Ухвала суду № 65773317, 27.03.2017, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

27.03.2017 р.Справа № 914/2844/15

Господарський суд Львівської області у складі колегії суддів: головуючого судді Мазовіти А.Б., суддів Кітаєвої С.Б., Петрашка М.М., при секретарі Волошин О.Я., розглянувши матеріали справи

за заявою:Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль», м. Київпро:визнання наказів господарського суду Львівської області від 18.08.2016 р. такими, що не підлягають виконаннюу справі №914/2844/15за позовом:Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль», м. Київ;до відповідача:Публічного акціонерного товариства «Львівський завод штучних алмазів і алмазного інструменту», м.Львів;за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:Дочірнє торгівельно-промислове підприємство «Комсервіс», м. Київта третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:Дочірнє підприємство «Промінструмент», м. Київ про:стягнення 3 153 870,35 дол. США заборгованості за кредитними договорами, укладеними в рамках кредитної угоди № 010/08/1901 від 18.02.2014 року станом на 05.06.2015 року

За участю представників:

від заявника (стягувача): ОСОБА_2, представник (довіреність №228/16 від 12.04.2016 р.);

від боржника: ОСОБА_3, представник (довіреність б/н від 21.03.2017 р.);

від третіх осіб: не зявились

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області подано заяву Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль», м. Київ про визнання наказів Господарського суду Львівської області від 18.08.2016 р. такими, що не підлягають виконанню у справі №914/2844/15 за позовом Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль», м. Київ до Публічного акціонерного товариства «Львівський завод штучних алмазів і алмазного інструменту», м. Львів про стягнення 3 153 870,35 дол. США заборгованості за кредитними договорами, укладеними в рамках кредитної угоди №010/08/1901 від 18.02.2014 року станом на 05.06.2015 року, за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Дочірнє торгівельно-промислове підприємство «Комсервіс», м. Київ та Дочірнє підприємство «Промінструмент», м. Київ.

Ухвалою суду від 28.10.2015 р. призначено колегіальний розгляд справи у складі трьох суддів. Відповідно до проведеного автоматичного визначення складу колегії суддів членами колегії визначено суддів Кітаєва С.Б., Петрашко М.М.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 06.03.2017 р. в складі колегії ОСОБА_4 (головуючий суддя), суддів Кітаєвої С.Б. та Петрашка М.М. заяву про визнання наказів Господарського суду Львівської області від 18.08.2016 р. у справі №914/2844/15 такими, що не підлягають виконанню, призначено до розгляду на 16.03.2017 р.

14.03.2017 р. у звязку із закінченням повноважень як вперше призначеного на посаду судді Кидисюка Р.А., у відповідності до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу передано на розгляд судді Мазовіті А.Б.

В судове засідання зявився представник заявника (стягувача), заяву підтримав, просив задоволити.

В судове засідання зявився представник боржника, щодо заяви не заперечив.

Треті особи явку повноважних представників в судове засідання не забезпечили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали заяви, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 16.06.2016 р. у справі №914/2844/15 позов задоволено стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Львівський завод штучних алмазів і алмазного інструменту» на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» 2 334 675,24 доларів США заборгованості за кредитними договорами, укладених в рамках Генеральної кредитної угоди №010/08/1901 від 18.02.2004р. (що згідно офіційного курсу НБУ станом на 14.08.2015 р. 2139.6247 грн. за 100 доларів США становить 49 953 288,10 грн.). Також стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Львівський завод штучних алмазів і алмазного інструменту» на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» 73 080,00 грн. судового збору.

18.08.2016 р. Господарським судом Львівської області, на примусове виконання даного рішення, було видано накази.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 21.10.2016 р. відновлено ПАТ «Львівський завод штучних алмазів і алмазного інструменту» пропущений строк на оскарження рішення Господарського суду Львівської області від 16.06.2016 року по справі №914/2844/15 та призначено справу до розгляду.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 11.01.2017 р. прийнято відмову ПАТ «Львівський завод штучних алмазів і алмазного інструменту» від апеляційної скарги на рішення господарського суду Львівської області від 16.06.2016 р. у справі №914/2844/15 та припинено апеляційне провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 117 ГПК України суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню у разі якщо його було видано помилково або якщо обовязок боржника відсутній повністю чи частково у звязку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Згідно п. 3.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» частина четверта статті 117 ГПК містить підстави визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників, поданими в порядку зазначеної статті:

- якщо його видано помилково;

- якщо обовязок боржника відсутній повністю чи частково у звязку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково).

Таким чином, в силу приписів ч. 4 ст. 117 ГПК України, суд вправі визнати наказ таким, що не підлягає виконанню у разі якщо його було видано помилково або якщо обовязок боржника відсутній повністю чи частково у звязку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Заявник у заяві обґрунтовує необхідність визнання наказів таким, що не підлягає виконанню повністю тим, що накази, видані Господарським судом Львівської області 18.08.2016 р. із зазначенням дати набрання рішенням законної сили - 22.07.2016 р. та зазначенням строку предявлення до виконання 1 рік, не відповідають фактичним обставинам справи, зокрема, з огляду на те, що рішення від 16.06.2016 р. у справі №914/2844/15 переглядалося в апеляційній інстанції. На думку заявника, дата видачі наказів у справі №914/2844/15 має збігатися з датою повернення матеріалів із Львівського апеляційного господарського суду до місцевого господарського суду, дата набрання рішенням законної сили 11.01.2017 р., а строк предявлення наказу до виконання 3 роки. Заявник також зазначив, що розмір заборгованості на загальну суму 200 077,14 доларів США було частково погашено.

Проте, наведені заявником доводи судом не беруться до уваги з огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, накази від 18.08.2016 р. у справі №914/2844/15 видані на примусове виконання рішення Господарського суду Львівської області від 16.06.2016 р. у даній справі. У даних наказах зазначено резолютивну частину рішення Господарського суду Львівської області від 16.06.2016 р. Також вказані накази відповідають іншим вимогам, які ставляться до виконавчих документів. В подальшому рішення Господарського суду Львівської області від 16.06.2016 р. у справі №914/2844/15 не було змінено.

Таким чином, підстав стверджувати про помилковість видачі наказів від 18.08.2016 р. у справі №914/2844/15, не має.

Відповідно до ст. 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Як розяснено в п. 15 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 11.04.2005 р. №01-8/344 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році», у редакції інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.03.2016 р. №01-06/494/16, порядок набрання рішенням господарського суду законної сили визначається приписами статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Якщо апеляційну скаргу на судове рішення не подано у строк, передбачений частиною першою статті 93 ГПК, відповідне рішення набирає законної сили.

У разі коли на рішення суду першої інстанції, яке набрало законної сили із закінченням встановленого частиною першою статті 93 ГПК строку, подано апеляційну скаргу, і суд апеляційної інстанції відновив цей строк та прийняв скаргу до провадження, то таке рішення місцевого господарського суду до завершення апеляційного розгляду не вважається таким, що набрало законної сили.

Однак, як зазначалося вище, ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 11.01.2017 р. прийнято відмову ПАТ «Львівський завод штучних алмазів і алмазного інструменту» від апеляційної скарги на рішення господарського суду Львівської області від 16.06.2016 р. у справі №914/2844/15 та припинено апеляційне провадження.

Таким чином, припинення апеляційного провадження у звязку із відмовою від апеляційної скарги не є переглядом рішення в апеляційному порядку в розумінні ст.ст. 85, 103 ГПК України, оскільки, у даному випадку апеляційна скарга по суті не розглядалася, а рішення - не переглянуто, так як за результатами апеляційного перегляду вищевказане рішення було б або залишене без змін, або скасовано повністю чи частково і прийнято нове рішення, або скасовано рішення повністю чи частково і припинено провадження у справі чи залишено позов без розгляду, або рішення змінено.

З огляду на наведене, вищевказане рішення набрало законної сили 22.07.2016 р.

Слід також зазначити, що 05.10.2016 р. набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 р., згідно з яким Закон України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 р. втратив чинність, окрім статті 4, яка втрачає чинність через три місяці з дня набрання чинності Законом від 02.06.2016 р.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 р., виконавчі документи можуть бути предявлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути предявлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Відповідно до п. 5 Розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 р., виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, предявляються до виконання у строки, встановлені цим Законом. Вказаною нормою не визначено, що вона застосовується лише до наказів, виданих до набрання чинності цим законом і строк виконання яких до предявлення не пропущений.

З огляду на наведені норми Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 р., накази Господарського суду Львівської області від 18.08.2016 р. у справі №914/2844/15 можуть бути предявлені до виконання у строк до 22.07.2019 року.

Заявник також вказав як на підставу визнання наказів такими, що не підлягають виконанню повністю, часткову сплату боргу за рішенням Господарського суду Львівської області від 16.06.2016 р. З огляду на те, що заявник наполягає на визнанні наказів такими, що не підлягають виконанню повністю, часткове виконання рішення суду не може бути підставою для визнання наказів такими, що не підлягають виконанню повністю.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що заява Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» про визнання наказів таким, що не підлягають виконанню повністю, є необґрунтованою, а тому до задоволення не підлягає.

Керуючись ст.ст. 86, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль», м. Київ про визнання наказів Господарського суду Львівської області від 18.08.2016 р. у справі №914/2844/15 такими, що не підлягають виконанню повністю, відмовити.

Головуючий суддяМазовіта А.Б.

Суддя Кітаєва С.Б.

СуддяПетрашко М.М.