Ухвала суду № 65854643, 30.03.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА

МСП-03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-А

Справа №757/15735/15-ц Головуючий в 1 інстанції - Гладун Х.А.

Апеляційне провадження № 22-ц/796/891/2017 Доповідач - Заришняк Г.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2017 року колегія суддів судової палати з розглядуцивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:

Головуючого - Заришняк Г.М.

Суддів - Андрієнко А.М., Мараєвої Н.Є.

при секретарі - Гарматюк О.Д.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 23 березня 2016 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромохорона» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» про стягнення матеріальної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою,-

В С Т А Н О В И Л А :

ТОВ «Укрпромохорона» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ТОВ «Страхова компанія «Кредо» про стягнення матеріальної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою.

В обґрунтування позову Товариство зазначало, що 01.03.2015 року сталась дорожньо-транспортна пригода за участю належного ОСОБА_2 автобуса «Мерседес Бенц», д.н.з. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3, та належного ТОВ «Укрпромохорона» автомобіля марки «Land Rover, модель Range Rover», д.н.з. НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_4, внаслідок якої вказані транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень. Постановою Печерського районного суду м.Києва від 26.03.2015 р. винним у дорожньо-транспортній пригоді визнано ОСОБА_3, цивільно-правова відповідальність якого була застрахована у ТДВ «СК «Кредо». Вартість відновлювального ремонту склала 402 163,94 грн. ТДВ «СК «Кредо» відшкодувало частину матеріального збитку в межах ліміту своєї відповідальності в розмірі 50 000,00 грн. За таких обставин відповідачі зобов'язані відшкодувати Товариству солідарно вартість відновлювального ремонту в розмірі 352 163,94 грн. Крім того, відповідачі повинні відшкодувати вартість послуг ТОВ «Судова незалежна експертиза України» щодо встановлення дійсного розміру завданих збитків, які склали 2 135,00 грн., а також вартість правових послуг в розмірі 9 600,00 грн.

Посилаючись на викладене, Товариство просило задовольнити позов та стягнути з відповідачів солідарно частину вартості відновлювального ремонту автомобіля «Land Rover Range Rover», державний номерний знакНОМЕР_2, що не була відшкодована страховою компанією, в розмірі 352 163,94 грн.; вартість послуг ТОВ «Судова незалежна експертиза України» по встановленню дійсної вартості матеріального збитку в розмірі 2 135,00 грн.; витрати на правову допомогу в розмірі 9 600,00 грн.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 24.07.2015 р. було притягнуто ОСОБА_1 до участі у справі як співвідповідача.

Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 23 березня 2016 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укрпромохорона» у відшкодування матеріальної шкоди, завданої ДТП, - 352 163 грн. 94 коп.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1. посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у позові ТОВ «Укрпромохорона» до ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.

В судовому засіданні апеляційної інстанції 19.01.2017 р, , 16.02.2017 р. та 02.03.2017 р. представник ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу з підстав та доводів, викладених в ній, в подальшому в судове засідання 30.03.2017 р. не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник позивача та відповідачі ОСОБА_2 і ОСОБА_3 проти апеляційної скарги заперечували, вважаючи рішення суду законним.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність й обґрунтованість постановленого рішення суду в цій частині, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і це було встановлено судом, що 01.03.2015 року об 11 год.45 хв. ОСОБА_3, керуючи автобусом «Мерседес Бенц», державний номерний знак НОМЕР_1,, при з'їзді з Наддніпрянського шосе на бульвар Дружби народів в м.Києві під час зміни напрямку руху не врахував дорожньої обстановки, стану транспортного засобу, не дотримався безпечного бокового інтервалу, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем «Land Rover RangeRover», д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4

ТОВ «Укрпромохорона» на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 є власником автомобіля марки «Land Rover, модель Range Rover», державний номерний знак НОМЕР_2 (а. с. 21).

Згідно довідки ВДАІ Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві, автомобіль «Land Rover Range Rover», державний номерний знак НОМЕР_2 внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди отримав механічні пошкодження (а. с. 17).

Постановою Печерського районного суду м. Києва від 26.03.2015 року винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди визнано ОСОБА_3 (а. с. 15-16).

Відповідно до вимог п. 4 ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, вина ОСОБА_3 у вчинені дорожньо-транспортної пригоди є встановленою та не підлягає доведенню.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

У відповідності з вимогами ч.ч.1, 2 ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків. Замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника.

Відповідно з роз'ясненнями, що містяться в п. 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 р. «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», не вважається особою, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка керує транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове праве договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, якщо з нею укладено цивільно-правовий договір. Така особа, враховуючи характер відносин, які між ними склалися, може бути притягнута до відповідальності роботодавцем лише в регресному порядку відповідно до ст.1191 ЦК України.

Як видно із свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4, власником автобуса «Мерседес Бенц», державний номерний знак НОМЕР_1 є ОСОБА_1 (а. с. 84).

Згідно інформації про фізичну особу з Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, ОСОБА_1 на підставі ліцензії надає послуги з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом (а. с. 12, 13).

Із пояснень у судовому засіданні апеляційної інстанції відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є діловими партнерами. ОСОБА_2 організовував виконання замовлення щодо перевезення паломників з м. Жовті Води до Києво-Печерської лаври. Між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 був укладений трудовий договір на перевезення пасажирів до м. Києва. В день ДТП ОСОБА_3 за вказівкою свого керівника ОСОБА_1 на автомобілі, що належить останньому, здійснював перевезення пасажирів до м.Києва. Після повернення з рейсу всі документи на поїздку, в тому числі і виданий йому дорожній лист, були повернуті ОСОБА_1

Разом з тим, представником ОСОБА_1 надано суду апеляційної інстанції договір №1/03-2015 від 27.02.2015 р., укладений між ФОП ОСОБА_1, як замовником, та ОСОБА_3, як виконавцем, згідно з яким виконавець за завданням замовника своїми силами надає замовнику комплекс послуг, пов'язаних з перевезенням пасажирів з м. Жовті Води в м. Київ і зворотньо відповідно з даним договором (т.2 а.с.18).

Оскільки ОСОБА_3 завдав шкоду позивачу при виконанні ним обов'язків по перевезенню пасажирів, діючи на підставі укладеного цивільно-правового договору, за завданням замовника ОСОБА_1, в інтересах останнього та на автобусі, що належить відповідачу ОСОБА_1, тому колегія суддів вважає, що він не може вважатися особою, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, а тому не несе відповідальності за шкоду перед позивачем.За таких обставин, відповідач ОСОБА_1 повинен відшкодувати заподіяну позивачу матеріальну шкоду.

Згідно наданого представником позивача висновку № ЕД-1-2-187/15 експертного автотоварознавчого дослідження з визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, від 29.04.2015 року, вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «Land Rover, модель Range Rover», державний номерний знак д.н.з. НОМЕР_2, пошкодженого в дорожньо-транспортній пригоді, що сталась 01.03.2015 року, складає 402 163,94 грн. (а. с. 22-39).

Як видно з пояснень представника позивача в суді апеляційної інстанції, пошкоджений автомобіль Товариства до цього часу не відремонтований в зв'язку з недостатністю коштів на його ремонт.

Разом з тим, між ОСОБА_2 та ТДВ «СК «Кредо» було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, про що свідчить поліс № АС/5493041, згідно з яким цивільно-правова відповідальність водія автобуса «Мерседес Бенц», державний номерний знак НОМЕР_1, у період з 17.01.2015 року по 16.07.2015 року була застрахована у ТДВ «СК «Кредо» (а. с. 11).

Згідно полісу № АС/5493041 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страхова сума за шкоду, заподіяну майну, становить 50 000,00 грн. та встановлено нульовий розмір франшизи.

Відповідно до вимог ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

ТДВ «СК «Кредо» виплатило позивачу страхове відшкодування в розмірі 50 000,00 грн. Такими чином, відповідач ОСОБА_1 повинен відшкодувати ТОВ «Укрпромохорона» шкоду, яка не була відшкодована ТДВ «СК «Кредо», що становить 352 163,94 грн.

У відповідності з вимогами ст.ст.10, 60 ЦПК України, розгляд і вирішення цивільних справ у судах проводиться на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Представником ОСОБА_1 не надано суду будь-яких належних та переконливих доказів, які б свідчили про те, що заподіяна позивачу матеріальна шкода, що визначена у висновку експертного автотоварознавчого дослідження, є завищеною, клопотань щодо призначення судової авто-товарознавчої експертизи суду не заявлялося, тому посилання в апеляційній скарзі на вказані обставини є безпідставними.

Доводи представника відповідача ОСОБА_1 про те, що перелік за кількістю пунктів пошкоджень в наслідок ДТП автомобіля позивача, що зазначені у висновку №ЕД-1-2-187/15 експертного автотоварознавчого дослідження з визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, від 29.04.2015 року (а.с.22-38) не узгоджуються з кількістю пошкоджень, встановлених в Акті огляду транспортного засобу, складеному ТДВ СК «Кредо» (а.с.20), не заслуговують на увагу, оскільки пошкодження, які приведені як у висновку експертного автотоварознавчого дослідження, так і у вказаному Акті огляду транспортного засобу є аналогічними й відповідають обсягу механічних пошкоджень, приведених у довідці ВДАІ Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві (а.с.17), окрім того, пошкоджені диски в Акті страхової компанії значаться окремими пунктами, а в протоколі огляду колісного транспортного засобу, складеного експертом, об'єднані в одному пункті. В справі відсутні докази, які б свідчили про те, що після вказаної ДТП автомобіль позивача отримав додаткові пошкодження внаслідок подальшого використання автомобіля.

Також є неспроможними й посилання в апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції, стягнувши матеріальну шкоду з відповідача ОСОБА_1, вийшов за межі позовних вимог.

Як видно зі справи, ТОВ «Укрпромохорона» пред'явило у суді даний позов до ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Відповідно до вимог ч. 1 ст.33 ЦПК України суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача.

30 червня 2015 р. відповідачем ОСОБА_2 була подана суду заява, в якій він просив змінити неналежного відповідач ОСОБА_2 на власника транспортного засобу ОСОБА_1 (а.с.83).

Із журналу судового засідання від 24.07.2015 р. видно, що вказане клопотання було обговорено судом першої інстанції, й представник позивача також просив залучити ОСОБА_1 в якості співвідповідача за позовом Товариства (а.с.88-89). Ухвалою суду від 24.07.2015 р. було залучено ОСОБА_5 до участі у справі в як співвідповідача по справі.

26.07.15 року судом було направлено ОСОБА_5 копію позовної заяви з додатками, а також судову повістку про виклик в судове засідання як відповідача по даній справі, яку ОСОБА_5 отримав ( т.1 а.с. 93, 94) . В подальшому ОСОБА_5 неодноразово викликався у судове засідання як співвідповідач у даній справі, проте у судові засідання не з»явився, про причини неявки суд не сповістив.

Отже, доводи ОСОБА_5 в апеляційній скарзі щодо нездійснення судом повідомлення про залучення його у якості співвідповідача у справі, а також про відсутність у нього розуміння, у якій справі і у якому статусі здійснюється його виклик до суду, не відповідають дійсності.

Таким чином, суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував обставини справи, зібраним по справі доказам дав належну оцінку та й прийшов до правильного висновку про необхідність стягнення матеріальної шкоди, завданої позивачу, з ОСОБА_1, обґрунтовано частково задовольнивши позовні вимоги ТОВ «Укрпромохорона».

Постановлене судом рішення відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасоване з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не впливають на правильність постановленого рішення.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 23 березня 2016 року - залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання неюзаконної сили, шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий: Судді: