Ухвала суду № 65832883, 05.04.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 375/1296/16-ц Головуючий у І інстанції Нечепоренко Л. М.Провадження № 22-ц/780/1034/17 Доповідач у 2 інстанції Ігнатченко Н. В.Категорія 33 05.04.2017

УХВАЛА

Іменем України

29 березня 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді: Ігнатченко Н.В.,

суддів: Фінагєєва В.О., Яворського М.А.,

за участю секретаря: Волошина В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою комунального підприємства «Рокитнянське житлово-експлуатаційне підприємство» на рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 1 грудня 2016 року у справі за ОСОБА_2 до комунального підприємства «Рокитнянське житлово-експлуатаційне підприємство», третя особа - ОСОБА_3, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

у с т а н о в и л а:

У листопаді 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що 5 липня 2016 року близько 09-00 год. по вул. Вокзальна в смт. Рокитне Київської області відбулося пошкодження лобового скла належному йому автомобіля НОМЕР_1 у зв'язку із падінням твердого предмету (каменя), внаслідок чого на ньому утворилася тріщина. За повідомленням позивача працівниками поліції було встановлено, що ОСОБА_3, перебуваючи у трудових відносинах з КП «Рокитнянське житлово-експлуатаційне підприємство», здійснював обкошування трави на узбіччі дороги бензокосою, від якої відлетів твердий предмет та пошкодив лобове скло автомобіля. Згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження вартість матеріального збитку складає 10 776,00 грн., а вартість проведеного дослідження - 850,00 грн. Пошкодженням автомобіля позивачу також була заподіяна моральна шкода, розмір якої він оцінив у 4 000,00 грн. Крім того, ним оплачена правова допомога адвоката в розмірі 4 600,00 грн. та судовий збір в розмірі 551,20 грн., які теж необхідно стягнути з відповідача.

Рішенням Рокитнянського районного суду Київської області від 1 грудня 2016 року позов задоволено частково. Стягнуто з КП «Рокитнянське житлово-експлуатаційне підприємство» на користь ОСОБА_2 10 776,00 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, 2 000,00 грн. - моральної шкоди, 4 600,00 грн. - витрат на правову допомогу, 850,00 грн. - за проведення автотоварознавчого дослідження та 551,20 грн. - судового збору, а всього 18 777,20 грн. В задоволенні решти вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням в частині стягнення моральної шкоди, витрат на правову допомогу та за проведення автотоварознавчого дослідження, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати, з мотивів неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права, та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Отже, відповідно до вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України рішення суду першої інстанції підлягає перегляду в апеляційному порядку лише в частині частково задоволених вимог ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, витрат на правову допомогу та за проведення автотоварознавчого дослідження.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права рішення суду без змін. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що внаслідок неправомірних дій працівника відповідача під час виконання службових обов'язків, позивачу була спричинена шкода у вигляді моральних страждань, а також з метою захисту прав ним було понесено судові витрати, які підлягають стягненню з відповідача.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне.

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи та не заперечувалося сторонами, що 5 липня 2016 року близько 09-00 год. згідно наряду працівник КП «Рокитнянське житлово-експлуатаційне підприємство» ОСОБА_3, який перебуває на посаді слюсара-сантехніка, обкошував бензокосою траву на узбіччі дороги по вул. Вокзальна в смт. Рокитне Київської області.

У цей час по вул. Вокзальна біля перехрестя з вул. Лісною позивач рухався належним йому автомобілем НОМЕР_1 і коли проїздив біля ОСОБА_3, від коси відлетів твердий предмет (камінь) та пошкодив лобове скло автомобіля.

Згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження від 16 серпня 2016 року № 16/08-16, вартість матеріального збитку в результаті пошкодження скла вітрового вікна автомобіля «LEXUS GS 350» складає 10 776,00 грн., а вартість проведеного дослідження - 850,00 грн.

Відповідно до положень ст. ст. 1166, 1167 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою статті.

Згідно із ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Таким чином, юридична особа відповідальна за шкоду, якщо така завдана з вини її працівників під час виконання ними своїх трудових (службових) обов'язків.

Разом з тим, відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Згідно абз. 2 п. 5, п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд першої інстанції, враховуючи характер та обсяг моральних страждань перенесених позивачем внаслідок пошкодження його майна, позбавлення можливості повноцінно користуватися автомобілем та обсяг докладених зусиль й часу для його відновлення, дійшов до правильного висновку про наявність підстав для покладення обов'язку на відповідача відшкодувати позивачу моральну шкоду у розмірі 2 000,00 грн.

При цьому, судом було враховано роз'яснення постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди» з цього приводу, а також принцип розумності, виваженості та справедливості.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі договору про надання правової допомоги від 6 липня 2016 року та відповідного ордеру серії КС № 158487 адвокат ОСОБА_4 представляв інтереси позивача при розгляді даної справи в суді першої інстанції.

Згідно квитанції до прибуткового касового ордера № 16/11 від 16 листопада 2016 року ОСОБА_2 зазнав витрат на оплату правової допомоги у розмірі 4 600,00 грн.

Відповідно до розрахунку суми гонорару за надання правової допомоги, адвокатом на надання попередньої консультації, вивчення та правовий аналіз матеріалів справи, підготовки процесуальних документів та здійснення поточної юридичної консультації було затрачено 8 години свого часу.

Згідно із п. 2 ч. 3 ст. 79 ЦПК України витрати на правову допомогу належать до судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 56 ЦПК України правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року № 590 «Про граничні розміри компенсаційних витрат, пов`язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави» установлено, що граничний розмір витрат, пов`язаних з правовою допомогою стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, не повинен перевищувати суму, що обчислюється виходячи з того, що зазначеній особі виплачується 40 % розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи.

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на правову допомогу, суд першої інстанції у відповідності до вимог ст. ст. 213, 214 ЦПК України зазначені положення врахував, а тому дійшов обгрунтованого висновку про стягнення з КП «Рокитнянське житлово-експлуатаційне підприємство» на користь ОСОБА_2 понесених судових витрат у розмірі 4 600,00 грн. з розрахунку 40 % розміру мінімальної заробітної плати у 2016 році за годину роботи адвоката, що відповідає вимогам законодавства щодо граничного розміру компенсації витрат на правову допомогу.

Ураховуючи вимоги ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Доводи апеляційної скарги про безпідставність стягнення витрат за проведення автотоварознавчого дослідження не заслуговують на увагу та не ґрунтуються на доказах.

Відповідно до п. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

За таких обставин, суд першої інстанції правильно встановив правову природу заявленого позову, в достатньому обсязі визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку в силу вимог ст. ст. 10, 11, 60, 61, 212 ЦПК України, правильно встановив обставини справи, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам ст. ст. 213, 214 ЦПК України, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 303, 307-308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу комунального підприємства «Рокитнянське житлово-експлуатаційне підприємство» відхилити.

Рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 1 грудня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий Н.В. Ігнатченко

Судді: В.О. Фінагєєв

М.А. Яворський