Рішення № 65824836, 16.03.2017, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/39765/16-ц

Провадження № 2/761/2268/2017

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

16 березня 2017 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Макаренко І.О.

при секретарі Триндюк А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в розпорядженні 1/2 частини квартири, шляхом закріплення права власності на 1/2 частину квартири

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду із позовом, у якому просив суд усунути перешкоди у розпорядженні ? частини квартири АДРЕСА_1, шляхом закріплення права власності за ОСОБА_1 права власності на ? частини вказаної квартири.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частках, тобто по ? частини, належить квартира АДРЕСА_1. Свідоцтво про право власності на вказану квартиру знаходиться у ОСОБА_2, надати позивачеві його він відмовляється. У результаті того, що позивач позбавлений можливості підтвердження свого права власності, а відтак не може розпорядитись своїм майном на власний розсуд, останній звернувся до суду із відповідним позовом.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та позов просив задовольнити, проти ухвалення заочного рішення по справі не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

У відповідності до Свідоцтва про право власності на житло, видане органом приватизації державного житлового фонду Радянського району м. Києва від 18.07.2001 року, квартира АДРЕСА_1, належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в рівних частках (а.с. 21).

Відповідно до ч.1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно із ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. При цьому відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

У відповідності до вимог ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб'єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.

Разом з тим, як вбачається зі змісту позову, а також копії Свідоцтва про право власності на житло, ОСОБА_1 є власником ? частини квартири АДРЕСА_1, а відтак право власності позивача підтверджене відповідними доказами та не оспорюється іншими особами.

За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Відповідно до ч. 3 ст. 358 ЦК України кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

За умовами ч. 1 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

За таких обставин, позивачем при зверненні до суду обрано невірний спосіб захисту його цивільного права, оскільки право власності позивача не оспорюється та підтверджується належними доказами, при цьому, кожен співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільні частковій власності.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 316, 319, 321, 383 ЦК України, ст. ст. 10, 60, 88, 213, 215 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в розпорядженні 1/2 частини квартири, шляхом закріплення права власності на 1/2 частину квартири - відмовити у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: