Рішення № 65814294, 31.03.2017, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"31" березня 2017 р.справа № 916/196/17

За позовом: публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк»

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 370 575,18 грн.

Суддя Петренко Н.Д.

при секретарі Бобошко А.О.

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився, про дату час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується поданим клопотанням про відкладення судового засідання на іншу дату (вх. № 7330/17 від 29.03.2017);

від відповідача: не з'явився, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Суть спору: позивач по справі - публічне акціонерне товариство «ПроКредит Банк» (ПАТ "ПроКредит Банк") звернувся до господарського суду Одеської області вимогами про стягнення з відповідача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ФОП ОСОБА_1.) 370 575,18 грн. заборгованості за договором про надання траншу № 501.412998/FW501.386 від 10.08.2010, який є невід'ємною частиною рамкової угоди № FW501.386 від 10.08.2010, а саме: 303913,20 грн. капіталу, 11290,48 грн. процентів, 18220,61 грн. процентів за неправомірне користування кредитом, 37150,89 грн. пені.

Особи, які беруть участь у справі вважаються належним чином повідомленими про час, місце та дату її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві (викладена правова позиція міститься в Інформаційних листах ВГСУ від 02 червня 2006 року № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені в доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14 серпня 2007 року №01-8/675 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені в доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15).

Згідно роз'яснень, викладених в п. 19 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13 серпня 2008 року № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені в доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" відмітка про відправку процесуального документа про призначення судового засідання у справі, зроблена відповідно до Інструкції з діловодства в господарських судах України на першому примірнику цього документу є підтвердженням повідомлення сторони про дату, час і місце судового засідання у справі.

Оскільки відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце засідання суду, в судове засідання не з'явився, правом на надання відзиву на позов не скористався, суд розглядав справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

10.08.2010р. між ФОП ОСОБА_1 (позичальник) та ПАТ «ПроКредит Банк» (надалі - кредитор) була укладена Рамкова угода №FW501.386.

Відповідно пункту 2.1 кредитор на підставі угоди зобов'язується здійснювати кредитування позичальника у межах лімітів умов кредитування у порядку і на умовах, визначених Угодою та кредитними договорами, а позичальник зобов'язується належно виконати усі умови, необхідні для отримання кредитів, своєчасно і належно здійснювати погашення грошових зобов'язань, а також належно виконувати усі інші зобов'язання, передбачені Угодою та кредитними договорами.

На підставі угоди відповідно пункту 2.2 встановлюються наступні ліміти умов кредитування позичальника: ліміт суми кредитування - еквівалент 200 000, 00 (двісті тисяч доларів США 00 центів), ліміт строку кредитування - 120 місяців, максимальний розмір процентів - 40 % річних.

Згідно пункту 4.1 за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплатити кредитору проценти у розмірі та порядку, визначених угодою та кредитними договорами у межах максимальних розмірів процентів, встановлених угодою.

10.08.2010р. між ФОП ОСОБА_1 (надалі - позичальник) та ПАТ «ПроКредит Банк» (надалі - кредитор) був укладений Договір про надання траншу №501.41298/ FW501.386.

Відповідно до данного договору кредитор на підставі та умовах Рамкової угоди №FW501.386 від 10.08.2010р., а також цього договору зобовязується надати позичальнику кредит, а позичальник зобовязується належно виконати усі умови, необхідні для його отримання, належно здійснювати погашення грошових зобов'язань та виконання усіх інших зобов'язань, передбачених рамковою угодою та цим договором.

Пунктом 2 Договору про надання траншу передбачені умови на яких видається кредит, а саме:

1. Розмір кредиту - 95 000,00 (дев'яносто п'ять тисяч доларів США 00 центів)

2. Строк користування - 60 (шістдесят) місяців, від дати видачі кредиту включно.

3. Проценти - 19,00 (дев'ятнадцять) % річних, виходячи з 360 календарних днів у році.

4. Цільове призначення кредиту - придбання квартири, що знаходиться за адресою м. Одеса, пр - кт Ак. Глушка, буд. 32, кв. 106.

5. Комісія за видачу кредиту - 2,00 (два) % від розміру кредиту.

6. Комісія за дострокове погашення кредиту - 1 (один) % від суми, що достроково погашається.

7. Спосіб видачі кредиту - продаж кредитних коштів на МВРУ та зарахування їх гривневого еквівалента на рахунок позичальника №26009210148922 у кредитора.

Пунктом 7 передбачено, що даний договір є невід'ємною часто нию Рамкової угоди, умови якої вважаються умовами цього договору.

Договір набирає чинності з моменту його підписання позичальником і двома уповноваженими особами кредитора і діє протягом усього строку користування кредитом до моменту повного і належного виконання сторонами своїх зобов'язань та реалізації прав за цим договором.

Відповідно договору №1 про внесення змін до договору траншу від 06.06.2013р. сторони дійшли згоди, що комісія за управління кредитом у зв'язку із зборами, обробкою, збереженням даних та перевіркою їх у відповідних реєстрах/бюро, становить - 250 грн.

Відповідно до Договору №2 про внесення змін до Договору траншу від 25.03.2015р. внести зміни до договору траншу, а саме проценті за користуванням кредитом складають 12, 00 (дванадцять) % річних, виходячи з 360 календарних днів.

Відповідно до Договору №3 про внесення змін до Договору траншу від 08.07.2015р. внести зміни до договору траншу, а саме змінити строк користування кредитом та проценти за користування кредитом і викласти в наступній редакції - строк користування - 83 (вісімдесят три) календарних місяці, від дати видачі кредиту включно, проценти - 8 (вісім) % річних, виходячи з 360 календарних днів у році.

У зв'язку з неналежним виконанням взятих на себе зобов'язань за договором про надання траншу від 10.08.2010р. відповідачем, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, позивач, публічне акціонерне товариство «ПроКредит Банк», був змушений звернутись з позовною заявою до суду для захисту своїх порушених прав та інтересів, огбрунтовуючи свої вимоги посиланням на положення ст.ст. 11, 14 ,15, 16, 525, 526, 554, 589, 610, 611, 612, 625, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України.

Дослідивши матеріали справи аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено що, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Абзацом 1 ч. 1. ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Однак, відповідач порушив умови кредитних договорів та вимоги законодавства, не забезпечив своєчасне погашення кредиту та відсотків, внаслідок чого у нього утворилась кредитна заборгованість.

Умовами вищезазначених кредитних договорів п.8,2,1 передбачено, що кредитор вправі вимагати дострокового погашення кредиту у разі прострочення погашення грошових зобов'язань за цим договором тривалістю більш ніж 3 (три) банківські дні. Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розтроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

Керуючись вказаними положеннями законодавства та договору, Позивач надіслав відповідачу вимогу про повне дострокове погашення кредиту (копія додається), яка була отримана Відповідачем докази чого додаються до даного позову.

Умовами Кредитних договорів (п.8.4.) передбачено, що Позичальник зобов'язаний достроково погасити кредит протягом п'яти банківських днів з дня відправлення Вимоги.

Проте, Відповідач 1 не виконав вимогу і взяті на себе зобов'язання та до цього моменту кредит залишається непогашеним.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Кредитними договорами встановлений розмір процентів, про що було зазначено вище.

Зобов'язання (у тому числі - сплачувати проценти) припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Згідно з ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п.4.2. Рамкової угоди «проценти обчислюються у валюті кредиту за процентною ставкою, встановленою відповідним кредитним договором, від суми залишку кредиту за кожен день користування залишком кредиту, виходячи із 360 календарних днів у році, з моменту видачі кредиту до моменту повного погашення кредиту.»

Відповідно до п. 4.4. Рамкової угоди «У випадку прострочення погашення кредиту, позичальник сплачує проценти за неправомірне користування кредитом у розмірі, що дорівнює визначеним відповідними Кредитними договорами процентам за користування даним кредитом за кожен календарний день прострочення, які обчислюються за методом «факт/360» від суми залишку кредиту, строк погашення якого настав, з дати виникнення заборгованості до дати повного її погашення.»

Кредитним договором (ч.3 п.2) і п. 4.1. Рамкової угоди передбачено, що за користування кредитом Позичальник сплачує Позивачу проценти, розмір яких було зазначено вище. Отже розмір процентів, що встановлений Кредитними договорами, повинен сплачуватися відповідачем за весь час прострочення і до моменту погашення заборгованості в силу ст. 625 ЦК України.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (ст. 611 ЦК України). Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі (п.2. ст.551 ЦК України).

Положеннями Кредитних договорів (п.10.2.) передбачено, що у випадку прострочення встановлених цим договором строків погашення грошових зобов'язань Позичальник сплачує Кредитору штрафну пеню у розмірі 0,5 % від суми непогашеної заборгованості, але не менше ніж 15 (п'ятнадцять) гривень у еквіваленті валюти кредиту за кожний календарний день прострочення, включаючи день повного погашення заборгованості.

Згідно ст.ст. 1,3 Закону України від 22.11.1996р. № 543/96-ВР «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» «Платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.»

Відповідно до ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Статтею 589 ЦК України передбачено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Так, статтею 1049 параграфа 1 вказаної глави ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Судом встановлено, що відповідно до матеріалів справи, ФОП ОСОБА_1 не виконала свої зобов'язання перед приватним акціонерним товариством «ПроКредит Банк» за договором про надання траншу №501.41298/FW501.386 від 10.08.2010р. (з відповідними змінами). Крім цього, жодних зауважень з приводу невиконання умов даного договору з боку приватного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» від відповідача не надано, власне, як і заперечень щодо твердження позивача про неналежне виконання договору.

Розмір заборгованості підтверджується належними та допустимими доказами а саме: листом заявкою на транш, меморіальним ордером на видачу кредиту, та випискою по рахунку відповідача. (а.с. 36-42)

Розрахунок заборгованості відповідача, фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, перевірений господарським судом Одеської області відповідає вимогам чинних нормативно-правових актів та виконаний без помилок.

Приймаючи до уваги те, що позовні вимоги приватного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» про стягнення заборгованості у розмірі 370 575,18 гривень підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, не спростовані відповідачем, суд, погоджуючись з наданим позивачем нормативно-правовим обгрунтуванням, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору в сумі 5 558,63 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33,34,43,44-49,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов - задовольнити.

2. Стягнути на користь публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» (03115, м. Київ, пр. Перемоги, 107 «А», ЄДРПОУ 21677333, МФО 320954, р/р 3739600010600 у АТ «ПроКредит Банк») з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, гурт., ІПН НОМЕР_1) суму капіталу - 303 913 (триста три тисячі дев'ятсот тринадцять тисяч) грн. 20 коп., проценти - 11 290 (одинадцять тисяч двісті дев'яносто) грн. 48 коп., процени за неправомірне користування кредитом - 18 220 (вісімнаднять тисяч двісті двадцять) грн. 61 коп., пені - 37 150,89 (тридцять сім тисяч сто п'ятдесят) грн. 89 коп.

3. Стягнути на користь публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» (03115, м. Київ, пр. Перемоги, 107 «А», ЄДРПОУ 21677333, МФО 320954, р/р 3739600010600 у АТ «ПроКредит Банк») з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, гурт., ІПН НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 5 558,63 (п'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят вісім гривень шістдесят три копійки) грн.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 05 квітня 2017 р.

Суддя Н.Д. Петренко