Рішення № 65831841, 04.04.2017, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №296/3870/16-ц Головуючий у 1-й інст. Драч Ю. І.

Категорія 55 Доповідач Косигіна Л. М.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Житомирської області

в складі: головуючої судді Косигіної Л.М.

суддів: Худякова А.М., Григорусь Н.Й.

при секретарі Гайдамащук Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирської філії Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України «Інформ-Ресурси», Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України «Інформ-Ресурси» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за час затримки розрахунку

за апеляційною скаргою Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України «Інформ-Ресурси» на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 20 січня 2017 року

в с т а н о в и л а :

У квітні 2016 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Житомирської філії Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України «Інформ-Ресурси» (далі Житомирська філія ДП МВС України «Інформ-Ресурси»), Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України «Інформ-Ресурси» (далі ДП МВС України «Інформ-Ресурси»), в якому просила стягнути з Житомирської філії ДП МВС України «Інформ-Ресурси» заборгованість по заробітній платі в сумі 11799 грн. 64 коп. та середній заробіток за час затримки розрахунку. Зазначила, що працювала у Житомирській філії на посаді головного бухгалтера з березня 2009 року по 10.02.2016 року, звільнена з роботи на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України. На день звільнення їй була нарахована, але не виплачена заробітна плата в сумі 11799 грн. 64 коп. (в тому числі компенсація за невикористану відпустку). 19.02.2016 року вона письмово звернулася до керівництва із заявою про виплату заборгованості, проте, отримала відмову, оскільки на підприємстві не було грошей. За таких обставин, просила позов задовольнити

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 20 січня 2017 року позов задоволено. Стягнуто з Житомирської філії ДП МВС України «Інформ-Ресурси» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 11799 грн. 64 коп. та 18978 грн. 60 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку, вирішено питання про відшкодування судового збору.

В апеляційній скарзі ДП МВС України «Інформ-Ресурси», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, просило рішення скасувати, а справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд. Зокрема, апелянт зазначив, що судом не взято до уваги те, що кошти позивачці не були сплачені, оскільки вони були відсутні на розрахунковому рахунку підприємства, а компенсація за невикористану відпустку не могла бути нарахована за відсутності в бухгалтерії та кадрах необхідних документів на ОСОБА_1, а саме: картки обліку кадрів, наказ про прийняття та звільнення з роботи тощо. Також, в матеріалах справи відсутні докази належного звернення ОСОБА_1 до керівництва філії щодо виплати заробітної плати при звільненні.

Розглянувши справу в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Статтею 117 КЗпП України передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

У разі непроведення розрахунку у зв'язку з виникненням спору про розмір належних до виплати сум вимоги про відповідальність за затримку розрахунку підлягають задоволенню в повному обсязі, якщо спір вирішено на користь працівника або такого висновку дійде суд, що розглядає справу. У разі часткового задоволення позову працівника суд визначає розмір відшкодування за часзатримкирозрахунку при звільненні, беручи до уваги спірну суму, на яку працівник мав право, частку, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інші конкретні обставини справи.

Встановлено, що наказом № 2 від 01.03.2009 року ОСОБА_1 призначена на посаду головного бухгалтера Житомирської філії ДП МВС України «Інформ-Ресурси» з 01.03.2009 року з посадовим окладом згідно штатного розпису (а.с. 3, 9). Наказом №011-ОС від 10.02.2016 року її звільнено з роботи за угодою сторін, на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України, з проведенням повного розрахунку при звільненні та виплатою компенсації за невикористану відпустку (а.с. 28).

10.02.2016 року позивачка працювала на підприємстві, що підтверджується табелем обліку робочого часу за лютий 2016 року (а.с. 127).

Згідно документів, що містяться у справі, заборгованість по заробітній та компенсації за невикористану відпустку на час звільнення ОСОБА_1 становить 11799 грн. 64 коп. (а.с. 24, 25). Крім того, з Акту перевірки фінансово-господарської діяльності Житомирської філії ДП МВС України «Інформ-Ресурси» від 18-20 лютого 2016 року вбачається, що на час звільнення ОСОБА_1 рахувалася заборгованість в сумі 11799 грн. 64 коп., яка не була виплачена їй (а.с. 146-150).

10.02.2016 року позивачка працювала на підприємстві, що підтверджується табелем обліку робочого часу за лютий 2016 року, відтак розрахунок з нею роботодавець повинен був провести в день звільнення (а.с. 127). За таких обставин, доводи апелянта про те, що в матеріалах справи відсутні докази належного звернення ОСОБА_1 до керівництва філії про виплату коштів при звільненні, є безпідставними. При цьому, відсутність коштів у роботодавця не виключає його вини в невиплаті належних працівникові коштів та не звільняє його від відповідальності (п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року № 13).

Крім того, посилання апелянта на відсутність в кадрах документів, необхідних для нарахування компенсації за невикористану відпустку, не заслуговують на увагу, оскільки належне ведення відповідної документації є обов'язком адміністрації підприємства, а не позивачки.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість по заробітній платі та компенсації за невикористану відпустку в сумі 11799 грн. 64 коп. і середній заробіток за час затримки розрахунку в розмірі 18978 грн. 60 коп. (станом на день винесення рішення судом першої інстанції).

Разом з тим, суд помилково стягнув вказані кошти з Житомирської філії ДП МВС України «Інформ-Ресурси», оскільки філія не є юридичною особою, що підтверджується Положенням про Житомирську філію та Витягом з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 190-201, 217-225).

За таких обставин, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про стягнення вищевказаних коштів та судового збору з ДП МВС України «Інформ-Ресурси». У звязку з цим, у задоволенні вимог до Житомирської філії ДП МВС України «Інформ-Ресурси» слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 209, 218, 303, 304, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України «Інформ-Ресурси» задовольнити частково.

Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 20 січня 2017 року скасувати, ухвалити нове рішення про часткове задоволення позову.

Стягнути з Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України «Інформ-Ресурси» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі та компенсації за невикористану відпустку в сумі 11799 грн. 64 коп. та 18978 грн. 60 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Стягнути з Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України «Інформ-Ресурси» на користь держави судовий збір в сумі 1280 грн.

У задоволенні вимог до Житомирської філії Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України «Інформ-Ресурси», відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуюча Судді