Рішення № 65844396, 31.03.2017, Вільшанський районний суд Кіровоградської області

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

№ 384/600/16-ц

№пр. 2/384/9/2017

31 березня 2017 року смт. Вільшанка

Вільшанський районний суд

Кіровоградської області

в складі:

головуючого судді Сорокіної О.О.,

з участю секретаря судового засідання Сачко О.С.,

представника позивача ОСОБА_1,

позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт. Вільшанка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до приватного сільськогосподарського підприємства ім. Ватутіна про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою в інтересах ОСОБА_2 до Приватного сільськогосподарського підприємства імені Ватутіна про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, посилаючись на те, що на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії Р3 № 407606, виданого 10 грудня 2001 року Вільшанською районною державною адміністрацією Кіровоградської області, позивачці на праві приватної власності належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,82 га, яка розташована на території Добрянської сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області. У 2016 році позивачка дізналася, що нею нібито було укладено договір оренди вищезазначеної земельної ділянки з сільськогосподарським підприємством товариством з обмеженою відповідальністю ім. Зайковського, правонаступником якого на даний час є приватне сільськогосподарське підприємство ім. Ватутіна, а також, що вказаний договір вже пройшов державну реєстрацію. Однак, будь-якого договору з жодною із зазначених юридичних осіб позивачка насправді ніколи не укладала. У звязку з цим, з метою зясування обставин щодо укладання договору оренди від її імені, 21 січня 2016 року позивачка звернулась до відділу Держгеокадастру у Вільшанському районі із заявою про надання інформації щодо обтяження земельної ділянки будь-якими договорами оренди. У відповідь на її звернення відділом Держгеокадастру у Вільшанському районі було повідомлено, що за даними Державного земельного кадастру між нею та СПТОВ ім. Зайковського зареєстровано договір оренди землі терміном на 5 років. При цьому, вище вказаним відділом позивачці було надано копію даного договору. Позивачка зазначає, що вона дійсно є власником земельної ділянки, однак в оренду її не передавала та договір оренди з відповідачем не укладала. У звязку з наведеним, просить визнати недійсним договір оренди землі (без дати), укладений між ОСОБА_2 та Сільськогосподарським підприємством товариством з обмеженою відповідальністю ім. Зайковського, зареєстрований у відділі Держкомзему у Вільшанському районі Кіровоградської області 30.03.2012 року за № 352430004001023.

Представник відповідача подав заперечення проти позову, в якому зазначив, що між СТОВ ім. Зайковського, правонаступником якого з 20 липня 2015 року є приватне сільськогосподарське підприємство ім. Ватутіна, в особі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено договір оренди землі строком на п»ять років, який 30.03.2012 року був зареєстрований у відділі Держгеокадастру у Вільшанському районі. Вказує, що позивач не могла не побачити, що на оспорюваному договорі підпис від її імені виконаний її чоловіком ОСОБА_3, який на момент укладання вказаного договору був директором СТОВ ім. Зайковського. Крім цього зазначає, що ОСОБА_2 з 2012 року отримувала від СТОВ ім. Зайковського та ПСП ім. Ватутіна орендну плату у вигляді сільськогосподарської продукції. Вважає безпідставним звернення позивача з вказаним позовом та просить відмовити в задоволені позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав повністю та просив визнати недійсним договір оренди землі (без дати), укладений між ОСОБА_2 та сільськогосподарським підприємством товариством з обмеженою відповідальністю ім. Зайковського, зареєстрований у відділі Держкомзему у Вільшанському району Кіровоградської області 30.03.2012 року, стягнути з ПСП ім. Ватутіна судовий збір та витрати, повязані з проведенням почеркознавчої експертизи.

Позивачка в судовому засіданні позов підтримала повністю та просила його задовольнити, суду пояснила, що вона договір не підписувала та нікого не уповноважувала на це, довіреності нікому не надавала.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином відповідно до ст.ст. 74-76 ЦПК України, заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не надійшло.

Зі згоди представника позивача та позивача суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки представник позивача та позивач не заперечують проти такого вирішення справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, заслухавши пояснення позивача та її представника, дослідивши письмові докази, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 4.82 гектарів, яка розташована на території Добрянської сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю серії Р3 № 407606, виданим головою Вільшанської районної державної адміністрації (а.с.1 Т. 2).

30 березня 2012 року у відділі Держкомзему у Вільшанському районі за номером 352430004001023 зареєстровано договір оренди землі (без дати), укладений між ОСОБА_2 та сільськогосподарським підприємством товариством з обмеженою відповідальністю ім. Зайковського, правонаступником якого є приватне сільськогосподарське підприємство ім. Ватутіна, про передачу останньому в оренду землі загальною площею 4,82 га., що належить ОСОБА_2 (а.с.5-7, 12-15 Т.1). Відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Частиною першою статті 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Згідно зі ст. 14 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Відповідно до ч.1 ст. 16 Закону України «Про оренду землі» укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку. Положеннями ст.ст. 18, 20 Закону України «Про оренду землі» (у редакції Закону, чинного на момент укладення спірного договору) передбачено, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. За положеннями ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Згідно з ч.1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов»язків. Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, п»ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу. Згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Згідно з положеннями ч.2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). У п. п.7, 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» судам роз'яснено, що правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом. Відповідно до частини першої статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК України, саме на момент вчинення правочину. Відповідно до ч.3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Отже, підпис є обов»язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підписів підтверджує наміри учасників правочину і є доказом їх волевиявлення. Як вбачається з висновку експерта №17-200 судово-почеркознавчої експертизи від 01 березня 2017 року, який було здійснено на виконання ухвали суду про призначення судово-почеркознавчої експертизи за клопотанням позивачки з метою встановлення достовірності її підпису у спірному договорі, підпис у оригінальному примірнику договору оренди землі (без дати), укладеному між ОСОБА_2 та сільськогосподарським підприємством ТОВ ім. Зайковського, зареєстрованого у відділі Держкомзему у Вільшанському районі Кіровоградської області 30 березня 2012 року за № 352430004001023, у графі «Орендодавець» (підпис) виконаний не самою ОСОБА_2, а іншою особою. Судом встановлено, що спірний договір, укладений від імені ОСОБА_2, підписаний не нею, а іншою особою. Таким чином спірний договір був укладений без волевиявлення ОСОБА_2, факт не підписання нею договору оренди підтверджується як її поясненнями так і висновком експерта. Експертиза виконана згідно з вимогами закону, предметом дослідження безпосередньо були оригінальні примірники саме оспореного договору, висновок експертизи не оспорений і оцінюється судом як такий, що відповідає вимогам чинного законодавства і є належним доказом. Отже, факт відсутності волевиявлення ОСОБА_2 на укладення договору є доведеним. Відповідачем не надано доказів, які б спростовували висновок експертизи. Поряд з цим у наданому запереченні представник відповідача вказує, що вказаний договір оренди землі підписав ОСОБА_3, а не позивач, однак будь-яких доказів, які б підтверджували факт надання позивачем в установленому законом порядку повноважень іншій особі на укладення та підписання оспорюваного правочину стороною відповідача не надано. Посилання відповідача у наданому запереченні на те, що отримання позивачем орендної плати свідчить про наявність договірних відносин, не може бути прийнято судом до уваги, оскільки факт отримання позивачем плати за користування землею не може свідчити про погодження з умовами укладеного між сторонами договору оренди та вплинути на його недійсність з підстав відсутності волевиявлення власника земельної ділянки на передачу її в користування відповідачу. Більш того, вчинення стороною дії (одержання орендної плати) без отримання нею пропозиції укласти договір не може підтверджувати її згоду на укладення цього договору (ст.ст. 641, 642 ЦК України). Отже, враховуючи наведені вище обставини, суд приходить до висновку, що оспорюваний договір ОСОБА_2 не підписувала, повноваження на це іншій особі не надавала, а отже у даному випадку відсутнє волевиявлення власника, що є підставою для визнання договору недійсним, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню. Відповідно до ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. А тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, які складаються з судового збору в сумі 551 грн. 20 коп. та витрат, пов"язаних з проведенням почеркознавчої експертизи в сумі 3170 грн. 88 коп..

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 209, 213-215, 224-226 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до приватного сільськогосподарського підприємства ім. Ватутіна про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки - задовольнити повністю. Визнати недійсним договір оренди землі (без дати), укладений між ОСОБА_2 та сільськогосподарським підприємством товариством з обмеженою відповідальністю ім. Зайковського, зареєстрований у відділі Держкомзему у Вільшанському районі Кіровоградської області від 30 березня 2012 року за № 352430004001023. Стягнути з приватного сільськогосподарського підприємства імені Ватутіна на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, судові витрати, які складаються з судового збору в сумі 551 (п"ятсот п"ятдесят одна) грн. 20 коп. та витрат, пов"язаних з проведенням почеркознавчої експертизи в сумі 3170 грн. (три тисячі сто сімдесят) 88 коп., а всього 3722 (три тисячі сімсот двадцять дві) грн. 08 коп.. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області через Вільшанський районний суд Кіровоградської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Вільшанський районний суд

Суддя О.О. Сорокіна