знищити, сховати спотворити будь які речі та документи, незаконним чином впливати на учасників кримінального провадження, вчинити інше кримінальне правопорушення або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

В цьому випадку слід врахувати відсутність достатніх аргументів органу досудового розслідування в частині неможливості іншим заходом ніж тримання під вартою запобігти ризикам визначеним ст. 177 КПК України, а також відсутність достатнього обґрунтування в частині необхідності визначення застави у запропонованому розмірі.

Так, стороною обвинувачення ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке ймовірно завдало шкоди на загальну суму 128 796 934грн. При цьому органом досудового розслідування не надано доказів, що інший розмір застави ніж 100 000 000 гривень не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваної.

В той же час слід виходити з посади яку займала та займає ОСОБА_1, її доходи, а також обставини викладені у підозрі.

В цьому випадку слід вважати достатнім на даній стадії кримінального провадження застосувати до підозрюваної ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 5 000 000,00грн. , що відповідає 3 125 прожиткових мінімумів доходів з покладенням обов'язків визначених ст.194 КПК України, з метою уникнення можливості вчинення дій визначених ст. 177 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.29 Конституції України, ст.ст.177,178,182,184, 192-194,196,198, 395,532,534 КПК України, слідчий суддя -

У Х В А Л И В:

клопотанн задовольнити частково. Застосувати до підозрюваної ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави у межах 3 125 прожиткових мінімумів для працездатних осіб , що складає 5 000 000,00грн. ( п'ять мільйонів гривень).

Сума застави у національній грошовій одиниці повинна бути внесена не пізніше п'яти днів з дня застосування запобіжного заходу як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва: р/р 373 110 010 028 07; МФО (код банку) 820019; ЗКПО 02 896 745; ЄДРПОУ банку: 38004897; Банк одержувача: УДКСУ в Печерському районі ГУ ДКСУ в м. Києві.

Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого бюджету, бюджету АР Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб'єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

Покласти на підозрювану ОСОБА_1 наступні обов'язки: прибувати на виклик до органу досудового слідства, прокурора або суду, а в разі неможливості з'явитися через поважні причини - завчасно повідомляти про це посадову особу або орган, що здійснив виклик;

повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

здати на зберігання прокурору Мирополець Д.О. свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

утримуватися від спілкування з особами, визначеними прокурором.

Термін дії обов'язків, покладених судом, визначити в межах строків досудового слідства до 23 травня 2017 р., включно.

У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст.199 КПК України. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.

Після внесення застави визначеної у даній ухвалі, підозрювана зобов'язана виконувати покладені на неї обов'язки, пов'язані із застосування запобіжного заходу у виді застави.

Роз'яснити застоводавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Цокол Л.І.