Ухвала суду № 65844327, 04.04.2017, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/9616/13-ц

Провадження № 22-ц/779/647/2017

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Хоростіль Р.В.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2017 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Максюти І.О.,

суддів: Мелінишин Г.П., Пнівчук О.В.,

секретаря Турів О.М.,

з участю: представника апелянта ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» про заміну сторони виконавчого провадження, за позовом Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_3 Аваль» в особі Івано-Франківської ОД АТ «ОСОБА_3 Аваль» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» на ухвалу Івано-Франківського міського суду від 06 березня 2017 року,

в с т а н о в и л а :

19 лютого 2017 року директор ТОВ «ФК «Форінт» звернувся до суду із заявою про заміну у виконавчому провадженні сторони (стягувача) її правонаступником, обґрунтовуючи вимоги тим, що заочним рішенням Івано-Франківського міського суду від 24 липня 2013 року задоволено позов ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» та стягнуто солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» заборгованість за кредитним договором № 010/14-10-1002 G220, укладеним в межах Генеральної кредитної угоди №220 в сумі 3 772 815, 99 грн. та витрати по оплаті судового збору по 1 720, 50 грн. з кожного. 08 грудня 2016 року між ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» (клієнтои) та ПАТ «Вектор Банк» (фактором) укладено договір факторингу (портфельне відступлення прав вимоги), відповідно до умов якого ПАТ «Вектор Банк» зобовязалося передати ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» загальну суму фінансування, а ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» зобовязався відступити (передати) ПАТ «Вектор Банк» права вимоги. Також, 08 грудня 2016 року між ПАТ «Вектор Банк» (клієнтом) та ТОВ «Фінансова компанія «Форінт» (фактором) укладено договір факторингу (портфельне відступлення прав вимоги), відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Форінт» зобовязалося передати ПАТ «Вектор Банк» загальну суму фінансування, а ПАТ «Вектор Банк» зобовязалося відступити ТОВ «ФК «Форінт» права вимоги. Таким чином ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» фактично вибув як стягувач у виконавчому провадженні, оскільки не має права вимагати примусового виконання рішення Івано-Франківського міського суду від 24 липня 2013 року , а ТОВ «ФК «Форінт» стало єдиним кредитором за кредитним договором № 010/14-10-1002 G220 від 24 грудня 2007 року.

Просив замінити стягувача - Публічне акціонерне товариство «ОСОБА_3 Аваль» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» у виконавчих провадженнях щодо виконання заочного рішення Івано-Франківського міського суду від 24 липня 2013 року ВП №43896746 про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» заборгованості в розмірі 3 772 815, 99 грн. та ВП №43896127 про стягнення з ОСОБА_5 на користь ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» заборгованості в розмірі 3 772 815, 99 грн..

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 06 березня 2017 року в задоволенні заяви відмовлено.

Не погодившись з ухвалою суду, директор ТОВ «ФК «Форінт», подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що суд, розглянувши заяву, встановив факт відступлення прав за договорами факторингу від АТ «ОСОБА_3 Аваль» до ПАТ «Вектор Банк», а потім від ПАТ «Вектор Банк» до ТОВ «ФК «Форінт», однак дійшов висновку, який суперечить обставинам справи.

Просить ухвалу суду скасувати, постановити нову, якою заяву ТОВ «ФК «Форінт» задовольнити.

Вислухавши пояснення представника апелянта, доповідь судді, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає її обґрунтованою, виходячи з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з положень ст. 378 ЦПК України, ч. 5 ст. 8 ЗУ «Про виконавче провадження» дійшов висновку, що з наданих до заяви документів не встановлено, що ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» відступив, а ТОВ «ФК «Форінт» прийняв право вимоги за кредитним договором та договором поруки, укладеними ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» саме з ОСОБА_4 та ОСОБА_5

З такими висновками суду першої інстанції не погоджується колегія суддів, виходячи з наступного.

З матеріалів справи встановлено, що 24 грудня 2007 року між ВАТ «ОСОБА_3 Аваль» (правонаступником якого є ПАТ «ОСОБА_3 Аваль») та ОСОБА_4 укладено Генеральну кредитну угоду №220, із змінами від 16 вересня 2009 року (додаткова угода 220-1) (а.с.12-13,14), в межах якої 24 грудня 2007 року між тими ж сторонами укладено кредитний договір №010/14-10-1002 G220, із змінами від 12 січня 2009 року (додаткова угода №010/14-10-1002 G220) (а.с.24-25), із змінами від 25 вересня 2009 року (додаткова угода №010/14-10-1002 G220) (а.с.21), відповідно до якого позичальнику було надано кредит в сумі 350 000 доларів США зі сплатою 12,75% річних за користування кредитом та кінцевим терміном погашення 22 грудня 2017 року. (а.с.15-20).

Виконання зобовязання згідно Генеральної кредитної угоди та укладеного в її межах кредитного договору забезпечувалося укладанням договору поруки №G 220-92 від 16 вересня 2009 року між ВАТ «ОСОБА_3 Аваль» та ОСОБА_5В.(а.с.27-28).

Заочним рішенням Івано-Франківського міського суду від 24 липня 2013 року позов ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» задоволено та стягнуто солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» заборгованість за кредитним договором № 010/14-10-1002 G220, укладеним в межах Генеральної кредитної угоди № 220 в сумі 3 772 815, 99 грн. та витрати по оплаті судового збору по 1 720, 50 грн. з кожного (а.с.79,80-81).

Старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції в Івано-Франківській області ОСОБА_6 07 липня 2014 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №43896127 про стягнення з ОСОБА_5 на користь ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» заборгованості в розмірі 3 772 815, 99 грн. (а.с.162-163).

Також, старшим державним виконавцем Пилипюком Я.В. 07 липня 2014 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №43896746 про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» заборгованості в розмірі 3 772 815, 99 грн. (а.с.164-165).

08 грудня 2016 року між ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» (клієнт) та ПАТ «Вектор Банк» (фактор) укладено договір факторингу (портфельне відступлення прав вимоги), відповідно до умов якого ПАТ «Вектор Банк» зобовязалося передати ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» загальну суму фінансування, а ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» зобовязувалося відступити (передати) ПАТ «Вектор Банк» права вимоги, вказані в Реєстрі кредитних операцій до відступлення, на умовах та в обсязі, що будуть існувати станом на дату відступлення прав вимоги. (а.с.115-125).

Згідно реєстру відступлених прав вимоги (а.с.193-203) між ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» та ПАТ «Вектор Банк», вказано ОСОБА_4 позичальника за кредитним договором №010/14-10-1002 G220 від 24 грудня 2007 року.

В п.2.2. даного договору факторингу вказано, що загальний розмір прав вимоги визначений в реєстрі кредитних операцій до відступлення на дату укладення договору. Розмір прав вимоги, що відступається згідно умов даного договору на дату відступлення прав вимоги, фіксується в реєстрі відступлених прав вимоги. Відступлення фактору зазначених в реєстрі кредитних операцій до відступлення (додаток №1 до договору) прав вимоги відбувається в дату відступлення прав вимоги за умови виконання фактором умов по оплаті згідно п. 3.1. договору та з моменту підписання сторонами реєстру відступлених прав вимоги (за формою, наведеною у додатку №2 до договору).

В п.2.3. даного договору факторингу зазначено, що з дати відступлення прав вимоги клієнт перестає бути стороною кредитних договорів, зазначених в реєстрі відступлених прав вимоги, а фактор стає виключним та єдиним кредитором за відповідними кредитними договорами та набуває всіх прав за ними. Права вимоги переходять до фактора в повному обсязі, безвідривно та без можливості зворотнього відступлення.

08 грудня 2016 року між ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» (цедент) та ПАТ «Вектор Банк» (цесіонарій) укладено договір відступлення прав за договорами поруки (126-129), відповідно до якого цедент передає, а цесіонарій приймає права вимоги за договорами поруки, що зазначені у додатку №1 до цього договору. Права за договорами поруки вважаються переданими (відступленими) з моменту підписання цього договору сторонами, але не раніше ніж з визначеного договором факторингу моменту переходу від цедента до цесіонарія прав, що є предметом договору факторингу. З моменту передання (відступлення) прав з договорами поруки цесіонарій заміняє цедента у правовідносинах, які склалися між ним і поручителями за договорами поруки. (п.п.2.1., 2.2.).

У виписці до переліку договорів поруки, права вимоги за якими передаються від цедента (ПАТ «ОСОБА_3 Аваль») до цесіонарія (ПАТ «Вектор Банк»), згідно додатку №1 до договору про відступлення прав за договором поруки від 08 грудня 2016 року, під №209 вказано поручителя ОСОБА_5, згідно договору поруки №G220-92 від 16 вересня 2009 року. (а.с.215-222).

Також, 08 грудня 2016 року між ПАТ «Вектор Банк» (клієнт) та ТОВ «Фінансова компанія «Форінт» (фактор), укладено договір факторингу (портфельне відступлення прав вимоги), відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Форінт» зобовязалося передати ПАТ «Вектор Банк» загальну суму фінансування, а ПАТ «Вектор Банк» зобовязалося відступити ТОВ «ФК «Форінт» права вимоги, вказані в Реєстрі кредитних операцій до відступлення, на умовах та в обсязі, що будуть існувати станом на дату відступлення прав вимоги. (а.с.130-138).

Відповідно до виписки з реєстру кредитних операцій до відступлення, згідно додатку №1 до договору факторингу (портфельне відступлення прав вимоги) від 08 грудня 2016 року, позичальник ОСОБА_4 має заборгованість відповідно до кредитного договору №010/14-10-1002G220 від 24 грудня 2007 року, яка складається з: основної (позичкова) заборгованості 263 682, 86 USD, нараховані проценти за користування кредитом 280 794, 60 USD, штрафні санкції 17 088, 09 USD. (а.с.166).

У виписці до переліку договорів поруки, права вимоги за якими передаються від цедента до цесіонарія, згідно додатку №1 до договору про відступлення прав за договором поруки від 08 грудня 2016 року, під №209 вказано поручителя ОСОБА_5, згідно договору поруки №G220-92 від 16 вересня 2009 року. (а.с.167).

Згідно реєстру відступлених прав вимоги (а.с.204-214) між ПАТ «Вектор Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Форінт», вказано ОСОБА_4 позичальника за кредитним договором №010/14-10-1002 G220 від 24 грудня 2007 року.

08 грудня 2016 року між ПАТ «Вектор Банк» (цедент) та ТОВ «Фінансова компанія «Форінт» (цесіонарій) укладено договір відступлення прав за договорами поруки (а.с.139-141), відповідно до якого цедент передає, а цесіонарій приймає права вимоги за договорами поруки, що зазначені у додатку №1 до цього договору.

У виписці до переліку договорів поруки, права вимоги за якими передаються від цедента (ПАТ «Вектор Банк») до цесіонарія (ТОВ «Фінансова компанія «Форінт»), згідно додатку №1 до договору про відступлення прав за договором поруки від 08 грудня 2016 року, під №209 вказано поручителя ОСОБА_5, згідно договору поруки №G220-92 від 16 вересня 2009 року. (а.с.223-230).

При вирішенні даної заяви суду необхідно виходити з наступного.

Підставами виникнення цивільних прав і обовязків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частина друга стаття 11 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобовязанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобовязанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ч.1 ст.378 ЦПК у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця, приватного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобовязаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

За змістом статті 512 ЦК України, статті 378 ЦПК України та частини 5 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02 червня 2016 року, який набрав чинності з 01 січня 2017 року і на підставі пунктів 6 та 7 Прикінцевих та перехідних положень якого рішення, які виконувалися органами державної виконавчої служби до набрання чинності цим Законом, продовжують виконуватися цими органами до настання підстав для завершення виконавчого провадження, виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом, після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону, у разі вибуття кредитора в зобовязанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із цих норм, зокрема, пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора допускається навіть поза межами виконавчого провадження у разі, зокрема відступлення права вимоги.

З такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у звязку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини пятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 378 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобовязання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обовязки в зобовязанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

За таких обставин звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».

Вищезазначене узгоджується з правовими позиціями, висловленими у постановах Верховного Суду України № № 6-122 цс 13 від 20.11.2013 року, 6-2765 цс15 від 20.01.2016р.

Отже, заявник, уклавши з кредитором договори відступлення права вимоги як за кредитним договором, та і за договором забезпечення, отримав право вимоги за зазначеними зобов»язаннями і, відповідно, має право на набуття статусу сторони виконавчого провадження.

Також колегія суддів зауважує, що згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.

З огляду на зазначене, ухвала суду про заміну сторони виконавчого провадження, яка вибула, її правонаступником є запорукою виконання судового рішення.

Таким чином, суд першої інстанції, неповно дослідивши обставини справи, не витребувавши у заявника реєстри до договорів кредиту та забезпечення, що свідчить про порушення норм процесуального права, неправильно застосував норми матеріального права, тому оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, з постановленням нової про задоволення заяви щодо заміни сторони стягувача у виконавчих провадженнях щодо обох боржників.

На підставі викладеного, керуючись ст. 307, 312, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» задовольнити.

Ухвалу Івано-Франківського міського суду від 06 березня 2017 року скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» задовольнити.

Замінити стягувача - Публічне акціонерне товариство «ОСОБА_3 Аваль» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» у виконавчих провадженнях щодо виконання заочного рішення Івано-Франківського міського суду від 24 липня 2013 року ВП №43896746 про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» заборгованості в розмірі 3 772 815,99 грн. та ВП №43896127 про стягнення з ОСОБА_5 на користь ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» заборгованості в розмірі 3 772 815, 99 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Судді: І.О. Максюта

ОСОБА_7

ОСОБА_8