Ухвала суду № 65743100, 16.03.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2017 року м. Київ К/800/31596/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Донця О.Є.,

суддів: Голяшкіна О.В.,

Мороза В.Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Київської міської митниці ДФС на постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 30.08.2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2016 року у справі за позовом Приватного підприємства «Льо Маж» до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування картки та рішення,

в с т а н о в и л а:

У грудні 2015 року Приватне підприємство «Льо Маж» звернулось до окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської міської митниці ДФС, в якому просило:

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 100250001/2015/00129 Київської міської митниці ДФС;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Київської міської митниці ДФС від 26.08.2015 р. № 100250001/2015/000051/2.

Постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 30.08.2016 року позов Приватного підприємства «Льо Маж» було задоволено. Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 100250001/2015/00129 Київської міської митниці ДФС. Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів Київської міської митниці ДФС від 26.08.2015 року № 100250001/2015/000051/2.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2016 року апеляційну скаргу Київської міської митниці ДФС було залишено без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 30.08.2016 року - без змін.

У касаційній скарзі Київська міська митниця ДФС, не погоджуючись з рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 30.08.2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2016 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга Київської міської митниці ДФС задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не надають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судових рішень.

Судами встановлено, що 10.12.2014 року між компанією «Highton Construction Limited», Кіпр (продавець) та Приватним підприємством «Льо Маж» (покупець) було укладено контракт купівлі-продажу №НТ-12-10LM, відповідно до якого на територію України для покупця доставлено столовий посуд (виробництво Франції).

15.12.2014 року між Приватним підприємством «Льо Маж» (замовник) та ПП «СКБ-1» (транспортний експедитор) укладено договір транспортного експедирування № 15122014-4, за умовами якого передбачено надання послуг з виконання та організації або забезпечення виконання транспортно-експедиторських послуг, що пов'язані з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу.

На виконання умов договору сторони підписали заявку про надання транспорту від 29.07.2015 року № 158/д до договору № 15122014-4 від 15.12.2014 року, в якій погоджено перевізника вантажу ТОВ «ТР-Транс». Адреса: 81500, Львівська область, Городицький район, с. Черлянське Передмістя, вул. Угрівська, 72; автомобіль державний номер НОМЕР_1/НОМЕР_2.

25.08.2015 року з метою митного оформлення вказаного товару позивач подав до Київської митниці ДФС України (м/п «Західний») електронну митну декларацію (форма МД-2) № 100250001/2015/010093, відповідно до якої митну вартість товару визначено у розмірі 26 817,72 євро згідно основного методу визначення митної вартості - за ціною договору (контракту).

На підтвердження заявленої митної вартості товару подано наступні документи: картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами № 100/2012/0001725 від 12.05.2015 року; міжнародну автомобільну накладну (CMR) № 380585-01 від 31.07.2015 року; документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 162 від 03.08.2015 року; прейскурант (прайс-лист) виробника товару № б/н від 01.01.2015 року; рахунок-фактуру (інвойс) № 191192 від 31.07.2015 року; страховий поліс 024.994067202.0086 від 31.07.2015 року; зовнішньоекономічний договір-контракт НТ-12-10LM від 10.12.2014 року; доповнення до зовнішньоекономічного контракту № 66 від 31.07.2015 року; договір про надання послуг митного брокера № 0111-14/2 від 01.11.2014 року; договір (контракт) про перевезення № 15122014-4 від 15.12.2014 року; інформацію про позитивні результати здійснення санітарно - епідеміологічного контролю товару № 2730 від 31.07.2015 року; інформацію про позитивні результати здійснення фітосанітарного та радіологічного контролю товару № 2730 від 31.07.2015 року; декларацію про походження товару № 191192 від 31.07.2015 року; інші документи: заявку від 22.07.2015 року, лист виробника № б/н від 27.07.2015 року, фактуру виробника № 7001250848 від 31.07.2015 року; єдиний уніфікований документ на розміщення та тимчасове зберігання товарів № 24/166/426 від 07.08.2015 року; копія митної декларації країни відправлення № 15FRD0063018114534 від 31.07.2015 року.

За результатами перевірки поданих позивачем документів митний орган встановив, що подані декларантом документи, що підтверджують вартість транспортних витрат, видані та завірені печаткою підприємства ПП «СКБ-1», натомість в транспортному документі № 380585-01 перевізником зазначено LTB TR Trans, у зв'язку з чим, митний орган запропонував декларанту надати додаткові документи: документи, що містять вартість перевезення (відповідно до графи 20 Наказу Мінфіну № 599 від 23.05.2012 р.); висновки про вартісні характеристики товару підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; договір з третіми особами, пов'язаний із договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов контракту, інші документи для підтвердження заявленої митної вартості за бажанням декларанта.

26.08.2015 року Київська міська митниця ДФС прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № 100250001/2015/000051/2, відповідно до якого митну вартість товару було визначено за методом 2б - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, та видала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 100250001/2015/00129.

Відповідно до статей 49, 50 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно із частинами 1, 2 статті 51 Митного кодексу України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Статтею 53 Митного кодексу України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

У статті 57 Митного кодексу України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), закріплено в статті 58 МК.

За змістом частин 4, 5 статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Згідно з вимогами частин 1, 2, 3, 5 статті 53 МК у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах 5 і 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Між тим, судами зазначено про ненадання митним органом доказів на підтвердження, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, а тому витребування цим органом переліку документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчить про протиправність рішення цього органу щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості товару.

Враховуючи, що позивачем у відповідності до вимог митного законодавства для підтвердження заявленої митної вартості товару було подано до митного органу всі необхідні для цього документи та митним органом не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, суди дійшли висновку про наявність підстав для визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів Київської міської митниці ДФС від 26.08.2015 року № 100250001/2015/000051/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 100250001/2015/00129.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій, є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Київської міської митниці ДФС - залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 30.08.2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2016 року у справі за позовом Приватного підприємства «Льо Маж» до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування картки та рішення - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому статтями 235 - 244 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: О.Є. Донець

О.В. Голяшкін

В.Ф. Мороз