Ухвала суду № 65817284, 30.03.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/7547/16 Головуючий у 1-й інстанції: Мазур А.С. Суддя-доповідач: Шурко О.І.

У Х В А Л А

Іменем України

30 березня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,

при секретарі Дуденкові О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2016 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції України в Київській області про визнання протиправними та скасування рішень, поновлення на роботі, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:

- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Національної поліції в Київській області щодо проведення відносно ОСОБА_2 атестації, висновок проведеної атестації щодо службової невідповідності ОСОБА_2 та наказ Головного управління Національної поліції в Київській області від 23.02.2016 №83 о/с в частині звільнення ОСОБА_2 зі служби в поліції;

- поновити ОСОБА_2 на службі в поліції на посаді інспектора Димерського відділення поліції Вишгородського відділу поліції;

- покласти на Головне управління Національної поліції в Київській області сплату судового збору за подачу даного позову;

- постанову допустити до негайного виконання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2016 р. адміністративний позов ОСОБА_2 залишено без розгляду.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу, як таку що постановлена з порушенням норм процесуального права, поновити строк звернення до суду та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Мотивами оскаржуваної ухвали є те, що позивачем був без поважних причин пропущений місячний строк звернення до суду, встановлений ч. 3 ст. 99 КАС України.

Колегія суддів погоджується з мотивами та висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Згідно до п. 5 ч. 1 ст. 107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо подано заяву про поновлення цього строку, то чи є підстави для її задоволення).

Відповідно до ст. 233 Кодексу законів про працю України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Відповідно до частини 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час звільнення позивача з військової служби) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга).

Згідно з ч. 3 ст. 99 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Отже, станом на час звільнення позивача з публічної служби встановлювався місячний строк звернення до суду в справах щодо, зокрема, проходження та звільнення з публічної служби.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач отримав витяг з наказу про звільнення в день звільнення - 24.02.2016. Крім того, суд зазначає, що позивач був ознайомлений зі змістом атестаційного листа 19.01.2016, що підтверджується відміткою про ознайомлення на атестаційному листі. В подальшому, ОСОБА_2 було подано скаргу на рішення атестаційної комісії, однак вказана скарга не підлягала розгляду, оскільки скаржником не набрано 60 і більше балів за професійний тест та тест на загальні здібності та навички. З наведеним рішенням позивача було ознайомлено 10.02.2016, що підтверджується відміткою про ознайомлення на атестаційному листі.

Отже, із наведено слід зробити висновок, що зі змістом атестаційного листа позивач був ознайомлений - 19.01.2016, із оскаржуваним наказом - 24.02.2016, тобто саме тоді він дізнався про порушення своїх прав через недотримання відповідачем встановленої законодавством процедури звільнення та, відповідно, норм матеріального права.

Однак, з позовом до суду позивач звернувся лише 17.05.2016.

Щодо наявності поважних причин для поновлення строку звернення з адміністративним позовом колегія суддів враховує наступне.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.

У главі 8 Кодексу адміністративного судочинства України визначено два види строків - строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом і процесуальні строки. Відповідно до такого поділу строків розрізняються як процедура їх поновлення, так і наслідки їх пропущення. Наслідки пропущення строків звернення з адміністративним позовом визначено у ст. 100 КАС України.

Про необхідність перевірки судом вимог КАС України щодо строків звернення з адміністративним позовом, дослідження наявності саме поважних причин для їх поновлення зазначено й у п.п. 13-14 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ».

Строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Місячний строк визнано законодавцем достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що її права, свободи чи інтереси порушено, визначилася, чи буде вона звертатися до суду із відповідним позовом.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що за процесуальним законодавством поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася до суду та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення дій, що підтверджені належними доказами.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що будь-яких поважних причин пропуску строку звернення до суду позивачем не наведено.

В своїй апеляційній скарзі апелянт зазначає, що строк звернення до суду ОСОБА_2 було пропущено з поважних причин, оскільки останній не мав змоги сплатити судовий збір за звернення до суду.

Колегія суддів, як і суд першої інстанції критично ставиться до таких доводів ОСОБА_2 з огляду на те, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Апелянтом не доведено жодними доказами правомірність вимог апеляційної скарги.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 199, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2016 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 04.04.2017.

Головуючий суддя Шурко О.І.

Судді: Василенко Я.М.

Степанюк А.Г.