Постанова № 6581223, 11.09.2009, Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 2-а-748/09    

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

11 вересня 2009 року                                                                                                               м. Олевськ                                                                        

Суддя Олевського районного суду Житомирської області Волощук В.В., розглянувши  справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення (УПСЗН) Олевської районної державної адміністрації (РДА) про стягнення невиплачених виплат, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з вказаним позовом до суду, посилаючись на те, що в період з 01.01.2008 року по 01.01.2009 року йому не було проведено у повному обсязі  виплати, передбачені ст. 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що призвело до порушення його прав.

Заборгованість по грошовій допомозі у зв"язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства (ст.37 зазначеного Закону) позивач визначив в розмірі 1897,80 грн.

Позивач у своєму позові посилається на те, що отримував відповідну допомогу у розмірах, передбачених Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року, тобто щомісячну допомогу в розмірі 1,60 грн., тоді як Законом визначені інші, значно більші, її розміри, кратні мінімальній заробітній платі у відповідні періоди.

Позивач в судове засідання не з’явився, від нього надійшла письмова заява згідно якої просить справу  розглядати без його участі, позовні вимоги підтримує повністю.

Представник УПСЗН Олевської РДА Житомирської області  в судове засідання не з’явився, але від нього надійшло письмове заперечення, згідно якого він просить розглянути справу без участі представника,  заперечує  стосовно задоволення  позову.    

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи встановлено, що позивач є потерпілим від Чорнобильської катастрофи 4-ї категорії, в зазначений період часу проживав та проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, що віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю, що стверджується копією посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи 4-ї категорії.

Позивач є непрацюючим і отримує щомісячно виплати згідно Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ по місцю проживання, тобто від Управлінні праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації в Житомирській області, яке обслуговується щодо зазначених виплат та допомоги Головним УПСЗН Житомирської обласної державної адміністрації, що стверджується  обставинами зазначеними у запереченні відповідача, та відповідні виплати повинні сплачуватись  відповідачем.    

Згідно ст.37 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, повинна виплачуватись щомісячна грошова допомога у зв"язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, у зоні посиленого радіоекологічного контролю – 30 % від мінімальної заробітної плати.

Проте, вказана допомога УПСЗН Олевської РДА Житомирської області  виплачувалась позивачу у розмірах, визначених Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок  Чорнобильської катастрофи", а не в кратному відношенні до мінімальної зарплати, тобто в значно меншому розмірі.

Згідно ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Закон має пріоритетне значення перед постановою Кабінету Міністрів України.

Виплатою допомоги в твердих сумах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року,  порушені права позивача.

Рішенням Конституційного суду України № 6рп/2007 від 09.07.2007 року у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України положень ст.ст. 29, 36, ч. 2 ст. 56, ч. 2 ст. 62, ч. 1 ст. 66,  п. 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, , 44, 45, 46 , ст. 71 , ст.ст. 98, , 101, 103, 111 Закону України « Про державний бюджет України на  2007 рік»,  в тому числі  п. 30 ст. 71, якими зупинено  на 2007 рік  дію  ст.ст. 37, 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Суд вирішив , що норми Закону України « Про державний бюджет України на  2007 рік», які обмежують соціальні права громадян є неконституційні. Рішення Конституційного суду України  є остаточним, не може бути оскаржене та є обов’язковим для всіх на території України.

Відповідно до змін, внесених до Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" Законом України від 28 грудня 2007 року № 107-VІ  "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", громадянам, які проживають і працюють на територіях радіоактивного забруднення, у 2008 році допомоги і доплати виплачуються у порядку і розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, але  ці зміни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп\2008.

З врахуванням викладеного та в межах  передбаченого ст. 99 КАС України річного строку звернення до суду заборгованість по допомозі, передбаченої ст. 37  зазначеного Закону  підлягає стягненню лише за період з 01.01. 2008 по 01.01. 2009 року.

З врахуванням розмірів мінімальної заробітної плати в спірний період часу, сум, виплачених позивачу у добровільному порядку, розмір заборгованості по допомозі, передбаченій ст. 37 вище зазначеного Закону становить 1897, 80 грн.

Відповідач є розпорядниками коштів на вказані видатки, проте допустив протиправну бездіяльність і позивачу в добровільному порядку заборгованості  у повному обсязі не виплатив.

Керуючись ст.ст.8,19,22 Конституції України, ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”,       Рішенням Конституційного суду України № 6рп/2007 від 09.07.2007 року, Рішенням Конституційного Суду № від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008, ст.ст.10,11,17,71,86,94,99,122,    158 – 163, 167,186  КАС України, суд -  

ПОСТАНОВИВ:

Позов  ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення (УПСЗН) Олевської районної державної адміністрації (РДА) про стягнення невиплачених виплат, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» -  задовольнити.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області, з рахунку № 35213006000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області на користь ОСОБА_1 1897, 80 грн ., заборгованості за період з 01 січня 2008 року по 01 січня 2009 року, по допомозі як особі, яка проживає на території радіоактивного забруднення, передбаченій ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області 51 грн ., державного мита на користь держави з рахунку № 35213006000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області.    

Звільнити ОСОБА_1 від сплати державного мита відповідно до п.18 ч.1 ст.4 Декрету КМУ «Про державне мито».

Постанова Олевського районного суду Житомирської області  суду  набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається через Олевський районний суд Житомирської області  до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.  

                            Суддя: