Ухвала суду № 65845890, 06.04.2017, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/6295/16-ц

Провадження № 2/639/252/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2017 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Гаврилюк С.М.,

при секретарі судового засідання Макушенко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні жилим приміщенням та вселення, за позовом ОСОБА_3до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_4, Відділ реєстрації місця проживання у Жовтневому районі м. Харкова про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_3, приватний нотаріус ОСОБА_5 про визнання договору дарування недійсним,

встановив:

В провадженні суду знаходиться вищевказана цивільна справа.

Позивачем ОСОБА_2 за зустрічним позовом подано заяву про забезпечення позову, в якій вона просить суд накласти заборону на відчуження 56/100 домоволодіння за адресою: пров. Проїзний, 20-а, м. Харків; накласти заборону на проведення будь-яких ремонтних робіт на 56/100 домоволодіння за адресою: пров. Проїзний, 20-а, м. Харків; забезпечити збереження майна ОСОБА_2, яке знаходиться у будинку за адресою: пров. Проїзний, 20-А у м. Харкові, а саме: меблевої стінки кольору темного горіху, крісла кольору беж, обтягнутого німецьким гобеленом, телевізора «FILIPS», швейної машинки «Подільськ-142» з електричним приводом та тумбою, витяжки «WIRPUL», газової пічки чотирьох комфортної білого кольору «Білорусь», умивальника, пральної машинки LG, художньої та технічної літератури (7 полиць), 30 літрів домашнього саморобного вина, шляхом накладення заборони на користування та передавання майна третім особам.

Вобґрунтування вимог заявником зазначено, що на стадії розгляду цивільної справи у суді, позивач за первісним позовом ОСОБА_1 безоплатно передала у власність третій особі ОСОБА_3 спірне домоволодіння, чим ускладнила відстоювання прав та інтересів у суді ОСОБА_2 Окрім того, в спірному будинку знаходиться майно, як зазначає ОСОБА_2, яке належить особисто їй, та яким на даний момент необмежено користується третя особа, і яке може бути пошкоджено, або знищено, що може спричинити ОСОБА_2 матеріальні збитки. У звязку з чим, позивач за зустрічним позовом вважає за необхідне звернутись до суду з заявою про забезпечення позову з метою запобігання порушенню її права на проживання, користування та володіння майном.

Представник позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 ОСОБА_6, яка діє на підставі договору про надання правової допомоги від 04.07.2016, у судовому засіданні заяву про забезпечення позову підтримала.

Представники відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1 ОСОБА_7 та ОСОБА_8, представник позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_9 заперечували проти задоволення заяви про забезпечення позову, посилаючись на її необгрунтованість та безпідставність.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 ОСОБА_6, думку представників сторін , перевіривши матеріали справи та заяву про забезпечення позову, вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ч.ч. 1, 3 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов, серед іншого, забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 ЦПК України, у разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Як зазначено у постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" (Зі змінами, внесеними згідно з Постановою № 2 від 12.06.2009) забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Пунктом 6 зазначеної постанови передбачено, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких може бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Однак, як вбачається з матеріалів зустрічної позовної заяви, позивачем заявлено вимоги щодо визнання договору дарування недійсним, тобто вимоги немайнового характеру.

Таким чином, спір не є майновим, а зазначений в заяві вид забезпечення позову порушує праватретьої особиОСОБА_3 щодо розпорядження майном, а саме 56/100 частки вищевказаного житлового будинку , яка належить йому на праві приватної власності (а.с. 172, 173). Зазначене дає підстави суду відмовити позивачеві у задоволенні необгрунтованої заяви про забезпечення позову.

Крім того, відповідно до ст.ст. 58, 59 ЦПК України, суду не надано жодних належних та допустимих доказів щодо належності вищевказаного рухомого майна ОСОБА_2, збереження якого вона просить забезпечити.

Керуючись ст.ст. 151, 153 ЦПК України, постановою Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні жилим приміщенням та вселення, за позовом ОСОБА_3до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_4, Відділ реєстрації місця проживання у Жовтневому районі м. Харкова про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_3, приватний нотаріус ОСОБА_5 про визнання договору дарування недійсним відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом пяти днів з дня проголошення ухвали.

Суддя С.М.Гаврилюк