Постанова № 65810345, 06.04.2017, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/1346/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2017 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Потоцької Н.В.

розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом фермерського господарства «Дінекс Агро» до Ізмаїльської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкових повідомлень - рішень,-

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов фермерського господарства «Дінекс Агро» до Ізмаїльської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області від 27.09.2016р. за № 00036/13-01, яким ФГ «Дінекс Агро» було збільшено суму грошового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб на 1 373 646, 29 грн., застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 784 404, 99 грн. та нараховано 409 329, 22 грн. пені, а всього донараховано грошового зобов’язання з податків та зборів на суму у розмірі 2 567380,50грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області від 27.09.2016р. за № 00037/13-01, яким ФГ «Дінекс Агро» було збільшено суму грошового зобов’язання з військового збору на 69 978,75 грн., застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 17 494, 69 грн. та нараховано 7 860, 24 грн. пені, а всього донараховано грошового зобов’язання з податків та зборів на суму у розмірі 95 333, 68 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача, зокрема зазначив, що ані Закон України від 27.03.2014р. №1166-УІІ “Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні”, ані ПК України, положення чинного законодавства України, якими врегульовані відносини з оренди землі, що перебуває у приватній власності громадян України, у тому числі ст. 1 Указу Президента України від 02.02.2002р. “Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)”, не покладають на учасників правовідносин з оренди землі приватного сектору обов'язку ініціювати приведення орендної плати у відповідність до податкового законодавства України.

З урахуванням наведених вище положень Конституції України, Закону України “Про оренду землі” від 06.10.1998р. N 161-ХІV (з наступними змінами та доповненнями), правомірним вбачається висновок про те, що правовідносини між фізичними особами - власниками земельних ділянок та ФГ «Дінекс – Агро» по договорам оренди землі є цивільно-правовими, а відсилання податкового органу на внесені з 01.04.2014р. зміни до пп. 288.5.1 п.288.5 ст. 288 ПК України чи ст. 1 Указу Президента України від 02.02.2002р. «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)» є необгрунтованими для донарахування вищенаведених грошових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та з військового збору за оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями.

В судове засідання представник позивача не з’явився. До суду надійшло клопотання № 10057/17 від 04.04.2017 р. про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився. Про розгляд справи був повідомлений належним чином та завчасно, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 6550102707453, яке доставлено на адресу Ізмаїльської ОДПІ 22.03.2017 р. Заперечень на адміністративний позов не надав.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо не має перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні.

З урахуванням зазначеного, керуючись ч. 4 ст. 122 КАС України судом ухвалено рішення про продовження розгляду справи у порядку письмового справдження, за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, судом встановлено наступне.

Фермерське господарство «Дінекс – Агро» зареєстроване в якості суб’єкта господарювання (свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №278011 від 12.01.2004 р.), основним напрямком діяльності якого, згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (серії АБ №540074 від 03.10.2012р.) є вирощування зернових культур, оптова торгівля зерном тощо.

У період з 15.08.2016р. по 05.09.2016р. Ізмаїльською об'єднаною державноюподатковою інспекцію Головного управління ДФС в Одеській проведено планову виїзну документальну перевірку ФГ «Дінекс - Агро» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.08.2013р. по 31.07.2016 р.

За результатами вказаної перевірки податковим органом складений Акт від 12.09.2016 р. №0036/15-15-13-01/32653803 «Про результати планової виїзної документальної перевірки ФК «Дінекс - Агро» (код ЄДРПОУ 32653803) питань повноти обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб, військового збору, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за період з 01.08.2013р. по 31.07.2016р.», яким встановлено, що упродовж 2014 – 2016 р. р. суми орендної плати для нарахування податку на доходи визначались згідно до укладених договорів оренди за ставкою нижче, ніж законодавчо визначена пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПК України ставки, внаслідок чого було занижено базу оподаткування – орендну плату податком на доходи з фізичних осіб.

Податковий орган вказує, що ФК «Дінекс - Агро» (код ЄДРПОУ 32653803) при нарахування орендної плати у 2015 -2016 рр. по укладених договорах оренди, в порушення ст. 289 ПК України, не була врахована проіндексована нормативно – грошова оцінка земель.

Так, у ході перевірки при обчисленні бази оподаткування і орендної плати по договорам оренди, з метою подальшого оподаткування податком на доходи з фізичних осіб встановлено порушення ст.ст. 288, 289 ПК України, а саме: застосована занижена ставка орендної плати (менше, ніж 3%) протягом 2014-2016 р.р. та занижена нормативно-грошова оцінка земель у 2015-2016 р.р. Внаслідок чого встановлено заниження сум орендної плати, як бази оподаткування податком на доходи.

Як наслідок, в порушення пп. 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 ПК України, ФК «Дінекс - Агро» занижено внаслідок застосування занижених ставок орендної плати та заниження нормативно-грошової оцінки земель (неврахування індексів інфляції) податок на доходи з фізичних осіб, якій нараховувався на орендну плату.

Внаслідок встановлених порушень, господарством не донараховано податку на доходи з фізичних осіб за період 2013 - 2015р.р. на загальну суму 1 373 646, 29 грн.

Також, внаслідок застосування заниженої ставки орендної плати (від 1% до 2%) та незастосування коефіцієнта індексації нормативно-грошової оцінки земель, що призвело до заниження бази оподаткування - сум орендної плати по укладених договорах, не донараховано та несплачено військового збору за 2015 р. на суму 69 978, 75 гривень.

На підставі встановлених порушень Ізмаїльською ОДПІ 27.09.2016 р. прийнято:

- податкове повідомлення-рішення за № 00036/13-01, яким збільшено суму грошового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб на 1 373 646, 29 грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 784 404, 99 грн. та додатково нараховано 409 329, 22 грн. пені;

- податкове повідомлення-рішення за № 00037/13-01, яким збільшено суму грошового зобов’язання з військового збору на 69 978, 75 грн., а також застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 17 494,69 грн. та додатково нараховано 7 860,24 грн. пені.

Не погоджуючись з правовими підставами винесених податкових повідомлень - рішень ФГ «Дінекс – Агро» звернулось до ГУ ДФС в Одеській області із скаргою від 07.10.2016р. про перегляд податкових повідомлень-рішень Ізмаїльської ОДПІ від 27.09.2016р. за № 00036/13-01, № 00037/13-01.

За результатами розгляду вищевказаної скарги Головним управлінням ДФС в Одеській області було прийняте рішення №2636/10/15-32-10-01-07 від 05.12.2016р. про результати розгляду первинної скарги, яким скаргу ФГ «Дінекс – Агро» від 07.10.2016 р. про перегляд податкових повідомлень-рішень було залишено без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення - рішення - без змін.

Вирішуючи питання щодо правомірності винесеного відповідачем оскаржуваного рішення, суд виходив з наступного.

Приписами статті 13 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.98 № 161-XIV встановлено, договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння та користування на певний строк, а орендар - використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У ч.1 ст.15 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що істотними умовами договору оренди землі, зокрема, є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно ч.1 ст.632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

У випадках, визначених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Згідно п.287.1 ст.287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 9 Податкового кодексу України в редакції, що діяла на час спірних правовідносин, плату за землю віднесено до загальнодержавних податків та зборів.

При цьому відповідно до ст.14 ПК України, плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (пп.14.1.147 п.14.1 ст.14 ПК України):

земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XIII цього Кодексу) - пп.14.1.72 п.14.1 ст.14 ПК України.

орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XIII - орендна плата) - пп.14.1.136 п.14.1 ст.14 ПК України.

Отже, орендна плата за землю за своєю правовою природою є обов’язковим платежем, контроль за справлянням якого, покладено на податкові органи.

Відповідно до п.288.1 ст.288 ПК України , підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду (п.288.3 ст.288 ПК України).

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (п.288.4 ст.288 ПК України).

Одночасно, за правилами пп.288.5.1 п.288.5 ст.288 ПК України в редакції, що діяла до 01.04.2014, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою:

для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;

для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Згідно пп.288.5.1, 288.5.2 п.288.5 ст.288 ПК України (в редакції Закону України № 1166 від 27.03.2014, чинній з 01.04.2014) розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:

не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки;

не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Отже, враховуючи, що плату за землю у формі орендної плати за землі комунальної та державної власності віднесено до загальнодержавних податків і зборів згідно переліку статті 9 ПК України, вбачається, що розмір орендної плати за вказані ділянки є нормативно-регульованою ціною із визначеними мінімальною та максимальною межами.

Відповідно до п.288.7 ст.288 ПК України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

В абз.1 п.289.1 ст.289 ПК України встановлено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

За визначенням п.п.14.1.125 п.14.1 ст.14 ПК України, нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу ХІІІ Податкового кодексу - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Частиною 5 статті 5 Закону України «Про оцінку земель» передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, а ст.13 цього ж Закону встановлено обовязкове проведення грошової оцінки земельних ділянок у разі визначення розміру земельного податку; визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Таким чином, саме нормативна грошова оцінка земель, є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності, і зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями ст. 288 ПК.

З положень статті 15 вказаного Закону вбачається, що підставою для проведення оцінки земель є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

За приписами ч.2 ст.18 цього ж Закону нормативна грошова оцінка земель в межах населених пунктів проводиться не рідше, ніж один раз на 5-7 років.

Відповідно до ст.23 Закону України «Про оцінку земель», технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною і міською радою. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається відповідним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Згідно відповіді Міськрайонного управління в Ізмаїльському районі та м. Ізмаїл Управління Держгеокадастру в Одеській області за № 27-15-0.183-86/126-17 від 22.03.2017 р. повідомлено, що нормативно грошова оцінка сільськогосподарських угідь, яка згідно ПК України використовується для призначення розміру земельного податку або орендної плати за землю, на території Ізмаїльського району (за межами населеного пункту) за 1 га рілля складає:

Багатянська с/р 2013 р. - 23 055, 58 грн.; 2014 р. - 23 055, 58 грн.; 2015 р. - 28 797, 86 грн.; 2016 р. - 34 557, 43 грн.; 2017 р. - 34 557, 43 грн.;

Першотравневська с/р 2013 р. - 24 567, 14 грн.; 2014 р. - 24 567, 14 грн.; 2015 р. – 30 685, 90 грн.; 2016 р. - 36 823, 08 грн.; 2017 р. - 36 823, 08 грн.;

Каланчацька с/р 2013 р. - 22 398, 13 грн.; 2014 р. - 22 398, 13 грн.; 2015 р. – 27 976, 67 грн.; 2016 р. - 33 572, 00 грн.; 2017 р. - 33 572, 00 грн.;

Новопокровська с/р 2013 р. - 22 420, 61 грн.; 2014 р. - 22 420, 61 грн.; 2015 р. – 28 004, 74 грн.; 2016 р. - 33 605, 69 грн.; 2017 р. - 33 605, 69 грн.;

Суворівська с/р 2013 р. – 23 701, 79 грн.; 2014 р. - 23 701, 79 грн.; 2015 р. – 29 605, 01 грн.; 2016 р. - 35 526, 01 грн.; 2017 р. - 35 526, 01 грн. (т. 1 а/с. 86).

Згідно приписів ст. 18 Закону України «Про оцінку земель», нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться:

розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років.

В свою чергу суд вважає за необхідне наголосити на позиції висловленій ВСУ у Постанові від 06.04.2016 р. по справі № 3-130гс16.

Так, за змістом ст.ст. 21, 23, 30 Закону України «Про оренду землі» (орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін. Зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Відповідно до ст. 1 Указу № 92/2002 визнано одним із пріоритетних завдань пореформеного розвитку аграрного сектора економіки забезпечення підвищення рівня соціального захисту сільського населення, зокрема шляхом запровадження плати за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) у розмірі не менше 1,5 % визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю) та поступового збільшення цієї плати залежно від результатів господарської діяльності та фінансово-економічного стану орендаря.

Указом № 725/2008 у ст. 1 Указу № 92/2002 (зі змінами, внесеними Указом Президента України 13 вересня 2002 року № 830) слова та цифри «у розмірі не менше 1,5 відсотка» замінено словами та цифрою «у розмірі не менше 3 відсотків». Цей Указ набрав чинності 1 вересня 2008 року. В його тексті відсутнє посилання на те, що дія Указу поширюється на договори, укладені до набрання ним чинності, а тому змінити розмір орендної плати можна лише за згодою сторін.

Отже, Указ № 92/2002 у редакції зі змінами, внесеними Указом № 725/2008, має рекомендаційний характер, був прийнятий після укладення ряду договорів між ФГ «Дінекс - Агро» та орендодавцями і є підставою для перегляду розміру орендної плати, установленої умовами договору, а не для автоматичної зміни умов договору оренди та підвищення розміру орендної плати до 3 %.

Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом України у постанові від 25 червня 2011 року у справі № 6-17цс 11.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, оскільки ряд договорів між позивачем та орендодавцями укладено до набрання чинності Указом № 725/2008, положення якого не мають зворотної дії в часі, це не покладає на орендаря обов'язку ініціювати приведення розміру орендної плати у відповідність до зазначених у ньому норм, оскільки відносини між сторонами договору оренди є цивільно-правовими.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено).

В силу положень ст.ст. 71, 86 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши надані ними докази, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення адміністративного позову.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Процесуальні гарантії статті 6 § 1 застосовуються до усіх сторон процесу, а не лише до тих осіб, які не виграли справи у національних судах (Philis v. Greece (Філіпс проти Греції) (No. 2), § 45).

Керуючись приписами ст.6-8, 71, 86, 122, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області від 27.09.2016р. за № 00036/13-01.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області від 27.09.2016р. за № 00037/13-01.

Стягнути з Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39639539) за рахунок бюджетних асигнувань на користь фермерського господарства «Дінекс Агро» (код ЄДРПОУ 32653803, 68654, Одеська область, Ізмаїльський район, с. Першотравневе, вул. Суворова, 1-а) суму судового збору за подання адміністративного позову за:

- платіжним дорученням № 351 від 02.03.2017 р. у сумі 39 941, 00 грн.

Постанова набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя Потоцька Н.В.