Ухвала суду № 65850781, 06.04.2017, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/11936/16-к

н/п 1-кп/640/186/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" квітня 2017 р. Київський районний суд м. Харкова у складі колегії суддів:

Головуючого судді Губської Я.В.,

суддів Шмадченко С.І., Бородіної Н.М.

за участю секретаря Балан Т.В.

прокурора Ільєнкова О.О.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника адвоката ОСОБА_2

представника потерпілого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12013220140001374 від 27.12.2013 року відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимого: 21.11.2007 року Дзержинським районним судом м. Харкова за ч.4 ст. 296, ч.1 ст. 122 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі з застосуванням ст. 75 КК України до іспитового строку на 2 роки, судимість не знята та не погашена

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190, ч.3 ст.28,ч.3,4 ст. 358 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Київського районного суду м. Харкова перебуває на розгляді кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 за ч.4 ст.190, ч.3 ст.28, ч.3,4 ст. 358 КК України.

В порядку вимог ст. 331 КПК України щодо доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою прокурор в судовому засіданні просив продовжити строк тримання обвинуваченому ОСОБА_1 під вартою, враховуючи що ризики, передбачені п.п.1,5 ч.1 ст. 177 КПК України, які були визначені під час їх обрання слідчим суддею та судом станом на теперішній час не відпали, продовжують існувати і підстав для їх скасування та зміни немає. Просив також врахувати обсяг пред*явленого обвинувачення та його тяжкість, процесуальну поведінку обвинуваченого під час досудового розслідування та відсутність підстав для визначення застави.

Обвинувачений ОСОБА_1 заперечував щодо клопотання прокурора, зазначаючи про його безпідставність та непідтвердженість. Подав письмове клопотання, в якому просить змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, оскільки одна лише тяжкість пред*явленого обвинувачення не може бути підставою для продовження тримання під вартою особи. Вказує, що докази пред*явленої йому підозри є необґрунтованими, наміру переховуватись в нього немає, позовні вимоги Банку розглянуті під час винесення вироку відносно Козлова, Старовського. Також, зазначав, що в умовах ізоляції погіршився його стан здоров*я і необхідно при вирішенні питання запобіжного заходу врахувати позитивні характеристики відносно нього і наявність в нього малолітньої дитини.

Захисник обвинуваченого в судовому засіданні заперечував щодо клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу та підтримав клопотання обвинуваченого.

Представник потерпілого підтримав позицію обвинувачення та заперечував щодо клопотання обвинуваченого. Також, повідомив, що під час досудового розслідування в даному кримінальному провадженні пред*явлений цивільний позов до ОСОБА_1 на суму 12184017,31 грн., який він підтримує в повному обсязі.

Судова колегія, заслухавши думку учасників судового розгляду та надані документи, приходить до наступних висновків.

Згідно ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобовязаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу.

При вирішенні питання продовження строку запобіжного заходу та клопотання про зміну запобіжного заходу, суд, дослідивши всі надані в даному судовому засіданні обґрунтування враховує наявність станом на теперішній час ризиків, передбачених п.1, п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування від органів досудового розслідування та суду; можливість вчинити інше кримінальне правопорушення; а також оцінюючи сукупність обставин, передбачених в ст.178 КПК України, а саме: тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого підозрюється, характер злочинів, що інкриміновані обвинуваченому проти власності та в сфері службової діяльності та професійної діяльності з наданням публічних послуг. розмір майнової шкоди, в якій він обвинувачується; надані до суду відомості щодо віку та стану здоров*я обвинуваченого, соціальні зв*язки обвинуваченого, репутацію обвинуваченого, який раніше судимий за скоєння умисних та корисливих злочинів і судимість не знята та не погашена, порушення запобіжного заходу у вигляді застави.

При цьому, суд зазначає, що посилання обвинуваченого на необґрунтованість розміру шкоди, зазначеної в обвинувальному акті та наявність рішення про задоволення позову ПАТ «Ідея Банк» з Козлова та Старовського з поясненнями представника ПАТ «Ідея Банк» про підтримання позовних вимог до ОСОБА_1 на суму 12184017,31 грн. не є підставою для неврахування цих даних та розміру шкоди в сумі 9094096 грн. при вирішення питання продовження строку запобіжного заходу відносно обвинуваченого.

Також, судом враховані і ті обставини, що з наданих стороною обвинувачення ухвал вбачається, що ОСОБА_1 був оголошений у розшук та переховувався під органів досудового розслідування, порушив вимоги застави.

Однак, також судом враховані і дані щодо наявності в нього неповнолітньої дитини ІНФОРМАЦІЯ_4 згідно копії свідоцтва про народження, наданої сьогодні в судовому засіданні та заява директора ТОВ «Самсон Град» від 15.03.2017 року та відомості з Харківської установи виконання покарань № 27 про задовільний стан здоров*я обвинуваченого та його можливість приймати участь в судових засіданнях.

Оцінюючи всі ці обставини, заявлені в судовому засіданні та передбачені в ст.178 КПК України суд зазначає про відсутність належних та допустимих даних, які є підставою для зміни або скасування запобіжного заходу на теперішній час під час розгляду справи в суді.

Розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, з урахуванням вищенаведених ознак, суд, дослідивши всі докази в обгрунтування клопотань вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого під час судового розгляду.

Доводи обвинуваченого та захисника на те, що ризики, передбачені статтею 177 КПК України, на які посилалась сторона обвинувачення відпали є безпідставними та недоведеними в судовому засіданні, оскільки станом на теперішній час є обґрунтованими ризики, передбачені п.п. 1,5 ч.1 ст. 177 КПК України, а підставою для зміни запобіжного заходу може бути лише обґрунтоване підтвердження того, що ризики на теперішній час відпали, що в свою чергу доведено не було, а тому суд не вбачає підстав для зміни запобіжного заходу більш м*ягкий, ніж утримання під вартою, в т.ч. і на домашній арешт.

Посилання на необґрунтованість підозри та відсутність доказів на підтвердження цього також є безпідставним, оскільки суд встановлює винуватість чи невинуватість особи при винесенні судового рішення по суті та вже після проведення судового розгляду, що на теперішній час проведено не було, судовий розгляд триває. Порушення права на захист в судовому засіданні також встановлено не було, не надані такі докази і учасниками під час розгляду даного клопотання.

Щодо доводів обвинуваченого про застування практики Європейського Суду з прав людини, суд зазначає, що в своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини вказує, що суд повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього увязнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її звязками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами.

На підставі вищевикладеного, суд продовжує строк тримання під вартою ОСОБА_1 на 60 діб, відхиливши клопотання обвинуваченого та задовольнивши клопотання прокурора. Підстав для визначення застави суд не вбачає на підставі вимог п.3 ч.4 ст. 183 КПК України. Також, суд не вбачає підстав і для виклику свідків на підтвердження доводів обвинуваченого щодо неможливості ухилення його від суду під час судового розгляду.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 331, 369 КПК України, судова колегія

УХВАЛИЛА:

Міру запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити без змін у вигляді тримання під вартою, продовживши строк цього запобіжного заходу до 60 днів, тобто до 05 червня 2017 року.

В задоволенні клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Губська Я.В.

Суддя Шмадченко С.І.

Суддя Бородіна Н.М