Постанова № 65816602, 06.04.2017, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" квітня 2017 р. Справа № 922/5162/15

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В. О., суддя Здоровко Л.М. , суддя Шевель О. В.

секретар судового засідання Курченко В.А.

за участю представників:

ДП Укрінвестпроект ОСОБА_1 (довіреність № 04-01 від 04.11.2016)

ПАТ Златобанк - ОСОБА_2 (довіреність № 134 від 23.12.16 р.) в режимі відеоконференції

Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - ОСОБА_3 (довіреність № 27-48339/16 від 28.12.16 р.) в режимі відеоконференції

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Дочірнього підприємства Укрінвестпроект, м. Київ (вх. № 84 Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 12.12.2016 у справі № 922/5162/15

за позовом Публічного акціонерного товариства Златобанк, м. Київ

за участю 1-ї третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_4 України, м. Київ

за участю 2-ї третьої особи, яка не заявляла самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, м. Київ

до Дочірнього підприємства Укрінвестпроект, м. Харків

за участю 3-ї третьої особи, яка не заявляла самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ Торговий дім Агрохімхолдинг, м. Київ

про звернення стягнення на предмет іпотеки,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 12.12.2016 по справі №922/5162/15 (колегія суддів: головуючий суддя Аюпова Р.М., суддя Аріт К.В., суддя Байбак О.І.) в задоволенні позовних вимог відмовлено частково. З урахуванням уточнень позовних вимог, які прийняті судом першої інстанції вирішено, що в рахунок часткового погашення заборгованості за кредитним договором № 106/12-KL від 16.05.2012 р., укладеним між Публічним акціонерним товариством "Златобанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім Агрохімхолдинг, яка складається з:

- заборгованості за основним боргом (кредитом) - 12406500,00 дол. США (що, станом на 03.09.2015р., еквівалентно 272694870,00 грн.);

- заборгованості за процентами - 964370,67 дол. США (що, станом на 03.09.2015р., еквівалентно 21196867,33 грн.);

- неустойки - 486418,35 грн.;

- 3% від заборгованості позичальника - 288,77 грн.

звернути стягнення на предмет іпотеки, шляхом передачі у власність Іпотекодержателю Публічному акціонерному товариству "Златобанк" (код ЄДРПОУ 35894495, 01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 17/52) нерухомого майна, що віднесено до предмету іпотеки відповідно до:

- Договору іпотеки, укладеного між АТ "Златобанк" та Дочірнім підприємством "Укрінвестпроект" (код ЄДРПОУ 31924651, місцезнаходження: м. Київ, вул. Чапаєва, буд.12, літ. "Б"), посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 25.05.2012 р. за реєстр. №578, а саме нерухомє майно, що знаходиться у житловому будинку за адресою: Харківська обл., м. Харків, проспект Леніна 45-Б, а саме: нежитлових приміщень № 1-36 цокольного поверху, № 15. 16 першого поверху, загальною площею 886, 8 кв.м., ринковою вартістю 13615642,00 грн.;

- Договору іпотеки, укладеного між АТ "Златобанк" та Дочірнім підприємством "Укрінвестпроект" (код ЄДРПОУ 31924651, місцезнаходження: м. Київ, вул. Чапаєва, буд.12, літ. "Б"), посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 25.05.2012 р. за реєстр. №504, а саме на квартири в житловому будинку, що знаходиться за адресою: Харківська обл., м. Харків, проспект Леніна, будинок 45-Б за №№ 6, 7, 10, 11, 12, 15, 16, 17, 21, 23, 30, 31, 33, 34, 36, 38, 41, 43, 44, 46, 48, 51, 55, 56, 66, 71, 73, 76, 78, 81, 83, 88, 89, 93, 94, 95, 96, 98, 99, 100, 103, 104, 105, 108, 109, 110, 113, 114, 116, 117, 118, ринковою вартістю 188536941,00 грн.;

та на квартири в житловому будинку, що знаходиться за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Петровського, будинок 30-А за №№ 6, 7, 11, 12, 16, 17, 21, 22, 26, 32, 37, станом на липень 2016, ринковою вартістю 57479986,00 грн.

- Договору іпотеки, укладеного між АТ "Златобанк" та Дочірнім підприємством "Укрінвестпроект" (код ЄДРПОУ 31924651, місцезнаходження: м. Київ, вул. Чапаєва, буд.12, літ. "Б"), посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 31.05.2012 р. за реєстр. №659, а саме на нерухоме майно, загальною площею 78, 1 кв.м. - нежитлових приміщень підвалу (автостоянки) машиномісць в житловому будинку літ. А-10, що знаходиться за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Петровського. будинок 30-А (тридцять літера А) за №№ 24, 25, 34, 48, 49, ринковою вартістю 1130668,00 грн.

- Договору іпотеки, укладеного між АТ "Златобанк" та Дочірнім підприємством "Укрінвестпроект" (код ЄДРПОУ 31924651, місцезнаходження: м. Київ, вул. Чапаєва, буд.12, літ. "Б"), посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 12.07.2012 р. за реєстр. №902, а саме на квартири, що знаходяться в житловому будинку літ. А-25 за адресою: Харківська обл., м. Харків, проспект Леніна, будинок 45/3 за №№ 9, 39, 287, 289, 290, 291, 293, 299, 305, 310, 325, 326, 337, станом на липень 2016, ринковою вартістю 37125060,00 грн.

Визнано за Публічним акціонерним товариством "Златобанк" (код ЄДРПОУ 35894495, місцезнаходження: 01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 17/52) право власності:

- на нерухоме майно, що знаходиться в житловому будинку за адресою: Харківська обл., м. Харків, проспект Леніна, будинок 45-Б (сорок пять літера "Б"), з такими характеристиками: (перелік наведений в резолютивній частині рішення а.с. 186, 187 т. 7);

- на квартири в житловому будинку, що знаходиться за адресою: Харківська обл., м. Харків, проспект Леніна, будинок 45-Б (сорок пять літера "Б"), з такими характеристиками:

(перелік наведений в резолютивній частині рішення а.с. 187-190 т. 7);

- на квартири в житловому будинку, що знаходиться за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Петровського, будинок 30-А (тридцять літера "А"), з такими характеристиками:

(перелік наведений в резолютивній частині рішення а.с.190 т. 7);

- на нежитлові приміщення підвалу (автостоянки) машиномісця в житловому будинку літ. А-10, що знаходиться за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Петровського, будинок 30-А (тридцять літера "А"), з такими характеристиками:

(перелік наведений в резолютивній частині рішення а.с. 190, 191 т. 7);

- на квартири, що знаходяться в житловому будинку літ. "А-25" за адресою: Харківська обл., м. Харків, проспект Леніна, будинок 45/3, з такими характеристиками:

(перелік наведений в резолютивній частині рішення а.с. 191,192 т. 7).

Стягнуто з Дочірнього підприємства "Укрінвестпроект" на користь держбюджету України 73080,00 грн. судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

ДП Укрінвестпроект з вказаним рішенням не погодилось, звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 12.12.16, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 10.01.2017 апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 07.02.2017, у наступному складі колегії суддів: головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Здоровко Л.М., суддя Пуль О.А.

23.01.2017 на підставі розпорядження керівника апарату суду у зв'язку з перебуванням судді Пуль О.А. у відпустці для розгляду клопотання банку про проведення судового засідання в режимі відеоконференції та для подальшого розгляду справи, у відповідності до протокоду автоматизованої зміни складу суду, визначено інший склад суду: головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Здоровко Л.М., суддя Шевель О.В.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 07.02.2016 розгляд справи відкладено на 02.03.2017.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 10.02.2017 задоволено клопотання ПАТ Златобанк про участь у судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду 02.03.2017 об 12 год. 00 хв. в режимі відеоконференції з Київським апеляційним господарським судом.

27.02.2017 від позивача надійшли письмові пояснення по справі (вх.№2160).

02.03.2017 об 10год. 16хв. від позивача електронною поштою №386 (вх.№2356) надійшли додаткові письмові пояснення.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 02.03.2017 продовжено строк розгляду справи та відкладено розгляд справи на 03.04.2017.

06.03.2017 від позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання 03.04.2017 в режимі відеоконференції, яке задоволено колегією суддів.

06.03.2017 від позивача надійшли додаткові письмові пояснення (вх. №2505).

30.03.2017 від ОСОБА_6 надійшов лист (вх. № 3456).

31.03.2017 від позивача електронною поштою надійшли додаткові письмові пояснення (вх. 3467). Однак, вказаний документ не засвідчений електронним цифровим підписом, у звязку з чим не приймається колегією суддів до уваги.

03.04.2017 від позивача електронною поштою надійшли додаткові письмові пояснення (вх. 3509). Однак, вказаний документ не засвідчений електронним цифровим підписом, у звязку з чим не приймається колегією суддів до уваги.

03.04.2017 від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб електронною поштою надійшли пояснення на апеляційну скаргу (вх.3510). Однак, вказаний документ не засвідчений електронним цифровим підписом, у звязку з чим не приймається колегією суддів до уваги.

В судовому засіданні 03.04.2017 сторони підтримали свої вимоги, апелянт просив суд скасувати рішення місцевого господарського суду в частині задоволенні позовних вимог, прийняти в цій частині нове рішення, яким в позові відмовити. Представники банку та фонду просили суд залишити оскаржуване рішення без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

16.05.2012р. між Публічним акціонерним товариством "Златобанк" (позивач, кредитодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім Агрохімхолдинг (третя особа, позичальник) укладено кредитний договір № 106/12-KL (в подальшому кредитний договір), відповідно до умов якого, позивач в порядку та на умовах встановлених цим кредитним договором та чинним законодавством України зобов'язався видати позичальнику кредит, а останній в повному обсязі повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші умови цього кредитного договору. Кредитодавець надає позичальнику кредит у формі відкриття відкличної кредитної лінії, в межах максимального ліміту заборгованості, визначеного цим кредитним договором. Кредит надається для поповнення обігових коштів.

Відповідно до п.п.1.3.-1.5 кредитного договору, максимальний ліміт заборгованості за кредитною лінією встановлено 15000000,00 доларів США, процентну ставку за користування кредитом передбачено у розмірі 14 процентів річних, кінцева дата повернення кредиту визначена: не пізніше 15.05.2013р.

В подальшому між позивачем та третьою особою було укладено ряд додаткових договорів про внесення змін до кредитного договору.

За умовами договору про внесення змін № 77 від 14.05.2014р. до кредитного договору кінцеву дату повернення кредиту сторони погодили - 13.05.2016р.

На виконання умов вказаного договору, позивачем у травні 2012 року третій особі надано кредит у сумі 15000000,00 доларів США, та вподальшому неодноразово надавались транші в межах максимального ліміту заборгованості (останній транш перерахований позичальнику 19.06.2014р. в сумі 148120,01 доларів США).

Всього за період дії кредитного договору позивач надав позичальнику кредит у сумі 17359342,23 доларів США, з яких останнім погашено кредит в розмірі 4952842,23 доларів США. Таким чином, залишився неповерненим кредит в розмірі 12406500,00 доларів США.

Відповідно до п.3.4.2 кредитного договору, позичальник зобовязався сплачувати проценти/комісію у розмірі та в порядку, передбаченому даним кредитним договором.

Позичальник зобов'язаний повернути кредит в повному обсязі в порядку та в строки, передбачені кредитним договором, в тому числі достроково, у разі настання обставин, за яких банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, в тому числі у випадку настання несприятливих обставин/подій (пункт 3.4.3 кредитного договору).

Позичальник зобов'язаний безумовно сплатити неустойку (штраф, пеню), інші штрафні санкції, відшкодувати заподіяні банку збитки, завдані невиконанням/неналежним виконанням умов кредитного договору (пункт 3.4.4 кредитного договору).

Згідно пункту 2.2.1 кредитного договору, повернення кредитних коштів здійснюється на рахунок оплати боргових зобов'язань та процентів.

Відповідно до пунктів 2.4-2.6, 2.6.1 кредитного договору, сплата процентів здійснюється за фактичний строк користування кредитом. При розрахунку процентів за користування кредитними коштами приймається рік і місяць, рівні календарній кількості днів. День повернення кредиту до розрахунку не приймається.

Позичальник самостійно сплачує (перераховує) проценти на рахунок для оплати боргових зобов'язань та процентів. Проценти сплачуються за період з першого по останній день календарного місяця щомісячно по сьоме число (включно) місяця, що слідує за місяцем нарахування процентів.

Проценти за останній місяць користування кредитом сплачуються в кінцеву дату повернення кредиту.

Якщо останній день повернення кредиту та/або сплати процентів припадає на вихідний, святковий день або інший неробочий день, то позичальник має право повернути кредит та/або сплатити проценти наступного робочого дня.

Згідно пункту 3.1.4 кредитного договору банк має право: відмовитися від подальшого кредитування позичальника за кредитним договором частково або в повному обсязі та/або вимагати повернення у повному обсязі наданих кредитних коштів (в тому числі достроково повернення), сплати процентів за весь строк користування кредитними коштами неустойки/штрафів (за їх наявності) у разі, зокрема, одноразового порушення позичальником будь-якого з боргових зобов'язань, в будь-якій їх частині, наявності/виникнення випадку невиконання умов.

У відповідності до розділу 4 кредитного договору за неналежне виконання зобовязань щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів позичальник сплачує пеню, що нараховується у розмірі подвійної облікової ставки ОСОБА_4 Банку України з суми неналежно виконаного зобовязання за кожний день прострочення, а також штраф у розмірі 5000,00грн. - за кожен випадок порушення зобовязань.

Стягнення заборгованості за спірним кредитним договором було предметом розгляду справи №910/22729/15, яка розглядалася Господарським судом м. Києва та Київським апеляційним господарським судом. За результатами апеляційного розгляду вказаної справи Київським апеляційним господарським судом прийнято постанову від 17.12.2015, якою позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Торговий дім "Агрохімхолдинг" на користь ПАТ "Златобанк" заборгованість по кредиту - 12406500,00 доларів США, що еквівалентно 274128366,63 грн., заборгованість за простроченими процентами - 964370,67 доларів США, що еквівалентно 21513048,46грн., неустойку - 486418,35грн., 3% простроченої суми по тілу кредиту - 288,77грн. Постанова Київського апеляційного господарського суду набрала законної сили.

Тому, виходячи з положень статті 35 ГПК України, обставини щодо невиконання ТОВ «ТД «Агрохімхолдінг» зобовязань за кредитним договором у розмірі 13370870,67 доларів США не підлягають доказуванню у цій справі, та презюмуються колегією суддів.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, між Публічним акціонерним товариством Златобанк та Дочірнім підприємством "Укрінвестпроект" (відповідач) укладені договори іпотеки, кожен з яких забезпечує виконання Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім Агрохімхолдинг зобовязань, що випливають з укладеного між банком та позичальником кредитного договору № 106/12-KL від 16.05.2012р. та додаткових угод до нього, які можуть бути укладені в майбутньому, в тому числі стосовно будь-яких збільшень основного зобовязання та (або) процентів за основним зобовязанням, за умовами якого Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім Агрохімхолдинг зобовязаний повернути іпотекодержателю кредитні кошти у формі відкличної кредитної лінії, з цільовим призначенням для поповнення обігових коштів, з максимальним лімітом заборгованості, що становить 15000000,00 доларів США, сплачувати проценти за користування кредитними коштами в валюті кредиту з розрахунку 14 процентів річних, сплатити можливі неустойки в розмірах та у випадках, передбачених кредитним договором і цим договором, а також інші витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги.

Між позивачем та відповідачем укладено наступні договори іпотеки:

1. Договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського нотаріального округу ОСОБА_5 25.05.2012 р. за реєстр. №578 (далі - договір іпотеки 1).

Предметом іпотеки за договором іпотеки 1 визначено нерухоме майно: нежитлові приміщення цокольного поверху №1-36, першого поверху №15, №16 загальної площею 886,8 кв.м. в житловому будинку, які знаходяться за адресою: Харківська обл., проспект Леніна, будинок 45-Б (сорок п'ять літера "Б"), Літ № за планом земельної ділянки А-25 (далі - предмет іпотеки 1). Заставна вартість предмета іпотеки 1 становить 3598545,84 грн. Обтяження зазначеної нерухомості на підставі договору іпотеки 1 зареєстровано в Державному реєстрі прав на нерухоме майно.

2. Договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського нотаріального округу ОСОБА_5 25.05.2012 р. за реєстр. №504 (далі - договір іпотеки 2).

Предметом іпотеки за договором іпотеки 2 визначено нерухоме майно: 59 квартир за №№ 6, 7,10,11,12,15,16,17, 21, 23, 30, 31, 33, 34, 35, 36, 38, 41, 43, 44, 45, 46, 48, 51, 55, 56, 66, 71, 73, 76, 78, 79, 81, 83, 84, 86, 88, 89, 93, 94, 95, 96, 98, 99,100,102,103,104,105, 108, 109, 110, 112, 113, 114, 115, 116, 117, 118 в житловому будинку, що знаходиться за адресою: Харківська обл., м. Харків, проспект Леніна, будинок 45-Б (сорок п'ять літера "Б"), а також 13 квартир за №№6, 7, 11, 12, 16, 17, 21, 22, 26, 26-А, 27-А, 32, 37 в житловому будинку, що знаходиться за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Петровського, будинок 30-А (тридцять літера "А"), (далі загалом - предмет іпотеки 2). Заставна вартість предмета іпотеки 2 становить 74095797,81 грн. Обтяження зазначеної нерухомості на підставі договору іпотеки 2 зареєстровано в Державному реєстрі прав на нерухоме майно. Протягом дії цього договору до нього вносилися зміни в частині предмета іпотеки 2.

3. Договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського нотаріального округу ОСОБА_5 31.05.2012 р. за реєстр. №659 (далі - договір іпотеки 3).

Предметом іпотеки за договором іпотеки 3 визначено нерухоме майно: нежитлові приміщення підвалу (автостоянки) машиномісця №№ 18, 20, 21, 24, 25, 34, 48, 49 в житловому будинку літ. А-10, що знаходиться за адресою: Харківська обл., у вул. Петровського, будинок 30-А (тридцять літера "А") (далі - предмет іпотеки 3). Заставна вартість предмета іпотеки 3 становить 421290,40 грн. Обтяження зазначеної нерухомості на підставі договору іпотеки 3 зареєстровано в Державному реєстрі прав на нерухоме майно. Протягом дії цього договору до нього вносилися зміни в частині предмета іпотеки 3.

4. Договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 12.07.2012 р. за реєстр. №902 (далі - договір іпотеки 4).

Предметом іпотеки за договором іпотеки 4 визначено нерухоме майно: 15 квартир за №№ 9, 39, 287, 288, 289, 290, 291, 293, 299, 305,310, 325, 326, 337, 368 в житловому будинку літ. "А-25", що знаходиться за адресою: Харківська обл., м. Харків, проспект Леніна, будинок 45/3 (сорок п'ять дріб три) (далі - предмет іпотеки 4). Заставна вартість предмета іпотеки 4 становить 13289227,35 грн. Обтяження зазначеної нерухомості на підставі договору іпотеки 4 зареєстровано в Державному реєстрі прав на нерухоме майно. Протягом дії цього договору до нього вносилися зміни в частині предмета іпотеки 4.

Відповідно до п.п. 3.4.1- 3.4.3 договорів іпотеки 1,2,3,4 (умови яких є ідентичними), іпотекодержатель має право: у випадку невиконання основного зобов'язання задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки шляхом його реалізації у спосіб, визначений цим договором та чинним законодавством України в тому обсязі, які є на момент фактичного задоволення, зокрема суму боргу, проценти, комісії, неустойку, збитки, завдані простроченням виконання, витрати, пов'язані з утриманням та зверненням стягнення на предмет іпотеки тощо; звернути стягнення на предмет іпотеки достроково.

Згідно з п. 4.2 договорів іпотеки 1,2,3,4, іпотека припиняється виконанням забезпеченого нею основного зобов'язання, а також в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.

Пунктом 5.1 договорів іпотеки 1,2,3,4 встановлено, що іпотекодержатель набуває права задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки у разі невиконання основного зобов'язання або порушення порядку його виконання, та інших випадках, передбачених основним зобов'язанням, цим договором та чинним законодавством України.

У п. 5.4. договорів іпотеки 1,2,3,4 передбачено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або відповідно до застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя.

Розділ 6 Договорів іпотеки 1,2,3,4 Застереження про позасудове задоволення вимог іпотекодержателя передбачає одним із можливих позасудових способів звернення стягнення на предмет іпотеки - передачі банку права власності на предмет іпотеки в порядку, визначеному ст. 37 Закону України "Про іпотеку".

Тому, позивач, враховуючи невиконання позичальником (основним боржником) своїх зобов'язань за кредитним договором, а також вищенаведені положення договору іпотеки, та посилаючись на приписи статті 7, 11, 33, 37 Закону України «Про іпотеку», статтю 16 Цивільного кодексу України звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд визнав встановленим факт прострочення боржника, та виходячи з положень Закону України «Про іпотеку», норм Цивільного кодексу України, та обставин, які склалися у даній справі, та посилаючись на висновок експертизи, дійшов висновку про наявність у позивача права вимагати звернення стягнення на спірні предмети іпотеки шляхом визнання права власності на них.

З таким висновком погоджується колегія суддів, виходячи з наступного.

Предметом позовних вимог у даній справі є звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі позивачу права власності та спірні обєкти нерухомості та визнання за ним права власності на них.

Частиною другою статті 16 ЦК України передбачено, що одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів судом може бути визнання права, в тому числі права власності на майно. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 575 Цивільного кодексу України, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку», іпотекою визнається вид забезпечення виконання зобовязання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобовязання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника в порядку, встановленому цим Законом.

Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Частиною пятою статті 3 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що іпотека має похідний характер від основного зобовязання і є дійсною до припинення основного зобовязання або до закінчення строку дії договору іпотеки. Закінчення строку дії кредитного договору не звільняє сторони від виконання зобовязань (частина четверта статті 631 Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Статтею 17 Закону України «Про іпотеку» передбачено підстави припинення іпотеки, серед яких, зокрема, зазначено, що іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору та визнання договору іпотеки недійсним.

Таким чином, якщо договір іпотеки не припинено з визначених законом підстав, то усі права і обовязки, набуті сторонами за цим правочином, повинні безперешкодно здійснюватися і є діючими до його повного виконання.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, основним боржником своїх зобовязань за кредитним договором не виконано, кредит у повному обсязі не повернуто.

При цьому, у постанові Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2015 у справі №910/22729/15, яка набула чинності, зазначено, що строк їх виконання настав, оскільки позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача прострочених процентів та достроково всієї суми кредиту у зв'язку із таким прострочення на підставі пункту 3.1.4. кредитного договору, а строк повернення коштів з рахунку банківського вкладу настав в силу пункту 3 частини 2 статті 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», в якій вказано, що з дня початку процедури ліквідації банку строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав.

З матеріалів даної справи вбачається, що позивачем, надіслано на адреси позичальника (ТОВ "Торговий дім "Агрохімхолдинг") та іпотекодавця (відповідача) листи вимоги про дострокове повернення грошових коштів за кредитним договором, та про задоволення вимог банку за рахунок предмету іпотеки, якщо грошові зобов'язання за кредитним договором не будуть виконані. Вказані обставини підтверджуються наданими позивачем доказами, а саме: листом-попередженням вих.№556 від 17.03.2015р. з доказами отримання TOB "ТД "Агрохімхолдинг"; листом-вимогою вих.№1265 від 14.04.2015р. з доказами отримання TOB "ТД "Агрохімхолдинг"; листом-вимогою вих.№1268 від 14.04.2015р. з доказами отримання ДП "Укрінвестпроект"; вимогою в порядку Закону України "Про іпотеку" вих.№784 від 31.03.2016р. з доказами відправлення та отримання ДП "Укрінвестпроект"; вимогою в порядку Закону України "Про іпотеку" вих.№783 від 31.03.2016р. з доказами відправлення та не отримання TOB "ТД "Агрохімхолдинг"; вимогою в порядку Закону України "Про іпотеку" вих.№785 від 31.03.2016р. з доказами і відправлення та не отримання TOB "ТД "Агрохімхолдинг".

Відповідно до частини третьої статті 33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

У частинах першій, третій статті 36 Закону України «Про іпотеку» зазначено, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем та іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобовязання в порядку, встановленому статтею 37 цього Закону; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

При цьому згідно із частиною першою статті 37 Закону України «Про іпотеку» правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності.

Порядок реалізації предмета іпотеки за рішенням суду врегульовано статтею 39 Закону України «Про іпотеку», якою передбачено, що в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається, зокрема, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону.

Колегія суддів приймає до уваги приписи статей 335, 376 Цивільного кодексу України, якими передбачено можливі підстави виникнення права власності за рішенням суду, та положення статті 392 ЦК України, відповідно до якої власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до приписів пункту 61 Постанови Кабінету міністрів України від 15.12.2015 №1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються:

1) копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця;

2) документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі;

3) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

Отже, безумовною підставою для державної реєстрації права власності за договором іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки є, серед іншого, докази отримання іпотекодавцем (відповідачем у даній справі) та боржником вимоги про сплату боргу.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що основним боржником - TOB "ТД "Агрохімхолдинг" не отримані листи-вимоги про дострокове повернення кредитних коштів та про задоволення вимог банку за рахунок предмету іпотеки. Зазначені обставини перешкоджають позивачу скористатися своїм правом звернення до органів державної реєстраційної служби для реалізації свого права на реєстрацію права власності на спірні об`єкти нерухомості.

Зазначене є свідченням оспорювання, заперечення та невизнання відповідачем наявності у позивача права на реєстрацію права власності на спірні предмети іпотеки за договором іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.

А тому, на думку колегії суддів, в даному випадку доцільним є застосування приписів статті 392 Цивільного кодексу України, з метою захисту інтересів забезпечених іпотекою вимог кредитора та враховуючи сутність інституту іпотеки та зміст правових механізмів забезпечення прав усіх сторін спірних правовідносин.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду України від 14 вересня 2016 року у справі № 6-1219цс16, від 12 жовтня 2016 у справі №6-504цс16.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що позивач не намагався реалізувати своє право, передбачене у договорі іпотеки щодо звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі права власності у позасудовому порядку. Однак, наведені вище доводи свідчать, що таке право позивача було обмежене.

Стосовно доводів апелянта про часткове погашення заборгованості за кредитним договором від 16.05.2012 №106/12-KL внаслідок набрання законної сили рішеннями Господарського суду Харківської області у справах № 922/5161/15, 922/5147/15, 922/5163/15, а тому, відповідно зменшення суми позовних вимог у даній справі, колегія суддів зазначає, що у відповідності до приписів статті 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В матеріалах даної справи відсутні докази виконання судових рішень у справах №922/5161/15, №922/5147/15, №922/5163/15, а тому кредитні зобовязання не припинені.

Отже, правомірним є висновок місцевого господарського суду стосовно того, що задоволення позовних вимог у справах: №922/5161/15, №922/5147/15, №922/5163/15 не впливає на заявлену суму заборгованості у даній справі, в рахунок погашення якої позивач просить звернути стягнення на предмет іпотеки.

Крім того, відповідно до частини 3 статті 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов'язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

Отже, в такому разі, право відповідача на отримання різниці між розміром зобовязань за кредитним договором та вартістю предмета іпотеки, звернутих стягненням у даній справі гарантовано законом.

Також, правомірним колегія суддів вважає призначення у даній справі судової оціночно-будівельної експертизи та врахування її висновку при вирішенні даного спору задля визначення дійсної вартості предмета іпотеки, та з урахуванням наявності у справі двої звітів про оцінку спірного майна з суперечливими даними.

За таких обставин, доводи, викладені в апеляційній скарзі не відповідають приписам чинного законодавства та не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду від 23.03.2012р. № 6 «Про судове рішення», рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Враховуючи наведені обставини справи та норми права, колегія суддів дійшла висновку про відповідність оскаржуваного рішення нормам чинного законодавства та матеріалам справи, на підставі чого, рішення Господарського суду Харківської області від 12.12.2016 у справі № 922/5162/15 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п.1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, одностайно, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства Укрінвестпроект залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 12.12.2016 у справі № 922/5162/15 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 06.04.17

Головуючий суддя Фоміна В. О.

Суддя Здоровко Л.М.

Суддя Шевель О. В.