Ухвала суду № 65864449, 07.04.2017, Апеляційний суд Луганської області

Справа № 426/5799/17

Провадження № 11-сс/782/59/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2017 року колегія суддів апеляційного суду Луганської області у складі:

головуючого судді О.В.Чобур,

суддів А.В.Юрченко, Ю.В.Чорнобривко,

при секретарі С.В.Коротенко,

за участю прокурора М.А.Забара,

представника ТОВ «Сватівського заводу експериментального лиття» та ОСОБА_1 ОСОБА_2,

розглянувши апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сватівський завод експериментального лиття» в особі директора ОСОБА_1 та власника 10 відсотків статутного капіталу ТОВ «Сватівський завод експериментального лиття» ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Сватівського районного суду Луганської області від 22.03.2017 року про арешт майна,

в с т а н о в и л а :

Оскаржуваною ухвалою задоволено клопотання слідчого Сватівського ВП ГУНП в Луганській області Старченко Д.В. і накладено арешт на корпоративні права та майновий комплекс ТОВ «Сватівський завод експериментального лиття» (надалі - ТОВ «СЗЕЛ»), а саме:

адміністративний корпус загальною площею 787,7 кв. м;

2 цехи лиття загальною площею 1348,8 кв. м;

три трансформаторні підстанції загальною площею 136,1 кв. м;

чотири компресорні загальною площею 103,5 кв. м;

п'ять матеріальних складів загальною площею 400,5 кв. м;

шість кладових загальною площею 25,6 кв. м;

сім павільйонів загальною площею 413,4 кв. м;

вісім убиральнь загальною площею 3,4 кв. м;

дев'ять кабельних загальною площею 222,8 кв. м;

дев`ять складів котельних загальною площею 34,4 кв. м;

десять складів загальною площею 27,1 кв. м;

одинадцять прохідних загальною площею 20,5 кв. м.;

дванадцять шихтових складів загальною площею 1323,5 кв. м.;

тринадцять навісів загальною площею 22,8 кв. м;

чотирнадцять залізнодорожніх тупиків;

п`ятнадцять залізничних доріг під козловим краном;

шістнадцять установок;

сімнадцять кабельних естакад;

вісімнадцять огорож;

дев`ятнадцять свердловин;

двадцять один пожежний резервуар загальною площею 198,0 кв.м;

двадцять два навіси загальною площею 201,6 кв. м;

прес гідравлічний 6 А, інв. № 0172;

дробометна камера 42113, інв. № 0014;

кран - балка в/п 3 т, інв. № 0162;

кран - балка в/п 3 т, інв. № 0163;

галтувальний барабан ОБ 900, інв. № 0015;

верстат універсально-фрезерний 6Р82Ш, інв. № 0164;

токарно-гвинторізний верстат 16К20, інв. № 0190;

плоско-шліфувальний верстат 3 М-71 М, інв. № 0160;

свердлувальний верстат 2Н135, інв. № 0192;

верстат обдирно-шліфувальний Б 634, інв. № 0018;

верстат обдирно-шліфувальний Б 634, інв. № 0019;

елеватор АК-06 (Норія), інв. № 0020;

верстат поперечно - стругальний 7307, інв. № 0312;

електропіч САТ-0,25, інв. № 0021;

верстат координатно-розточувальний 2431СФ10, інв. № 0248;

решітка вибивна 31212, інв. № 0024;

електротельфер1 т, інв. № 0390;

трансформатор ТМ - 630, інв. № 0315;

трансформатор ТМ - 630, інв. № 0317;

козловий кран К-09, груз. 5 т, інв. № 0025;

круглопилочний верстат КУ-5, інв. № 0027;

електротельфер в/п 1 т, інв. № 0324;

сталеплавильний комплекс 1СТ-0,4/320, інв. № 0028;

машина формувальна МОД-211, інв. № 0029;

машина формувальна МОД-211, інв. № 0030;

машина формувальна МОД-211, інв. № 0036;

машина формувальна МОД-211, інв. № 0039;

таль ручна стаціонарна Q=2 тн, Н=6 м, інв. № 0040;

бігуни М 111, інв. № 0041;

галтувальний барабан РБ 900, інв. № 0042;

насос К 20/30 з електродвигуном 4 кВт/3000, інв. № 0331;

водоохолоджувальна станція ВАС-100, інв. № 0047;

насос П-25 М, інв. № 0046;

насос 20/30 з електродвигуном, інв. № 0049;

установка PLAZMA, інв. № 0050;

насос 20/30 з електродвигуном, інв. № 0060;

насос КМ 100х65х200, інв. № 0062;

спектрометр «СПРУТ» з стандартних зразків, інв. № 0064;

аквадисцилятор ДЕ-4-02, інв. № 0065;

індукційно-плавильний комплекс ІСТ-0,5, інв. № 0066;

обдирно-точильний верстат ТШ-600, інв. № 0074;

обдирно-точильний верстат ТШ-600, інв. № 0088;

обдирно - точильний верстат ТШ-600, інв. № 0089;

таль електрична ТЕ 320-53120-13, інв. № 0090;

таль електрична ТЕ 320-53120-13, інв. № 0102;

компресор винтовий Tidy-40 В, інв. № 0116;

насос ПЕДРОЛЛА, інв. № 0318;

насос WILL06, інв. № 0171;

випробувальний стенд, інв. № 0115;

плита розмежувальна, інв. № 0123;

насос ЗМ-32/200/3, інв. № 0128;

станція 1,3 кВт 46 м, інв. № 0130;

елеватор вертикальний стрічковий, ковшовий (Норія-2), інв. № 0145;

машина формувальна МОД-2112, інв. № 0148;

два бункери накопичувальні БН-20, інв. № 0155;

насос нержавіючий, інв. № 0156;

вентиляційна система (проточно-витяжна вентиляція), інв. № 0158;

вертикально - свердлувальний верстат 2С132, інв. № 0403;

магнітна плита ПМП-А 70/56, інв. № 0159;

автомобіль ГАЗ-330202-414, д/н знак НОМЕР_1 2008 р.в., VIN - НОМЕР_4, інв. № 70;

автонавантажувач 4014, д/н знак 01042 ТВВ 1991 р.в., заводський номер НОМЕР_6, шасі/рама НОМЕР_7, двигун № НОМЕР_2, інв. №300;

автомобіль ГАЗ-33104-318, д/н знак НОМЕР_3, 2010 р.в., VIN - НОМЕР_5, інв.№353.

Вказане рішення прийняте у кримінальному провадженні №12016130550001121 від 28.12.2016 року, яке порушено за ст.356 КК України.

Обставини кримінального правопорушення, як вони викладені в клопотання слідчого та ухвалі слідчого судді, свідчать про те, що 28.12.2016 року ОСОБА_1, в супроводі охоронної фірми «Варта міста», прибув на територію ТОВ «СЗЕЛ» для виконання обов'язків керівника зазначеного товариства, при цьому надав документи які підтверджують, що він є керівником ТОВ «СЗЕЛ».

В ході досудового розслідування встановлено, що 29.12.2014 року приватним нотаріусом Бурлак О.В. засвідчено довіреність № 2762, згідно якої ОСОБА_7 було надано право ОСОБА_5 на продаж за ціною та на умовах на власний розсуд належної йому на праві власності частки (у повному обсязі або її частини) в статутному капіталі ТОВ «СЗЕЛ».

14.09.2016 року на підставі цієї довіреності приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Іващенко Н.В. в ЄДР були внесені зміни у відомості щодо засновника та керівника ТОВ «СЗЕЛ», згідно яких керівником підприємства було призначено ОСОБА_1

При цьому допитаний у якості потерпілого ОСОБА_7 засвідчив, що 29.12.2014 року він вищевказаної довіреності нікому не надавав та взагалі знаходився за межами державного кордону території України.

Крім того, в клопотанні слідчого та ухвалі слідчого судді зазначається, що 07.08.2012 року між ПАТ «ЕНЕРГОБАНК» та ТОВ «Спілка заводів важкого машинобудування» було укладено іпотечний договір, в якому ТОВ «СЗЕЛ» виступав як майновий поручитель, а предметом іпотеки був майновий комплекс ТОВ «СЗЕЛ».

Також, 07.08.2012 року між ПАТ «ЕНЕРГОБАНК» та ТОВ «Спілка заводів важкого машинобудування» було укладено договори застави, в якому ТОВ «СЗЕЛ» виступав як майновий поручитель та предметом застави був майновий комплекс ТОВ «СЗЕЛ».

На підставі вищевказаних договорів на майновий комплекс ТОВ «СЗЕЛ», який розташований за адресою: вул. Комінтерна 48 м. Сватове Луганської області, було накладено заборону відчуження.

Допитаний у якості свідка ОСОБА_8, засвідчив, що йому стало відомо про те, що теперішній керівник ТОВ «СЗЕЛ» ОСОБА_1 намагається зняти заборону відчуження на майновий комплекс ТОВ «СЗЕЛ» для подальшого його продажу.

В апеляційній скарзі ТОВ «СЗЕЛ» в особі директора ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу слідчого судді і постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання.

Посилається на те, що директор ТОВ «СЗЕЛ» ОСОБА_1 призначений на посаду в серпні 2016 року відповідно до вимог діючого законодавства. По спливу семи місяців рішення загальних зборів та реєстраційні дії не оскаржені будь-ким у судовому порядку та є чинними. Завод працює в загальному режимі і сплачує податки.

Довіреність, яка, на думку слідчого, «викликає сумніви», не була предметом судового оскарження і не визнана недійсною та діяла до дати її припинення з боку довірителя.

Посилання суду на ст. 167 КПК України не має відношення до предмету розгляду, оскільки даною статтею регулюється не арешт, а тимчасове вилучення майна.

Відповідно до ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

1)збереження речових доказів;

2)спеціальної конфіскації;

3)конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо особи;

4)відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Жодному з даних критеріїв корпоративні права та майновий комплекс, на які накладено арешт, не відповідають.

Корпоративні права та майновий комплекс не можуть бути предметом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.356 КК України, чи доказом його вчинення, також незрозуміло, яким чином будь-хто може приховувати, псувати, знищувати корпоративні права чи майновий комплекс.

Арешт корпоративних прав неможливий взагалі, оскільки стосується права власника на участь в управлінні господарською організацією.

Крім того, просить поновити строк на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що ТОВ «СЗЕЛ» дізналося про накладення арешту 29.03.2017 року.

В апеляційній скарзі власник 10% статутного капіталу ТОВ «СЗЕЛ» ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду.

Посилається на те, що з 2007 року він є власником корпоративних прав ТОВ «СЗЕЛ», в той час, як потерпілий по кримінальному провадженню ОСОБА_9 у 2010 році шахрайським шляхом заволодів його корпоративними правами, які були поновлені на підставі судових рішень лише в лютому 2015 року.

Суд не взяв до уваги, що з 06.12.2012 року органами досудового розслідування розслідуються кримінальні провадження стосовно шахрайських дій ОСОБА_7, вчинених в особливо великих розмірах, а сам ОСОБА_7 знаходиться під судом за фінансування тероризму.

ОСОБА_7 в своїй діловій діяльності практикує підробку його підписів, не реагує на факти підробки його підписів, має корумповані стосунки з працівниками правоохоронних органів, про що свідчить строк розслідування вчинених ОСОБА_7 особливо тяжких злочинів.

Суд не взяв до уваги, що ОСОБА_10 не могла бути допитана як свідок, оскільки вона є приватним нотаріусом і фактично порушила нотаріальну таємницю, бо отримала відомості про намір ТОВ «СЗЕЛ» скасувати записи в реєстрі іпотек та реєстрі обтяжень майна ТОВ «СЗЕЛ» по договору кредитної лінії, який було виконано наприкінці 2013 року. Таким чином суд виніс судове рішення на підставі недопустимого доказу - показах особи, що не може бути допитана як свідок.

Суд не взяв до уваги, що кримінальне провадження №12016130550001121 від 28.12.2016 року розслідує злочин невеликої тяжкості, в той час як арешт накладено на майно вартістю більше 10000000,00 гривень та корпоративні права вартістю 4030000,00 гривень.

Матеріали судової справи не містять доказів вчинення будь ким самоправства стосовно майна ТОВ «СЗЕЛ».

Суд при постановлені ухвали не визначив корпоративні права, на які накладено арешт.

Крім того, просить поновити строк на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що дізнався про накладення арешту 29.03.2017 року.

Заслухавши доповідача, адвоката ОСОБА_2, який підтримав доводи апеляційних скарг та надав аналогічні їх змісту пояснення, прокурора, який просив відмовити в задоволенні апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи і доводи апеляційних скарг та провівши судові дебати, колегія суддів доходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Матеріали справи свідчать про те, що клопотання про накладення арешту розглядалося слідчим суддею без повідомлення ТОВ «СЗЕЛ», про наявність ухвали апелянтам стало відомо 29.03.2017 року, а апеляційні скарги направлені ними 30.03.2017 року та 31.03.2017 року, тобто в п'ятиденний строк, а тому колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження апелянтами не пропущено.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арешт може бути накладено на майно, зокрема гроші у будь-якій валюті готівкою чи в безготівковому варіанті, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, яка в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього, або в інших фізичних, або юридичних осіб, а також які перебувають у юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, з метою забезпечення конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову.

Матеріали кримінального провадження свідчать про те, що про підозру будь-які особи не повідомлялися, отже відсутні особи, які б мали статус підозрюваного чи обвинуваченого.

Також не здійснюється кримінальне провадження щодо ОСОБА_1, який наразі офіційно є директором ТОВ «СЗЕЛ» і є також співвласником корпоративних прав ТОВ «СЗЕЛ».

Згідно відомостей, які внесені до ЄРДР кримінальне правопорушення за ст.356 КК України вчинили невідомі особи, які самовільно, всупереч установленого законом порядку проникли на територію ТОВ «СЗЕЛ».

Всупереч вимогам ст.477 КПК України це кримінальне провадження розпочате за відсутності заяви потерпілого.

Слідчий суддя лише формально послався в мотивувальній частині ухвали на статтю 170 КПК України, не навівши жодних доводів, які б свідчили про наявність передбачених законом підстав для арешту майна ТОВ « СЗЕЛ».

Зокрема, відповідно до ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

1)збереження речових доказів;

2)спеціальної конфіскації;

3)конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо особи;

4)відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Жодному з даних критеріїв корпоративні права та майновий комплекс, на які накладено арешт, не відповідають.

Колегія суддів вважає також слушними доводи апеляції про те, що наразі не встановлено порушень законодавства при призначенні директором ТОВ «СЗЕЛ» ОСОБА_1, рішення загальних зборів та реєстраційні дії не оскаржені будь-ким у судовому порядку та є чинними.

Довіреність, видана від імені ОСОБА_7 на продаж його частки корпоративних прав, на підробність якої посилається в клопотанні слідчий, наразі також не визнана недійсною в передбаченому законом порядку.

Сукупність викладеного свідчить про відсутність передбачених ст.170 КПК України підстав для арешту майна та корпоративних прав ТОВ «СЗЕЛ».

За таких умов колегія суддів вважає доводи апеляційних скарг обґрунтованими, внаслідок чого ухвалу слідчого судді слід скасувати і постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на корпоративні права та майновий комплекс ТОВ «Сватівський завод експериментального лиття» за відсутності передбачених законом підстав для арешту зазначеного майна.

Керуючись статтями 167, 170, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційні скарги ТОВ ««СЗЕЛ» і ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Сватівського районного суду Луганської області від 22.03.2017 року про арешт корпоративних прав та майнового комплексу ТОВ «Сватівський завод експериментального лиття», скасувати.

Відмовити в задоволенні клопотання слідчого Сватівського ВП ГУНП в Луганській області Старченко Д.В. про накладення арешту на корпоративні права та майновий комплекс ТОВ «Сватівський завод експериментального лиття».

Ухвала апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

____ ______ _______

О.В.Чобур А.В.Юрченко Ю.В.Чорнобривко