Постанова № 65810090, 08.11.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2016 р. Справа № 804/5059/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гончарової І.А.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про скасування наказу та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

09 серпня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області та Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, в якому з урахуванням доповнення до позовних вимог просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області;

- зобов'язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області запропонувати ОСОБА_1 перелік посад в Національній поліції України, які є рівнозначними його колишній посаді в органах Міністерства внутрішніх справ України;

- скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області № 94 о/с від 18.04.2016 р. про звільнення майора поліції ОСОБА_1, інспектора Марганецького відділення поліції Нікопольського відділу поліції, зі служби в поліції;

- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області внести зміни до трудової книжки ОСОБА_1, виключивши записи: від 07.11.2015 р. «Прийнятий на службу до Національної поліції» та від 18.04.2016 р. «Звільнений з Національної поліції».

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що скасування Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом наказу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 07.11.2015 р. № 1о/с в частині призначення з 07.11.2015 року ОСОБА_1 на посаду інспектора Марганецького відділення поліції Нікопольського відділу поліції означає, що відносини, які виникли між ним як працівником органів внутрішніх справ та Головним управлінням Національної поліції в Дніпропетровській області фактично були повернуті у первісний стан, що існував до винесення скасованого наказу, а саме фактично поновлений обов'язок Головного управління МВС України в Дніпропетровській області запропонувати йому перелік посад у Національній поліції. Крім того, з огляду на те, що Головним управлінням Національної поліції в Дніпропетровській області 01.08.2016 р. було скасовано наказ від 07.11.2015 р. № 1 о/с в частині призначення ОСОБА_1 на посаду інспектора Марганецького відділення поліції Нікопольського відділу поліції, позивач вважає, що має бути скасований і наказ про його звільнення від 18.04.2016 р. № 94 о/с, оскільки не можна звільнити особу з посади, на яку вона не була призначена.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на доводи, викладені в адміністративному позові. Надали клопотання про здійснення розгляду справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, зазначивши, що постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.05.2016 р. року у справі № 804/202/16 на ГУМВС не покладено обов'язку щодо працевлаштування позивача в територіальних підрозділах Національної поліції, в тому числі - ГУНП в Дніпропетровській області. Також вказаною постановою суду не покладено обов'язку на ГУНП в Дніпропетровській області щодо скасування будь-яких інших актів, що стосуються проходження служби в поліції ОСОБА_1, оскільки на час ухвалення судом апеляційної інстанції рішення по справі № 804/202/16 позивач вже був звільнений зі служби в поліції.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.07.2016 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Враховуючи обмеженість строку вирішення справи та те, що позивач просив про розгляд справи в порядку письмового провадження, суд не вбачає підстав для відкладання розгляду справи, та вважає за можливе вирішити справу за наявними у ній доказами у письмовому провадженні за відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, відповідно до частин 4, 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши наявні документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 у період з 27.12.2012 р. по 06.11.2015 р. проходив службу на посаді начальника сектору карного розшуку Нікопольського міського відділу (з обслуговування міста Нікополь та Нікопольського району) Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області.

06.11.2015 року наказом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області № 485 о/с начальника сектору карного розшуку Нікопольського міського відділу (з обслуговування міста Нікополь та Нікопольського району) Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області майора міліції ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ України за п. 64 «з» (у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу в інші міністерства і відомства (організації)) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.

07.11.2015 року Головним управлінням Національної поліції в Дніпропетровській області було видано наказ № 1о/с, яким позивача призначено з 07.11.2015 р. інспектором Марганецького відділення поліції Нікопольського відділу поліції.

Не погоджуючись з вказаним наказом про призначення, позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з вимогами щодо визнання протиправним та нечинним наказу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 07.11.2015 року № 1 о/с в частині призначення з 07.11.2015 року на посаду інспектора Марганецького відділення поліції Нікопольського відділу поліції та зобов'язання Головного управління Міністерства внутрішніх справ внести зміни до наказу від 06.11.2015 № 485 о/с в частині підстави звільнення, а саме звільнити його за п. 64 «г» (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.03.2016 року по справі № 804/202/16 в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено в повному обсязі.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.05.2016 року у справі № 804/202/16 наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 07.11.2015 № 1о/с в частині призначення з 07.11.2015 року ОСОБА_1 (М-105549) на посаду інспектора Марганецького відділення поліції Нікопольського відділу поліції визнано протиправним та скасовано.

Рішення суду обґрунтовано тим, що в порушення пунктів 9, 10, 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII позивачу не було запропоновано посад в Національній поліції України та згоди на призначення на будь-яку з таких посад він не надавав.

18.10.2016 року Вищий адміністративний суд України залишив без змін постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.05.2016 року.

Як вбачається з матеріалів справи, наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 01.08.2016 р. № 212 о/с на виконання постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду було внесено зміни до наказу від 07.11.2015 р. № 1 о/с, а саме: пункт наказу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 07.11.2015 р. № 1 о/с в частині призначення ОСОБА_1 інспектором Марганецького відділення поліції Нікопольського відділу поліції відмінити.

При цьому, відповідач зазначив, що постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду іншого обов'язку, зокрема, щодо працевлаштування позивача в територіальних підрозділах Національної поліції, в тому числі - Головному управлінні Національної поліції в Дніпропетровській області, на Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області не покладалося.

Суд не погоджується з таким твердженням відповідача з огляду на те, що такий обов'язок Головного управління Міністерства внутрішніх справ випливає з норм Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII.

Згідно з п. 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію», з дня опублікування цього Закону всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів.

Приписами п. 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.

Відповідно до п. 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію», працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів.

Тримісячний строк з дня опублікування Закону України «Про Національну поліцію» та відповідно попередження працівників міліції про наступне вивільнення обчислювався з 07.08.2015 року та закінчувався 06.11.2015 року.

Аналіз вищенаведених норм свідчить про те, що обов'язок здійснити переведення працівників міліції до складу Національної поліції покладався, у відповідності з Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про Національну поліцію», на територіальні органи Міністерства внутрішніх справ, тобто на Головне управління МВС України в Дніпропетровській області.

При цьому зазначене право працівників міліції на первинному етапі реалізується шляхом вчинення пропозиції відповідними посадовими особами Головного управління МВС України в Дніпропетровській області про прийняття на службу до поліції на певну посаду та у пропонований заклад, та виявлення такими працівниками міліції бажання проходити службу на таких посадах.

Зважаючи на ті обставини, що позивач був звільнений з органів внутрішніх справ України за п. 64 «з» (у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу в інші міністерства і відомства (організації)) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, а наказ про призначення його на службу до Національної поліції було скасовано, суд вважає, що відносини, які виникли між ОСОБА_1 як працівником органів внутрішніх справ та Головним управлінням Національної поліції в Дніпропетровській області фактично були повернуті у первісний стан, який існував до винесення скасованого наказу.

Крім того, суд також зазначає, що надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У пункті 145 рішення від 15.11.1996 року у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Отже, «ефективний засіб правового захисту» у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що для забезпечення поновлення порушеного права позивача на проходження служби в Національній поліції, належним способом захисту є зобов'язання Головного управління МВС України в Дніпропетровській області запропонувати ОСОБА_1 перелік посад у Національній поліції у відповідності з положеннями пп. 8-10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію».

При цьому, суд не бере до уваги доводи відповідача, що строк з 07.08.2015 р. по 06.11.2015 р., протягом якого працівники міліції могли бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції, є присікальним та продовженню не підлягає.

Оскільки позивач звернувся до суду не з вимогою про продовження строку прийняття на службу до поліції, а з вимогою зобов'язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області запропонувати йому перелік посад в Національній поліції у порядку, передбаченому пп. 8-10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію», тобто усунути недоліки, які були допущені відповідачем на стадії прийняття ОСОБА_1 на службу в поліцію.

Щодо інших позовних вимог ОСОБА_1, а саме скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області № 94 о/с від 18.04.2016 р. про звільнення майора поліції ОСОБА_1, інспектора Марганецького відділення поліції Нікопольського відділу поліції, зі служби в поліції та зобов'язати Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області внести зміни до трудової книжки ОСОБА_1, виключивши записи: від 07.11.2015 р. «Прийнятий на службу до Національної поліції» та від 18.04.2016 «Звільнений з Національної поліції», то суд вважає їх обґрунтованими, виходячи з наступного.

Відповідно до абз. 3 п. 10.2 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі», скасування акта суб'єкта владних повноважень як способу захисту порушеного права позивача застосовується тоді, коли спірний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту прийняття такого акта.

Враховуючи ту обставину, що Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом скасовано наказ про призначення позивача на посаду інспектора Марганецького відділення поліції Нікопольського відділу поліції, то жодних правових наслідків вказаний наказ не міг породжувати.

Відтак, наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 18.04.2016 р. № 94 о/с про звільнення ОСОБА_1 також підлягає скасуванню, оскільки, вочевидь, не можна звільнити особу з посади, на яку вона не була призначена.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про скасування наказу та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області щодо не запропонування ОСОБА_1 переліку посад в Національній поліції України, які є рівнозначними його колишній посаді в органах Міністерства внутрішніх справ України.

Зобов'язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області запропонувати ОСОБА_1 перелік посад в Національній поліції України, які є рівнозначними його колишній посаді в органах Міністерства внутрішніх справ України.

Скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області № 94 о/с від 18.04.2016 року про звільнення майора поліції ОСОБА_1,інспектора Марганецького відділення поліції Нікопольського відділу поліції, зі служби в поліції.

Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській областівнести зміни до трудової книжки ОСОБА_1, виключивши записи: від07.11.2015 року «Прийнятий на службу до Національної поліції» та від 18.04.2016 року «Звільнений з Національної поліції».

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.А. Гончарова