Ухвала суду № 65831847, 05.04.2017, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №288/1084/16-ц Головуючий у 1-й інст. Зайченко Є. О.

Категорія 47 Доповідач Галацевич О. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді Галацевич О.М.

суддів Широкової Л.В., Борисюка Р.М.

з участю секретаря судового засідання Гарбузюк Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області, третя особа Попільнянська районна державна адміністрація Житомирської області, про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі,

за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області,

на рішення Попільнянського районного суду Житомирської області від 06 лютого 2017 року,

встановила:

У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з указаним позовом, обґрунтовуючи його тим, що 31 серпня 2011 року між нею та третьою особою по справі - Попільнянською районною державною адміністрацією Житомирської області було укладено договір оренди землі № 195 (далі - Договір) загальною площею 2.00 га, яка розташована на території Паволоцької сільської ради Попільнянського району Житомирської області (за межами населеного пункту), строком на пять років. Договором передбачено, що орендар має переважне перед іншими право на укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк. Відповідно до змін у чинному законодавстві з 01 січня 2013 року орендодавцем земель сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів Житомирської області визначено Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області (далі Управління), яке з цього часу стало розпорядником земель за вищевказаним Договором. Посилаючись на те, що вона належним чином виконувала договірні зобов'язання, своєчасно, до закінчення строку дії Договору, письмово повідомила про намір продовжити його дію та скористалась переважним правом на укладення Договору на новий строк шляхом направлення листа-повідомлення та прийнявши умови і виклавши їх у проекті додаткової угоди до Договору, просила визнати укладеною між нею та відповідачем додаткову угоду до договору оренди землі №195 від 31 серпня 2011 року, який зареєстровано у відділі Держкомзему у Попільнянському районі 16 листопада 2011 року, за №182470004000890, у викладеній нею редакції.

Рішенням Попільнянського районного суду Житомирської області від 06 лютого 2017 року позов задоволено. Визнано укладеною між Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області та ОСОБА_1 додаткову угоду до договору оренди землі № 195 від 31 серпня 2011 року, який зареєстровано у відділі Держкомзему у Попільнянському районі 16 листопада 2011 року, за №182470004000890, у редакції, запропонованій позивачем.

В апеляційній скарзі представник Управління, посилаючись на неповне зясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги вказав, що у наданому позивачем проекті додаткової угоди від 24 травня 2016 року запропонована Управлінням істотна умова розмір орендної плати, була відсутня, що на його думку, вказує на неприйняття її позивачем.

Також вказав, що пропозиція Управління щодо орендної плати у розмірі 8% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки позивачем була прийнята листом-повідомленням від 16 червня 2016 року, проте оскільки Управління не було стороною Договору, тобто орендодавцем, і не могло підписувати проекти додаткових угод до нього, вважає, що сторони не дійшли згоди щодо істотних умов договору.

Зазначає, що спірний Договір припинив свою дію 31 серпня 2016 року, оскільки сторони не досягли згоди щодо його істотних умов, а додаткова угода до договору про його поновлення не була укладена у місячний строк.

Крім того, зазначив, що відповідно до позовних вимог запропоновано змінити строк дії договору на 7 років, що є фактично пропозицією про внесення змін до Договору, на яку не поширюється дія ст. 33 Закону України «Про оренду землі». Вважає, що позивачем запропоновано змінити істотну умову Договору, а не укласти угоду за наслідками поновлення договору оренди на той самий строк і на тих самих умовах.

Також, на думку представника відповідача, право позивача на укладення додаткової угоди про пролонгацію Договору не є порушеним, оскільки з такою пропозицією позивач не звертався, а навпаки просив змінити таку істотну умову договору як строки його дії.

Вважає, що рішення суду про стягнення з Управління судових витрат не відповідає принципам правосуддя.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що за договором оренди землі № 195 від 31 серпня 2011 року Попільнянською районною державною адміністрацією (орендодавець) передано позивачу ОСОБА_1 (орендар) в оренду строком на пять років земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 2,00 га, розташовану на території Паволоцької сільської ради Попільнянського району Житомирської області, зі сплатою орендної плати в розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Договір зареєстрований 16 листопада 2011 року у відділі Держкомзему у Попільнянському районні за № 182470004000890 (а.с. 10-16).

Пунктом 8 Договору передбачено, що після закінчення строку його дії орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії Договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (а.с.10-16).

Згідно довідки виконавчого комітету Паволоцької сільської ради Попільнянського району Житомирської області № 382/02-37 від 15 червня 2016 року позивач продовжує користуватись земельною ділянкою за цільовим призначенням, заборгованості по сплаті орендної плати немає (а.с.17).

За частиною другоюстатті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема Земельним кодексом України,Законом України «Про оренду землі».

Правовою підставою набуття права орендного землекористування є укладення договору оренди землі.

За договором оренди земельної ділянки кожна із сторін наділяється певними правами і водночас на неї покладаються певні обов'язки.

За положеннями частин 1-5 статті 33 Закону України «Про оренду землі» (в редакції станом на 20 грудня 2015 року) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Таким чином, рішення про поновлення договору оренди або відмову в поновленні договору оренди в місячний термін орендодавець робить на підставі розгляду надісланого орендарем листа - повідомлення про поновлення договору оренди з проектом додаткової угоди.

Ці положення узгоджуються із загальною нормою частини першоїстатті 777 ЦК України, відповідно до якої наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк.

Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов'язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк.

Умови договору найму на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо плати та інших умов договору переважне право наймача на укладення договору припиняється.

Частинами 8, 9 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обовязковому порядку; відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Як вбачається із матеріалів справи 29 лютого 2016 року ОСОБА_1 направила Управлінню заяву щодо поновлення договору оренди землі № 195 від 31 серпня 2011 року на 7 років та додала проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі (а.с. 19)

10 березня 2016 року Управлінням позивачу було направлено повідомлення з проханням перегляду істотних умов договору оренди та пропозицією встановити орендну плату у розмірі 8 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (а.с. 20).

Зазначену пропозицію орендарем було прийнято, що підтверджується повідомленням від 08 квітня 2016 року (а.с. 21).

Листом № В-4248/0-1554/6-16 від 13 травня 2016 року Управління повідомило ОСОБА_1, що орендодавцем земель сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів Житомирської області визначено Управління та зазначено, що так як договір оренди землі позивач уклала з Попільнянською районною державною адміністрацією та він є діючим, Управління не має права втручатись в договірні відносини, змінювати предмет або умови договору не будучи його стороною, вказано, що вирішення даного питання можливе лише після зміни орендодавця у встановленому законом порядку (а.с. 22).

24 травня 2016 року ОСОБА_1 звернулася до Управління із заявою про внесення змін до договору оренди землі № 195 від 31 серпня 2011 року, а саме про зміну орендодавця з Попільнянського районної державної адміністрації на Управління, зазначивши відомості про земельну ділянку та додавши проект додаткової угоди від 24 травня 2016 року в трьох примірниках (а.с. 23-24).

Листом № К-5124/0-1604/6-16 від 08 червня 2016 року Управлінням було відмовлено у підписанні Додаткових угод в зв'язку з тим, що вони не містять істотної умови, а саме в Угодах відсутня орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальність за її несплату (а.с. 25).

Листом - повідомленням про поновлення договору оренди землі від 16 червня 2016 року, ОСОБА_1 повторно звернулася до Управління з проханням поновити договір оренди земельної ділянки шляхом укладення додаткової угоди до договору оренди землі від 31 серпня 2016 року № 196 та надала проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі із зазначенням всіх його істотних умов (а.с. 26-27).

Листом № 31-6-0.6-7700/2-16 від 15 липня 2016 року Управлінням було відмовлено ОСОБА_1 у підписанні проектів додаткових угод про поновлення договору оренди, посилаючись на те, що Управління не є Орендодавцем за Договором (а.с. 28).

З урахуванням встановлених обставин справи та норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, суд першої інстанції правильно виходив з того, що орендар належно виконував умови договору оренди, дотримався строків та процедури повідомлення про намір реалізувати своє переважне право на поновлення договору оренди на новий строк, зокрема ОСОБА_1 неодноразово надсилала у встановлені договором та законом строки повідомлення про свій намір скористатися переважним правом щодо укладення Договору на новий строк, надавала проект додаткової угоди, у тому числі з погодженим за пропозицію Управління розміром орендної плати 8 % від нормативної грошової оцінки землі, проте, Управління безпідставно відмовило позивачеві у прийнятті рішення про поновлення договору оренди землі.

Таким чином, суд першої інстанції на підставі ст. 33 Закону України «Про оренду землі» дійшов обґрунтованого висновку про наявність у позивача переважного права на поновлення договору оренди землі на новий строк, порушення цього права відповідачем та наявність підстав для задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги про те, що у наданому позивачем проекті додаткової угоди від 24 травня 2016 року запропонована Управлінням така істотна умова, як розмір орендної плати, була відсутня є безпідставними, оскільки позивачем у визначений договором та законом строк повторно подано лист-повідомлення та проект додаткової угоди до договору оренди землі №195 від 31 серпня 2011 року, у п.4 якого було зазначено розмір орендної плати у запропонованому Управлінням розмірі 8 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (а.с.26, 27). При цьому, законодавством не передбачено заборони повторного звернення у межах визначених законодавством та договором строків з листом-повідомленням про поновлення договору оренди землі та проектом додаткової угоди.

Посилання Управління на те, що воно не було стороною Договору, тобто орендодавцем, і не могло підписувати проекти додаткових угод до нього, є також безпідставними з огляду на те, що з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» від 06.09.2012 та у відповідності до 15-1, ч. 4 т. 122 Земельного кодексу України, Положення про Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 03.03.2015 №23, орендодавцями земель сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів Житомирської області визначено Управління, а тому останнє стало розпорядником земель за Договором.

Враховуючи вищевикладене, посилання у апеляційній скарзі на припинення дії договору 31 серпня 2016 року, оскільки сторони не досягли згоди щодо його істотних умов, є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Визнання судом додаткової угоди до договору оренди № 195 від 31 серпня 2011 року з поновленим строком дії на 7 років відповідає ч. 3 ст. 19 Закону України «Про оренду землі», у редакції Закону №191-VIII (191-19) від 12.02.2015, яка передбачає строк дії договору оренди землі не менше як 7 років. Враховуючи, що такий строк змінений законодавцем, доводи апеляційної скарги щодо зміни умов договору у цій частині є такими, що на правильність ухваленого рішення не впливають.

Ухвалене судом рішення не суперечить правовій позиції Верховного Суду України №6- від 25 лютого 2015 року, а тому доводи апеляційної скарги у цій частині є безпідставними.

Посилання Управління на те, що сплата орендної плати після закінчення строку дії договору не може розцінюватись як згода орендодавця на пролонгацію договору правового значення для вирішення спору не має, оскільки позивач не звертався з позовом про поновлення строку дії договору з цих підстав.

Рішення суду про стягнення з Управління судових витрат відповідає вимогам Закону України «Про судовий збір» у редакції на дату подання до суду позовної заяви та у поточній редакції, а тому доводи апеляційної скарги у цій частині є також безпідставними.

Інші доводи апеляційної скарги були предметом дослідження суду першої інстанції, не ґрунтуються на законі, висновки суду не спростовують і не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленого в справі рішення.

Рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування та ухвалення нового рішення колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області відхилити.

Рішення Попільнянського районного суду Житомирської області від 06 лютого 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий Судді: