Постанова № 65810362, 28.03.2017, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2017 року м. ПолтаваСправа № 816/123/17

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єресько Л.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Шевченко О.С.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Садтранс" до Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області про визнання протиправними та скасування постанов, -

В С Т А Н О В И В:

18 січня 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Садтранс" (надалі також - позивач, ТОВ "Садтранс") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області (надалі також - відповідач) про визнання протиправними та скасування постанов від 26.12.2016 № 008105, №008106, №008107, №008108, №008109, №008110, №008111, №008112, №008113, №008114, №008115, №008116, №008117, №008118, №008119, №008120, №008121, №008122, №008123, №008124, №008125, №008126, №008127, №008128, №008129, №008130, №008131.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що під час проведення рейдової перевірки водієм ОСОБА_3 працівникам Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області було надано реєстраційні листки та/або бланки підтвердження діяльності за 04.11.2016 та за 28 календарних днів, що передують. Зазначав, що перевірка не проводилась, акт перевірки за участю водія ОСОБА_3 не складався, а спірні постанови були ухвалені без участі представника ТОВ "Садтранс". Пояснював, що ухвалюючи спірні постанови в якості підстав відповідач використав сумнівні відомості і документи, які не доводять факту відсутності на момент проведення рейдової перевірки щоденних реєстраційних листів режимів праці та відпочинку за період з 07.10.2016 по 02.11.2016, а тому штрафні санкції було накладено неправомірно.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні посилаючись на те, що під час проведення рейдової перевірки транспортного засобу марки DAF FA95 д.р.н. ВІ6022АХ, який відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу СХО347675, належить ТОВ "Садтранс", за кермом якого перебував ОСОБА_3, було зафіксовано управління транспортним засобом при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень без оформлення щоденних реєстраційних листів режимів праці і відпочинку за період з 07.10.2016 по 02.11.2016, що є порушенням вимог ЄУТР. Результат перевірки був зафіксований в акті №0200484, водій з актом ознайомлений, акт підписав особисто. Стверджував, що позивач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, оскільки розгляд справи відбувся 26.12.2016, а повідомлення про розгляд справи було отримано позивачем 06.12.2016, однак на засідання комісії не з'явився.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні обставини та відповідні правовідносини.

Судом встановлено, що 04.11.2016, на підставі направлення на перевірку від 31.10.2016 №024413, посадовими особами управління Укртрансбезпеки у Харківській області проведено рейдову перевірку транспортного засобу марки DAF FA95 д.р.н. ВІ6022АХ, що належить ТОВ "Садтранс", на предмет дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

Належність транспортного засобу марки DAF FA95 д.р.н. ВІ6022АХ перевізнику ТОВ "Садтранс" було встановлено із свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу СХО347675 /а.с. 36/.

За результатами перевірки складено акт від 04.11.2016 №0200484, в якому зафіксовано керування транспортним засобом при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень без щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку за період з 07.10.2016 по 02.11.2016, чим порушено вимоги Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (далі - ЄУТР).

Водій з актом перевірки ознайомився, про що зроблено відповідний запис /а.с. 60/.

У зв'язку з виявленими порушеннями заступником начальником управління Укртрансбезпеки у Полтавській області винесено наступні постанови: від 26.12.2016 № 008105, №008106, №008107, №008108, №008109, №008110, №008111, №008112, №008113, №008114, №008115, №008116, №008117, №008118, №008119, №008120, №008121, №008122, №008123, №008124, №008125, №008126, №008127, №008128, №008129, №008130, №008131 про застосування адміністративного господарського штрафу, за управління транспортним засобом при здійсненні міжнародного перевезення без щоденного реєстрації листка режиму правці та відпочинку за період з 07.10.2016 по 02.11.2016, відповідальність за яке передбачена абзацом одинадцятим частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", у розмірі по 680,00 грн. за кожен випадок порушення, а всього на суму 18 360,00 грн.

Не погоджуючись з даними рішеннями Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області, ТОВ "Садтранс" звернулось до суду з позовом про визнання їх протиправними та скасування.

Надаючи правову оцінку рішенням суб'єкта владних повноважень, суд виходить із такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, регулює Закон України "Про автомобільний транспорт".

Статтею 6 Закону України "Про автомобільний транспорт", зокрема, встановлено, що центральний орган виконавчої влади з питань автомобільного транспорту забезпечує проведення державної політики на автомобільному транспорті через урядові органи державного управління на автомобільному транспорті, службу міжнародних автомобільних перевезень та місцеві органи виконавчої влади і органи місцевого самоврядування. Нормативно-правові акти центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту, видані в межах його компетенції, обов'язкові до виконання на території України.

Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Згідно з пунктами 3, 21, 27 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 8 листопада 2006 року, Укртрансінспекція, її територіальні органи - управління в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські, районні управління є органом державного контролю на автомобільному транспорті. Державний контроль здійснюється посадовими особами органу шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок. При виявленні порушення законодавства складається акт, на підставі якого керівник органу державного контролю виносить постанову про застосування фінансових санкцій, що є обов'язковою для виконання.

Відповідно до Положення про Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті затвердженого Указом Президента України 06 квітня 2011 року №387/2011, Постанови Кабінету Міністрів України Про утворення територіальних органів Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті від 29 лютого 2012 року №153, Розпорядження Кабінету Міністрів України Питання Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті №628р від 29 серпня 2012 року, Управління Укртрансінспекції у областях відповідно до покладених на них завдань у відповідному регіоні здійснюють державний контроль за виконанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування, правил перевезень пасажирів і вантажів; дотриманням вимог нормативно-правових актів, стандартів і норм, що регулюють перевезення пасажирів і вантажів наземним транспортом.

Частиною восьмою статті 53 Закону України "Про автомобільний транспорт", передбачено, що водії транспортних засобів, що належать резидентам або нерезидентам України, зобов'язані допускати до перевірки тахографів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, надавати їм реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти, а також, у разі якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв.

Відповідно до частини другої статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Згідно з статтею 18 Закону України "Про автомобільний транспорт" з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов'язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.

Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов'язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.

Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.

Згідно з п. 1.2 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 01.06.2010 №340 (далі по тексту - Положення) це Положення встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку.

Відповідно до пункту 1.3 Положення вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (далі - ТЗ).

Пунктом 6.1 Порядку встановлено, що автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Згідно з пунктом 1.3 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом міністерства транспорту та зв'язку України від 24.06.2010 №385 (далі - Інструкція №385) встановлено, що ця Інструкція поширюється на суб'єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

Відповідно до п. 1.4 Інструкції адаптація тахографа до транспортного засобу - оновлення або підтвердження параметрів автомобільного транспортного засобу, що зберігаються у пам'яті тахографа, до яких залежно від типу тахографа належать: ідентифікаційний номер (VIN-код) та номерний знак (цифри та літери, нанесені на номерному знаку, - VRN) автомобільного транспортного засобу, розмір застосованих пневматичних шин, результати визначення константи тахографа "k", характеристичного коефіцієнта автомобільного транспортного засобу "w", ефективного кола шини "l", а також показники часу, пробігу, граничного значення швидкості, на яке налаштований обмежувач швидкості транспортного засобу (за наявності). Термін "адаптація тахографа до транспортного засобу", за визначенням ЄУТР, - "калібрування"; контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв; тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР.

Згідно з пунктами 3.3, 3.6 Інструкції №385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом зокрема: своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.

Перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами, а також, наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа.

З 20.12.2010 набула чинності Поправка №6 до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів підписаної в Женеві 01.07.1970 в частині надання до контролю реєстраційних листків (тахограм) за поточний день та попередні 28 календарних дні, а в разі відсутності тахокарт надання Бланку підтвердження діяльності, який заповнюється транспортним підприємством та водієм перед рейсом.

Отже, водії зобов'язані надавати інспектору для контролю реєстраційні листки за поточний тиждень та попередні 28 календарних днів, тобто 29 тахограм.

Під час проведення рейдової перевірки 04.11.2016 виявлено керування водієм транспортним засобом при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень без щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку за період з 07.10.2016 по 02.11.2016.

Щодо обставин проведення вищевказаної перевірки допитаний в ході розгляду справи в якості свідка водій ОСОБА_3 пояснив, що під час виконання перевезення вантажу 04.11.2016 на 471 км дороги Київ-Харків-Довжанський був зупинений інспектором Управління Укртрансінспекції в Харківській області та надав на перевірку тахограми, після перевірки яких інспектор повернув водієві документи та надав дозвіл щодо подальшого руху.

Представником позивача в ході розгляду справи надано оригінали тахограм за період з 13.10.2016 по 30.10.2016, копії яких залучено до матеріалів справи /а.с. 143, 149/.

Крім того, за період з 07.10.2016 року по 12.10.2016 року та з 31.10.2016 року по 03.11.2016 року представником позивача надано бланки підтвердження діяльності від 13.10.2016 та від 04.11.2016

Щодо обставин проведення вищевказаної перевірки допитаний в ході розгляду справи в якості свідка водій ОСОБА_3 пояснив, що в процесі перевірки працівникам Управління Укртрансінспекції в Харківській області було надано тахограми за поточний день та за попередні 28 календарних днів та бланк підтвердження діяльності за період з 30.10.2016 по 04.11.2016.

Суд звертає увагу, що 20 вересня 2010 року набрала чинності Поправка № 6 до ЄУТР, яка відповідно до ст. 12 біс (Зразки типових бланків) та нового Доповнення 3 до додатку до ЄУТР передбачає оформлення Бланку підтвердження діяльності водія (додається) та у Інструкції (додається) визначає умови його використання.

Бланк підтвердження діяльності водія має бути оформлений шляхом друку тексту латинськими літерами та має бути підписаний перед виходом водія у рейс.

У тексті бланка (четвертий рядок) зазначено: «Заполнить печатными латинскими буквами и подписать до рейса». На сайті ЄЕК ООН в аналогічному бланку англійською мовою зазначено: «To be filled in by typing in Latin characters..», що українською перекладається як: «Заповнити надрукованими латинськими літерами». Англійське слово typing означає - «надрукованими на клавіатурі». Отже, є дійсним лише бланк з надрукованими даними.

Один з обраних пунктів 14 - 19 стосовно причини не керування позначати також надрукованим на компютері символом V, Х або +.

Лише п.п. 20 та 22 (підписи керівника та водія відповідно) слід заповнювати від руки.

У пп. 5 у разі, відсутності електронної адреси, поставити прочерк; у пп. 6, 7 вказати прізвище та імя уповноваженої особи підприємства; у п.10 підкреслити наявний документ та вказати його номер; у п. 11 вказати дату, з якої водій почав працювати на даному підприємстві (відповідно до запису у трудовій книжці або до трудової угоди).

У пп.12-13 бланку зазначається час та дата (час/день/місяць/рік), обраного нижче у пп. 14-19 варіанту причини не керування. Час, вказаний у пп. 12 та 13 має збігатися відповідно з часом закінчення діяльності, відображеним у останній тахокарті, яка передує Бланку та з часом початку діяльності, вказаному у тахокарті, наступній після періоду не керування.

У пп. 14-19 вибрати тільки один варіант причини, через яку водій не керував транспортним засобом у період, вказаний у пунктах 12-13, та позначити обрану позицію друкованим символом V, Х або +: п. 14- хворів (на підприємстві підтверджується лікарняним листом), п. 15 - щорічна відпустка (на підприємстві підтверджується наказом), п. 16 інші види відпусток та відпочинок («чорнобильська» відпустка / декретна відпустка відпустка за свій рахунок /інша /щотижневий відпочинок /компенсація скорочених відпочинків /святкові, вихідні дні, п. 17 - керував іншим транспортним засобом, який не потрапляє під дію ЄУТР (відповідно до підпунктів а)-k) пункту 2 ст. 2 ЄУТР), п. 18 - виконував іншу роботу, але не керував транспортним засобом (будь-яка трудова діяльність, крім керування транспортним засобом, включаючи роботу на того ж самого або іншого роботодавця, у транспортному секторі чи поза ним), п. 19 - був в очікуванні (час очікування - період, протягом якого водії не зобов'язані залишатися на своїх робочих місцях, (інакше, як для реагування на можливі сигнали) до початку або поновлення керування або до виконання іншої роботи.

У п. 20 назва міста (населеного пункту), дата та підпис уповноваженої особи підприємства, зазначеної у пп. 6, 7, у п. 22. Назва міста (населеного пункту), дата та підпис водія, зазначеного у пп. 8 бланку.

Бланк вважається дійсним у разі, якщо він підписаний, як уповноваженим представником автопідприємства, так і самим водієм. У випадку приватного підприємства водій підписує бланк один раз від імені підприємства та один раз у якості водія. Дійсним є тільки підписаний оригінал документу.

Дослідивши в ході розгляду справи копії бланків підтвердження діяльності ТОВ "Садтранс" від 13.10.2016 та від 04.11.2016 /а.с. 143, 149/, судом встановлено, що у п. 22 даних бланків відсутні підписи водія ОСОБА_3

Крім того, у п. 11 бланків зазначено 14.12.2015 року, як дату початку роботи водія на підприємстві ТОВ "Садтранс", однак, згідно копії трудової книжки /а.с. 107-108/ ОСОБА_3 наказом №41 від 14.12.2015 прийнятий на роботу водієм автотранспортного засобу ПП Фірма "Веліта" та звільнений з роботи за власним бажанням 18.07.2016. На роботу водієм автотранспортного засобу ТОВ "Садтранс" ОСОБА_3 прийнятий лише 21.07.2016.

Статтею 70 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. […] Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Отже, допустимість доказів - це встановлена законодавством вимога, яка обмежує використання конкретних засобів доказування та передбачає обов'язкове використання певних засобів доказування при встановленні фактичних обставин справи.

Втім, бланки підтвердження діяльності від 13.10.2016, від 04.11.2016 не відповідають ознакам допустимого доказу для встановлення факту знаходження водія ОСОБА_3 у відпустці або на відпочинку за періоди з 06.10.2016 по 13.10.2016 та з 30.10.2016 по 04.11.2016, оскільки з наданих копій бланків про підтвердження діяльності вбачається, що останні не містить підпису водія та не вірно зазначено дату початку роботи водія на ТОВ "Садтранс".

Суд не бере до уваги посилання представника позивача про те, що під час перевірки транспортного засобу працівникам Управління Укртрансінспекції в Харківській області надавалися відповідні щоденні реєстраційні листки режимів праці та відпочинку, оскільки в акті посадовими особами зафіксовано порушення абз. 11 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", яке встановлено за порушення вимог закону щодо обов'язків дотримання водієм режимів праці та відпочинку. Крім того, даний акт підписаний водієм перевіряємого транспортного засобу без зауважень.

Таким чином, при здійсненні міжнародних вантажних перевезень 04.11.2016 року, згідно із СМR №244375 від 03.11.2016 за маршрутом "м. Бориспіль - ВАТ "Аврора" Баку", у водія транспортного засобу марки DAF FA95 д.р.н. ВІ6022АХ, що належить ТОВ "Садтранс", були відсутні щоденні реєстраційні листки режимів праці та відпочинку (тахокарти, бланки підтвердження діяльності) за період з 07.10.2016 року по 12.10.2016 року та з 31.10.2016 року по 04.11.2016 року.

Суд, вважає безпідставними доводи позивача щодо неповідомлення його про час та місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, оскільки повідомлення про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт було отримано представником позивача 06.12.2016, а розгляд справи відбувся 26.12.2016 /а.с. 62/.

Відповідно до ч.1 абз. 11 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: управління транспортними засобами при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень без контрольних пристроїв (тахографів) реєстрації режимів праці чи відпочинку водіїв транспортних засобів чи вимкненими такими контрольними пристроями (тахографами) або без щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку - штраф у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно ч. 3 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" при вчиненні однією особою двох або більше правопорушень адміністративно-господарський штраф накладається за кожне правопорушення окремо.

За таких підстав відповідачем правомірно було встановлено наявність порушення позивачем абз 11 ч.1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

В той же час суд вважає за необхідне зазначити, що норма абз. 11 ч.1 ст. 60 вищевказаного Закону передбачає санкцію за управління транспортними засобами при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень без контрольних пристроїв (тахографів)

реєстрації режимів праці чи відпочинку водіїв транспортних засобів чи вимкненими такими контрольними пристроями (тахографами) або без щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку - штраф у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 х 40 = 680).

Тобто, таке порушення як управління транспортними засобами при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень без щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку (прим. суду - у множині) є одним порушенням, за яке встановлено одну санкцію у вищевказаному розмірі (680 грн.).

Тому застосування до позивача 27 санкцій (27 оскаржуваних постанов) за одне порушення не грунтується на вимогах закону.

Приймаючи до уваги підтвердження судом допущення позивачем вищевказаного порушення абз. 11 ч.1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", суд вважає провомірною лише одну постанову від 26.12.2016 №008105.

Таким чином, доводи відповідача про наявність двадцяти семи правопорушень є не обґрунтованими, а складання відповідачем двадцяти семи постанов про застосування адміністративно-господарського штрафу за відсутність у водія під час проведення перевірки 04.11.2016 року листків режиму праці та відпочинку за відсутність кожного листка режиму праці та відпочинку окремо, починаючи з 07.10.2016 по 02.11.2016 року є неправомірним, оскільки складом вчиненого правопорушення, є управління саме 04.11.2016 року водієм позивача транспортним засобом при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень без щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку за поточний день та за попередні 28 календарних днів. Матеріалами справи підтверджується, що автомобіль позивача зупинявся уповноваженими особами відповідача лише один раз, коли було зафіксоване означене порушення.

За таких підстав, суд дійшов до висновку, що постанова від 26 грудня 2016 року за № 008105 про застосування відносно ТОВ "Садтранс" адміністративно - господарських штрафів винесена відповідачем правомірно у відповідності до вимог чинного законодавства, що підтверджується зібраними по справі доказами, а постанови від 26 грудня 2016 року про застосування відносно ТОВ "Садтранс" адміністративно - господарських штрафів за №008106, №008107, №008108, №008109, №008110, №008111, №008112, №008113, №008114, №008115, №008116, №008117, №008118, №008119, №008120, №008121, №008122, №008123, №008124, №008125, №008126, №008127, №008128, №008129, №008130, №008131 винесені відповідачем необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для їх прийняття.

А відтак, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Садтранс" належить задовольнити частково.

Згідно з частиною третьою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

При цьому в силу положень частини першої згаданої статті, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Садтранс" до Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області про визнання протиправними та скасування постанов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати постанови Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області від 26.12.2016 №008106, №008107, №008108, №008109, №008110, №008111, №008112, №008113, №008114, №008115, №008116, №008117, №008118, №008119, №008120, №008121, №008122, №008123, №008124, №008125, №008126, №008127, №008128, №008129, №008130, №008131.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Садтранс" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1540,74 грн. (одна тисяча п'ятсот сорок гривень сімдесят чотири копійки) за рахунок бюджетних асигнувань Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови в повному обсязі.

Повний текст постанови складено 03 квітня 2017 року.

Суддя Л.О. Єресько