Ухвала суду № 65765941, 28.03.2017, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/14787/13-цГоловуючий у 1-й інстанції Ромазан В.В. Провадження № 22-ц/789/189/17 Доповідач - Шевчук Г.М.Категорія -

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2017 р. колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Шевчук Г.М.

суддів - Ткач З. Є., Загорський О. О.,

за участі секретаря - Панькевич Т.І.

представника відповідачів ОСОБА_1 та

ОСОБА_2- ОСОБА_3

відповідача - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» в особі ТОД АБ Укргазбанк на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 23 грудня 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний банк Укргазбанк в особі Тернопільської обласної дирекції АБ Укргазбанк до ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №114 від 06.12.2006 року,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 23 грудня 2016 року позов Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» в особі Тернопільської обласної дирекції АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 114 від 06.12.2006 року задоволено частково.

Стягнуто із ОСОБА_2 (прож. ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1) в користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» (рахунок для стягнення заборгованості №2909030.980 в ПАТ АБ «Укргазбанк», МФО 320478, ЗКПО 23697280) заборгованості по кредитному договору №114 від 06.12.2006 року в сумі 21 501 (двадцять одну тисячу пятсот один) долар США 64 центи, а саме: по тілу кредиту в сумі 13 220 (тринадцять тисяч двісті двадцять) доларів США 12 центів, по відсотках в сумі 8 281 (вісім тисяч двісті вісімдесят один) долар США 52 центи, а також 238 (двісті тридцять вісім) грн. 99 коп. пені за несвоєчасне погашення кредиту, 266 (двісті шістдесят шість) гривень 57 коп, пені за несвоєчасне сплату відсотків

Стягнуто із ОСОБА_2 (прож. ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1) в користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» (рахунок для стягнення судових витрат №64992006 в ПАТ АБ «Укргазбанк», МФО 320478, ЗКПО 23697280) 2044 (дві тисячі сорок чотири) грн. 96 коп. судового збору, сплаченого позивачем при зверненні із позовом в суд.

У задоволенні позову до ОСОБА_4, ОСОБА_1 відмовлено.

ПАТ АБ Укргазбанк в особі ТОД АБ Укргазбанк звернулось до суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду в частині відмови в позовних вимогах до поручителів та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В обгрунтування вимог посилається на те, що суд відмовляючи у задоволенні позовних вимог до поручителів порушив норми матеріального та процесуального права. Зазначає, що вимоги до поручителів були пред'явлені у формі претензії 16.05.2013 року в межах дії основного зобов'язання. Крім того задоволення позову кредитора про звернення стягнення на предмет іпотеки не є перешкодою для пред'явлення позову про стягнення заборгованості з поручителя за тим самим договором кредиту, якщо на час розгляду справи заборгованість за кредитом не погашена.

До суду апеляційної інстанції апелянт не з'явився, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений.

Представник апелянта подав до суду клопотання про перенесення судового засідання на іншу дату, посилаючись на необхідність уточнення інформації.

Відповідно до ст.305 ЦПК України апеляційний суд відкладає розгляд справи у разі неявки у судове засідання особи, яка бере участь у справі, щодо якої немає відомостей про вручення їй судової повістки, або за її клопотанням, коли повідомлені нею причини неявки буде визнано судом поважними.

Неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Оскільки представник апелянта не надав суду доказів поважності неявки, колегія суддів прийшла до висновку, що повідомлені причини неявки не є поважними і неявка представника апелянта до суду апеляційної інстанції не перешкоджає розглядові справи, так як апелянт належно повідомлений про час та місце розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_4 та представник ОСОБА_2 та ОСОБА_1 заперечили апеляційну скаргу, рішення суду вважають законним іобгрунтованим.

Заслухавши відповідачів, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

Відповідно до частини 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи у апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року № 12 Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини судового рішення.

Враховуючи зазначене, апеляційним судом перевіряється законність та обґрунтованість рішення cуду лише в частині відмови позовних вимог до поручитеів.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що Відповідно до Кредитного договору №114 від 06 грудня 2006 року, відкритим акціонерним товариством акціонерний банк «Укргазбанк» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк») в особі Тернопільської філії ВАТ АБ «Укргазбанк» ОСОБА_2 надано кредит в сумі 30000 доларів США, який вона зобов'язувалась повернути відповідно до графіку погашення кредиту та сплати відсотки в строк до 05 грудня 2031 року.

Згідно п.3.3.1 Кредитного договору та Додатку №1 до Договору, Позичальник зобов'язувався повертати заборгованість по кредиту на рахунок №22331011929.840 в ТФ ВАТ АБ «Укргазбанк», МФО 338824, щомісячно не пізніше 1-го числа, починаючи з місяця наступного за місяцем отримання кредиту, в розмірі 100,00 доларів США, а останній платіж у день закінчення терміну користування кредитом.

Відповідно до п.3.3.2 Кредитного договору, Позичальник зобов'язувався сплачувати проценти за користування кредитом щомісячно, виходячи з 12,9% річних, не пізніше останнього банківського дня місяця, а також в день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності з п.1.1. цього договору, в день дострокового погашення заборгованості по кредиту, в день дострокового розірвання цього договору з урахуванням п. 4.1. цього Договору, а по простроченій заборгованості відповідно до п. 3.2.8 виходячи з 13,9 % річних.

Пунктом 5.3. Кредитного договору передбачено, що за порушення строків повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, Позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню в розмірі 0,1% річних від суми невиконаного зобов'язання за кожен день прострочення платежу від дня виникнення такої прострочки до повного погашення заборгованості, але в межах строків позовної давності.

На виконання зобов'язання за даним Кредитним договором, позивач провів видачу кредиту шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Позичальника, що підтверджується Розпорядженням від 06.12.2006р.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 з березня 2008 року, взятих на себе зобов'язань за Кредитним договором, належним чином не виконувала, внаслідок чого виникла заборгованість.

Крім цього, 06.12.2006 року між Банком та ОСОБА_4 було укладено Договір поруки №36, згідно якого Поручитель несе солідарну відповідальність перед Кредитором за виконання Позичальником (ОСОБА_2С.) забов'язань за Кредитним договором №114.

Аналогічний Договір поруки №37 від 06.12.2013 р. було укладено між Банком та ОСОБА_1

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 31 серпня 2009 року, яке набрало законної сили, задоволено частково позов ПАТ АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет застави. Вирішено звернути стягнення на предмет застави квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 48,6 кв.м. способом її продажу ПАТ АБ «Укргазбанк» на прилюдних торгах, з вартості якої підлягає сплаті 33252,64 дол. США та 23,64 грн. заборгованості за кредитним договором.

В подальшому зазначене судове рішення було виконане, реалізовано предмет заставного майна, кошти від реалізації якого у розмірі 159679,22 гривні звернуто в рахунок погашення заборгованості за спірним кредитним договором.

З розрахунку заборгованості за період із 12.02.2009 року по 30.06.2013 року вбачається, що заборгованість за кредитним договором становить 21501,64 долари США та 505,56 грн., а саме:

-13220,12 доларів США заборгованість по кредиту прострочена;

-8281,52 доларів США заборгованість по процентах прострочена за вказаний період;

-238,99 грн. заборгованість по пені за несвоєчасне погашення кредиту за вказаний період;

-266,57 грн. заборгованість по пені за несвоєчасну сплату процентів.

Відмовляючи у задоволенні позову про стягнення заборгованості з поручителів ОСОБА_4 та ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що порука за спірними договорами є припиненою, оскільки кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання зобов'язання не пред'явив вимоги до поручителя.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду.

З матеріалів справи вбачається, що заборгованість ОСОБА_2 за укладеним кредитним договором виникла з моменту не внесення нею чергового платежу, у грудні 2007 року. В подальшому, кошти від реалізації заставного майна на підставі судового рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 31 серпня 2009 року, поступили на рахунок позивача 28 липня 2011 року, які було зараховано на сплату тіла кредиту та відсотків.

Відповідно до частини першої статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником.

Згідно із частиною четвертою статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання не предявить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобовязання не встановлений або встановлений моментом предявлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не предявить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого повязана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 ЦК України).

Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець повязує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (частина друга стаття 251 та частина друга стаття 252 ЦК України).

Договором поруки не визначено строку, після закінчення якого порука припиняється, оскільки умовами цього договору встановлено, що він діє до повного припинення всіх зобовязань боржника за кредитним договором.

Таким чином, у договорі поруки не встановлено строку її дії відповідно до статті 252 ЦК України, а тому підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 цього Кодексу про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання не предявить вимоги до поручителя.

Отже, порука це строкове зобовязання, і незалежно від того, встановлений строк її дії договором чи законом, сплив цього строку припиняє субєктивне право кредитора. Це означає, що строк поруки відноситься до преклюзивних строків.

У кредитному договорі строк виконання основного зобовязання чітко визначений: строком повного погашення кредиту є 05.11.2031 року.

Однак у звязку з порушенням боржником виконання зобовязання за кредитним договором банк відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України використав право достроково стягнути з позичальника заборгованість за кредитним договором звернувшись до суду в 2009 році з позовом до боржника ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет застави. Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 31 серпня 2009 року, яке набрало законної сили, задоволено частково позов ПАТ АБ «Укргазбанк» .

Як вбачається із претензії позивача від 16.05.2013 року №50408.375, останній звернувся із вимогою до поручителів щодо повернення заборгованості по кредиту в сумі 25584,37 доларів США, 16 травня 2013 року, що підтверджено чеком поштового відправлення та його представником у судовому засіданні.

Отже, предявивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплату відсотків за користування кредитом та пені, кредитор відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобовязання й протягом шести місяців, починаючи від цієї дати був зобовязаний предявити позов до поручителя.

Таким чином, якщо кредитор на підставі частини другої статті 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобовязання, то передбачений частиною четвертою статті 559 цього Кодексу шестимісячний строк підлягає обрахуванню від цієї дати.

Доводи апеляційної скарги, що позивачем позов до суду поданий в межах шестимісячного терміну, оскільки вимоги до поручителів були пред'явлені у формі претензії 16.05.2013 року, колегія суддів не бере до уваги як безпідставні, оскільки звернувшись з позовом до боржника в 2009 році про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, кредитор змінив строк виконання основного зобовязання й протягом шести місяців, починаючи від цієї дати був зобовязаний предявити позов до поручителя.

Таким чином, якщо кредитор на підставі частини другої статті 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобовязання, то передбачений частиною четвертою статті 559 цього Кодексу шестимісячний строк підлягає обрахуванню від цієї дати.

Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом першої інстанції досліджено всі обставини справи повно і всебічно, зібраним доказам дана об'єктивна правова оцінка. Рішення суду ухвалено у відповідності до чинних норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують .

Підстав для задоволення вимог апеляційної скарги та скасування оскарженого рішення з мотивів, наведених в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 315, 319, 324; 325 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» в особі ТОД АБ Укргазбанк відхилити .

Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 23 грудня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області ОСОБА_5