Постанова № 65816142, 04.04.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

04 квітня 2017 року

справа № 808/3438/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чепурнова Д.В.

суддів: Сафронової С.В. Мельника В.В.

за участю секретаря судового засідання: Царьової Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 26 січня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алоінс-Агро» до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Алоінс-Агро» звернулось з вищевказаним позовом до суду в якому, з урахуванням уточнень просило визнати недійсною (нечинною) та скасувати індивідуальну податкову консультацію від 03.06.2016 №1849/10/08-01-40-00-16.

В обґрунтування позову посилається на те, що податковим органом у податковій консультації від 03.06.2016 №1849/10/08-01-40-00-16 позивачу роз’яснено, що операція із заправлення пальним техніки, що належить іншим особам (виконавцям), винайнятої позивачем (замовником) для виконання робіт (отримання послуг) на умовах договору про надання послуг, належить до операцій із реалізації пального у розумінні п.п. 14.1.212 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, однак позивач вважає, що вказана консультація є протиправною, оскільки зазначені операції не належать до операцій із реалізації пального, а тому остання підлягає скасуванню.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 26 січня 2017 року позов було задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Головне управління ДФС в Запорізькій області подало апеляційну, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило постанову суду скасувати та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Вказує на те, що сувбєкт господарської діяльності, який здійснює будь-які операції, визначені п.п.14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПК України, є особою, яка реалізує пальне, і відповідно до п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу є платником акцизного податку, крім іншого судом не досліджувалось яким чином здійснюється передача пального на підставі яких видів договорів ця операція оформлюється, що спростовує висновки суду першої інстанції щодо відсутності у третіх осіб при цьому переходу права власності або розпорядження цим пальним. Також зазначає, що вказана індивідуальна податкова консультація не має сили нормативно-правового акта і жодним чином не порушує права, свободи та інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу ТОВ «Алоінс-Агро» просило відмовити у її задоволенні та залишити без змін постанову суду першої інстанції.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник податкового органу підтримала вимоги викладені у апеляційній скарзі з викладених у ній підстав, представник ТОВ «Алоінс-Агро» просив відмовити у її задоволенні та залишити без змін постанову суду першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 28.04.2016 ТОВ «Алоінс-Агро» звернулося до ГУ ДФС у Запорізькій області із зверненням (вих. №141) про надання податкової консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства щодо реєстрації ТОВ «Алоінс-Агро» платником акцизного податку, реєстрації акцизних накладних в системі електронного адміністрування пального при його використанні для власних виробничих потреб (в порядку статті 52 Податкового кодексу України).

Суть звернення зводилась до того, що позивач є виробником сільськогосподарської продукції та в процесі своєї господарської діяльності укладає договори, згідно з якими виконавці надають позивачу послуги по вирощуванню (обробці ґрунту, внесенню добрив, сівбі, збиранню врожаю, тощо) сільськогосподарських культур із використанням належної їм сільськогосподарської техніки, але на паливі позивача. Крім того, зібраний врожай позивач перевозить до елеватора як власними транспортними засобами так і укладає договори з перевізниками, які також надають послуги з використанням палива позивача.

У зв'язку з цим, враховуючи, що надання палива перевізнику або особі, яка надає послуги по вирощуванню (обробіток ґрунту, внесення добрив, сівба, збирання врожаю) сільськогосподарських культур нe передбачає переходу права власності або права розпорядження цим паливом, а також не має наслідком виробництва товарів із сировини замовника, ТОВ «Алоінс-Агро» просило у своєму звіренні (вих. №141 від 28.04.2016) надати відповіді на наступні питання:

1. Чи підлягає ТОВ «Алоінс-Агро» обов'язковій реєстрації як платник акцизного податку в разі укладення договорів з третіми особами про надання послуг по вирощуванню (обробіток ґрунту, внесення добрив, сівба, догляд за посівами, збирання врожаю, тощо) сільськогосподарських культур із використанням палива ТОВ «Алоінс-Агро»?

2. Чи підлягає ТОВ «Алоінс-Агро» обов'язковій реєстрації як платник акцизного податку в разі укладення договорів з третіми особами про надання послуг з перевезення врожаю сільськогосподарських культур з використанням палива ТОВ «Алоінс-Агро»? (а.с. 17-20).

Листом № 1849/10/08-01-40-00-16 від 03.06.2016 ГУ ДФС у Запорізькій області надано позивачу індивідуальну податкову консультацію, в якій зазначено, що оскільки заявником не зазначено, яким саме чином буде здійснюватися заправка пальним транспортних засобів виконавців, то надати обґрунтовану та вичерпну податкову консультацію із питання сплати акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів неможливо.

Податковим органом зазначено, що операція із заправлення пальним техніки, що належить іншим особам (виконавцям), винайнятої позивачем (замовником) для виконання робіт (отримання послуг) на умовах договору про надання послуг, належить до операцій із реалізації пального у розумінні п.п. 14.1.212 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України. Суб'єкт господарської діяльності, який здійснюватиме будь-які операції, визначені п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, є особою яка реалізує пальне, та відповідно до п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України є платником акцизного податку. Особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов'язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб до початку здійснення реалізації пального (п.п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 Податкового кодексу України) (а.с. 21-23).

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що операції із заправлення пальним техніки, що належить третім особам (виконавцям), які надають ТОВ «Алоінс-Агро» послуги з перевезення зібраного вражаю або вирощування (обробіток ґрунту, внесення добрив, сівба, збирання врожаю, тощо) сільськогосподарських культур не є операціями з реалізації пального, а відтак, ТОВ «Алоінс-Агро» не підлягає обов’язковій реєстрації як платник акцизного податку при укладанні договорів з третіми особами про надання послуг по вирощуванню сільськогосподарських культур та надання послуг з перевезення врожаю з використанням палива ТОВ «Алоінс-Агро».

Колегія суддів апеляційного суду не погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Під визначенням податкова консультація, наведеним у пп.14.1.172 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, слід розуміти допомогу контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.

Згідно зі ст.52 Податкового кодексу України контролюючі органи за зверненням платників податків надають безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Відповідно до п.53.3 ст.53 Податкового кодексу України платник податків може оскаржити до суду як правовий акт індивідуальної дії податкову консультацію контролюючого органу, викладену в письмовій або електронній формі, яка, на думку такого платника податків, суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору.

Визнання судом такої податкової консультації недійсною є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

Таким чином, наведеним законодавчим приписом передбачено визнання податкової консультації недійсною в судовому порядку у випадку, якщо податкова консультація суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору.

Податкова консультація є правовим актом індивідуальної дії, який містить правову позиції контролюючого органу із застосування конкретних норм податкового законодавства, в межах повноважень.

З 01 січня 2016 року набрав чинності Закон України від 24.12.2015 № 909-VIII «Про внесення мін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році», яким розширено перелік платників акцизного податку.

Відповідно до п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України платником акцизного податку є особа, яка реалізує пальне.

Згідно з п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України реалізація пального для цілей розділу VI цього Кодексу - будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (в тому числі передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника. Не вважаються реалізацією пального операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів зберігання.

Таким чином, виходячи з того, що суб'єктами господарювання можуть укладатись різного виду господарські та цивільно-правові договори щодо підакцизних товарів (продукції), - з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України, то дійсно не завжди вони є операцією з реалізації (продажу), оскільки його віднесення до такого типу операцій залежить від виду цивільно-правового чи господарсько-правового договору, на підставі якого здійснюється такий відпуск.

При цьому, висновок суду першої інстанції про те, що надання палива перевізнику або особі, яка надає послуги із вирощування сільськогосподарських культур, не передбачає переходу права власності або права розпорядження цим паливом як на підставу для визнання податкової консультації недійсною, є хибним оскільки даний факт підлягає встановленню безпосередньо під час укладення відповідних договорів в яких буде передбачено умови передачі палива, оскільки саме вказані обставини можуть впливати на перехід права власності та можливість розпоряджатися паливом, що свою чергу, є основою для визначення статусу суб’єкта який здійснює передачу такого палива, а саме віднесення його до платника акцизного податку чи відсутності такої підстави.

В той же час в наданій податковій консультації відповідач надав відповіді на всі поставлені перед ним питання, оскільки в податковій консультації викладена правова позиція з приводу практичного застосування п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 та п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, а саме – здійснення заправки пальним техніки, що належить іншим особам (виконавцям) винайнятої Товариством (Замовником) для виконання робіт (отримання послуг) на умовах договору про надання послуг є реалізацією пального і суб’єкт який здійснює такі операції є платником акцизного податку.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для визнання податкової консультації недійсної та задоволення позову.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що доводи викладені в апеляційній скарзі заслуговують на увагу. Постанова суду першої інстанції прийнята без врахування усіх обставин справи, а отже підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись п.3 ч.1 ст. 198, ст.ст. 202, 205, 207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області - задовольнити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 26 січня 2017 року – скасувати та прийняти нову постанову.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Алоінс-Агро» залишити без задоволення.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

В повному обсязі постанова складена 06 квітня 2017 року.

Головуючий: Д.В. Чепурнов

Суддя: С.В. Сафронова

Суддя: В.В. Мельник