Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 2- а-233\09
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 квітня 2009 року м.Олевськ
Олевський районний суд Житомирської області
в складі : головуючого–судді ОСОБА_1
секретар Дворак Г.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Олевську справу за адміністративним позовом ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення (УПСЗН) Олевської районної державної адміністрації (РДА) Житомирської області про визнання дій відповідача протиправними та стягнення допомоги громадянам, які проживають на території радіоактивного забруднення, доплати громадянам, які працюють на території радіоактивного забруднення,
В С Т А Н О В И В :
Позивачка звернулася до суду з позовом в якому просить суд визнати дії відповідача протиправними та стягнути на її користь з УПСЗН Олевської РДА 7724,40 грн. недоплаченої допомоги, як особі, яка разом з малолітніми дітьми – сином ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочкою ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, проживає на території радіоактивного забруднення та 12034,50 грн. доплати, як особі, яка працює на території радіоактивного забруднення у зв’язку з тим, що вони є потерпілими внаслідок Чорнобильської катастрофи 3-ої категорії, проживають на радіоактивно забрудненій території, позивачка працює на радіоактивно забрудненій території і мають право на зазначені пільги.
Позивачка в судове засідання не з’явилася, але в своїй позовній заяві зазначила прохання щодо розгляду справи без її участі, позовні вимоги підтримує повністю.
Представник УПСЗН Олевської РДА Житомирської області в судове засідання не з’явився, але від нього надійшло письмове заперечення згідно якого просить розглянути справу без участі представника, стосовно задоволення позову заперечує.
В судовому засіданні встановлено, що позивачка та її малолітні діти: син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочка ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, є потерпілими 3-ої категорії внаслідок Чорнобильської катастрофи, а територія, на якій вони проживають , а саме с. Рудня Хочинська Олевського району Житомирської області відповідно до “Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи ” затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 106 від 23 липня 1991 року – відноситься до зони гарантованого добровільного відселення, що стверджується відомостями, зазначеними в паспорті громадянки України, який належить позивачці, свідоцтвами про народження дітей та посвідченнями потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи і відповідні виплати повинні сплачуватись УПСЗН Олевської РДА.
Позивачка працює завідуючою магазину Олевської райспоживспілки в с. Рудня Хочинська Олевського району Житомирської області і отримує щомісячно виплати згідно Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ по місцю роботи, тобто від відповідача УСПЗН Олевської РДА, що стверджується копією трудової книжки, обставинами зазначеними у запереченні відповідача та відповідні виплати повинні сплачуватись УПСЗН Олевської РДА.
Відповідно до ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ слідує, що громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зоні гарантованого добровільного відселення - 40 % від мінімальної заробітної плати, а також виплачується щомісячно грошова доплата до заробітної плати в розмірі двох мінімальних заробітних плат, яка встановлена на час виплати. Допомога та доплата нараховуються та виплачуються за місцем роботи та проживання.
Допомога та доплата до заробітної плати в розмірі передбаченому законом позивачці виплачується не в повному розмірі. Виплачується щомісячно допомога в розмірі по 2,10 грн. кожному : позивачці та її двом малолітнім дітям, а також доплата в розмірі 10,50 грн. працюючій позивачці відповідно до постанови КМУ від 26.07.1996 року № 836 , що є неправильним та суперечить Закону.
Як слідує з матеріалів справи з 01.02.2008 року по 01.02.2009 року позивачці на неї та її малолітніх дітей, на протязі зазначеного періоду не доплачена допомога, як особам, які проживають на території радіоактивного забруднення в сумі 2566,80 грн. на одного члена сім’ї, а всього 7700,40 грн. , що стверджується розрахунком заборгованості наданому позивачкою, який судом перевірено і встановлено, що відповідно до розміру мінімальної заробітної плати в Україні, яка була на протязі останніх 2-х років та відповідно до розміру допомоги встановленої законом, розмір заборгованості позивачці становить 7700,40 грн. а не 7724,40 грн. , як зазначено в позовній заяві.
Крім того, з 01.02.2008 року по 01.02.2009 року, позивачці не доплачена допомога, як особі, яка працює на території радіоактивного забруднення в сумі 13084,50 грн. , що стверджується розрахунком заборгованості наданому позивачкою, який судом перевірено і встановлено, що відповідно до розміру мінімальної заробітної плати в Україні, яка була на протязі останніх 2-х років та відповідно до розміру допомоги встановленої законом, розмір заборгованості позивачці становить 13084,50 грн. а не 12034,50 грн. , як зазначено в позовній заяві.
Дослідивши та оцінивши докази по справі суд прийшов до висновку, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються ст. ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ з яких слідує, що громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога на придбання чистих продуктів харчування, у зоні гарантованого добровільного відселення - 40 % від мінімальної заробітної плати, а також виплачується щомісячно грошова доплата до заробітної плати в розмірі двох мінімальних заробітних плат, яка встановлена на час виплати. Допомога та доплата нараховуються та виплачуються за місцем проживання та роботи.
Відповідно до п. 2 «Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», затвердженого Постановою КМУ від 20.09.2005 року № 936 слідує , що розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня за програмами визначаються управління праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій.
Рішенням Конституційного суду України № 6рп/2007 від 09.07.2007 року у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України положень ст.ст. 29, 36, ч. 2 ст. 56, ч. 2 ст. 62, ч. 1 ст. 66, п. 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, , 44, 45, 46 , ст. 71 , ст.ст. 98, , 101, 103, 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», в тому числі п. 30 ст. 71, якими зупинено на 2007 рік дію ст.ст. 37, 39 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Суд вирішив , що норми Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»,, які обмежують соціальні права громадян є неконституційні. Рішення Конституційного суду України є остаточним, не може бути оскаржене та є обов’язковим для всіх на території України.
Відповідно до змін, внесених до Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" Законом України від 28 грудня 2007 року № 107-VІ "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" , громадянам, які проживають і працюють на територіях радіоактивного забруднення, у 2008 році допомоги і доплати виплачуються у порядку і розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, але ці зміни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп\2008.
В даному випадку Закон України “Про статус і соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ визначає порядок і розміри допомоги та доплати. Виплата допомоги та доплати по постанові КМ України від 26.07.1996 року № 836 є неправомірним, оскільки постанова суперечить базовим положенням Конституції України про статус закону України, як акта вищої юридичної сили в системі нормативно-правових актів держави та самому Закону, який регулює зазначені відносини. Також в ст.22 Конституції України зазначено, що прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускають звуженню змісту та обсягу існуючих прав і свобод громадян.
Таким чином відповідач неправомірно обмежував позивачку та її малолітніх дітей у їхніх правах на отримання допомоги та доплати в розмірі зазначеному в ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, чим порушили їхнє право на соціальний захист від наслідків Чорнобильської катастрофи.
Суд вважає, що позовні вимоги позивачки підлягають частковому задоволенню , оскільки в прохальній частині позову позивачка просить стягнути 7724,40 грн. допомоги , як особі, яка разом з малолітніми дітьми проживає на території радіоактивного забруднення та 12034,50 грн. доплати до заробітної плати, як особі, яка працює на території радіоактивного забруднення, а фактично, як слідує з розрахунків стягненню підлягають кошти в сумі 7700,40 грн. та 13084,50 грн. відповідно.
Суд вважає, що позивачка не пропустила строки звернення до суду , оскільки доплата до заробітної плати та допомога на чисті продукти харчування повинні виплачуватися постійно, але частково сплачувалася відповідачем , що свідчить про визнання відповідачем своєї заборгованості.
Заборгованість по доплаті, передбаченій ст. 39 Закону, з врахуванням викладеного та відповідно до ч.2 ст. 233, ст. 238 КЗпП України підлягає стягненню за вище зазначений період, незалежно від часу її виникнення, оскільки в даному випадку йдеться про виплати, які відповідно до ст.2 Закону України "Про оплату праці " є складовою структури заробітної плати.
Позивачкою у позовній заяві зазначений менший розмір заборгованості по доплаті, передбаченій ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", проте суд відповідно до вимог ст.11 КАС України виходить за межі цих позовних вимог з метою повного захисту прав та інтересів позивачки, про захист яких вона просить.
Керуючись ст.ст. 8, 21, 22 Конституції України, ст. ст. 37, 39 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ від 28.02.1991 року ( з змінами і доповненнями) , ч.2 ст. 233, ст. 238 КЗпП України, ст.2 Закону України "Про оплату праці ", Рішенням Конституційного суду України № 6рп/2007 від 09.07.2007 року, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп\2008, ст.ст. 10, 11, 71, 86, 159, 162, 163, 167, 186 КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання дій відповідача протиправними та стягнення допомоги громадянам, які проживають на території радіоактивного забруднення, доплати громадянам, які працюють на території радіоактивного забруднення – задовольнити частково.
Визнати дії стосовно порушення вимог ст.ст. 37, 39 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ Управлінням праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області відносно позивачки ОСОБА_2 та її малолітніх дітей ОСОБА_3, ОСОБА_4 - протиправними.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Олевської РДА Житомирської області на користь ОСОБА_2 7700,40 грн. допомоги, як особі, яка разом з малолітніми дітьми – дочкою ОСОБА_3, 11 .02.1997 року народження, сином ОСОБА_4, 17 .02.1995 року народження проживає на території радіоактивного забруднення з рахунку № 35213006000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області та 13084,50 грн. доплати, як особі, яка працює на території радіоактивного забруднення з рахунку № 35215004000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області
Звільнити ОСОБА_2 від сплати державного мита відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 4 Декрету КМУ «Про державне мито».
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Олевської РДА Житомирської області 77 грн. державного мита з рахунку № 35213006000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області та 130,84 грн. державного мита з рахунку № 35215004000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області.
Постанова може бути оскаржена в Київський апеляційний адміністративний суд через Олевський районний суд Житомирської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду, яка може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду.
Суддя:
Судове рішення № 6580974, Олевський районний суд Житомирської області було прийнято 09.04.2009. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2-а-233. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: