Ухвала суду № 65872822, 06.04.2017, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/19553/17-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2017 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Литвинова І.В.,

при секретарі Бажан О. А.,

за участі сторін кримінального провадження:

підозрюваного ОСОБА_1,

захисників Марфіна В. В., Мась С. М.,

за участі прокурора Семеренко Ю. Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві судове провадження за клопотанням старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області Трембача Анатолія Олеговича про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 22016101110000165, -

В С Т А Н О В И В:

05.04.2017 року у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва Литвинової І.В. надійшло клопотання сторони кримінального провадження старшого слідчого в ОВС слідчого відділу Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ТрембачаА.О. за погодженням прокурором, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, прокурором відділу прокуратури Київської області Семеренко Ю.Л. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що у провадженні слідчого відділу Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування № 22016101110000165, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за підозрою ОСОБА_1, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України та за фактами вчинення злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190 та ч. 2 ст. 361 КК України.

Приблизно на початку червня 2016 року за невстановлених досудовим розслідуванням обставин у громадян України ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_1 та інших невстановлених осіб, які діяли за попередньою змовою групою осіб, виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна - 9 (дев'яти) автозаправних станцій, з корисливих мотивів з метою власного протиправного збагачення.

Для реалізації злочинного наміру співучасники злочину розподілили між собою ролі таким чином: ОСОБА_1 зобов'язувався таємно від власника 9-ти (дев'яти) автозаправних станцій - ТОВ «Трі Менеджмент» організувати несанкціоноване втручання в роботу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та видалення із нього інформації про право власності ТОВ «Трі Менеджмент» та протиправну реєстрацію прав власності на 9 (дев'ять) автозаправних станцій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за підконтрольними йому ТОВ «Авалон-Інтенсив» (код ЄДРПОУ 38792001) та ТОВ «Торговий дім «Білоруські Нафтопродукти» (код ЄДРПОУ 37509076), тобто зобов'язувався організувати вчинення таємного викрадення чужого майна (крадіжки) за попередньою змовою групою осіб в особливо великому розмірі. Після незаконного отримання права власності на 9 (дев'ять) автозаправних станцій ОСОБА_1 зобов'язувався організувати підписання директорами підконтрольних йому ТОВ «Авалон-Інтенсив» (код ЄДРПОУ 38792001) та ТОВ «Торговий дім «Білоруські Нафтопродукти» (код ЄДРПОУ 37509076) договорів купівлі-продажу 9-ти (дев'яти) автозаправних станцій із співучасниками вчинення злочину: ОСОБА_7 та ОСОБА_6, відповідно до яких таємно за відсутності та без згоди власника автозаправних станцій - ТОВ «Трі Менеджмент», продати їх на користь ОСОБА_7 Також, ОСОБА_1 зобов'язувався організувати нотаріальне посвідчення зазначених договорів приватними нотаріусами Київського міського нотаріального округу та незаконно зареєструвати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно прав власності за ОСОБА_7 на викрадені 9 (дев'ять) автозаправних станцій та в подальшому організувати передачу ОСОБА_7 зазначені 9 (дев'ять) автозаправних станцій в іпотеку ТОВ «Компанія Нафта-Трейд» (код ЄДРПОУ 38811673) та в оренду належному ОСОБА_1 ТОВ «Нафтогазова компанія «Народна» (код ЄДРПОУ 39807254), директором якого є ОСОБА_6

ОСОБА_7, в свою чергу, достовірно знаючи про перебування у 2016 році 9-ти (дев'яти) автозаправних станцій у власності ТОВ «Трі Менеджмент», зобов'язувався за грошову винагороду, після організації ОСОБА_1 несанкціонованого втручання в роботу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та видалення з нього інформації щодо права власності ТОВ «Трі Менедмжент», приховати від нотаріусів інформацію про те, що дійсним власником 9-ти автозаправних станцій є не ТОВ «Авалон-Інтенсив» та ТОВ «Торговий дім «Білоруські Нафтопродукти», а ТОВ «Трі Менеджмент», та підписати із директорами ТОВ «Авалон-Інтенсив» та ТОВ «Торговий дім «Білоруські Нафтопродукти» договори купівлі продажу автозаправних станцій, відповідно до яких придбати автозаправні станції у ТОВ «Авалон-Інтенсив» та ТОВ «Торговий дім «Білоруські Нафтопродукти, що в дійсності перебували у власності ТОВ «Трі Менеджмент». В подальшому, ОСОБА_7, таємно викравши 9 (дев'ять) автозаправних станцій, зобов'язувався передати їх в іпотеку ТОВ «Компанія Нафта-Трейд» та надалі в оренду належному ОСОБА_1 ТОВ «Нафтогазова компанія «Народна», директором якого є ОСОБА_6

В той же час, директор ТОВ «Нафтогазова компанія «Народна» ОСОБА_6, достовірно знаючи про перебування у 2016 році автозаправних станцій у власності ТОВ «Трі Менеджмент», зобов'язувалась, після організації ОСОБА_1 несанкціонованого втручання в роботу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та видалення з нього інформації щодо права власності ТОВ «Трі Менедмжент», отримати довіреність від ОСОБА_7 та на підставі неї підписати від імені ОСОБА_7 (покупець) із директором ТОВ «Торговий дім «Білоруські Нафтопродукти» (продавець) договір купівлі продажу автозаправної станції, відповідно до якого незаконно таємно без згоди власника отримати право власності на автозаправну станцію. При цьому, ОСОБА_6 зобов'язувалась приховати від нотаріуса під час підписання договору купівлі продажу інформацію про те, що дійсним власником автозаправної станції є не ТОВ «Торговий дім «Білоруські Нафтопродукти», а ТОВ «Трі Менеджмент». Надалі, ОСОБА_6 зобов'язувалась підписати іпотечні договори від імені ОСОБА_7 про передачу зазначених 9-ти (дев'яти) автозаправних станцій, право власності на які отримано шляхом вчинення крадіжки, в іпотеку ТОВ «Компанія Нафта-Трейд». Окрім того, ОСОБА_6, доводячи спільний злочинний задум до кінця, зобов'язувалась підписати як директор ТОВ «Нафтогазова компанія «Народна» договори із ОСОБА_7 про отримання від останнього зазначених 9-ти (дев'яти) автозаправних станцій в оренду ТОВ «Нафтогазова компанія «Народна».

ОСОБА_1 своїми злочинним діями за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_6Г, ОСОБА_7 та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами організував таємне викрадення чужого майна (крадіжку) в особливо великих розмірах, загальною вартістю 146 302 509 грн., тобто вчинив злочин, передбачений ч. 5 ст. 185 КК України.

ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчинені злочину, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України.

У судовому засіданні прокурор внесене клопотання підтримав з викладених у ньому підстав, просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Вважає, що зібрані на даному етапі досудового розслідування докази свідчать про обґрунтованість підозри у скоєнні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України та наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України.

Підозрюваний та його захисники заперечували щодо задоволення клопотання, просили обрати запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, оскільки підозрюваний не має наміру переховуватися від органу досудового розслідування та зобов'язується за кожною вимогою з'являтися до слідчого.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що у провадженні слідчого відділу Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування № 22016101110000165, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за підозрою ОСОБА_1, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України та за фактами вчинення злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190 та ч. 2 ст. 361 КК України..

05.10.2017 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчинені злочину, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.

Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

З матеріалів доданих до клопотання, зокрема, протоколом огляду мобільного телефону марки «Apple» моделі «Iphone 6+ А-1524» IMEI НОМЕР_1, вилученого 12.12.2016 р. у ОСОБА_1 під час проведення обшуку у приміщенні його проживання; протоколом допиту свідка ОСОБА_8. від 21.03.2017 р., протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 08.09.2016 р., протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 09.09.2016 р., звітом службової перевірки ДП «Національні інформаційні системи» від 08.08.2016 р., інформаційною довідкою № 62541400 від 01.07.2016 р., інформаційною довідкою № 62807113 05.07.2016 р., інформаційною довідкою №62289667 від 29.06.2016 р., інформаційною довідкою № 62849406 від 06.07.2016 р., інформаційною довідкою № 62294566 від 29.06.2016 р., інформаційною довідкою № 63850124 від 19.07.2016 р., інформаційною довідкою № 62292265 від 29.06.2016 р., інформаційною довідкою № 61726119 від 17.06.2016 р., інформаційною довідкою № 57748896 від 20.04.2016 р., інформаційною довідкою № 57753001 від 20.04.2016 р., інформаційною довідкою № 60483770 від 02.06.2016 р., іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності, вбачається наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, якому оголошено підозру 05.04.2017 року у кримінальному провадженні № 22016101110000165.

Матеріалами доданими до клопотання доводиться також наявність достатніх підстав вважати, що існують наступні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ухилитися від органів слідства та суду, приховати докази вчинення ОСОБА_1 зазначеного кримінального правопорушення, які мають значення у кримінальному провадженні, впливати на свідків, враховуючи те, що досудовим розслідуванням триває встановлення осіб, яким може бути відомо про факт вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення та вчинити або ж продовжити кримінальне правопорушення в якому підозрюється, тобто вказане свідчить на наявність ризиків перешкоджання ОСОБА_1 встановленню істини та своєчасному прийняттю процесуальних рішень у провадженні.

Ризик перешкоджати встановленню істини у кримінальному правопорушенні доводиться з огляду на початкову стадію досудового розслідування (рішення ЄСПЛ у справі Яжинський проти Польщі (Jarzynski v. Poland, § 43)) та з огляду на те, що на даний час органом досудового розслідування не встановлено всіх осіб причетних до вчинення вказаного кримінального правопорушення.

При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового слідства відносно ОСОБА_1, чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_1, виходячи з наявних в наданих суду матеріалах клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення, за викладених у клопотанні обставин, разом з тим варто зазначити, що доказів в обгрунтування розміру спричиненої шкоди стороною обвинувачення не надано.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.

У відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно п.3 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно уразі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених ст.177 КПК України, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Доказів того, що стан здоров'я підозрюваного ОСОБА_1 не допускає тримання його під вартою слідчому судді не надано, а тому слід вважати, що таких перешкод не має.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя у відповідності до ч.1 ст. 178, ст. 183 КПК України враховує, що останній підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину за ч. 5 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років, а також особу підозрюваного ОСОБА_1, раніше не судимий, вік та стан його здоров'я, який не виключає можливості тримання останнього під вартою, та приходить до висновку, що докази та обставини на які посилається слідчий та прокурор у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків та потерпілого; перешкоджати встановленню істини та своєчасному прийняттю процесуальних рішень у провадженні, а для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні та наведено у судовому засіданні вважає недостатнім застосування більш м'яких запобіжних заходів, на застосуванні яких наполягала сторона захисту, відтак клопотання сторони обвинувачення підлягає задоволенню.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до рішень ЄСПЛ у справі «В. проти Швейцарії» (W. V. Switzerland), 14379/88, 26 січня 1993 року, у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain), 12050/04, 8 січня 2009 року розмір застави повинен бути належною гарантією того, що заявник вирішить не зникати через побоювання втратити цю заставу, при визначенні розміру застави виправданим є врахування серйозності обставин справи.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання.

З огляду на викладене, достатнім розміром застави для запобігання доведеним ризикам з огляду на обставини вчинення кримінального правопорушення, даних про особу підозрюваного, його майновий стан, відповідно до вимог ч. 5 ст. 182 КПК України достатнім розміром застави для запобігання доведеним ризикам буде 480 000,00 грн., який зможе забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього обов'язків, враховуючи при цьому, що стороною обвинувачення не надано доказів на підтвердження розміру спричиненої шкоди.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193,194, 196, 202, 205, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб, у межах строку досудового розслідування кримінального провадження № 22016101110000165, тобто до 04.06.2017 включно.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 обов'язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України, у розмірі 480000 грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва:

р/р 373 110 010 028 07;

МФО (код банку) 820019;

ЗКПО 02 896 745;

ЄДРПОУ банку: 38004897;

Банк одержувача: УДКСУ в Печерському районі ГУ ДКСУ в м. Києві.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1, у разі внесення застави, наступні обов'язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора у кримінальному провадженні за їхнім викликом або із встановленою періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора у кримінальному провадженні;

3) повідомляти слідчого, прокурора у кримінальному провадженні про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя І. В. Литвинова