Рішення № 65856231, 04.04.2017, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04 квітня 2017 рокуСправа № 921/737/16-г/4

Господарський суд Тернопільської області

у складі головуючої судді Бурди Н.М. , судді Охотницької Н.В. , судді Боровець Я.Я.

розглянув справу

за позовом ОСОБА_1 акціонерного товариства "Українська залізниця", вул. Тверська, 5, Печерський р-н, м. Київ в особі Регіональної філії "Львівська залізниця" ПАТ "Українська залізниця", вул. Гоголя, 1, м. Львів, 79000

до відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства "Тернопільський комбінат по виробництву шляхово-будівельних матеріалів", вул. Микулинецька, 76, смт. Велика Березовиця, Тернопільський район, Тернопільська область, 47724

про cтягнення штрафу в сумі 49 440,00 грн. за неправильне зазначення маси вантажу у залізничній накладній

За участю представників сторін:

позивача: не з'явився;

відповідача: не з'явився.

Суть справи:

В розпочатому судовому засіданні учасникам судового процесу процесуальні права та обовязки, передбачені ст. ст. 20, 22, 81-1 ГПК України, розяснено.

Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Львівська залізниця" ПАТ "Українська залізниця" звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом до ОСОБА_1 акціонерного товариства "Тернопільський комбінат по виробництву шляхово-будівельних матеріалів", про cтягнення штрафу в сумі 49 440,00 грн. за неправильне зазначення маси вантажу у залізничній накладній.

Ухвалою господарського суду від 30.11.2016 р. порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 22.12.2016р.. В подальшому розгляд справи неодноразово відкладався, востаннє на 13.02.2017р..

Ухвалою суду від 26.01.2017р. за клопотанням представника відповідача продовжено строк вирішення спору по справі №921/737/16-г/4, на п'ятнадцять днів, до 13 лютого 2017 року включно.

09.02.2017р. через канцелярію суду відповідачем подано відзив на позов (вх.№5538 від 09.02.2017р.), підтриманий його повноваженими представниками у судовому засіданні 27.02.2017р., у якому проти заявлених позовних вимог заперечує, зокрема з огляду на те, що:

- в матеріалах справи відсутня пересильна накладна форми ГУ-27-сп, що не дає підстав вважати, що цистерна була в справному стані, як зазначено у комерційному акті;

- залізниця, в порушення умов договору №15 "Про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізничні послуги від 29.07.2015р., не повідомила представника вантажовласника про зважування під час перевезення та не надала можливості йому усунути вказане порушення;

- також відповідач звертає увагу суду на відсутність актів загальної форми, що складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, що, на його думку, ставить під сумнів проведення зважування вагонів вантажовласника;

- крім того, відповідач просить зменшити суму штрафних санкцій до 10%, враховуючи, що позивач не поніс фінансових збитків, а також посилається на важке фінансове становище товариства.

Також, 09.02.2017р. в судовому засіданні представником відповідача подано клопотання, що зареєстроване канцелярією суду за вх. № 5569, про призначення колегіального розгляду справи №921/737/16-г/4, у звязку із її складністю та необхідністю одержання додаткових доказів у справу, та проти якого не заперечував представник позивача.

Враховуючи клопотання відповідача про призначення колегіального розгляду справи, розпорядженням голови господарського суду Тернопільської області від 13.02.2017 р., у відповідності до ст.46 ГПК України, Протоколу зборів суддів господарського суду Тернопільської області №8 від 28.12.2010р. та Засад використання автоматизованої системи документообігу господарського суду Тернопільської області у зв'язку із складністю справи №921/737/16-г/4 для її розгляду призначено судову колегію у складі трьох суддів. За допомогою автоматизованої системи документообігу господарського суду Тернопільської області для розгляду даної справи визначено склад колегії: головуючий суддя Бурда Н.М., суддя Охотницька Н.В. та суддя Боровець Я.Я.

Ухвалою господарського суду від 13.02.2017 р. справу № 921/737/16-г/4 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Бурда Н.М., суддя Охотницька Н.В. та суддя Боровець Я.Я., а розгляд справи відкладено на 27.02.2017р..Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" №6 від 23.03.2012р., в разі необхідності заміни судді в процесі розгляду справи або додаткового введення судді (суддів) до складу суду, з огляду на встановлений пунктом 3 частини четвертої статті 47 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" принцип незмінності судді, розгляд справи слід починати спочатку.

В судовому засіданні 27.02.2017р. представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечили з підстав, викладених у відзиві на позов б/н від 09.02.2017р., зокрема з огляду на те, що Укрзалізниця не повідомила та не викликала представників відповідача для переважування вантажу та надання можливості довантажити вагони, а про складення комерційного акту відповідачу стало відомо лише через 5 місяців після його складення. Крім того, відповідач вважає Комерційний акт АА №062300/11/3 від 19.06.2016р. неналежним доказом зазначених у ньому порушень при перевезенні вантажу, оскільки не містить усієї необхідної у таких випадках інформації, а також не підтверджено справність вагону актом загальної форми, що ставить під сумнів справність цистерни при її зважуванні. Також, представники відповідача підтримали заявлене клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій до 10 %, з огляду на те, що позивач не зазнав жодних збитків, а товариство знаходиться у важкому фінансовому стані, про що подано відповідні докази, долучені до матеріалів справи.

В судовому засіданні з 27.02.2017р. по 04.04.2017р. на підставі ст. 77 ГПК України оголошувалася перерва для надання сторонам можливості подати додаткові докази на підтвердження своїх доводів та заперечень.

В судове засідання 04.04.2017р. сторони явку уповноважених представників в не забезпечили, причини неявки суду не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не заявили, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

За таких обставин, а також беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу за відсутності представників сторін, за наявними матеріалами.

Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу у відповідності до ст. 81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання представників сторін.

Розглянувши матеріали справи, колегією суддів встановлено наступне:

- відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

29.07.2015р. між Державним територіально-галузевим об'єднанням "Львівська залізниця" Тернопільської дирекції залізничних перевезень (надалі - Залізниця) та ОСОБА_1 акціонерним товариством "Тернопільський комбінат по виробництву шляхово-будівельних матеріалів" (далі Вантажовласник) укладено договір про організацію перевезень і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги, яким врегульовано порядок надання Залізницею Вантажовласнику послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів та проведенням розрахунків за ці послуги.

17 червня 2016 року відповідач - Публічне акціонерне товариство "Тернопільський комбінат по виробництву шляхово-будівельних матеріалів" завантажив вагон №9364079 порошком мінеральним та зі станції Березовиця-Острів регіональної філії "Львівська залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" відправлено вантаж на станцію Ніжин Південно-Західної залізниці на адресу КП Ніжинська ПШМК.

На вказану відправку складено накладну №37210424, у якій маса вантажу у вагоні зазначена вантажовідправником становить 65200 кг .

19 червня 2016 року на станції Тернопіль проведено контрольне зважування вказаного вагона та встановлено невідповідність фактичної маси вантажу та маси вантажу, зазначеної у перевізному документі в бік зменшення.

Так, в результаті зважування вагона №9364079 на 150 тонних вагонних вагах станції Тернопіль встановлено, що маса вантажу, зазначена відправником, не відповідає масі контрольного зважування з різницею в 1650 кг в бік зменшення. Люки додатково закріплені. Відповідно до накладної вантажовідправник визначав масу вантажу на автомобільних вагах. Згідно із ст.129 Статуту залізниць України вказані обставини засвідчені комерційним актом АА №062300/11/3 від 19.06.2016р.

На станції призначення Ніжин Південно-західної залізниці на підставі комерційного акту АА №062300/11/3 від19.06.2016р. було здійснено перевірку вантажу та встановлено, що різниці в масі вантажу проти даних комерційного акту не виявлено (розділ "Є" комерційного акту).

Як вказує позивач, обґрунтовуючи заявлені вимоги, оскільки в даному випадку вантаж перевозився у спеціальному рухомому складі - цементовозі, а у комерційному акті зафіксовано, що люки додатково закріплені, доступ до вантажу був неможливий, причиною розбіжностей між фактичною масою і масою, зазначеною у залізничній накладній, є неправильне зазначення вказаних відомостей вантажовідправником. Тому керуючись, ст.ст. 122, 118 Статуту залізниць України вантажовідправнику - ПАТ "Тернопільський комбінат по виробництву шляхово-будівельних матеріалів" нараховано штраф у пятикратному розмірі провізної плати за всю відстань перевезення, що згідно розрахунку позивача становить 49440 грн. 00 коп.

01.11.2016р. відповідачу була надіслана претензія №17/11-ДНЮ від 01.11.2016 року про добровільну сплату вказаного штрафу, яка залишена останнім без розгляду та реагування, у звязку з чим позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з ПАТ "Тернопільський комбінат по виробництву шляхово-будівельних матеріалів" 49440 грн. штрафу в примусовому порядку.

Оцінивши зібрані у справу докази та дослідивши норми чинного законодавства, що регулюють розглядувані правовідносини, колегія суддів дійшла висновку, що позов підлягає до задоволення частково, з огляду на таке:

- відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Статтею 3 Закону України "Про залізничний транспорт" №273/96-ВР від 04.07.1996р. (з наступними змінами і доповненнями) визначається, що законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", Закону України "Про залізничний транспорт", Статуту залізниць України (надалі - Статут) та інших актів законодавства України. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Відповідно до ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Як зазначено в ст. 6 глави 1 Статуту залізниць України, накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Маса вантажу згідно ст. 37 Статуту та п. 5 "Правил приймання вантажів до перевезення", затверджених Наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р. (з наступними змінами і доповненнями), визначається відправником. Спосіб визначення маси вантажу і тип ваг відправник зобовязаний зазначити в накладній.

Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п. 2.3 "Правила оформлення перевізних документів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 за № 863/5084 та затверджених Наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р. (з наступними змінами і доповненнями), своїм підписом підтверджує представник відправника.

Отже, масу вантажу визначає вантажовласник, який і несе відповідальність за достовірність внесених до залізничної накладної відомостей.

Згідно п. 28 "Правила приймання вантажів до перевезення" вантажі, завантажені відправниками у вагони закритого типу (криті, ізотермічні, хопери, цистерни тощо) та контейнери (а у даному випадку спірний вагон є спеціальним рухомим складом цементвозом), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду кузова (котла) вагона (контейнера), пломб (ЗПП), без перевірки вантажу.

Наведені вище норми свідчать про те, що залізниця не зобов'язана перевіряти дані, зазначені у накладних фактичним даним при прийнятті вантажу до перевезення.

Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України, залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Пунктом 22 "Правила видачі вантажів" передбачено, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Так, при проходженні вагону через станцію Тернопіль Львівської залізниці при переважуванні вагонів на вагонних 150-тоних вагах із зупинкою, розчепленням і перевіркою ваги до і після зважування, було виявлено, що маса вантажу, зазначена у накладній №37210424 у вагоні № 97178511, зазначена 65200 кг (нетто), фактично ж встановлено, що маса вантажу складає 63550 кг (нетто), що на 1650 кг менше ніж вказано у накладній, про що було складено Комерційний акт АА № 062300/11/3 від 19.06.2016р.

Підставою для покладання на відправника відповідальності згідно ст. 122 Статуту за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу, є комерційний акт, складений у випадках передбачених ст.129 Статуту, щодо штрафу нарахованого у розмірі відповідно до статті 118 Статуту, штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитків.

Згідно ст. 24 Статуту вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки невірності, неточності або неповноту відомостей, зазначених ним у накладній.

Згідно з п. 5.5 розділу 5 "Правил оформлення перевізних документів", затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 № 863/5084, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі ст. 122 Статуту залізниць України.

Згідно з ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену в накладній масу вантажу з відправника стягується штраф в розмірі згідно із ст. 118 Статуту залізниць, що у даному випадку становить 5-кратну провізну плата за всю відстань перевезення.

Провізна плата згідно залізничної накладної №37210424 від 17.06.2016р. у вагоні №9364079 складає 9 888 грн.

Штраф за неправильно зазначену масу вантажу становить:

9 888 грн. х 5 = 49 440 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на зазначені вище норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, для відповідальності вантажовідправника обов'язковою умовою є наявність вини у неправильному зазначенні маси вантажу.

Підставою для покладання на відправника відповідальності, згідно ст. 122 Статуту, за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу, є комерційний акт, складений у випадках передбачених ст. 129 Статуту щодо штрафу нарахованого у розмірі відповідно до статті 118 Статуту, штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитків.

Матеріали справи свідчать, що відповідачем невірно вказані відомості у накладній №37210424 від 17.06.2016р., що і стало підставою для нарахування штрафу в розмірі 5-кратної провізної плати за всю відстань перевезення, що становить 49 440 грн.

Разом з тим, 09.02.2017р. відповідач звернувся до суду з клопотанням про зменшення розміру штрафних санкцій, викладене у відзиві б/н від 09.02.2017р. та підтримане його представником в судовому засіданні 27.02.2017р.

З цього приводу слід зазначити наступне:

- відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Частиною 1 статті 233 Господарського кодексу України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Отже, якщо порушення зобов'язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб'єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Аналогічна норма міститься й у п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, за якою господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Таким чином, суд має право, виходячи з конкретних обставин справи, зменшити розмір штрафних санкцій, але не звільнити повністю боржника від їх сплати.

Так, із наданих відповідачем доказів вбачається, що товариство "Тернопільський комбінат по виробництву шляхово-будівельних матеріалів" знаходиться в тяжкому фінансовому стані , про що свідчить долучений відповідачем до матеріалів справи довідки про фінансовий стан підприємства №23 від 08.02.2017р,. баланс (звіт про фінансовий стан) та звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 9 місяців 2016р.

В даному випадку, позивачем не доведено суду, що йому були спричинені будь-які збитки внаслідок невірно зазначених відомостей про масу вантажу, яка була вказана відповідачем у наведеній вище накладній.

Враховуючи наведене, а також той факт, що відповідач знаходиться у скрутному фінансовому становище, для виправлення якого потрібні час та можливість здійснення фінансових операцій, а накладення штрафу на ПАТ "Тернопільський комбінат по виробництву шляхово-будівельних матеріалів" у розмірі, визначеному позивачем, призведе до поглиблення фінансових проблем товариства, тому суд вважає за доцільне застосувати ст. 233 Господарського кодексу України та задовольнити клопотання відповідача про зменшення суми штрафних санкцій у розмірі 49 440 грн. шляхом зменшення розміру штрафу до 24 720 грн., що становить 50% від заявленої суми.

Суд вважає, що вина відповідача у неправильному зазначенні відомостей у накладній є такою, що підтверджена матеріалами справи, однак, враховуючи клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій, яке судом задоволено, позов підлягає задоволенню частково.

Заперечення відповідача, викладені у відзивах на позов б/н від 15.11.2016р. та б/н від 10.11.2016р., а також наведені його представниками в судових засіданнях, судом не приймаються до уваги як такі, що не відповідають встановленим обставинам та матеріалам справи і спростовуються вищенаведеним.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з ОСОБА_1 акціонерного товариства "Тернопільський комбінат по виробництву шляхово-будівельних матеріалів", вул. Микулинецька, 76, смт. Велика Березовиця, Тернопільський район, Тернопільська область, ідент. код 05398154 на користь ОСОБА_1 акціонерного товариства "Українська залізниця", вул. Тверська, 5, Печерський р-н, м. Київ, ідент. код 40075815 в особі Регіональної філії "Львівська залізниця" ПАТ "Українська залізниця", вул. Гоголя, 1, м. Львів, ідент. код 40081195 - 24 720 (двадцять чотири тисячі сімсот двадцять) грн. 00 коп. штрафу та 1378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. в повернення сплаченого судового збору.

3.В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після вступу рішення у законну силу.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обовязки, мають право подати апеляційну скаргу через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Повне рішення складено 07.04.2017р.

Головуюча суддяН.М. Бурда

СуддяН.В. Охотницька

СуддяЯ.Я.Боровець