Ухвала суду № 65818823, 29.03.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

29 березня 2017 року м. Київ К/800/4791/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Цвіркун Ю. І., розглянувши

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.09.2016 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2017 року

у справі № 826/26050/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газпроменергія 2000»

до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві,

третя особа - Державна податкова інспекція у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві,

про визнання протиправною бездіяльності,

встановив:

Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.09.2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2017 року у справі № 826/26050/15, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 21.02.2017 року вказану касаційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику строк для усунення встановлених недоліків касаційної скарги.

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017 року клопотання Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві задоволено та продовжено строк на усунення недоліків касаційної скарги.

Скаржник, на виконання вимог ухвали, усунув вказані недоліки касаційної скарги.

Постановою суду першої інстанції, залишеною без змін ухвалою суду апеляційної інстанції, позов задоволено. Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві, які полягають в односторонньому розірванні Договору про визнання електронних документів № 6 від 08.07.2015 року на підставі повідомлення № 27968/10/26-55-10-02 від 13.11.2015 року «Про розірвання договору». Визнано протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві, яка полягає у невиконанні зобов’язань щодо прийняття податкових документів за Договором про визнання електронних документів № 6 від 08.07.2015 року, починаючи з 13.11.2015 року.

Приймаючи рішення на користь позивача, суди попередніх інстанцій прийшли до висновку, що відповідачем не доведено обставин відсутності позивача за зареєстрованим місцезнаходженням станом на дату формування повідомлення про розірвання договору, а відтак висновок про наявність обставин, з якими умови договору пов'язують можливість одностороннього його розірвання, є безпідставним.

Відповідно до положень пункту 5 частини п’ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити обґрунтування щодо помилкового та/або неправильного застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті – аргументацію того, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

З оскаржуваних судових рішень вбачається, що 13.11.2015 року відповідачем сформовано повідомлення на адресу позивача № 27968/10/26-55-10-02 «Про розірвання договору про визнання електронних документів від 08.07.2015 року №6», яке направлено на його адресу 16.11.2015 року. Підставою для розірвання договору слугувало порушенням істотних умов договору – відсутність ТОВ «Газпроменергія 2000» за податковою адресою.

Згідно із пп. «в» п. 49.3 ст. 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Порядок подання платником податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку визначений у розділі ІІІ Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженій наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 року № 233. У додатку 1 до цієї Інструкції міститься примірний договір про визнання електронних документів, який укладається платником та контролюючим органом для врегулювання правовідносин з приводу визнання податкової звітності платника в електронному вигляді.

Згідно з пунктом 4 розділу 6 цього примірного договору орган ДПС має право розірвати Договір в односторонньому порядку у випадку ненадання Платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни Платником місця реєстрації.

Відповідно до п. 45.2. ст. 45 Податкового кодексу України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що станом на дату розірвання договору (13.11.2015 року) місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю «Газпроменергія 2000» визначено 03150, м. Київ, Печерський район, вул. Анрі Барбюса, буд. 5-Б, і вказані відомості мали статус підтверджених.

Таким чином, відповідачем необґрунтовано розірвано договір про визнання електронних документів від 08.07.2015 року.

Отже, враховуючи зміст даної касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, є підстави для висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки скаржник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 211, 213-214 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

1. У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.09.2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2017 року у справі № 826/26050/15 відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

едбачені України.

Суддя Ю.І. Цвіркун