Рішення № 65856171, 05.04.2017, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.04.2017 Справа № 920/239/17

За позовом Публічного акціонерного товариства «Сумиобленерго» в особі філії «Конотопський район електричних мереж» (м. Конотоп, Сумська область)

до відповідача - Державного підприємства Попівський експерементальний завод (с. Попівка, Конотопський район, Сумська область)

про стягнення 131801 грн. 95 коп.

Суддя О.Ю. Резніченко

Представники:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 10-19/17-д/75 від 30.06.2016,

від відповідача не зявився.

У засіданні брав участь секретар судового засідання Т.Д. Бублик.

Суть спору: Позивач просить суд стягнути з відповідача 131434 грн. 77 коп. заборгованості за перевищення ліміту споживання електричної енергії, 266 грн. 68 коп. пені, 73 грн. 65 коп. інфляційних збитків, 26 грн. 85 коп. 3 % річних за неналежне виконання відповідачем укладеного між сторонами 27.05.2016 договору № 121183 про постачання електричної енергії.

Представник позивача усно зазначив, що наполягає на задоволенні заявлених позовних вимог.

Представником позивача були надані для огляду оригінали доданих до позовної заяви документів. Суд оглянув оригінали і повернув представнику позивача.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, відзив на позовну заяву не подав, про порушення провадження у справі був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням.

Оскільки відповідач в судове засідання не з'явився та відзив на позовну заяву не подав, то справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

27.05.2016 між сторонами було укладено договір № 121183 про постачання електричної енергії (надалі Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору позивач продає електричну енергію відповідачу, відповідач оплачує позивачу вартість використаної електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору та додатками до Договору, що є його невідємними частинами.

Пунктом 1 Додатку № 4 до Договору передбачено, що розрахунковим періодом є період з 21 числа місяця по 20 число наступного місяця.

Згідно до п.п. 2.3.2-2.3.5 Договору відповідач зобовязаний дотримуватись режимів споживання електричної енергії.

У відповідності до п. 4.2.2 Договору відповідач у разі перевищення договірної величини споживання електричної енергії сплачує позивачу двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величини.

Згідно Додатка 1 до Договору відповідачу були встановлені обсяги (ліміти) договірної величини електричної енергії (кВт), а саме: червень 2016 року 2671, липень - 1737, серпень 2094, вересень 2459, жовтень 2560, листопад 3497, грудень 6000 (а.с. 15).

Згідно актів приймання-передавання електричної енергії, які підписані сторонами та скріплені їх печатками, за вищезазначений період позивач передавав відповідачу електричну енергію (а.с. 22-29).

Однак встановлений ліміт на жовтень 2016 складав 2560 кВт, проте з акту за жовтень 2016 вбачається, що відповідачем фактично використано 54397 кВт, а отже різниця між фактично спожитою та договірною величиною складає 51837 кВт.

Крім того, встановлений ліміт на грудень 2016 складав 6000 кВт, проте з акту за грудень 2016 вбачається, що відповідачем фактично використано 22395 кВт, а отже різниця між фактично спожитою та договірною величиною складає 16395 кВт.

Позивач листами, які були отримані відповідачем, виставив відповідачу рахунки на суму 99138 грн. 26 коп. - двократну вартісь за перевищений ліміт договірної величини за жовтень 2016, 32296 грн. 51 коп. двократну вартість за перевищений ліміт договірної величини за грудень 2016.

Оскільки відповідач перевищив ліміт споживання електричної енергії, який встановлений Договором, то позивач розрахував заборгованість в розмірі двократної вартості різниці фактично спожитої та договірної величини. Проте, оскільки відповідач борг не сплатив, то позивач звернувся до суду з даним позовом.

Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено правило, згідно якого суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі енергію) споживачеві (абоненту), який зобовязаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Борг відповідача перед позивачем в розмірі 131434 грн. 77 коп. встановлений судом, а тому позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача вищезазначеної суми є правомірною, обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 266 грн. 68 коп. пені (за загальний період з 21.07.2016 по 17.01.2017).

Відповідно до ст. 230 ГК України у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання до учасника господарських відносин застосовуються штрафні санкції, які, відповідно до ст. 231 ГК України, застосовуються у розмірі встановленому законом або договором.

Пунктом 9 Додатку № 4 до Договору передбачено, що за несвоєчасну оплату відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від розміру простроченого платежу за кожен день прострочення, враховуючи день фактичної оплати.

Заборгованість відповідача перед позивачем встановлена судом, пеня передбачена сторонами у Договорі, а тому вимога про стягнення з відповідача на користь позивача пені в розмірі 266 грн. 68 коп. пені (за загальний період з 21.07.2016 по 17.01.2017) підлягає задоволенню.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 73 грн. 65 коп. інфляційних втрат (за загальний період з 01.06.2016 по 02.11.2016) та 26 грн. 85 коп. 3 % річних (за загальний період з 21.07.2016 по 17.01.2017).

Положеннями ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи порушення відповідачем строків виконання зобовязання, суд вважає, що вимога про стягнення з відповідача 73 грн. 65 коп. інфляційних втрат (за загальний період з 01.06.2016 по 02.11.2016) та 26 грн. 85 коп. 3 % річних (за загальний період з 21.07.2016 по 17.01.2017) є правомірною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору понесені позивачем покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства Попівський експерементальний завод (вул. Бр. Ковтунів, 1, с. Попівка, Конотопський район, Сумська область, 41600, код 00375220) на користь Публічного акціонерного товариства «Сумиобленерго» в особі філії «Конотопський район електричних мереж» ПАТ «Сумиобленерго» (вул. Б. Хмельницького, 151-А, м. Конотоп, Сумська область, 41600, код 37785192) 131434 грн. 77 коп. заборгованості за перевищення ліміту споживання електричної енергії, 266 грн. 68 коп. пені, 73 грн. 65 коп. інфляційних збитків, 26 грн. 85 коп. 3 % річних, 1977 грн. 03 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 07.04.2017.

Суддя ОСОБА_2