Ухвала суду № 65830965, 03.04.2017, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 166/340/16-к Провадження №11-кп/773/7/17 Головуючий у 1 інстанції:Лях В. І. Категорія:ч.2 ст.121, ч.4 ст.296 КК України. Доповідач: Філюк П. Т.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2017 року місто ОСОБА_1

Апеляційний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Філюка П.Т.,

суддів Клока О.М., Лівандовської-Кочури Т.В.,

з участю секретаря Білоуса І.Л.,

прокурора Грицюка Р.П.,

обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

захисників ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали кримінального провадження № 12016030170000028 за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_2, його захисника ОСОБА_5 та прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9 на вирок Ратнівського районного суду Волинської області від 30 травня 2016 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, українець, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одружений, не працюючий, раніше не судимий,

засуджений за ч. 4 ст. 296 КК України на 5 (п'ять) років позбавлення волі;

за ч. 2 ст. 121 КК України на 8 (вісім) років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно ОСОБА_2 призначено покарання у виді 9 (дев'яти) років позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишено попередній - тримання під вартою.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_2 постановлено рахувати з 20 січня 2016 року.

Зараховано ОСОБА_2 в строк відбування покарання час його тримання під вартою з 20 січня 2016 року до вступу вироку в законну силу, із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженець та житель ІНФОРМАЦІЯ_5, громадянин України, українець, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одружений, не працюючий, раніше не судимий,

- засуджений за ч. 2 ст. 296 КК України на 3 (три) роки обмеження волі.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_10 звільнено від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, а саме: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженець та житель ІНФОРМАЦІЯ_7, громадянин України, українець, ІНФОРМАЦІЯ_8, не одружений, навчається в Шацькому лісовому коледжі ім. В.В. Сулька, раніше не судимий,

- засуджений за ч.4 ст.296 КК України на 4 (чотири) роки позбавлення волі.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, а саме: не виїжджати за мело України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_9, уродженець та житель ІНФОРМАЦІЯ_10, громадянин України, українець, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одружений, не працюючий, раніше не судимий,

- засуджений за ч.4 ст.296 КК України на 4 (чотири) роки позбавлення волі.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, а саме: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції: періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Запобіжний захід ОСОБА_4 та ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишено у виді особистого зобов'язання.

Вироком вирішено також долю речових доказів та цивільні позови.

Розглядаючи справу в апеляційному порядку, Апеляційний суд Волинської області,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з вироком суду обвинувачені ОСОБА_2, ОСОБА_10, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 визнані винними і засуджені за те, що вони, групою осіб ввечері 20 січня 2016 року, використовуючи малозначний формальний привід, домовилися вчинити хуліганські дії, набити місцевих хлопців в с. Гута Ратнівського району Волинської області, щоб їх провчити.

З цією метою, 20 січня 2016 року, біля 00 год. 30 хв., ОСОБА_2 в групі осіб, двома мікроавтобусами приїхали з смт. Заболоття в с. Гута Ратнівського району Волинської області. Зупинившись на вулиці Незалежності, 22, із огорожі приватної садиби відламали 24 дерев'яних штахет, які спеціально, заздалегідь заготовили для нанесення тілесних ушкоджень під час скоєння хуліганства. Після цього, мікроавтобусами під'їхали до приміщення кафе «Мрія», розташованого на вулиці Незалежності, 52.

На вулиці Незалежності обвинувачені ОСОБА_2, ОСОБА_10, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на протязі з 00 год. 30 хв. до 01 год. 20 січня 2016 року, біля розташованих поблизу один від одного приміщень кафе «Мрія» та бару «Лісовичок», діючи з єдиним умислом, допомагаючи один одному, скоїли групою осіб хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, із застосуванням предметів, спеціально пристосованих і заздалегідь заготовлених для нанесення тілесних ушкоджень, заподіянням потерпілим тілесних ушкоджень, за наступних обставин.

Так, біля приміщення кафе «Мрія», ОСОБА_2 в групі осіб, вийшовши із автомобіля, діючи з умислом на скоєння хуліганства, підбіг до ОСОБА_11, безпричинно, умисно наніс ньому удар дерев'яною штахетою по голові, чим ньому заподіяв тяжке тілесне ушкодження, що в подальшому спричинило смерть потерпілого.

Продовжуючи хуліганські дії, ОСОБА_2 діючи спільно в групі осіб з ОСОБА_10, підбіг до ОСОБА_12 збив нього з ніг, дерев'яною штахетою умисно вдарив по спині, чим потерпілому заподіяв легке тілесне ушкодження. ОСОБА_10 в свою чергу ногою умисно вдарив лежачого ОСОБА_12 по спині, чим потерпілому завдав фізичного болю.

ОСОБА_3 в групі осіб, біля приміщення бару «Лісовичок», безпричинно, заздалегідь заготовленою для нанесення тілесних ушкоджень бейсбольною битою, умисно наніс удар по обличчю ОСОБА_13, чим потерпілому заподіяв легке тілесне ушкодження.

Продовжуючи хуліганські дії ОСОБА_2, біля приміщення бару «Лісовичок» наздогнав ОСОБА_12, групою осіб з ОСОБА_3, безпричинно, умисно наніс удар рукою по голові ОСОБА_12, ОСОБА_3 умисно наніс ОСОБА_12 руками численні удари в різні частини тіла, чим потерпілому спричинили фізичний біль.

ОСОБА_10 та ОСОБА_4, групою осіб вчиняючи хуліганські дії, біля приміщення бару «Лісовичок», підбігли до ОСОБА_14, ОСОБА_10 безпричинно, умисно двома руками силою штовхнув останнього в груди, а ОСОБА_4, в свою чергу, безпричинно умисно наніс ОСОБА_14 удар бейсбольною бітою, чим потерпілому завдали фізичного болю.

В апеляційній скарзі зі змінами до неї прокурор вважає вирок незаконним та необґрунтованим. Посилається на те, що суд безпідставно у вироку зазначив, що ОСОБА_10 вчинив кримінальне правопорушення з використанням предмета, спеціально пристосованого і заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, що ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вчинили кримінальні правопорушення спеціально пристосованими для нанесення тілесних ушкоджень предметами. Вважає, що таке посилання суду підлягає виключенню із вироку, оскільки обвинувачення в цьому органами досудового розслідування обвинуваченим не пред'являлося і таких обставин не було встановлено в судовому засіданні. Зазначає, що призначене обвинуваченим ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 покарання не відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та їх особам, є несправедливим через м'якість. Вказує, що мотивувальна частина вироку містить істотні суперечності а саме, судом не надано жодної оцінки та не наведено мотивів, з яких суд відкидає чи покладає в основу вироку докази обвинувачення. Просить вирок скасувати а матеріали кримінального провадження направити в суд першої інстанції.

В поданій апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_2 вважає вирок суду незаконним, оскільки викладені у ньому висновки не відповідають фактичним обставинам справи. Посилається на те, що в суді він заперечував ту обставину, що наніс удар штахетою по голові ОСОБА_11, але суд обґрунтував висновок про його вину на підставі показань потерпілого ОСОБА_11, ОСОБА_15, які є сумнівними та суперечливими і не узгоджуються з висновком експерта, щодо кількості та механізму утворення (нанесення) тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_11 Також вважає висновок експерта упередженим та необєктивним. Вказує на те, що суд не допитав всіх свідків, які бачили подію, чим порушив його право на захист. Просить вирок суду скасувати та направити матеріали кримінального провадження на розгляд в суд першої інстанції.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_16 також вважає вирок суду незаконним, оскільки при його постановлені суд істотно порушив вимоги кримінального процесуального закону. Посилаючись на аналогічні доводи, що викладені в апеляційній скарзі обвинуваченого ОСОБА_2 просить вирок суду скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

В доповненнях та змінах до апеляційної скарги захисник ОСОБА_7 вважає вирок суду незаконним. Посилається на те, що судово-медична експертиза трупа потерпілого не являється науково обґрунтованою. Просить вирок суду скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції в іншому складі суду.

Обвинувачені ОСОБА_10, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та їх захисники вирок в апеляційному порядку не оскаржували.

Заслухавши доповідача, який виклав зміст оскаржуваного вироку та доводи апеляційних скарг, обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисників ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які свої апеляційні скарги підтримали, а апеляційну скаргу прокурора підтримали частково, прокурора, який свою апеляційну скаргу зі змінами до неї підтримав, а апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисників підтримав частково, обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4 та їх захисників, а також захисника ОСОБА_1, які апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисників підтримали, а апеляційну скаргу прокурора підтримали частково, дослідивши матеріали кримінального провадження, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційні скарги підлягають до задоволення з наступних підстав.

Згідно з ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. При цьому, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозвязку для прийняття відповідного процесуального рішення.

В ході судового розгляду кримінального провадження суд першої інстанції вказаних вимог Закону в повному обсязі не виконав.

Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що наведені у вироку докази не були ретельно перевірені і зіставлені та належно оцінені у сукупності, а висновок суду є необґрунтованим і передчасним.

Як убачається з мотивувальної частини вироку суд першої інстанції перерахував докази, однак, жодному із них аналізу та оцінки, з урахуванням положень ст. 94 КПК України, не надав.

Так, під час розгляду даного кримінального в суді першої інстанції судом було допитано потерпілих ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 та свідків ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23 та ОСОБА_24

Встановлено, що показання даних потерпілих та свідків суд поклав в основу вироку, а саме суд зазначає, що ці потерпілі та свідки бачили, як обвинувачений ОСОБА_2 умисно наніс один удар ОСОБА_11 штахетою по голові.

Однак, з такими висновками апеляційний суд погодитись не може враховуючи наступне.

Як вбачається з показань потерпілих ОСОБА_13 та ОСОБА_14, які останні давали під час судового розгляду в суді першої інстанції, вони не бачили хто саме наносив удар потерпілому ОСОБА_11.

Крім того, свідки ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_22 та ОСОБА_23 також не бачили хто саме і яким предметом наносив удар потерпілому ОСОБА_11, більше того, свідки ОСОБА_20, ОСОБА_17 та ОСОБА_19 взагалі не були очевидцями бійки під час якої потерпілий отримав тяжкі тілесні ушкодження.

Таким чином, суд першої інстанції перерахувавши даних свідків не проаналізував їх показання, кожного зокрема, тим самим допустивши суперечності у вироку.

Крім того, судом не надано жодної оцінки та не наведено мотивів, з яких суд відкидає чи покладає в основу вироку докази обвинувачення, зокрема висновок судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_11, яким встановлені характер тілесних ушкоджень потерпілого, їх локалізацію, механізм та причину смерті потерпілого ОСОБА_11, а також показання в судовому засіданні експерта, яким складений даний висновок, які у вироку не зазначені і яким суд не дав жодної оцінки.

Відсутність ретельного дослідження місцевим судом вищевказаних обставин та неналежна оцінка досліджених судом доказів, не дає можливості апеляційному суду перевірити правильність кваліфікації дій обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_10, ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Місцевим судом було допущено істотні порушення вимог кримінального процесуального законодавства, неповноту судового розгляду, невідповідність своїх висновків фактичним обставинам кримінального провадження, висновки, викладені у вироку, містять суттєві суперечності, та які перешкодили прийняти законне та обґрунтоване рішення у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_2, ОСОБА_10, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, і які апеляційна інстанція усунути не може.

За змістом ст.ст.409, 410, 412 КПК України підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є неповнота судового розгляду, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, при цьому істотними є такі порушення, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення.

Тому вирок суду першої інстанції у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.

Під час нового розгляду кримінального провадження суду першої інстанції необхідно повно і всебічно, з дотриманням вимог кримінального та кримінального процесуального закону проаналізувати докази надані сторонами, дати їм юридичну оцінку з огляду на їх допустимість і достатність та відповідно до вимог с т. 370 КПК України ухвалити законне, обґрунтоване й вмотивоване рішення.

Виходячи з вимог ст. 407, 409, 415 КПК України при скасуваннісудових рішень з направленням справи на новий розгляд у суд першої інстанції, суд апеляційної інстанції не має права вирішувати наперед питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність чи недостовірність доказів, перевагу одних доказів над іншими, застосування судом того чи іншого закону, тому доводи поданих апеляційних скарг з наведених питань підлягають перевірці при новому розгляді.

Враховуючи те, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні, в тому числі і тяжкого злочину, а також те, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, апеляційний суд вважає за необхідне продовжити йому запобіжний захід у виді тримання під вартою до 06 травня 2017 року.

Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 409, 412 КПК України, Апеляційний суд Волинської області,

У Х В А Л И В:

Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_2, його захисників ОСОБА_5, ОСОБА_7 та прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9 задовольнити.

Вирок Ратнівського районного суду Волинської області від 30 травня 2016 року щодо ОСОБА_2, ОСОБА_10, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 скасувати та призначити новий судовий розгляд у цьому ж суді в іншому складі суду.

Продовжити ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 06 травня 2017 року.

Головуючий

Судді