Рішення № 65773892, 03.04.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.04.2017Справа №910/906/17

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ІНЖШЛЯХБУД"

до: товариства з обмеженою відповідальністю "ДІО-СПОРТ"

про: стягнення заборгованості 279.563,27 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: Барабаш О.В. - за довіреністю від 01.09.2016 № б/н;

відповідача: Доманський Е.Ф. - директор на підставі наказу №5-К від 20.08.2010 та виписки з протоколу №3 про загальні збори засновників товариства з обмеженою відповідальністю "ДІО-СПОРТ" від 18.08.2010.

С У Т Ь С П О Р У :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНЖШЛЯХБУД" звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ДІО-СПОРТ" про стягнення 279.563,27 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач, на підставі укладеного між сторонами спору договору субпідряду від 12.09.2016 № 2016/0912 виконав роботи на загальну суму 258.043,69 грн., які відповідач прийняв, але не оплатив, що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 279.563,27 грн., з яких: 258.043,69 грн. - основна заборгованість, 8.342,25 грн. - пеня, 2014,86 грн. - 3 % річних та 11.162,47 грн. - інфляційні втрати.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 20.01.2017 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 910/906/17. Розгляд справи призначений на 13.02.2017.

Судове засідання, призначене на 13.02.2017 не відбулося у зв'язку з перебуванням судді Балац С.В. у відпустці.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.02.2017, у зв'язку з виходом судді Балац С.В. із відпустки, розгляд справи призначено на 06.03.2017.

В судовому засіданні 06.03.2017 оголошено перерву до 20.03.2017.

Відповідач скориставшись своїм правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відзив, яким позов відхилив повністю з урахуванням того, що будь-яких робіт, які обумовлені укладеним між сторонами договором субпідряду від 12.09.2016 № 2016/0912 позивачем не здійснено, акт виконаних робіт було підписано в результаті усних домовленостей сторін без проставлення дати його підписання, а фактично роботи на об'єкті були виконані на підставі договору, укладеного між відповідачем та приватним підприємством "ОТВ-ОЛЕКСАНДРІЯ", що підтверджується актом виконаних робіт за формою КБ-2в від 29.12.2016. Крім того, на момент підписання між сторонами спору акту виконаних робіт (11.10.2016) керівник відповідача (Доманський Е.Ф.) не знаходився у м. Києві, враховуючи перебування у відрядженні у м. Суми, що підтверджується наказом про відрядження від 10.10.2016 № 13-к. Також позивачем не складено та не зареєстровано податкових накладних на спірну господарську операцію.

До господарського суду надійшло клопотання представника відповідача про витребування доказів у головного управління ДФС у м. Києві, а саме:

- чи виписувалися позивачем на адресу відповідача податкові накладні у період з 10.2016 по 01.03.2017 на надані послуги із капітального ремонту спортивного майданчика СЗШ № 99 та чи реєструвалися останні в єдиному реєстрі податкових накладних?

- чи перебували протягом 4 кварталу 2016 у штаті позивача наймані працівники (крім директора та бухгалтера) згідно із даними податкових розрахунків за формою 1-ДФ? Якщо перебували - зазначити кількість.

Також, до отримання даної інформації представник відповідача просить суд зупинити провадження у справі.

Вказане вище клопотання представника відповідача відхилене судом, оскільки у суду відсутні підстави у витребуванні вказаних у клопотанні документів, враховуючи те, що податкові накладні на надані послуги із капітального ремонту спортивного майданчика СЗШ № 99 не є доказами обгрутнування позовних вимог, а питання наявності чи відсутності у штаті позивача найманих працівників (крім директора та бухгалтера) не входить до предмету доказування у даній справі.

Крім того, клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі не відповідає вимогам статті 79 Господарського процесуального кодексу України.

Господарський суд міста Києва, в порядку передбаченому ст. 69, 77 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою від 20.03.2017 продовжив строк розгляду спору та оголосив перерву до 03.04.2017.

В судовому засіданні 03.04.2017 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи повноважного представника позивача та відповідача по суті спору та дослідивши наявні у матеріалах даної справи докази, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Між товариством з обмеженою відповідальністю "ІНЖШЛЯХБУД", як субпідрядником, (далі - позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "ДІО-СПОРТ", як генпідрядником, (далі - відповідач) укладено договір субпідряду від 12.09.2016 № 2016/0912 (далі - Договір), відповідно до предмету якого позивач за дорученням відповідача бере на себе зобов'язання по виконанню робіт з "капітальний ремонт спортивного майданчика СЗШ № 99 вул. Червоноткатська, 12 Дніпровського району м. Києва" згідно проектно-кошторисної документації та договірної ціни, затвердженої відповідачем, а відповідач зобов'язується оплатити виконані роботи (п. 1.1 Договору).

Пунктом 3.1 Договору визначено, що термін початку, закінчення тривалості здійснення робіт позивачем визначено сторонами наступним: 30 робочих днів з моменту отримання авансового платежу.

Положеннями розділу 4 Договору сторонами визначена вартість робіт та порядок розрахунків, а саме:

- вартість робіт встановлюється згідно кошторису та договірної ціни, що є невід'ємною частиною Договору в сумі 223.280,22 грн. (п. 4.1 Договору);

- договірна ціна за Договором є динамічною та може переглядатись сторонами та уточнюватись у випадках п. 3.3 ДБН Д.1.1-1-2000 протягом всього терміну проведення будівництва (п. 4.2 Договору);

- до початку проведення робіт відповідач здійснює попередню оплату 30 % авансу від загальної вартості повного обсягу робіт, а саме: 66.984,07 грн. остаточний розрахунок після підписання акту готовності об'єкту протягом трьох банківських днів (п. 4.3 Договору);

- позивач при остаточному розрахунку по Договору залишає відповідачу вартість послуг генпідряду в сумі 3 % від загальної вартості виконаних будівельно-монтажних робіт в сумі 6.698,41 грн. (п. 4.5 Договору).

Відповідно до п. 5.1 Договору, прийом-передача виконаних робіт здійснюється сторонами за актами виконаних підрядних робіт (форма № КБ-2в), за довідкою про вартість виконаних підрядних робіт (форма № КБ-3), з визначенням фізичних обсягів виконаних робіт.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором будівельного підряду.

Положеннями ч. 1 ст. 875 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Так, позивач, виконуючи взяті на себе зобов'язання за Договором та на його умовах, виконав роботи загальною вартістю 258.043,69 грн., а відповідач їх отримав, що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт по формі КБ-2в від 11.10.2016 та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати по формі КБ-3 від 11.10.2016, які підписані сторонами без зауважень та скріплені відбитками їх печаток (засвідчені копії наявні в матеріалах справи).

Спір між сторонами судового процесу виник внаслідок порушення відповідачем строку оплати виконаних позивачем робіт, відповідач, у строк, визначений Договором, отримані ним роботи на користь позивача не оплатив. Вказана обставина призвела до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості у розмірі 258.043,69 грн.

Враховуючи, що у правовідносинах сторін даного спору має місце допущене з боку відповідача порушення грошового зобов'язання за Договором, позивачем заявлені вимоги про застосування до відповідача господарської санкції у вигляді пені в розмірі 8.342,25 грн., а також відповідальності на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України шляхом стягнення 3 % річних в розмірі 2014,86 грн. та інфляційних втрат в сумі 11.162,47 грн.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з урахуванням такого.

Відповідно частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Суд відзначає, що жодного підтвердження факту погашення відповідачем заборгованості за Договором перед позивачем в розмірі 258.043,69 грн., сторонами судового процесу до суду не подано.

Проте, враховуючи умови пункту 4.5 Договору про залишення позивачем відповідачу при остаточному розрахунку вартість послуг генпідряду в сумі 3 % від загальної вартості виконаних будівельно-монтажних робіт, сума основної заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача становить 250.302,38 грн. (258.043,69 грн. - 7.741,31 грн.).

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 551 ЦК України визначено якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону).

Таким чином, в силу наведених положень законодавства штрафні санкції за прострочення сплати грошових коштів можуть бути стягнуті саме в разі, якщо таке передбачено договором (встановлено за згодою сторін).

З умов укладеного між сторонами спору Договору вбачається, що сторонами не передбачена відповідальність у вигляді пені в разі порушення умов Договору в частині прострочення сплати грошових коштів за надані послуги.

Враховуючи викладене позовна вимога про стягнення з відповідача господарської санкції у вигляді пені в сумі 8.342,25 грн. є безпідставною та задоволенню не підлягає.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, дослідивши здійснений позивачем розрахунок 3% річних, визнав його арифметично невірним.

Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача 3% річних підлягає задоволенню в сумі 1.954,42 грн., за таким розрахунком суду, здійсненого за період, на який позивачем нараховувалися 3% річних:

Акт приймання виконаних будівельних робітСума боргу (грн.) з урахуванням п. 4.5 ДоговоруПеріод простроченняКількість днів простроченняРозмір відсотків річнихСума 3% за період прострочення11.10.2016 250.302,3814.10.2016 - 16.01.2017953 %1.954,42 Загальна сума 3% складає1.954,42 грн

Надані позивачем розрахунки інфляційних втрат є арифметично вірними, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 11.162,47 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Доводи представника відповідача, викладені у відзиві на позов судом відхилені з тих підстав, що підписання та скріплення печаткою відповідачем акту приймання виконаних будівельних робіт від 11.10.2016 є фактичним підтвердженням отримання відповідачем послуг за Договором на суму 258.043,69 грн., а вказані відповідачем твердження про підписання сторонами акту в результаті усних домовленостей та договір, укладений між відповідачем та приватним підприємством "ОТВ-ОЛЕКСАНДРІЯ", не можуть бути підставою невиконання позивачем робіт за Договором та їх подальшої фіксації сторонами у названому акті саме 11.10.2016.

Посилання відповідача на наказ про відрядження керівника відповідача (Доманського Е.Ф.) у м. Суми судом відхилені, враховуючи те, що вказаний наказ датований 10.11.2016 та має номер 13, однак посвідчення про відрядження має посилання на наказ від 10.10.2016 № 13-к. Тобто, наказ про відрядження керівника відповідача (Доманського Е.Ф.) у м. Суми фактично був складений через місяць після відрядження.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, то у відповідності до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ДІО-СПОРТ" (03062, м. Київ, вул. Чистяківська, буд. 2, офіс 328; ідентифікаційний код 36589297) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ІНЖШЛЯХБУД" (02232, м. Київ, вул. Миколи Закревського, буд. 77, кв. 166; ідентифікаційний код 38883347) основну заборгованість в сумі 250.302 (двісті п'ятдесят тисяч триста дві) грн. 38 коп.; 3 % річних в сумі 1.954 (одна тисяча дев'ятсот п'ятдесят чотири) грн. 42 коп.; інфляційні втрати в сумі 11.162 (одинадцять тисяч сто шістдесят дві) грн. 47 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 3.951 (три тисячі дев'ятсот п'ятдесят одна) грн. 29 коп.

3. В іншій частині позову відмовити повністю.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 05 квітня 2017 року

Суддя С.В. Балац