Постанова № 65855574, 04.04.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2017 року Справа № 911/3723/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого,

Малетича М.М.,

Самусенко С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну

скаргу Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 06 лютого 2017 року

та на ухвалу господарського суду Київської області від 14 грудня 2016 року

у справі № 911/3723/15

господарського суду Київської області

за позовом Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд"

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Експансія"

про стягнення коштів

за участю представників

позивача - Оніщук В.М.

відповідача- Давидова О.А.

третьої особи - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Київської області від 14 грудня 2016 року (суддя Мальована Л.Я.) залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 06 лютого 2017 року (судді Алданова С.О., Мартюк А.І., Зубець Л.П.) зупинено провадження у справі №911/3723/15 до вирішення пов'язаної з нею іншої справи №910/21450/16, яка розглядається господарським судом міста Києва.

Не погодившись з зазначеними ухвалою та постановою Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 06 лютого 2017 року та ухвалу господарського суду Київської області від 14 грудня 2016 року та відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" про зупинення провадження у справі та передати справу до суду першої інстанції для подальшого розгляду.

В обґрунтування зазначених вимог заявник касаційної скарги посилається на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 395192275,80 грн. заборгованості, з яких: 252328041,66 грн. сума основної заборгованості відповідно до кредитного договору № 10-0604/131к-07 від 13 квітня 2007 року, 13493349,10 грн. прострочена заборгованість за кредитом у гривні, 15593074,01 грн. сума прострочених відсотків у доларах США, 194082,42 грн. прострочені відсотки у гривні, 967257,40 грн. строкові відсотки у доларах США, 77632,97 грн. строкові відсотки у гривні, 89737531,79 грн. сума пені за несвоєчасне повернення кредиту у доларах США, 4354470,11 грн. пеня за несвоєчасне повернення кредиту у гривні, 2535814,23 грн. пеня за несвоєчасну сплату відсотків у доларах США, 2680,38 грн. пеня за несвоєчасну сплату відсотків у гривні, 6843966,06 грн. 3 % річних за несвоєчасне повернення кредиту у доларах США, 365983,99 грн. 3 % річних за несвоєчасне повернення кредиту у гривні, 127343,63 грн. 3 % річних за прострочення сплати відсотків у доларах США, 134,77 грн. 3 % річних за прострочення сплати відсотків у гривні, 4175283,03 грн. сума договірної санкції у розмірі 0,00278 %, 2867,84 грн. інфляційні втрати за несвоєчасну сплату відсотків, 3821123,70 грн. інфляційні втрати за несвоєчасну сплату кредиту, 566747,60 грн. сума простроченої комісійної винагороди, 4658,20 грн. пеня за несвоєчасну сплату комісійної винагороди, 232,91 грн. 3 % річних за прострочення сплати комісійної винагороди.

В процесі розгляду даної справи в суді першої інстанції відповідачем було подано клопотання про зупинення провадження у справі № 911/3723/15 до розгляду пов'язаної з нею іншої справи, яка розглядається господарським судом м. Києва №910/21450/16 за позовом ТОВ "Фоззі-Фуд" до ПАТ "ВТБ Банк" про визнання недійсними договорів про внесення змін до договору поруки.

До зазначеного клопотання відповідачем було долучено ухвалу про порушення провадження у справі № 910/21450/16 господарським судом міста Києва від 24 листопада 2016 року.

Відповідно до п. 2.17 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" від 29 травня 2013 року № 11, якщо спір про визнання недійсним правочину (господарського договору) вирішується одночасно з розглядом іншим судом іншої справи, позовні вимоги в якій ґрунтуються на цьому ж правочині (зокрема, про стягнення коштів, витребування майна тощо), то наведене згідно ч. 1 ст. 79 ГПК України може з урахуванням обставин конкретної справи бути підставою для зупинення провадження у такій іншій справі до закінчення розгляду справи про визнання правочину (господарського договору) недійсним.

Частиною 1 ст. 79 ГПК України визначено, що господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Слід зазначити, що зупинення провадження у справі є правом суду. В процесі розгляду даної справи, суд скористався цим правом, з урахуванням тих обставин, які існували станом на час винесення оскаржуваної ухвали та були викладені судом в її мотивувальній частині.

Виходячи з визначених законом підстав зупинення провадження у справі, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку про те, що дана справа є пов'язаною зі справою № 910/21450/16, оскільки вимога про стягнення заборгованості, відсотків та штрафних санкцій за кредитним договором № 10-0604/131к-07 від 13 квітня 2007 року можлива лише у разі дійсності зазначеного договору.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, що клопотання відповідача про зупинення провадження у справі №911/3723/15 до розгляду пов'язаної з нею іншої справи, яка розглядається господарським судом м. Києва №910/21450/16 підлягає задоволенню, а провадження у даній справі підлягає зупиненню до розгляду пов'язаної з нею іншої справи, яка розглядається господарським судом м. Києва №910/21450/16.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає лише ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, доводи заявника касаційної скарги про порушення і неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового рішення колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає.

З огляду на зазначене. Вищий господарський суд України дійшов висновку, що постанову суду апеляційної інстанції слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 06 лютого 2017 року у справі № 911/3723/16 залишити без змін.

Головуючий суддя І. А. Плюшко

Судді М. М. Малетич

С. С. Самусенко