Ухвала суду № 65821564, 30.03.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Справа № 638/914/16-ц Головуючий суддя І інстанції Руднєва О. О.

Провадження № 22-ц/790/733/17 Суддя доповідач Шаповал Н.М.

Категорія: Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2017 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі :

головуючого - Шаповал Н.М.

суддів - Кіпенка І.С., Кокоші В.В.

за участю секретаря - Брулевича В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на заочне рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 30 березня 2016 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и л а :

У січні 2016 року ПАТ «Укрсоцбанк» звернулося до суду із зазначеним позовом.

В обґрунтування позову зазначало, що 14 травня 2013 року між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 845АІ10130514001

Відповідно до умов п. 1.1 Кредитного договору Банк надав Відповідачу кредит у сумі 216 000 грн. зі сплатою 16,20 % річних та кінцевим строком погашення заборгованості до 10 травня 2020 року, а Відповідач зобов'язався повернути кредит і сплатити за його користування відсотки та комісійну винагороду в сумі, в строки та на умовах, що передбачені Кредитним договором.

Банк свої зобов'язання за Кредитним договором перед Відповідачем виконав, надавши Відповідачу кредит в сумі 216 000 грн. 00 коп.

14 травня 2013 року в якості забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором, було укладено Договір застави № 845AI10130514001-3ACT між Банком та Відповідачем.

Відповідно п. 1.1. Договору застави предметом застави є рухоме майно, а саме: автомобіль марки Mazda 6, № кузова НОМЕР_2, державний номерний знак НОМЕР_1.

Також, з метою забезпечення виконання зобов'язань відповідача ОСОБА_1, 14 травня 2013 року між позивачем, відповідачем ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено Договір поруки № 845АІ10130514001-ПОР1.

Відповідач порушив умови кредитного договору.

В результаті порушення умов Кредитного договору, станом на 25 вересня 2015 року, згідно розрахунку, заборгованість відповідача ОСОБА_1 по Договору кредиту № 845АІ10130514001 від 14.05.2013 року складає 202 346, 37 грн.

Заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 30 березня 2016 року позов ПАТ «Укрсоцбанк» задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_3 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість за договором кредиту № 845АІ10130514001 від 14.05.2013 року в розмірі 202 346, 37 грн.

Стягнуто в рівних долях з ОСОБА_1, ОСОБА_3 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" сплачений судовий збір у розмірі 3 035,20 грн., по 1 517,60 грн. з кожного.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ставить питання про скасування вказаного рішення суду першої інстанції та ухвалення нового, яким відмовити ПАТ «Укрсоцбанк» у задоволенні позову. Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, зазначає, що після 25 вересня 2015 року ОСОБА_4 продовжував здійснювати платежі за кредитом, та вони не були враховані позивачем в позовній заяві.

В суді апеляційної інстанції представник ОСОБА_4 - ОСОБА_2 підтримав доводи апеляційної скарги.

ПАТ «Укрсоцбанк» просив апеляційну скаргу відхилити.

ОСОБА_5 до суду не з'явився, проте він є батьком ОСОБА_4, та вони проживають за одною адресою.

Відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України, неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Перевіряючи законність і обґрунтованість судового рішення відповідно до вимог ч.1 ст. 303 ЦПК України - у межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції слід залишити без змін з підстав, передбачених ст. 308 ЦПК України.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_4 не виконав зобов'язання стосовно повернення кредиту, а також забезпечення виконання зобов'язань укладеним договором поруки, а тому ПАТ «Укрсоцбанк» вправі вимагати стягнення з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 суму боргу.

Судова колегія погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в яких одна сторона зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від відповідача виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Виходячи зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. ст. 610, 612 ЦК України, порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Крім того, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений Договором.

Окрім цього, за ч. 1 ст. 543 ЦК України, в разі солідарного обов'язку Відповідачів (солідарних Відповідачів) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх Відповідачів разом, так і від будь-кого з них окремо. При цьому, згідно пункту 2 ч. 2 тієї ж статті ЦК України - солідарні Відповідачі залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Статтею 554 ЦК України передбачено, що в разі невиконання зобов'язання боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає в тому ж обсязі, як і боржник, зокрема відповідає за сплату основного боргу і процентів, за відшкодування збитків, за сплату неустойки, якщо інше не встановлено Договором поруки.

Посилання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на те, що після 25.09.2015 року ОСОБА_4 продовжував здійснювати платежі за кредитом, а ПАТ «Укрсоцбанк», звертаючись з позовом не врахував погашення, які були проведені після 25.09.2015 року є необґрунтованими та безпідставними, оскільки ПАТ «Укрсоцбанк» звертаючись до суду з позовом 05.01.20016 року просив стягнути заборгованість за кредитним договором станом на 25.09.2015 року. І протягом розгляду справи в суді з 05.01.2016 року по 30.03.2016 року ПАТ «Укрсоцбанк» не збільшував суму заборгованості на суму нарахованих відсотків.

Відповідно до п. 1.1.1 кредитного договору № 845АІ10130514001 від 14.05.2013 року передбачений порядок погашення кредиту.

Надані до апеляційної скарги копії квитанцій та довідка про погашення суми вказують на те, що всі платежі з призначенням - погашення за кредитним договором № 845АІ10130514001 від 14.05.2013 року здійснені позичальником до 25.09.2015 року та враховані в розрахунок.

ОСОБА_4 не надано доказів, які б спростовували розрахунок заборгованості, який надав ПАТ «Укрсоцбанк».

Суд повно та всебічно з'ясував обставини по справі, наданим доказам дав належну оцінку і ухвалив законне рішення .

Доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 308, 317, 319, 324 ЦПК України, судова колегія, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 відхилити.

Заочне рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 30 березня 2016 року залишити без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальний справ протягом 20 днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя: Н.М. Шаповал

Судді колегії: І.С. Кіпенко

В.В. Кокоша