Єдиний державний реєстр судових рішень Справа №2-19
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 серпня 2009 року
Олевський районний суд Житомирської області в складі :
головуючої – судді Охрімчук І.Г.
секретар Федорчук О.В.
з участю представника позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Олевська цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Приватного (Приватно - орендного) сільськогосподарського підприємства «Кишинське» с. Кишин Олевського району Житомирської області, Кишинської сільської ради Олевського району Житомирської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування та розглянувши зустрічну позовну заяву ОСОБА_5 у своїх інтересах та інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_4, Приватного (Приватно - орендного) сільськогосподарського підприємства «Кишинське» с. Кишин Олевського району Житомирської області про визнання права власності на житловий будинок
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_4 у позові зазначає, що її батько ОСОБА_8, який помер 18 жовтня 2006 року, у період з 1993 року по день своєї смерті проживав у ІНФОРМАЦІЯ_1. На даний час постало питання про оформлення її права на спадщину за заповітом, а саме на зазначений будинок. У зв’язку з відсутністю правовстановлюючих документів на будинок їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, тому вона звернулась до суду вважаючи, що зазначений будинок належить ОСОБА_8 на праві власності, так як він набув його на законних підставах, проживав у ньому постійно більше 10 років.
В судовому засіданні ОСОБА_4 та її представник позов підтримали з підстав, які в ньому зазначені і просять суд задовольнити його у повному обсязі.
Представники відповідачів у судове засідання не з’явились. Про день час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку. Від Кишинської сільської ради надійшла заява про слухання справи у відсутність представника.
П(ПО)СП «Кишинське» про причини неявки представника в судове засідання не повідомило, тому суд закінчив розгляд справи у його відсутність. На попередніх судових засіданнях представник відповідача позов не визнав.
ОСОБА_5 звернулась до суду із зустрічним позовом у своїх інтересах та інтересах неповнолітньої дитини в якому зазначає, що вона з 1993 року по 1997 рік перебувала у фактичних шлюбних відносинах, без реєстрації шлюбу, з ОСОБА_8, вела з ним спільне господарство. 29 січня 1995 року у них народилась спільна дитина ОСОБА_6 23 лютого 1994 року вони купили, у П(ПО)СП «Кишинське» житловий будинок № 5-а по вул. Першотравневій с. Кишин Олевського району Житомирської області, за який внесли кошти в касу підприємства. Договір купівлі – продажу будинку був скасований судом. Потім будинок був переданий їм у власність шляхом приватизації, яка також була визнана судом недійсною. Враховуючи зазначені обставини ОСОБА_5 вважає, що зазначений будинок є її, ОСОБА_8 та їх сина спільною сумісною власністю, за яке вона сплатила кошти і яке фактично передавалось підприємством у їх власність.
В судових засіданнях ОСОБА_5 та її представник позов підтримали з підстав, які в ньому зазначені і просять суд задовольнити його у повному обсязі, відмовивши при цьому у задоволенні позову ОСОБА_4 за безпідставністю.
Відповідачка ОСОБА_7 та представник ОСОБА_4 в судовому засіданні позов ОСОБА_5 не визнали мотивуючи тим, що ОСОБА_5 проживала з ОСОБА_8 з 1997 року по 26 жовтня 2005 року у зареєстрованому шлюбі. До того часу та після 26 жовтня 2005 року ОСОБА_8 проживав з ОСОБА_7, з якою має двоє дітей, одна з яких є спадкоємцем по заповіту – це ОСОБА_4 За час спільного проживання ОСОБА_8 з ОСОБА_7 ними було придбано житловий будинок № 5-а по вул. Першотравневій с. Кишин Олевського району Житомирської області і внесено кошти у касу підприємства за нього. Після скасування договору купівлі – продажу будинку судом, ОСОБА_8 не було повернуто кошти і ним не було передано будинок П(ПО)СП «Кишинське». При цьому ОСОБА_8 добросовісно, відкрито володів та користувався зазначеним житловим будинком більше 10 років, тому набув права власності на нього. Після смерті ОСОБА_8, ОСОБА_4П як його рідна дочка, за заповітом має право на спадщину, яку прийняла, подавши до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_9, ОСОБА_10 суду показали, що дійсно ОСОБА_8 проживав з ОСОБА_7, з якою має двоє дітей. За час спільного проживання ОСОБА_8 та ОСОБА_7 У 1993 році придбали житловий будинок № 5-а по вул. Першотравневій с. Кишин Олевського району Житомирської області. Вони допомагали проводити ремонт у зазначеному будинку.
Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні показав, що ОСОБА_5 проживала деякий час з ОСОБА_8 у будинку № 5-а по вул. Першотравневій с. Кишин Олевського району Житомирської області. Він допомагав їм проводити ремонт у будинку. До проживання з ОСОБА_5 , ОСОБА_8 проживав з ОСОБА_3
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_8 у період з 31 липня 1977 року по 19 березня 1997 року перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_7Ф, що стверджується довідкою відділу реєстрації актів цивільного стану Дубровицького РУЮ Рівненської області та свідоцтвом про розірвання шлюбу виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Олевського РУЮ Житомирської області. За час їх спільного проживання народились їх діти ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3, що стверджується свідоцтвом про народження дітей. 23 лютого 1994 року Олевською державною нотаріальною конторою між ОСОБА_8 та Радгоспом «Кишинський», яке на даний час реорганізоване у П(ПО)СП «Кишинське», було посвідчено договір купівлі – продажу житлового будинку № 5-а по вул. Першотравневій с. Кишин Олевського району Житомирської області. Кошти за придбаний будинок були внесені ОСОБА_8 10 листопада 1993 року та 23 березня 1994 року, що стверджується договором, квитанціями до прибуткових касових ордерів та касовою книгою. 13 листопада 1996 року рішенням Ємільчинського районного суду Житомирської області зазначений договір купівлі - продажу був визнаний недійсним, при цьому сторони за договором повинні повернути все одержане за договором. Зазначене рішення на даний час є не виконаним, що ствердили в судовому засіданні сторони і про що свідчить відсутність виконавчого провадження по даному рішенню суду. Відповідно до технічної документації на спірний будинок та довідки Коростенського бюро технічної інвентаризації слідує, що право власності на будинок № 5-а по вул. Першотравневій с. Кишин Олевського району Житомирської області не зареєстроване і не реєструвалось. Відповідно до довідки П(ПО)СП «Кишинське» слідує, що будинок № 5-а по вул. Першотравневій с. Кишин Олевського району Житомирської області на балансі підприємства не находився , так як ОСОБА_8 не передавав будинок відповідно до рішення і проживав у ньому до настання смерті.
29 січня 1995 року у ОСОБА_8 народився позашлюбний син ОСОБА_6, що стверджується свідоцтвом про народження дитини. 21.03.1997 року ОСОБА_8 зареєстрував шлюб з ОСОБА_5, який вони розірвали 26 жовтня 2005 року. 29 січня 1999 року було прийнято протокольне рішення № 2 КСП «Кишинське», яке було створене на базі Радгоспу «Кишинський», про надання ОСОБА_8 дозвіл на приватизацію спірного житлового будинку та видано свідоцтво про право власності на спірний житловий будинок на ім’я ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_6 В послідуючому зазначене рішення та свідоцтво були визнані судом недійсними, при цьому ОСОБА_8 продовжував проживати у зазначеному будинку та користуватись ним. Відомості про спірний будинок були занесені до погосподарської книжки з часу вселення ОСОБА_8 в будинок і по господарський номер постійно відкритий на ОСОБА_8, що не заперечили в судовому засіданні сторони. ОСОБА_5 та її неповнолітній син зареєстровані у спірному будинку, але фактично в ньому не проживають, що не ствердили в судовому засіданні сторони.
Відповідно до спадкової справи відкритої Олевською державною нотаріальною конторою після смерті ОСОБА_8, який помер 18 жовтня 2006 року слідує, що спадщину за законом після його смерті прийняв неповнолітній син ОСОБА_6 та його дочка ОСОБА_4, яка прийняла спадщину по заповіту від 20 січня 2005 року, відповідно до якого ОСОБА_8 заповідав їй все своє майно і все те, що буде йому належати на день смерті, а також те на що за Законом він матиме право.
Дослідивши та оцінивши докази по справі суд прийшов до висновку, що правовідносини, які виникли між сторонами при розгляді зустрічного позову ОСОБА_5 врегульовані ст. 328 ЦК України відповідно до якої слідує, що право власності набувається на підставах, що не заборонені Законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
В даному випадку суд вважає, що підстав для визнання права власності на спірний житловий будинок за ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не встановлено. Апеляційним судом Житомирської області 28 серпня 2008 року постановлене рішення про визнання свідоцтва про право власності на будинок № 5 – а по вул. Першотравневій с. Кишин Олевського району Житомирської області, виданого КСП «Кишинським» на ім’я ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_6П . – недійсним. ОСОБА_5 в послідуючому не вирішувала питання щодо передачі їй у власність будинку шляхом приватизації. Позивачка також зазначає, що набула права власності на спірний будинок шляхом укладення договору купівлі продажу спірного будинку. При цьому вона не надала суду доказів з приводу того, що вона придбала спірний будинок спільно з ОСОБА_8 відповідно до договору купівлі – продажу. Зазначена ОСОБА_5 у позовній заяві підстава набуття права власності на будинок шляхом його купівлі протирічить обставинам та поясненням ОСОБА_5 та ОСОБА_8, які були надані суду при розгляді попередніх справ, спростовуються також показаннями свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 відповідно до яких слідує, що у 1993, 1994 роках купівля будинку здійснювалась ОСОБА_8 під час його перебування у шлюбі з ОСОБА_7 В даному випадку така підстава виключає можливість вирішувати питання про визнання права власності на нерухоме майно, яке передається у власність шляхом приватизації, як передбачено ст. ст. 8, 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» де зазначено, що приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами. При цьому проводиться відчуження будинків та належних до них господарських споруд і приміщень державного житлового фонду на користь громадян. Крім того будинок № 5 – а по вул. Першотравневій с. Кишин Олевського району Житомирської області на балансі органу місцевого самоврядування чи підприємства – відповідача по справі не знаходиться і не знаходився.
Дослідивши та оцінивши докази по справі суд прийшов до висновку, що правовідносини, які виникли між сторонами з приводу розгляду позову ОСОБА_4 врегульовані ст. ст. 344 ЦК України відповідно до яких слідує, що особа, яка добросовісно заволоділа майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років , набуває права власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Таким чином суд прийшов до висновку, що право власності на житловий будинок № 5 – а по вул. Першотравневій с. Кишин Олевського району Житомирської області належить ОСОБА_8, який на протязі маже 13 років відкрито, добросовісно володів ним, про свідчать ті обставини, що будинок у по господарській книзі сільської ради з часу заселення ОСОБА_8 був відкритий на його ім’я. ОСОБА_8 постійно проживав у будинку як з першою дружиною та двома дітьми, так і з другою дружиною та сином, користувався ним, проводив ремонт і зазначений будинок рішення загальних зборів сільськогосподарського підприємства передавався йому у власність, що стверджується зібраними по справі доказами та слідує з пояснень сторін. На час смерті ОСОБА_8 також проживав у спірному будинку, що ствердили в судовому засіданні сторони. Питання з приводу повернення будинку до ОСОБА_8 не ставилось. Кошти, внесені ОСОБА_8 у касу сільськогосподарського підприємства – відповідача, за недійсним договором купівлі продажу спірного будинку йому не повернуті.
Відповідно до ст. ст. 1217, 1223, 1241 ЦК України слідує, що спадкування здійснюється за законом та за заповітом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Неповнолітні діти спадкодавця спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов’язкова частка).
В даному випадку спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_8 є його дочка ОСОБА_4, яка фактично прийняла спадщину та подала до державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Враховуючи те, що судом встановлено право власності ОСОБА_8 на житловий будинок № 5–а по вул. Першотравневій с. Кишин Олевського району Житомирської області з господарськими спорудами та приміщеннями, тому він входить до спадкової маси і на яке має право ОСОБА_4 як спадкоємець за заповітом. Враховуючи те, що ОСОБА_8 має неповнолітнього сина ОСОБА_6 суд вважає, що він має право на обов’язкову частку у спадщині і за ним слід визнати право на 1/6 частину спірного будинку із господарськими приміщеннями та спорудами, так як ОСОБА_8 має троє дітей, троє спадкоємців за законом і в разі їх спадкування за законом кожному з них належала б 1/3 частина будинку із господарськими приміщеннями та спорудами.
Керуючись ст. ст. 10, 60, 212 ЦПК України, ст. ст. 328, 344, 1217, 1223, 1241 ЦК України
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_4 до Приватного (Приватно - орендного) сільськогосподарського підприємства «Кишинське» с. Кишин Олевського району Житомирської області, Кишинської сільської ради Олевського району Житомирської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування – задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності на 5/6 частин житлового будинку № 5-а по вул. Першотравневій с. Кишин Олевського району Житомирської області, в порядку спадкування за заповітом, після смерті ОСОБА_8, який помер 18 жовтня 2006 року. Врешті вимог - відмовити за безпідставністю.
Визнати за ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 право власності на 1/6 частину житлового будинку № 5-а по вул. Першотравневій с. Кишин Олевського району Житомирської області, в порядку обов’язкової частки у спадщині, після смерті ОСОБА_8, який помер 18 жовтня 2006 року.
У позові ОСОБА_5 у своїх інтересах та інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_4, Приватного (Приватно - орендного) сільськогосподарського підприємства «Кишинське» с. Кишин Олевського району Житомирської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку його приватизації – відмовити за безпідставністю.
Стягнути з Приватного (Приватно- орендного) сільськогосподарського підприємства «Кишинське» с. Кишин Олевського району Житомирської області код 05418655 з рахунку № 26003213 в Олевському відділенні «Райффайзен банк «Аваль» МФО 311528 кошти в сумі 954.80 грн. судового збору в прибуток держави.
Стягнути із Кишинської сільської ради Олевського району Житомирської області код 04343576 з рахунку відкритого в УДК Житомирської області кошти в сумі 954.80 грн. судового збору в прибуток держави.
ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7 від сплати судового збору звільнені як потерпілі внаслідок аварії на ЧАЕС.
Рішення може бути оскаржене апеляційний суд Житомирської області через Олевський районний суд Житомирської області на протязі 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду , яка може бути подана на протязі десяти днів починаючи з послідуючого дня після оголошення рішення суду .
Суддя :
Судове рішення № 6580600, Олевський районний суд Житомирської області було прийнято 14.08.2009. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2-19. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: