Рішення № 65849206, 05.04.2017, Покровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 203/5418/15-ц

2/189/14/17

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05.04.2017 року Покровський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Лукінової К.С.

при секретарі Копиця С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Покровське цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства "ВТБ БАНК" до ОСОБА_1, третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю "Любимівський карєр" про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства "ВТБ БАНК", третьої особи: товариства з обмеженою відповідальністю "Любимівський карєр" про визнання договору поруки припиненим, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ПАТ "ВТБ БАНК" 18.09.2015 року (згідно поштового конверту) звернулось до суду із позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості посилаючись на те, що 13.12.2007 року між ПАТ "ВТБ БАНК" та ТОВ "Любимівський карєр" було укладено кредитний договір № 77/07В який було викладено в новій редакції Договором № 25 про внесення змін до кредитного договору № 77/07В, укладеного між Банком та позичальником 29.10.2014 року. Відповідно до п.1.1 кредитного договору в редакції від 29.10.2014 року, договір № 25 про внесення змін до кредитного договору, предметом кредитного договору є надання Банком позивальнику грошових коштів (кредиту) у вигляді не відновлювальної кредитної лінії в сумі 6376996 доларів США 67 центів. Кінцевий термін повернення заборгованості за кредитом не пізніше 28.08.2015 року. Пунктом 3.1.1, 3.1.2 кредитного договору в редакції 29.10.2014 року плата за користування кредитом (проценти) встановлюються у розмірі 11% річних. Позивач належним чином виконав свій обовязок по кредитному договору щодо надання позичальнику грошових коштів (кредиту), що підтверджується меморіальними ордерами та банківськими виписками. Крім того, позивач нарахував позичальнику пеню на суму прострочених грошових зобовязань суми кредиту (кредитної лінії) та процентів за його користування. До того ж, відповідно до розділу 7 Кредитного договору, Банк має право застосувати до Позичальника пеню, договірні санкції (пеня, штраф), у разі порушення будь-якого із боргових зобовязань, нарахування яких банком припиняється через 36 місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано належним чином. Таким чином, загальна заборгованість ТОВ "Любимівський карєр" перед ПАТ "ВТБ БАНК" за кредитним договором № 77/07В від 13.12.2007 року станом на 09.03.2015 року становить 8016542,82 долари США, що за курсом НБУ становить 176480466,51 грн., яка складається з наступного: строкова заборгованість по кредиту станом на 03.09.2015 року становить 6376996,67 доларів США, що за курсом НБУ становить 140221637,11 грн.; строкова заборгованість по сплаті процентів, нарахованих за період з 25.03.2014 року по 24.05.2015 року та з 25.07.2015 року по 02.09.2015 року становить 812984,20 доларів США, що за курсом НБУ становить 17876436,41 грн.; прострочена заборгованість по сплаті процентів станом на 03.09.2015 року становить 82756,14 доларів США, що за курсом НБУ становить 1819696,96 грн.; пеня за несвоєчасну сплату процентів, що нарахована за період з 07.07.2015 року по 03.09.2015 року становить 6912,26 доларів США, що за курсом НБУ 151991,36 грн.; пеня за несвоєчасне повернення кредиту, що нарахована за період з 22.04.2015 року по 26.06.2015 року становить 701469,63 доларів США, що за курсом НБУ становить 15424380,00 грн.; 3% річних за прострочення повернення кредиту з 22.04.2015 року по 26.06.2015 року становить 35073,48 доларів США, що за курсом НБУ становить 771218,97 грн.; 3% річних за прострочення сплати процентів за період з 07.07.2015 року по 03.09.2015 року становить 350,44 доларів США, що за курсом НБУ становить 7705,71 грн.; штрафи, передбачені кредитним договором станом на 03.09.2015 року становлять 207400,00 грн. Розширений розрахунок заборгованості додано до позовної заяви. Керуючись нормами ст..ст. 546, 547, 553-555 ЦК України з метою забезпечення виконання в повному обсязі зобовязань позичальника по кредитним договорам, в тому числі щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісій, пені, штрафних санкцій, збитків та будь-яких інших платежів, 22.07.2009 року між позивачем та ОСОБА_1 було укладено договір поруки № 77/07В-П-1. Умовами договору поруки, а саме п. 1.1 передбачено, що поручитель поручається перед позивачем за виконання позичальником зобовязань, що виникли на підставі кредитних договорів або можуть виникнути на підставі нього у майбутньому. Відповідно до п. 4.1 при простроченні виконання поручителем зобовязань, що визначені в п. 1.2, 1.3, 1.4 цього договору, поручитель зобовязаний виплатити банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми прострочення за кожен день прострочення. Відповідно до п. 2.1 сторони договору визначають, що у випадку порушення позичальником взятих на себе зобовязань за кредитними договорами, поручитель і позичальник несуть солідарну відповідальність перед банком у повному обсязі зобовязань позичальників за кредитними договорами, включаючи повернення кредиту, сплату нарахованих процентів за користування кредитом. Комісій, неустойки (пені, штрафів) та відшкодування збитків, повязаних з порушенням виконання зобовязань позичальниками. Отже, на думку позивача, умовами договору поруки чітко встановлено, що поручитель за порушення позичальником зобовязань за кредитними договорами несе солідарну відповідальність поручителя та відповідає перед позивачем в тому ж обсязі, що і позичальник. Відповідно до п. 2.5 договору поруки банк наділений правом вимагати від поручителя виконання зобовязання за кредитним договором як в повному обсязі так і частково. Посилаючись на норми абз. 2 ч. 1 ст. 193, п.6 ст. 232 ГК України, ст..ст. 1054, 1048, 526, 610, 629, 546, 547, 258, 1050, 625 ЦК України позивач просив позовні вимоги задовольнити та стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача вищевказану суму заборгованості та судові витрати.

Ухвалою суду від 01.02.2016 року до участі у справі була залучена третя особа ТОВ "Любимівський карєр".

15.03.2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічною позовною заявою до публічного акціонерного товариства "ВТБ БАНК", третьої особи: товариства з обмеженою відповідальністю "Любимівський карєр" про визнання договору поруки припиненим, посилаючись на те, що волевиявлення позивача за зустрічним позовом при укладенні Договору поруки № 77/07В-П-1 від 22.07.2009 року не було вільним і не відповідало його внутрішній волі, оскільки ПАТ "ВТБ БАНК" заздалегідь примушував позивача за зустрічним позовом укласти з ним договір поруки із абсолютно невигідними умовами, що грубо порушує права позивача за зустрічним позовом як споживача. Так, уклавши кредитний договір із ТОВ "Любимівський карєр" ПАТ "ВТБ БАНК" вже в 2007 році поставив в залежність позивача за зустрічним позовом та не надав останньому ані право вибору, ані висловлення власної позиції щодо умов договору поруки. Тобто позивач за зустрічним позовом не приймав рішення про вибір банку та не вступав з ним в договірні відносини з власної ініціативи і не отримав інформації щодо загальної вартості кредиту, розмірів тих чи інших платежів та базу їх обрахування, а також позивач не був попереджений про валютні ризики під час виконання зобовязань за цим договором, а також банком були умовчані сенс і наслідки укладення договору поруки. Крім того, банк вийшов за межі умов кредитного договору, укладеного із ТОВ "Любимівський карєр", як щодо загальної вартості кредиту та розмірів інших платежів та базу їх обрахування, так і строку дії договору поруки, який значно перевищує строк дії кредитного договору. Крім того, позивач за зустрічним позовом вказав на те, що поруки припиняється, якщо протягом 6 місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання кредитор не предявить вимоги до поручителя. Строк за договором поруки на думку позивача за зустрічним позовом припинився 28.02.2016 року, оскільки строк настання основного зобовязання є 28.08.2015 року, але позивачем за зустрічним позовом не було отримано за адресою своєї реєстрації вимоги. Крім того в зустрічному позові зазначено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобовязання, а також у разі зміни зобовязання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Позивач за зустрічним позовом вважає, що внесені зміни до кредитного договору фактично збільшили розмір основного зобовязання, а позивачем за зустрічним позовом не було надано згоди на внесення цих змін до кредитного договору, в звязку з чим порука є припиненою. Крім того, договір поруки укладений значно пізніше кредитного договору, а тому порка не покриває всю дію відповідальності ТОВ "Любимівський карєр". Просили визнати припиненим договір поруки № 77/07В-П-1 від 22.07.2009 року укладений між ПАТ "ВТБ БАНК" та ОСОБА_1 з 28.02.2015 року.

Ухвалою судді від 15.03.2017 року провадження за зустрічним позовом було відкрито та обєднано розгляд зустрічного позову для спільного розгляду з первісним позовом.

Представник ПАТ "ВТБ БАНК" надав суду письмові заперечення щодо прийняття зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 про визнання договору поруки припиненим, в яких вказали на те, що прийняття зустрічного позову призведе до затягування строків розгляду справи, оскільки ОСОБА_1 не позбавлений права звернутись з цим позовом на загальних підставах. Просили відмовити в прийнятті зустрічної позовної заяви.

В судовому засіданні представник позивача за первісним позовом позовні вимоги ПАТ "ВТБ БАНК" підтримала в повному обсязі, спираючись на доводи поданої позовної заяви та суду пояснила, що банк виконав всі свої зобовязання, а боржник свої зобовязання не виконав і в звязку з цим банк має всі законні права звернутися до поручителя, який несе відповідальність так само як і позичальник. Відповідно до п. 1.1. Договору № 25 було встановлено процентну ставку 11% річних і більше вона не змінювалася. Було укладено 25 додаткових договорів і представник позивача за первісним позовом пояснити не може, чи змінювалась в них процентна ставка. Пояснити чому різняться суми в кредитному договорі та договорі поруки пояснити не може, але всі договори поруки ОСОБА_1 підписував особисто. В кредитному договорі було встановлено плату за формулою. Банк перевіряв повноваження ОСОБА_2 при підписанні нею договору поруки від 30.07.2014 року. В господарському суді ОСОБА_1 не був залучений до справи і в апеляційному суді також. Умовами кредитного договору передбачено, що позичальник має право отримувати траншами грошові кошти частинами або повністю в межах ліміту. ТОВ "Любимівський карєр" не здійснював оплат за кредитом. Розтлумачити вжиті терміни договору не може. Зустрічні позовні вимоги не визнає, оскільки вважає, що їх недоцільно розглядати в одному провадженні, кредитний договір і договір поруки узгоджуються між собою. Банк звернувся з вимогою вчасно.

В судовому засіданні представник відповідача за первісним позовом позовні вимоги ПАТ "ВТБ БАНК" не визнала в повному обсязі, зустрічний позов підтримала в повному обсязі, посилаючись на його доводи та суду пояснила, що відповідач не може самостійно вирахувати відсоткові ставки вони зверталися з клопотанням про призначення експертизи, так як ОСОБА_1 не відомо про сплату сум ТОВ "Любимівський карєр". Заперечують проти позову, оскільки точно не встановлена сума заборгованості поручителя та не відомо скільки саме сплатив ТОВ "Любимівський карєр" через відсутність відповідних доказів оплати.

Представник третьої особи в судове засідання не прибув, про час та місце розгляду справи сповіщений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та наявні докази вважає, що первісні позовні вимоги не підлягають задоволенню, в задоволенні зустрічних позовних вимог слід відмовити, виходячи з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлене наступне:

Згідно копії кредитного договору № 77/07В від 13.12.2007 року ВАТ "ВТБ БАНК" надало ТОВ "Любимівський карєр" грошові кошти (кредит) у вигляді відзивної не відновлювальної кредитної лінії з правом конвертації в національну валюту на таких умовах: сума кредитної лінії 5000000,00 доларів США; - строк користування по 12 грудня 2012 року з щомісячним погашенням кредитної заборгованості рівними частинами, починаючи з січня 2010 року; - плата за користування кредитом 12 % річних. Умовами даного кредитного договору були передбачені наступні істотні його умови, а саме: предмет договору, порядок і умови видачі кредиту, мета кредитування, зобовязання банка та позичальника, права банка та позичальника, порядок нарахування плати за користування кредитом та погашення кредиту, відповідальність сторін та забезпечення виконання зобовязань позичальника (а.с. 22-23 том 1).

Згідно копії додаткового договору № 1 до кредитного договору № 77/07В від 13.12.2007 року укладеного 09.04.2008 року, предмет договору був викладений в наступній редакції: "1.1. предметом кредитного договору є надання банком позичальникові грошових коштів (кредит) у вигляді відзивної не відновлювальної кредитної лінії з правом конвертації в національну валюту на таких умовах: сума кредитної лінії 5800000,00 доларів США; - строк користування по 12.12.2012 року з щомісячним погашенням кредитної заборгованості рівними частинами, починаючи з січня 2010 року; - плата за користування кредитом 12% річних" (а.с. 24 том 1).

Згідно копії додаткового договору № 1 до кредитного договору № 77/07В від 13.12.2007 року укладеного 25.06.2008 року, предмет договору був викладений в наступній редакції: "1.1. предметом кредитного договору є надання банком позичальникові грошових коштів (кредит) у вигляді відзивної не відновлювальної кредитної лінії з правом конвертації в національну валюту на таких умовах: сума кредитної лінії 7500000,00 доларів США; - строк користування по 12.12.2012 року з щомісячним погашенням кредитної заборгованості рівними частинами, починаючи з січня 2010 року; - плата за користування кредитом 12% річних" (а.с. 25 том 1).

Згідно копії додаткового договору № 3 до кредитного договору № 77/07В від 13.12.2007 року укладеного 01.10.2008 року, предмет договору був викладений в наступній редакції: "1.1. предметом кредитного договору є надання банком позичальникові грошових коштів (кредит) у вигляді відзивної не відновлювальної кредитної лінії з правом конвертації в національну валюту на таких умовах: сума кредитної лінії 7500000,00 доларів США; - строк користування по 12.12.2012 року з щомісячним погашенням кредитної заборгованості рівними частинами, починаючи з січня 2010 року; - плата за користування кредитом 14% річних" (а.с. 26 том 1).

Згідно копії додаткового договору № 4 до кредитного договору № 77/07В від 13.12.2007 року укладеного 22.07.2009 року, а саме пунктом 7 було додано пункт 4.12. статті 4 "Зобов'язання позичальника" в кредитний договір № 77/07В від 13.12.2007 року наступного змісту: позичальник зобовязаний забезпечити можливість укладення договору поруки з ТОВ "ПРОСКО Ресурси", ВАТ "Просянський ГЗК", ОСОБА_1 в строк до 25.07.2009 року (а.с. 27-28 том 1).

Згідно копії додаткового договору № 5 до кредитного договору № 77/07В від 13.12.2007 року укладеного 17.08.2009 року, між сторонами кредитних правовідносин було досягнуто згоди з інших істотних умов договору та зобовязань по ньому (а.с. 29 том 1).

Згідно копії додаткового договору № 6 до кредитного договору № 77/07В від 13.12.2007 року укладеного 30.09.2009 року, між сторонами договору було досягнуто згоди щодо істотних умов договору та передачу в заставу обладнання ТОВ ІІ "Кольорові метали" та ТОВ "Індастріал мінералс" (а.с. 30-31 том 1).

Згідно копії договору № 7 про внесення змін до кредитного договору № 77/07В від 13.12.2007 року укладеного 25.03.2010 року між сторонами було узгоджено визначення термінів, змінено предмет договору, за яким банк на умовах цього Договору зобовязується надати позичальнику кредит в сумі 7500000,00 доларів США, а позичальник зобовязується прийняти, належним чином використати та повернути банку кредит не пізніше 12 грудня 2012 року, а також сплатити плату за кредит та виконати інші зобовязання у повному обсязі на умовах та в строки, визначені даним договором. Кредит надається в межах ліміту кредитування, визначеному відповідно до зазначеного нижче графіку (графік наведений в договорі). Будь-яка заборгованість позичальника перед кредитором, що перевищує визначену на відповідну дату суму кредиту вважається простроченою заборгованістю. Цільове використання кредиту: придбання основних засобів (виробничого обладнання дроблення грохочення ФДГ-350 для виробництва щебеню). Крім того визначено, що виконання позичальником своїх зобовязань за цим договором забезпечується: іпотекою нежитлової нерухомості, заставою обладнання, транспорту, заставою частки в статутному капіталі ТОВ ІІ "Кольорові метали", заставою майнових прав, заставою майна готової продукції, порукою ТОВ "ПРОСКО ресурси", порукою ВАТ "Просянський ГЗК", порукою ОСОБА_1. У випадку погіршення чи загрози погіршення фінансового стану позичальника та/або його гарантів і поручителів та/або втрати, пошкодження чи зменшення вартості майна, що є предметом забезпечення за цим договором, банк вправі вимагати від позичальника, а позичальник зобовязаний сплатити боргові зобовязання за цим договором та/або забезпечити заміну предмету застави та/або надати додаткове забезпечення в розмірі та строки, визначені банком. Цим самим додатковим договором було визначено порядок надання, повернення кредиту. За користування кредитом позичальник зобовязаний сплатити банку відповідну плату за кредит в порядку і на умовах, обумовлених договором, при цьому базовий розмір процентів становить 14% річних, підвищений розмір процентів: на 5 процентних пунктів при невиконанні позичальником умови, визначеної п. 4.3.2 цього Договору, ця умова діє до моменту виконання позичальником умов п. 4.3.2 в повному обсязі; на 1 процентний пункт при невиконанні позичальником кожної із умов, визначених пунктами 3.2, 4.3.11.1, 4.3.11.3 4.3.11.7, 4.3.11.11, 4.3.11.12 цього Договору, при цьому підвищений розмір процентів за користування кредитом застосовується з наступного банківського дня з моменту порушення позичальником зазначених умов та діє до моменту повного виконання цих умов; нарахування процентів здійснюється згідно розділу "Доходи та витрати" облікової політики Банку, а також штрафи, пені комісії. Цим самим договором також були визначені права та обовязки сторін, несприятливі події та їх наслідки, запевнення та гарантії, відповідальність сторін та забезпечення виконання зобовязань, врегулювання спорів та заключні положення (а.с. 32-38 том 1).

До цього договору були складені Додатки № 1 "Заявка про надання кредитних коштів", № 2 "документи про фінансовий стан і діяльність позичальника, № 3 та № 4 для відомості характеристики фінансового стану копії в матеріалах справи (а.с. 38 зворот, 39, 40, 41 том 1).

Згідно копії договору № 8 про внесення змін до кредитного договору № 77/07В від 13.12.2007 року укладений 28.07.2010 року, було внесено зміни до розділів "Предмет договору", "Плата за кредит, порядок нарахування та сплати", "Права та обовязки сторін", "Відповідальність сторін та забезпечення виконання зобовязання". Так, цим договором, а саме п. 3.1.7 було встановлено, що у разі не підписання позичальником договору про внесення змін до цього договору щодо зміни розміру процентної ставки як зазначено в п. 3.1.6 цього Договору незважаючи на інші умови цього договору (зокрема п. 1.1 цього Договору), через 60 календарних днів з дати відправлення позичальнику повідомлення з проектом договору про внесення змін до цього Договору строк повернення кредиту за цим договором вважається таким, що настав. Крім того, у разі невиконання зобовязань за договором позичальник за кожне таке невиконання сплачує штраф в розмірі 150000 грн. (а.с. 42-44 том 1).

Згідно копії договору № 9 про внесення змін до кредитного договору № 77/07В від 13.12.2007 року укладеного 12.11.2010 року, сторони дійшли згоди про забезпечення виконання позичальником своїх зобовязань за цим договором: іпотекою, заставою обладнання, заставою майна готової продукції, порукою юридичних осіб, порукою ОСОБА_1 Крім того цим договором були змінені розділ 3 "Плата за кредит, порядок нарахування та сплати", "Базовий розмір процентів, "Підвищений розмір процентів", тощо (а.с. 45-47 том 1).

Згідно договору № 10 про внесення змін до кредитного договору № 77/07В від 13.12.2007 року укладеного 26.04.2011 року сторони внесли зміни до умов договору, а саме розділів "Плата за кредит, порядок нарахування та сплати", "Базовий розмір процентів", "Підвищений розмір процентів", "Права та обовязки сторін", тощо (а.с. 48-49 том 1).

Згідно копії договору № 11 про внесення змін до кредитного договору № 77/07В від 13.12.2007 року укладеного 30.06.2011 року, сторони дійшли згоди про викладення пункту 1.1.1 Статті 1 "Предмет договору" кредитного договору № 77/07В від 13.12.2007 року в наступній редакції: "Кредит надається в межах ліміту кредитування, визначеного відповідно до зазначеного нижче графіку…" (графік наведений в цьому договорі). Крім того сторони дійшли згоди викласти пункт 1.1.2 статті ! "Предмет договору" кредитного договору в наступній редакції: "1.1.2 Позичальник зобовязаний повернути кредит, відповідно до цього графіка погашення…" (графік наведений). Крім того сторони внесли зміни до розділів "Плата за кредит, порядок нарахування та сплати", "Базовий розмір процентів", "Підвищений розмір процентів", "Права та обовязки сторін", тощо (а.с.50-51 том 1).

Згідно копії договору № 12 про внесення змін до кредитного договору № 77/07В від 13.12.2007 року укладеного 22.09.2011 року, кредитний договір № 77/07В від 13.12.2007 року було викладено в новій редакції, а також змінено суму кредитного ліміту до 7468000 доларів США та встановлено кінцевий строк погашення кредиту не пізніше 31.08.2014 року, а також забезпечено зобовязання, в тому числі, порукою ОСОБА_1 із додатками до нього (а.с.52-60, 60-65 том 1).

Згідно копії договору № 13 про внесення змін до кредитного договору № 77/07В від 13.12.2007 року укладеного 13.10.2011 року було погоджено сторонами договору укласти/забезпечити укладення договорів про забезпечення по 12.10.2011 року включно (а.с. 66 том 1).

Згідно копії договору № 14 про внесення змін до кредитного договору № 77В/07 від 13.12.2007 року укладеного 27.12.2011 року, було змінено базовий розмір процентів: 11% річних в доларах США та 17% річних в гривні (а.с. 67 том 1).

Згідно копії договору № 15 про внесення змін до кредитного договору № 77В/07 від 13.12.2007 року укладений 23.03.2012 року сторони внесли зміни до статті 4 "Права та обовязки сторін" (а.с. 68 том 1).

Згідно копії договору № 16 про внесення змін до кредитного договору № 77/07В від 13.12.2007 року укладеного 27.12.2012 року було внесено зміни до первісного кредитного договору та наступних змін до нього, зокрема до розділів "Предмет договору", "Порядок надання та повернення кредиту", "Запевнення та гарантії", "Відповідальність сторін", тощо, із додатками (а.с. 69-71 том 1).

Згідно копії договору № 17 про внесення змін до кредитного договору № 77/07В від 13.12.2007 року укладеного 22.01.2013 року було внесено зміни до розділів "Права та обовязки сторін" та "Плата за кредит, порядок нарахування та сплати" (а.с. 72-73 том 1).

Згідно копії договору № 18 про внесення змін до кредитного договору № 77/07В від 13.12.2013 року укладеного 12.04.2013 року, було внесено зміни до розділів "Права та обовязки сторін" та "Плата за кредит, порядок нарахування та сплати" та сторони дійшли згоди, починаючи з дати укладення цього Договору про внесення змін, не застосовувати підвищений розмір процентної ставки за користування кредитом за невиконання позичальником у березні 2013 року зобовязань (а.с. 74-75 том 1).

Згідно копії договору № 19 про внесення змін до кредитного договору № 77/07В від 13.12.2007 року укладеного 30.04.2013 року було внесено зміни до розділу "Права та обовязки сторін" шляхом надання/забезпечення до 30.08.2013 року надання Банку правовстановлюючих документів "Дніпробетон" (а.с. 76 том 1).

Згідно копії договору № 20 про внесення змін до кредитного договору № 77/07В від 13.12.2007 року укладеного 21.06.2013 року, сторони дійшли згоди викласти терміни "Звітна дата", "Необоротні активи Позичальника", "Розмір активів Позичальника", "Фінансовий рік", "Форма № 1", "Форма № 2", "Debit", "EBITDA12M", "Interest12M" статті "Визначення термінів" (наведені в договорі", а також внесено зміни до розділів "Предмет договору", "Права та обовязки сторін", "Несприятливі події та їх наслідки" і "Заключні положення" із додатками (а.с. 77-82 том 1).

Згідно копії договору № 21 про внесення змін до кредитного договору № 77/07В від 13.12.2007 року укладеного 10.10.2013 року було внесено зміни до розділу "Права та обовязки сторін", зокрема, шляхом надання по 28.02.2014 року Банку реєстраційних/та або правовстановлюючих документів "Дніпробетон", а також внесено зміни до розділу "Відповідальність сторін" де зазначено, що у разі невиконання або неналежного виконання позичальником будь-якого з зобовязань, банк має право застосувати до позичальника договірну санкцію, а позичальник зобовязаний сплатити її банку у розмірі 1042,00 грн. за кожний календарний день невиконання або неналежного виконання кожного з зазначених зобовязань (а.с. 83 том 1).

Згідно копії договору № 22 про внесення змін до кредитного договору № 77/07В від 13.12.2007 року укладеного 30.12.2013 року, було внесено зміни до розділу "Визначення термінів" (викладений в договорі) та до розділу "Предмет договору", де зазначено, що кредит надається у вигляді не відновлювальної мультивалютної кредитної лінії в межах ліміту кредитування, визначеного відповідно до зазначеного нижче графіку (графік наведений), де зазначено суму ліміту кредитування на початок початку кредитування 01.03.2013 року 31.03.2013 року в сумі 7468000,00 доларів США та наведений графік повернення частини кредиту (графік наведений в договорі) де зазначено, що не пізніше 31.03.2013 року підлягає поверненню сума, що перевищує 7290190,00 доларів США. Крім того сторони дійшли згоди про те, що за внесення змін до цього Договору Позичальник сплачує Банку разову комісійну винагороду за обслуговування кредиту в сумі 3252,07 доларів США. Крім того цим договором були внесені зміни до розділів"Права та обовязки сторін" та "Відповідальність сторін" за умовами якого, було визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання позичальником зобовязання, банк має право застосувати до позичальника, а позичальник зобовязаний сплатити банку штраф у розмірі 150000 грн. за кожний факт невиконання або неналежного виконання зазначеного зобовязання. Крім того, сторони збільшили строки позовної давності до вимог про стягнення договірних штрафних санкцій, пені та штрафів до 3 років (а.с.84-86 том 1).

Згідно копії договору № 23 про внесення змін до кредитного договору № 77/07В від 13.12.2007 року укладеного 30.04.2014 року, сторони дійшли згоди до 10.06.2014 року (включно) не застосовувати підвищений розмір процентів за користування кредитом (а.с. 87 том 1).

Згідно копії договору № 24 про внесення змін до кредитного договору № 77/07В від 13.12.2007 року укладеного 30.07.2014 року, сторони внесли зміни до розділу "Предмет договору" та узгодили, що кредит надається у вигляді не відновлювальної мультивалютної кредитної лінії в межах Лімітом кредитування, визначеного відповідно до графіка (наведений в договорі) де зазначено суму ліміту кредитування на початок початку кредитування 01.03.2013 року 31.03.2013 року в сумі 7468000,00 доларів США та наведений графік повернення частини кредиту (графік наведений в договорі) де зазначено, що не пізніше 31.03.2013 року підлягає поверненню сума, що перевищує 7290190,00 доларів США. Крім того, сторони внесли зміни до розділу "Плата за кредит, порядок нарахування та сплати" і узгодили, що за внесення змін до цього договору позичальник сплачує банку разову комісійну винагороду за обслуговування кредитом в розмірі 3188,50 доларів США з внесенням відповідної суми не пізніше 01.08.2014 року (а.с. 88-89 том 1).

Згідно копії договору № 25 про внесення змін до кредитного договору № 77/07В від 13.12.2007 року укладеного 29.10.2014 року сторони узгодили розділи "Визначення термінів", "Предмет договору", за яким банк на умовах договору зобовязується надати позичальнику кредит у вигляді не відновлювальної кредитної лінії в сумі 6376996,67 доларів США з поверненням не пізніше 28.08.2015 року, а також сплатити плату за кредит та виконати інші зобовязання в повному обсязі на умовах та в строки/терміни, визначені Договором. При цьому, зокрема, кредит був забезпечений порукою фізичної особи ОСОБА_1. Крім того були внесені зміни до розділу "Плата за кредит, порядок нарахування та сплати", зокрема, плата за користування кредитом встановлена в розмірі 11% річних. Також були внесені зміни до розділів "Права та обовязки сторін", "Несприятливі події та їх наслідки", "Запевнення та гарантії", "Відповідальність сторін", зокрема цим розділом передбачено, що у разі порушення позичальником строків виконання будь-якого з боргових зобовязань (крім договірних санкцій, пені та штрафів), банк має право застосувати до позичальника пеню, а позичальник зобовязаний сплатити її банку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла в період, за який сплачується пеня) від суми несвоєчасно виконаного боргового зобовязання, за кожний календарний день прострочення виконання, включаючи день такого погашення, з розрахунку факт/360. Банк має право застосувати до позичальника, а позичальник зобовязаний сплатити банку: договірну санкцію у разі порушення позичальником зобовязання, визначеного п. 4.3.1 договору в розмірі 11400 грн. за кожний календарний день порушення зазначеного зобовязання; штраф у разі порушення позичальником будь-якого з зобовязань, визначених п. 4.3.9, п. 4.3.10, п. 4.3.11.1, п. 4.3.11.2 договору, в розмірі 207400 грн. за кожний факт порушення кожного з зазначених зобовязань; штраф у разі порушення позичальником будь-якого з зобовязань, визначених п. 4.3.11.3, п. 7.2.3 Штраф у разі порушення позичальником будь-якого з зобовязань, визначених п. 4.3.11.3, п. 4.3.11.5 договору в розмірі 150000 грн. за кожний факт порушення кожного з зазначених зобовязань; штраф у разі порушення позичальником зобовязання, визначеного п. 4.3.11.4 договору, у розмірі 50% від суми, що вказана в декларації, за кожен факт порушення зазначеного зобовязання; штраф у разі порушення позичальником зобовязання, визначеного п. 4.3.11.6 договору, у розмірі 50% від суми , що була направлена не за призначенням, вказаним в п. 4.3.11.5 договору, за кожний випадок невиконання вищезазначеного зобовязання. Позичальник зобовязаний сплатити банку договірні санкції, пеню та штрафи, зазначені в договорі, протягом 10 банківських днів з моменту направлення банком відповідної письмової вимоги позичальнику, але не пізніше терміну, зазначеного в п. 1.1 договору, в національній валюті України за офіційним валютним курсом НБУ, встановленим на дату здійснення оплати, на відповідні рахунки обліку/сплати договірних санкцій, пені та штрафів, зазначені в п. 10.1 договору. Крім того, сторони погодились, що нарахування штрафних санкцій здійснюється банком протягом 36 місяців і позовна давність за цими вимогами становить 3 роки. Також сторонами були внесені зміни до розділів "Врегулювання спорів" та "Прикінцеві положення" з додатками (а.с. 90-101 том 1).

Згідно копії договору поруки № 77/07В-П-1 між сторонами ВАТ "ВТБ Банк" та ТОВ "Любимівський карєр", ОСОБА_1 було узгоджено, що поручитель поручається перед банком за виконання позичальником зобовязань щодо повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами, комісій, пені, штрафних санкцій та збитків, розмір, термін та умови повернення та сплати яких встановлюється кредитним договором № 77/07В від 13.12.2007 року та будь-якими додатковими угодами до нього (в т.ч. збільшуючими основне зобовязання), надалі все разом кредитний договір. Цим договором поруки визначено, що позичальник отримав кредит у вигляді відзивної не відновлювальної кредитної лінії з лімітом 7500000,00 доларів США та зі сплатою процентів за користування кредитом 14% річних, строком до 12.12.2012 року. Поручитель має право самостійно виконувати зобовязання за кредитним договором. Цей договір вступає в дію з моменту його підписання і діє до повного виконання зобовязань за кредитним договором (а.с. 102 том 1).

Згідно копії договору № 1 про внесення змін до договору поруки № 77/07В-П-1 від 22.07.2009 року укладений 28.07.2010 року, було викладено договір поруки в новій редакції, а саме: банк: ВАТ "ВТБ Банк", поручитель: фізична особа ОСОБА_1, позичальник: ТОВ "Любимівський карєр", кредитний договір: кредитний договір № 77/07В від 13.12.2007 року. За предметом договору банк надав позичальнику кредит у вигляді не відновлювальної кредитної лінії з загальним лімітом кредитування в сумі 7500000 доларів США на строк до 12.12.2012 року, або до повного виконання зобовязань зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 12% річних, або в іншому розмірі, передбаченому кредитним договором. Крім того, були передбачені "Права та обовязки сторін" (а.с. 103-106 том 1).

Згідно копії договору № 2 про внесення змін до договору поруки № 77/07В-П-1 від 22.07.2009 року укладеного 12.11.2010 року було визначено суму зобовязання у вигляді не відновлювальної кредитної лінії з загальним лімітом кредитування в сумі 7500000 доларів США та зі сплатою відсотків за користування кредитом: з 12.11.2010 року по 15.01.2011 року у розмірі 10,5 % річних, з 16.01.2011 року у розмірі 11% річних строком до 12.12.2012 року (а.с. 108-109 том 1).

Згідно копії договору № 3 про внесення змін до договору поруки № 77/07В-П-1 від 22.07.2009 року укладеного 30.06.2011 року, сторони внесли зміни до розділу "Предмет договору" було визначено суму зобовязання у вигляді не відновлювальної кредитної лінії з загальним лімітом кредитування в сумі 7500000 доларів США та зі сплатою відсотків за користування кредитом: з 30.06.2011 року по 17.03.2012 року у розмірі 10,5 % річних, з 18.03.2012 року у розмірі 11% річних строком до 12.12.2012 року (а.с. 111-112 том 1).

Згідно копії договору № 4 про внесення змін до договору поруки № 77/07В-П-1 від 22.07.2009 року укладеного 11.10.2011 року, сторони внесли зміни , а саме було визначено суму зобовязання у вигляді не відновлювальної мультивалютної кредитної лінії з загальним лімітом кредитування в сумі 7468000 доларів США та зі сплатою відсотків за користування кредитом: з 30.06.2011 року по 17.03.2012 року у розмірі 10,5 % річних, з 18.03.2012 року у розмірі 11% річних строком до 31.08.2014 року (а.с. 114-116 том 1).

Згідно копії договору № 5 про внесення змін до договору поруки № 77/07В-П-1 від 22.07.2009 року укладеного 27.12.2011 року, сторони внесли зміни до розділу "Предмет договору" було визначено суму зобовязання у вигляді не відновлювальної мультивалютної кредитної лінії з загальним лімітом кредитування в сумі 7468000 доларів США та зі сплатою відсотків за користування кредитом: у розмірі 11% річних в доларах США; у розмірі 17% річних в гривні строком до 31.08.2014 року (а.с. 118-119 том 1).

Згідно копії договору № 6 про внесення змін до договору поруки № 77/07В-П-1 від 22.07.2009 року укладеного 21.06.2013 року, сторони дійшли згоди внести зміни до визначення терміну "Кредитний договір", доповнили "Права та обовязки сторін", "Гарантії поручителя", "Строк дії договору", "Інші умови договору". Так, поручитель надає згоду, що розмір зобовязань за кредитним договором, що підлягає виконанню поручителем, зазначений в письмовій вимозі банку, може бути змінений. Остаточний розмір зобовязань за кредитним договором, що підлягає виконанню визначається банком в день виконання поручителем такого зобовязання. Строк дії договору визначений до 31.08.2017 року (а.с. 121-124 том 1).

Згідно копії договору № 7 про внесення змін до договору поруки № 77/07В-П-1 від 22.07.2009 року укладений 30.12.2013 року, внесено зміни до терміну "Кредитний договір" та "Визначення термінів" та визначено, що строк дії договору до повного виконання зобовязань (а.с. 126-128 том 1).

Згідно копії договору № 8 про внесення змін до Договору поруки № 77/07В-П-1 від 22.07.2009 року - укладений 30.07.2014 року, сторони внесли зміни до розділу "Визначення термінів" (а.с. 130-132 том 1).

Згідно копії договору № 9 про внесення змін до договору поруки № 77/07В-П-1 від 22.07.2009 року укладеного 29.10.2014 року, сторони внесли зміни до статті "Визначення термінів" та "Предмет договору", яким передбачили ліміт кредитування 6376996,67 доларів США з поверненням його в строк до 28.08.2015 року зі сплатою 11% річних за користування кредитом (а.с. 134-136 том 1).

Згідно копії договору № 10 про внесення змін до договору поруки № 77/07В-П-1 від 22.07.2009 року укладеного 26.06.2015 року, сторони внесли зміни до статті "Визначення термінів" та "Права та обовязки сторін", яким передбачено, що усі вимоги банку за цим договором будуть вважатися зробленими належним чином у разі, якщо вони зроблені в письмовій формі та надіслані рекомендованим листом або курєром за адресами Сторін, зазначеними у статті 7 цього Договору, або вручені особисто уповноваженим представникам сторін (а.с. 138-141 том 1).

Згідно копій заяв від 28.07.2010 року, 12.11.2010 року, 30.06.2011 року, 11.10.2011 року, 27.12.2011 року, 21.06.2013 року, 30.12.2013 року, заяви ОСОБА_3 від 30.07.2014 року, 29.10.2014 року ОСОБА_1 засвідчив, що на момент підписання цієї заяви та укладення з ПАТ "ВТБ БАНК" договорів поруки та додаткових договорів, в зареєстрованому шлюбі не перебуває та підтверджує відсутність факту проживання однією сімєю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу (а.с. 107, 110, 113, 117, 120, 125, 129, 133, 137 том 1).

Згідно копій заяв ТОВ "Любимівський карєр" від 13.12.2007 року, ТОВ "Любимівський карєр" просило ПАТ "ВТБ БАНК" перерахувати грошові кошти з судного рахунку для використання за цільовим призначенням в сумі 500000.00 доларів США (а.с. 142 том1).

Згідно копії меморіального ордеру від 17.12.2007 року сума 500000,00 доларів США, що дорівнювало 2525000,00 грн. була перерахована ПАТ "ВТБ БАНКОМ" до ТОВ "Любимівський карєр" (а.с. 143 том 1).

Згідно копій заяв ТОВ "Любимівський карєр" від 17.12.2007 року, ТОВ "Любимівський карєр" просило ПАТ "ВТБ БАНК" перерахувати грошові кошти з судного рахунку для використання за цільовим призначенням в сумі 500000.00 доларів США (а.с. 144 том1).

Згідно копії меморіального ордеру від 20.12.2007 року сума 500000,00 доларів США, що дорівнювало 2525000,00 грн. була перерахована ПАТ "ВТБ БАНКОМ" до ТОВ "Любимівський карєр" (а.с. 145 том 1).

Згідно копій заяв ТОВ "Любимівський карєр" від 26.12.2007 року, ТОВ "Любимівський карєр" просило ПАТ "ВТБ БАНК" перерахувати грошові кошти з судного рахунку для використання за цільовим призначенням в сумі 850000.00 доларів США (а.с. 146 том1).

Згідно копії меморіального ордеру від 27.12.2007 року сума 850000,00 доларів США, що дорівнювало 4292500,00 грн. була перерахована ПАТ "ВТБ БАНКОМ" до ТОВ "Любимівський карєр" (а.с. 147 том 1).

Згідно копій заяв ТОВ "Любимівський карєр" від 18.01.2008 року, ТОВ "Любимівський карєр" просило ПАТ "ВТБ БАНК" перерахувати грошові кошти з судного рахунку для використання за цільовим призначенням в сумі 700000.00 доларів США (а.с. 148 том1).

Згідно копії меморіального ордеру від 18.01.2008 року сума 700000,00 доларів США, що дорівнювало 3535000,00 грн. була перерахована ПАТ "ВТБ БАНКОМ" до ТОВ "Любимівський карєр" (а.с. 149 том 1).

Згідно копій заяв ТОВ "Любимівський карєр" від 29.01.2008 року, ТОВ "Любимівський карєр" просило ПАТ "ВТБ БАНК" перерахувати грошові кошти з судного рахунку для використання за цільовим призначенням в сумі 500000.00 доларів США (а.с. 150 том1).

Згідно копії меморіального ордеру від 30.01.2008 року сума 500000,00 доларів США, що дорівнювало 2525000,00 грн. була перерахована ПАТ "ВТБ БАНКОМ" до ТОВ "Любимівський карєр" (а.с. 151 том 1).

Згідно копій заяв ТОВ "Любимівський карєр" від 30.01.2008 року, ТОВ "Любимівський карєр" просило ПАТ "ВТБ БАНК" перерахувати грошові кошти з судного рахунку для використання за цільовим призначенням в сумі 100000.00 доларів США (а.с. 152 том1).

Згідно копії меморіального ордеру від 31.01.2008 року сума 100000,00 доларів США, що дорівнювало 505000,00 грн. була перерахована ПАТ "ВТБ БАНКОМ" до ТОВ "Любимівський карєр" (а.с. 153 том 1).

Згідно копій заяв ТОВ "Любимівський карєр" від 11.02.2008 року, ТОВ "Любимівський карєр" просило ПАТ "ВТБ БАНК" перерахувати грошові кошти з судного рахунку для використання за цільовим призначенням в сумі 750000.00 доларів США (а.с. 154 том1).

Згідно копії меморіального ордеру від 12.02.2008 року сума 750000,00 доларів США, що дорівнювало 3787500,00 грн. була перерахована ПАТ "ВТБ БАНКОМ" до ТОВ "Любимівський карєр" (а.с. 155 том 1).

Згідно копій заяв ТОВ "Любимівський карєр" від 15.02.2008 року, ТОВ "Любимівський карєр" просило ПАТ "ВТБ БАНК" перерахувати грошові кошти з судного рахунку для використання за цільовим призначенням в сумі 1100000.00 доларів США (а.с. 156 том1).

Згідно копії меморіального ордеру від 18.02.2008 року сума 1100000,00 доларів США, що дорівнювало 55555000,00 грн. була перерахована ПАТ "ВТБ БАНКОМ" до ТОВ "Любимівський карєр" (а.с. 157 том 1).

Згідно копій заяв ТОВ "Любимівський карєр" від 09.04.2008 року, ТОВ "Любимівський карєр" просило ПАТ "ВТБ БАНК" перерахувати грошові кошти з судного рахунку для використання за цільовим призначенням в сумі 800000.00 доларів США (а.с. 158 том1).

Згідно копії меморіального ордеру від 10.04.2008 року сума 800000,00 доларів США, що дорівнювало 4040000,00 грн. була перерахована ПАТ "ВТБ БАНКОМ" до ТОВ "Любимівський карєр" (а.с. 159 том 1).

Згідно копій заяв ТОВ "Любимівський карєр" від 25.06.2008 року, ТОВ "Любимівський карєр" просило ПАТ "ВТБ БАНК" перерахувати грошові кошти з судного рахунку для використання за цільовим призначенням в сумі 1700000.00 доларів США (а.с. 160 том1).

Згідно копії меморіального ордеру від 25.06.2008 року сума 1700000,00 доларів США була перерахована ПАТ "ВТБ БАНКОМ" до ТОВ "Любимівський карєр" (а.с. 161 том 1).

Згідно копії виписки Архівного балансу по особовим рахункам з 01.09.2015 року по 04.09.2015 року № 20679010014317 ТОВ "Любимівський карєр", за реєстром дебіту, дебіт становить 6376996,67 доларів США (а.с. 162 том 1).

Згідно розрахунку суми заборгованості ТОВ "Любимівський карєр" (ідентифікаційний код 23935242) перед ПАТ "ВТБ Банк" за кредитним договором № 77/07В від 13.12.2007 року, що надана та розрахована позивачем, станом на 03.09.2015 року становить 8016542,82 доларів США 82 центи та 207400 грн., а всього загальна сума заборгованості в гривні складає 176480466,51 гривень, яка складається з наступних сум:

- строкова заборгованість по кредиту станом на 03.09.2015 року становить 6376996,67 доларів США;

- строкова заборгованість по сплаті процентів, нарахованих за період з 25.03.2014 року по 24.05.2015 року та 25.07.2015 року по 02.09.2015 року становить 812984,20 доларів США;

- прострочена заборгованість по сплаті процентів станом на 03.09.2015 року становить 82756,14 доларів США;

- пеня за несвоєчасну сплату процентів, що нарахована за період з 07.07.2015 року по 26.06.2015 року становить 701469,63 доларів США;

- пеня за несвоєчасну сплату процентів в сумі 6912,26 доларів США;

- 3% річних за прострочення повернення кредиту з 22.04.2015 року по 26.06.2015 року 35073,48 доларів США;

- 3% річних за прострочення сплати процентів за період з 07.07.2015 року по 03.09.2015 року становить 350,44 доларів США;

- штрафи, передбачені кредитним договором станом на 03.09.2015 року 207400,00 грн. (а.с. 164-167, 168, 169, 170, 171, 172 том 1).

Згідно копії постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.12.2015 року у справі № 904/8313/15, було залишено без змін рішення господарського суду Дніпропетровської області, яким було задоволено позовні вимоги ПАТ "ВТБ Банк" до ТОВ "ЮМІН", третьої особи: ТОВ "Любимівський карєр" про стягнення заборгованості, яким було стягнуто з ТОВ "ЮМІН" на користь ПАТ "ВТБ Банк" строкову заборгованість по кредиту, яка станом на 03.09.2015 року становить 6376996,67 доларів США; строкова заборгованість по сплаті процентів, нарахованих за період з 25.03.2014 року по 24.05.2015 року та 25.07.2015 року по 02.09.2015 року становить 812984,20 доларів США; прострочена заборгованість по сплаті процентів станом на 03.09.2015 року становить 82756,14 доларів США; пеня за несвоєчасну сплату процентів, що нарахована за період з 07.07.2015 року по 26.06.2015 року становить 701469,63 доларів США; 3% річних за прострочення повернення кредиту з 22.04.2015 року по 26.06.2015 року 35073,48 доларів США; 3% річних за прострочення сплати процентів за період з 07.07.2015 року по 03.09.2015 року становить 350,44 доларів США; штрафи, передбачені кредитним договором станом на 03.09.2015 року 207400,00 грн. та пеню в розмірі 6912,26 доларів США. При цьому, по цій справі ОСОБА_1 залучений до участі у справі не був (а.с. 239-246 том 1).

Ухвалою Покровського районного суду Дніпропетровської області від 01.02.2016 року до участі у справі була залучена третя особа ТОВ "Любимівський карєр" (а.с. 16а том 2).

Від представника ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_3 до суду надійшли клопотання про призначення судової економічної експертизи (а.с. 14-16, 20, 21-22, 23 том 2).

Ухвалою Покровського районного суду Дніпропетровської області від 03.02.2016 року по справі було призначено судово-економічну фінансово-кредитних операцій експертизу (а.с. 26-28 том 2).

03.03.2016 року до Покровського районного суду Дніпропетровської області надійшло клопотання експерта про надання додаткових матеріалів, необхідних для виконання експертизи (а.с. 68, 69-70 том 2).

09.03.2016 року Покровський районний суд Дніпропетровської області направив дане клопотання ПАТ "ВТБ БАНК", ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ТОВ "Любимівський карєр" для виконання (а.с. 71 том 2).

Також експертом було направлено до суду рахунок за проведення експертизи та клопотання про погодження строків проведення експертизи які судом були задоволені та направлені відповідним адресатам (а.с. 72, 73, 75,77, 78,81 том 2).

18.05.2016 року експерт знову направив до суду клопотання про здійснення попередньої оплати за проведення експертизи (а.с. 82-83,84 том 2).

30.06.2016 року судом було отримано повідомлення від 17.06.2016 року про неможливість надання висновку № 889/890-16 судово-економічної експертизи по цивільній справі № 203/5418/15-ц через ненадання ПАТ "ВТБ БАНК" та ТОВ "Любимівський карєр" витребуваних експертом документів (а.с. 88-92 том 2).

Згідно копії постанови господарського суду Дніпропетровської області від 14.07.2016 року у справі № 904/4329/15 було вирішено стягнути з ТОВ "Любимівський карєр" на користь ПАТ "ВТБ БАНК" прострочену заборгованість по кредиту станом на 05.05.2015 року в розмірі 6376996,67 доларів США, строкову заборгованість по сплаті процентів, нарахованих за період з 15.04.2015 року по 05.05.2015 року в сумі 40919,06 доларів США, прострочену заборгованість по сплаті процентів станом на 05.05.2015 року в розмірі 711834,31 доларів США, пеню за несвоєчасну сплату процентів в сумі 737139,91 грн., пеню за несвоєчасне повернення кредиту 3314619,45 грн., 3% річних за прострочення повернення кредиту в розмірі 7439,83 доларів США, 3% річних за прострочення сплати процентів у розмірі 2005,01 доларів США (а.с. 108-124 том 2).

Згідно копії постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.10.2016 року у справі № 904/4329/15 було частково скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове рішення щодо частини позовних вимог (а.с. 183-194 том 2).

Згідно акту № 889/890-16 від 17.06.2016 року експерт розрахував вартість проведених робіт в суму 440,40 грн. та в цьому ж акті вказано, що наперед сплачено: 37072,00 грн (а.с.33 том 3).

Суд дійшов до висновку про необхідність відмови в задоволенні первісних позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч.1ст.625 ЦК Україниборжник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно дост.629 ЦК Українидоговір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно дост. 526 ЦК Українизобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зіст.553 ЦК Українипоручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язань боржником.

Положеннямист.554 ЦК Українивстановлено, що у випадку порушення боржником зобов'язання, яке забезпеченопорукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Разом з тим, згідно ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В якості звільнення від доказування позивач за первісним позовом посилається на норми ч. 3 ст. 61 ЦПК України і вважає, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі сторони або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Однак, дане твердження не може бути прийняте судом до уваги, так само як і не можуть бути прийняті судом до уваги рішення і постанови господарських судів як доказ існуючої заборгованості та визначення точної суми боргу, оскільки ОСОБА_1 не приймав участі у даній справі, відносно нього даними судовим рішеннями не було встановлено будь-яких обставин і він був позбавлений права захищати свої права і інтереси при розгляді вказаних справ господарськими судами.

Крім того, як видно з матеріалів справи та наявних в ній копій кредитного договору із змінами та доповненнями до нього, а також договору поруки, кредитний договір та договір поруки укладались у різний проміжок часу із застосуванням різних фінансових термінів та інструментів, а також із застосуванням різних відсоткових ставок. Так, за кредитним договором існували різні процентні ставки та умови кредитування, так само як і за умовами забезпеченого порукою зобовязання (наведено нижче в порівняльній таблиці):

Кредитний договірДоговір порукидатасума кредиту (долари США)% ставкасума забезпечена порукою (долари США)% ставка13.12.20075000000 12%--09.04.2008580000012%--25.06.2008750000013%--01.10.2008750000014%--22.07.2009--750000014%25.03.2010750000014%--28.07.2010-12%750000012% або в іншому розмірі, передбаченому договором12.11.2010-з 12.11.2010 по 15.01.2011 = 10,5%, а з 16.01.2011 = 11%7500000з 12.11.2010 по 15.01.2011 = 10,5%, а з 16.01.2011 = 11%26.04.2011-11%--30.06.20117468000з 30.06.2011 по 17.03.2012 = 10,5%, а з 18.03.2012 = 11%7500000з 30.06.2011 по 17.03.2012 = 10,5%, а з 18.03.2012 = 11%22.09.20117468000з 30.06.2011 по 17.03.2012 = 10,5%, а з 18.03.2012 = 11%--11.10.2011--7468000з 30.06.2011 по 17.03.2012 = 10,5%, а з 18.03.2012 = 11%27.12.2011-11% в доларах 17% в гривні746800011% в доларах 17% в гривні27.12.2012-змінено відповідальність сторін--22.01.2013-визначено не застосовувати підвищені проценти--12.04.2013-визначено не застосовувати підвищені проценти--21.06.2013--визначається банкомвизначається банком 10.10.2013 - встановлено договірний штраф 1042 грн. за кожен день прострочення - -30.12.20137468000комісія 3252,07 доларів США, договірні штрафи 150000 грн. за кожне невиконання зобовязання застосовано нове визначення термінів-30.04.2014-вказано про незастосування підвищених процентів до 10.06.2014 року включно--30.07.20147468000встановлена комісія 3188 доларів США--29.10.20146376996,6711%6376996,6711%26.06.2015--всі вимоги банкувсі вимоги банку

Все вищенаведене свідчить про застосування банком відносно боржника диференційованого нарахування плати за користування кредитом та відповідальності за невиконання умов договору. Враховуючи наведені вище доводи, суд вважає, що без спеціальних знань в галузі фінансів та економіки, а також банківської діяльності, а також через ненадання позивачем за первісним позовом відповідних доказів та документів, суд не в змозі самостійно перевірити правильність розрахунку суми боргу, наданого позивачем за первісним позовом. До цього висновку суд дійшов виходячи з того, що представник позивача за первісним позовом в ході розгляду справи стверджувала, що розмір плати за користування кредиту становив весь період 11% річних і не змінювався, а також стверджувала на тому, що ТОВ "Любимівський карєр" не вчинив жодного погашення існуючої заборгованості. Однак, дані твердження в повній мірі спростовуються наявними матеріалами справи та наданим розрахунком самим позивачем за первісним позовом. Крім того, в ході розгляду справи навіть сама представник позивача за первісним позовом не змогла пояснити суду, що означає банківський термін "відзивна не відновлювальна кредитна лінія з правом конвертації в національну валюту" і чим вказаний кредит відрізняється від надання інших видів кредитування, а також які наслідки має для споживача кредитних послуг.

Через вказані обставини судом була призначена судово-економічна фінансово-кредитних операцій експертиза, на вирішення якої були поставлені відповідні питання, що могли б дати суду точні дані про те, чи існує в даному випадку заборгованість та в якому саме розмірі та чи відповідають нарахування умовам кредитного договору та Закону.

Однак, позивач за первісним позовом ухилився від участі в даній експертизі.

Згідно ст.. 146 ЦПК України у разі ухилення особи, яка бере участь у справі, від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Таким чином, суд в силу ч. 1 ст. 146 ЦПК України відмовляє ПАТ "ВТБ БАНК" у визнанні суми заборгованості за даною позовною заявою через ухилення ПАТ "ВТБ БАНК" від участі в експертизі.

Крім того, враховуючи наявність договору про внесення змін до договору поруки від 26.06.2015 року про те, що поручитель має задовольнити всі вимоги банку, а внесення змін до кредитного договору цієї дати не відбулося, то суд дійшов до висновку про неможливість встановлення обставини, чи не виходять вимоги банку за межі основного зобовязання, що забезпечене порукою без проведення відповідної експертизи.

До того ж, суд знаходить слушним довід представника відповідача за первісним позовом про те, що кредитний договір № 77/07В укладений між ПАТ "ВТБ БАНК" та ТОВ "Любимівський карєр" 13.12.2007 року, а договір поруки № 77/07В-П-1 укладений між ПАТ "ВТБ БАНК" та ОСОБА_1 лише 22.07.2009 року, тобто без проведення економічної експертизи не можливо визначити, чи охоплює договір поруки всю дію кредитного договору, оскільки за кредитним договором та договором поруки було визначено різний обсяг відповідальності та різні періоди нарахування зобовязань боржника та поручителя.

Крім того, в позовній заяві позивач за первісним позовом ставить питання про часткове стягнення заборгованості за кредитним договором 2007 року, яким передбачено суму основного зобовязання в розмірі 5000000 доларів США та в прохальній частині позовних вимог не йдеться про стягнення сум за додатковими угодами, якими збільшувався розмір і обсяг зобовязань, та крім того, порукою було забезпечене зобовязання 2009 року.

Незважаючи на те, що кредитним договором № 77/07В від 13.12.2007 року було встановлено строк погашення кредиту до 12.12.2012 року, між сторонами договору 28.07.2010 року було укладено договір № 8 про внесення змін до кредитного договору № 77/07В, пунктом 3.1.7 якого поставив позичальника та поручителя в залежність та заздалегідь невигідні умови, а саме було визначено "у разі не підписання позичальником договору про внесення змін до цього договору щодо зміни розміру процентної ставки як зазначено в п. 3.1.6 цього договору незважаючи на інші умови цього договору (зокрема п. 1.1 цього договору), через 60 календарних днів з дати відправлення позичальнику повідомлення з проектом договору про внесення змін до цього договору строк повернення кредиту за цим договором вважається таким, що настав". Тобто, у позичальника не було іншого шляху, ніж підписати вказаний договір про внесення змін. Даним договором про внесення змін було збільшено процентну ставку до 12 % річних. Вказані обставини суперечать наданим представником позивача за первісним позовом твердженням про те, що відсоткова ставка за користування кредитом весь термін дії договору становила 11% річних і не змінювалась. В звязку з даними обставинами, суд дійшов до висновку про те, що самостійно не може визначити суму, на яку було збільшено цим договором кредитні зобовязання без проведення відповідної експертизи. При цьому, у даному договорі № 8 про внесення змін до розділу 7 кредитного договору посилань на забезпечення виконання зобовязань порукою ОСОБА_1 немає.

Тобто, з матеріалів справи видно, що в період існування між сторонами кредитних правовідносин неодноразово змінювалась сума тіла кредиту, плата за його користування, а також були застосовані диференційовані відсотки і штрафні санкції, а ому для визначення точної суми існуючої заборгованості необхідні спеціальні знання в галузі економіки, банківської діяльності та фінансів. Крім того, за період з моменту винесення рішень господарським судом Дніпропетровської області по дату винесення рішення по даній справі сума заборгованості могла як збільшитись, так і зменшитись. Але в будь-якому випадку сума боргу повинна бути визначена точно і бути доведеною належними та допустимими доказами, оскільки рішення суду не може ґрунтуватись на припущеннях.

Крім того, позивач просив стягнути частково заборгованість за кредитними зобовязаннями з поручителя, але в своєму позові не зазначив, яку саме частину він просить стягнути і яка частина залишається без стягнення.

До того ж, матеріалами справи не встановлено, чи поручався ОСОБА_1 за сплату комісій основним кредитором за договором та чи була фактично сплачена ця комісія позичальником і коли саме.

Крім того, матеріали свідчать про те, що грошові кошти за кредитним договором позичальник отримав до 2009 року, тобто до дати укладення договору поруки з ОСОБА_1, а тому без проведення експертизи права відповідача на справедливий судовий захист були б порушені .

Крім того суд дійшов до висновку про необхідність відмови в задоволенні зустрічних позовних вимог, виходячи з наступного.

Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюєтьсянавсі правовідносини, що виникають у державі.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до укладеного між ПАТ «ВТБ БАНК» і третьою особою ТОВ "Любимівський карєр" договору № 77/07В від 13.12.2007 року ТОВ "Любимівський карєр" отримало в цьому банку кредит під обумовлені відсотки річних та з встановленням терміну виконання зобовязання. В забезпечення виконання зобов'язання за вказаним кредитним договором між ПАТ «ВТБ БАНК» та позивачем за зустрічним позовом ОСОБА_1 було укладено договір поруки № 77/07В-П-1 від 22.07.2009 року (початок дії договору), згідно умов якого позивач взяв на себе зобов'язання відповідати по кредитним зобов'язанням ТОВ "Любимівський карєр" (у вказаних в договорі та додаткових договорах межах) та разом з ним нести солідарну відповідальність перед відповідачем банком - у повному обсязі цих зобов'язань, включаючи сплату основного боргу за кредитним договором, нарахованих відсотків за користування кредитом та неустойки (штрафу, пені). Банк виконав умови кредитного договору та на підставі заяви третьої особи надав ТОВ "Любимівський карєр" певну суму кредитних коштів.

Позивач за зустрічним позовом, з його позову та пояснень представника, стверджує, що згідно умов укладено договору поруки дізнався, що його договір діє понад строк дії кредитного договору, вказане порушує вимоги ст. 252 ЦК України і його право, оскільки строк договору повинен бути чітко визначеним і це підтверджується численними рішеннями і висновками вищестоячих судів та постановами пленумів. Вказані дії банку по укладанню саме такого договору, на думку позивача та його представника, є протиправними, є порушенням закону і не справедливо стосовно нього, оскільки його порука повинна бути припиненою після закінчення 6 місяців з дня просрочення платежу, початку заборгованості по кредиту, хоча сам кредитний договір ще діє і строк його дії не закінчився. Банк свої вимоги до позивача на протязі після спливу вказаних шести місяців і вимоги про погашення боргу після цього не виставляв, не було від кредитора вимоги і на протязі шести місяців з дня настання строку виконання основного зобовязання. Банк на це уваги не звернув, але вказане змінює зобовязання за порукою і відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України зобовязання поручителя збільшилося, що говорить про порушення закону і припинення поруки; правові висновки Верховного Суду України говорять про те, що вказане є порушенням банку, чого зроблено не було і це ще одне порушення закону з боку банку. З ним, як з поручителем, вказане питання не узгоджувалося. Вважає, що банк порушив цей договір поруки, оскільки цей договір містить несправедливі і протиправні положення, вимога про погашення боргу після вказаного строку і вимоги та інші, що говорить про прихованість намірів банку відповідно до правочину і не відповідність правочину національному законодавству.

Згідно статті 15 ЦК України, право на захист цивільних прав та інтересів: «1. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання…».

Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Порука, будучи за своєю правовою природою зобов'язанням, припиняється на загальних підставах, передбачених у главі 50 ЦК України. У ст. 559 ЦК України визначено також спеціальні (додаткові) підстави її припинення. Традиційною підставою, яка була передбачена ЦК УРСР і в такому ж формулюванні перенесена до ЦК України, є припинення поруки у зв'язку з припиненням забезпеченого нею основного зобов'язання. Наведене положення випливає з акцесорного характеру поруки.

Однією з підстав для припинення поруки є зміна основного зобов'язання, що спричиняє збільшення відповідальності поручителя, без його згоди. Як випливає із ч. 1 ст. 559 ЦК України поручитель не залишається зобов'язаним навіть на початкових умовах.

До припинення поруки призводять не будь-які зміни умов основного зобов'язання, а лише такі, які призвели або можуть призвести до збільшення обсягу відповідальності поручителя.

Збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов'язання можуть виникнути через різні обставини: збільшення розміру плати за кредит, відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються відсотки за користування чужими грошовими коштами; підвищення розміру відсотків, встановлення (збільшення розміру) неустойки, зміна способу і форми майнового обтяження, умов відповідальності тощо.

Як вбачається з матеріалів справи збільшення відповідальності поручителя не відбулося, договір поруки не змінювався і обсяг відповідальності за ним також.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. За правилами ст. 554 ПК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Частиною 1 ст. 598 ЦК України передбачено, що зобовязання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Підстави припинення зобовязання передбачені ст. ст. 599-601, 604-609 ЦК України, зокрема ст. 599 України передбачено, що зобовязання припиняється виконанням, проведених належним чином. Відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобовязання, а також у разі зміни зобовязання без згоди поручителя, унаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. При цьому обсяг зобовязань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобовязань боржника, забезпечення яких здійснює поручитель.

Таким чином, закон пов'язує припинення договору поруки зі зміною основного зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя, а не із зміною будь-яких умов основного зобов'язання забезпеченого порукою.

Судом встановлено, що при укладенні договору було дотримано всі передбачені законом істотні умови договору, котрі були обумовлені згодою сторін, як узгоджені сторонами, так і прийняті ними. На момент укладення вказаного договору та додаткових договорів, обидві сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасників було вільним та відповідало їхній внутрішній волі, що підтверджено власноручними підписами та печатками сторін; правочин був спрямований на отримання кредиту та його погашенні, згідно умов даного договору. Підписи сторін не були заперечені в ході розгляду справи.

Статтею 553 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Отже, порука є спеціальним заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов'язання. Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов'язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов'язання боржника та кредитором боржника. Частиною 2 ст. 553 ЦК України встановлено, що порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Таким чином, обсяг зобов'язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язання боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель. Відповідно до договору поруки поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати за невиконання позичальником усіх його зобов'язань в повному обсязі, що виникли з кредитного договору.

Відповідно до вимог ст. ст. 610, 554 ЦК України, боржник та поручитель несуть відповідальність як солідарні боржники.

Положеннями ч. 4 ст. 559 ЦК України передбачено, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки.

Як вбачається з матеріалів справи позивач за первісним позовом звернувся до суду 18.09.2015 року (згідно поштового конверта) з вимогою до поручителя, тобто в межах 6-місячного строку для предявлення вимог до поручителя.

Крім того, відповідно до укладених кредитного договору та договору поруки банк своєчасно заявив вимогу про виконання зобов'язання.

В договорі поруки вказано, що поручитель з умовами кредитного договору ознайомлений. При цьому відповідно до умов договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання обов'язків за кредитним узгодженням в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків.

Згідно договору поруки цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання зобов'язань за кредитним узгодженням з визначенням дати, обсяг зобовязання поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобовязання боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель, сторони погодили, поручитель на добровільних засадах зобовязався відповідати перед банком за виконання позичальником усіх його зобовязань в повному обсязі, що виникли з кредитного договору як існуючих на час укладення договору поруки так і тих, що можуть виникнути в майбутньому, а також підтвердив, що йому добре відомі усі умови кредитного договору. При цьому не відбулось зміни загальних умов договору про оплатність кредитного договору та необхідність проводити оплату за користування кредитними коштами й відповідно не змінились викладені у договорі умови, не відбулась і реалізація механізму збільшення плати за кредит на умовах, що погоджені сторонами кредитного договору і договору поруки й відповідно не було встановлено нових чи додаткових зобовязань позичальника і поручителя, й відповідно не вирішено питання про те, чи можуть умови кредитного договору, які передбачають підвищення процентної ставки за кредитом вважатися такими, що збільшують обсяг відповідальності поручителя; крім того, підписуючи договір поруки, поручитель погодився з умовами основних договорів та зобовязався перед банком відповідати за виконання позичальником усіх його зобовязань в повному обсязі, зокрема: як тих, що виникли з кредитного договору, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.

В п. 22 постанови № 5 Пленуму ВССУ від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» зазначено, що відповідно до частини першої статті 559 ЦК припинення договору поруки пов'язується зі зміною забезпеченого зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя. При цьому обсяг зобов'язання поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель. Проте якщо в договорі поруки передбачено, зокрема, можливість зміни розміру процентів за основним зобов'язанням і строків їх виплати тощо без додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої угоди, то ця умова договору стала результатом домовленості сторін (банку і поручителя), а отже, поручитель дав згоду на зміну основного зобов'язання.

Також слід зазначити, що відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Положенням статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково.

Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання. При цьому сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов'язань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам статті 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Відповідно ст. 129 Конституції України, одним з основних принципів судочинства, є законність. Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен правильно застосовувати норми матеріального права до взаємовідносин сторін.

Таким чином підстав для припинення договору поруки немає.

Згідно ст.. 88 ЦПК України суд вирішує питання розподілу судових витрат між сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

За таких обставин судові витрати слід розподілити наступним чином: сплачений судовий збір в сумі 2398767,00 грн. публічним акціонерним товариством "ВТБ БАНК" покласти на позивача за первісним позовом публічне акціонерне товариство "ВТБ БАНК"; сплачений судовий збір в сумі 640,00 грн. ОСОБА_1 покласти на позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1; стягнути з публічного акціонерного товариства "ВТБ БАНК" на користь ОСОБА_1 витрати за проведення експертизи в сумі 440,40 грн. згідно акту № 889/890-16 від 17.06.2016 року; повернути ОСОБА_1 з Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства Юстиції України наперед сплачені кошти за проведення експертизи в сумі 36631,60 грн. згідно акту № 889/890-16 від 17.06.2016 року.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст..ст. 15,16,252,553, 554, 526, 559-601, 598, 604-609, 625, 629 ЦК України, ст..ст. 3, 10, 11, 57-61, 88, 146, 209-218 ЦПК України, ст..ст. 124, 129 Конституції України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні первісних позовних вимог публічного акціонерного товариства "ВТБ БАНК" до ОСОБА_1, третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю "Любимівський карєр" про стягнення заборгованості відмовити в повному обсязі.

В задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства "ВТБ БАНК", третьої особи: товариства з обмеженою відповідальністю "Любимівський карєр" про визнання договору поруки припиненим відмовити в повному обсязі.

Судові витрати сплачений судовий збір в сумі 2398767,00 грн. публічним акціонерним товариством "ВТБ БАНК" покласти на позивача за первісним позовом публічне акціонерне товариство "ВТБ БАНК".

Судові витрати сплачений судовий збір в сумі 640,00 грн. ОСОБА_1 покласти на позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "ВТБ БАНК" на користь ОСОБА_1 витрати за проведення експертизи в сумі 440,40 грн. згідно акту № 889/890-16 від 17.06.2016 року.

Повернути ОСОБА_1 з Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства Юстиції України наперед сплачені кошти за проведення експертизи в сумі 36631,60 грн. згідно акту № 889/890-16 від 17.06.2016 року.

Рішення може бути оскаржене протягом 10 днів до апеляційного суду Дніпропетровської області через Покровський районний суд Дніпропетровської області.

Суддя: К.С. Лукінова