Ухвала суду № 65818069, 28.03.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2017 року м. Київ К/800/19521/16

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Єрьоміна А.В.(головуючий); Кравцов О.В., Мороз Л.Л.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Росшина» до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів, Черкаської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень, за касаційними скаргами Київської міської митниці ДФС, Черкаської митниці ДФС на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 березня 2016 року і ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2016 року, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Росшина» (далі - ТОВ «Росшина», позивач) звернулося до суду з позовом, якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення посадової особи митного посту «Черкаси-північний» Черкаської митниці про коригування митної вартості товарів Щербатюка Віталія Вікторовича № 902060000/2013/205702/2 від 24.07.2013;

- визнати протиправним та скасувати рішення Київської регіональної митниці про коригування митної вартості товарів № 100260000/2013/200470/2 від 25.07.2013.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідачами протиправно, на підставі необґрунтованого висновку щодо заниження позивачем митної вартості товарів, що ввозилися на територію України, прийняті рішення про визначення іншої, відмінної від заявленої декларантом, митної вартості товарів.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 березня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2016 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення посадової особи митного посту «Черкаси-північний» Черкаської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів Щербатюка Віталія Вікторовича № 92060000/2013/205702/2 від 24.07.2013. Визнано протиправним та скасовано рішення Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів № 100260000/2013/200470/2 від 25.07.2013.

У касаційних скаргах Київська міська митниця ДФС (далі - Київська митниця) та Черкаська митниця ДФС (далі - Черкаська митниця), посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просять скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши доводи касаційних скарг щодо дотримання правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 21.05.2012 між компанією «Shandong Add Import And Export Co., Ltd.» (Китай) та ТОВ «Росшина» (Україна) укладено зовнішньоекономічний договір (контракт) № Better EU-01, згідно умов якого, продавець продає, а покупець придбає товар (диск сталевий колеса) у кількості за цінами та умовами поставки згідно конкретного замовлення, що зазначаються у відповідних інвойсах та специфікаціях.

З метою здійснення митного оформлення вказаного товару позивачем до відповідачів були подані митні декларації, а саме:

№ 902060000/2013/205702 від 24.07.2013 до Черкаської митниці з визначенням митної вартості товару за ціною договору;

№ 100260000/2013/108186 від 25.07.2013 до Київської митниці з визначенням митної вартості товару також за ціною договору.

Разом із зазначеними деклараціями позивачем до митного органу було подано наступні документи:

- до Черкаської митниці - контракт від 21.05.2012 № BETTER EU-01, специфікацію від 06.03.2013 № 6, декларацію митної вартості від 24.07.2013 № 902060000/2013/205702, платіжне доручення від 18.01.2013 № 79, платіжне доручення від 24.04.2013 № 95, комерційний інвойс від 06.03.2013 № EU-6, довідку перевізника про транспортні витрати від 09.04.2013 № 96539, коносамент від 08.03.2013 № ТА096160;

- до Київської митниці - контракт № BETTER EU-01 від 21.05.2012, специфікація № 7 від 29.05.2013, платіжне доручення № 96 від 07.05.2013, платіжне доручення № 99 від 08.07.2013, комерційний інвойс № EU-7 від 29.05.2013, декларація митної вартості № 100260000/2013/108186 від 25.07.2013, довідку перевізника про транспортні витрати № 1523 від 15.07.2013, коносамент №QDFE007826 від 29.05.2013.

Провівши контроль наданих позивачем до Чернігівської митниці документів, митним органом було встановлено невідповідність заявленої митної вартості товару та вартості операцій з товарами з подібними характеристиками, митне оформлення яких було здійснено у максимально наближений період до ввезення, у зв'язку з тим, що використані декларантом відомості про митну вартість та обраний метод її визначення не підтверджено документально, у наданих декларантом документах відсутні всі відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті.

У зв'язку з виявленими розбіжностями, Черкаською митницею запропоновано позивачу надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товару, а саме: виписки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товару, зокрема сертифікат якості від виробника товару; декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Київською митницею при перевірці додаткових документів, наданих на підтвердження митної вартості товару, було встановлено, що вказані документи, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Позивачу запропоновано надати додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів, а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний із договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; розрахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини.

Однак, додаткових документів позивачем додано не було.

24.07.2013 Черкаською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 902060000/2013/205702/2, яким скориговано митну вартість товару за третім методом.

25.07.2013 Київською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 100260000/2013/200470/2, яким скориговано митну вартість товару за резервним методом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивачем до митних органів надані усі необхідні документи на підтвердження заявленої вартості товару.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з вказаним висновком судів попередніх інстанцій, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України (далі - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Положеннями частин 1, 2 статті 51 МК визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 53 МК України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно із частиною третьою статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Аналіз даної норми дає змогу виокремити наступні обставини, за наявності яких митний орган має право зобов'язати декларанта подати додаткові документи для підтвердження митної вартості: 1) наявність розбіжностей між окремими документами; 2) наявність ознак підробки певних документів; 3) відсутність достатніх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Висновок митного органу щодо наявності даних обставин повинен бути обґрунтований та підтверджений відповідними доказами. Так, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

У статті 57 МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), закріплено в статті 58 МК України.

За змістом частин 4, 5 статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Між тим, судами попередніх інстанцій зазначено про ненадання відповідачами доказів на підтвердження, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, а тому витребування цими органами переліку документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчить про протиправність рішень цих органів щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості товару.

Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи, що позивачем у відповідності до вимог митного законодавства для підтвердження заявленої митної вартості товару було подано до митних органів всі необхідні для цього документи та відповідачами не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, суди дійшли висновку про наявність підстав для визнання протиправними і скасування рішень про коригування митної вартості товарів Черкаської митниці № 902060000/2013/205702/2 від 24.07.2013 та Київської митниці № 100260000/2013/200470/2 від 25.07.2013.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України також погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій і доводи касаційних скарг його не спростовують.

Відповідно до частини 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного суду України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційні скарги Київської міської митниці ДФС та Черкаської митниці ДФС - відхилити, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 березня 2016 року і ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених ст.ст. 235-244-2 КАС України.

Судді