Ухвала суду № 65742688, 30.03.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2017 р.Справа № 820/6376/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Зеленського В.В.

Суддів: Чалого І.С. , Пянової Я.В.

за участю секретаря судового засідання Городової А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Харківського державного вищого училища фізичної культури №1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Норма" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2016р. по справі № 820/6376/16

за позовом Харківського державного вищого училища фізичної культури №1

до Управління державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Харкова третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Буд-Норма"

про визнання протиправним дій та зобовязання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

22 листопада 2016 року Харківське державне вище училище фізичної культури № 1(далі по тексту - позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Харкова (далі по тексту - відповідач), третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Буд-Норма", в якому просило суд:

- визнати протиправними дії Управління державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Харкова (вул. Бакуліна, б. 18, м. Харків, 61166, код ЄДР 37999654) із здійснення безспірного списання коштів на підставі наказу господарського суду Харківської області від 07.05.2014 по справі № 5023/2735/12;

- зобов'язати Управління державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Харкова (вул. Бакуліна, б. 18, м. Харків, 61166, код ЄДР 37999654) на підставі п. 9 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845, у зв'язку з пред'явленням до виконання з пропущенням установленого строку, повернути наказ господарського суду Харківської області від 07.05.2014 по справі № 5023/2735/12 товариству з обмеженою відповідальністю Буд-Норма (вул. ОСОБА_1 (Котлова), б. 19, м. Харків, 61017, код ЄДР 34390176);

- зобов'язати Управління державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Харкова (вул. Бакуліна, б. 18, м. Харків, 61166, код ЄДР 37999654) утриматися від вчинення дій, направлених на здійснення безспірного списання коштів на підставі наказу господарського суду Харківської області від 07.05.2014 по справі № 5023/2735/12.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2016 року адміністративний позов Харківського державного вищого училища фізичної культури № 1 до Управління державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Харкова про визнання протиправним дій та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправними дії Управління державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Харкова (вул. Бакуліна, б. 18, м. Харків, 61166, код ЄДР 37999654) із здійснення безспірного списання коштів на підставі наказу господарського суду Харківської області від 07.05.2014 по справі № 5023/2735/12.

В іншій частині задоволення позовних вимог відмовлено.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2016 року по справі №820/6376/16 за позовом Харківського державного вищого училища фізичної культури №1 до Управління державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Харкова про визнання дій протиправними, зобовязання зчинити певні дії, зобовязання утриматися від вчинення певних дій, в частині відмови у задоволенні позовних вимог про зобовязання вчинити певні дії, зобовязання утриматися від вчинення певних дій, прийняти у цій частині нове рішення, яким такі позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що постанова суду першої інстанції є необґрунтованою, безпідставною, такою, що ухвалена судом першої інстанції із неповним зясуванням обставин справи, що мають значення для справи, із порушенням норм матеріального права та процесуального права, що зумовлює необхідність її скасування судом апеляційної інстанції із ухваленням нового рішення по суті позовних вимог у цій частині.

Третя особа, Товариство з обмеженою відповідальністю "Буд-Норма" також подало апеляційну скаргу, в якій просило, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2016 року по справі № 820/6376/16 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову Харківського державного вищого училища фізичної культури № 1 відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2016 року по справі № 820/6376/16 була прийнята з порушення норм матеріального права при неповному зясуванні судом обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому підлягає скасуванню.

У відповідності до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання 30.03.2017 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги Харківського державного вищого училища фізичної культури №1 та в межах апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Норма" рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що Господарським судом Харківської області 07.05.2014 року на виконання рішення господарського суду Харківської області від 01.11.2012 року та постанови Вищого господарського суду від 15.04.2014року по справі № 5023/2735/12 видано наказ про стягнення боргу з Харківського державного вищого училища фізичної культури № 1 на користь ТОВ «Буд-Норма», строк предявлення до виконання якого встановлено судом до 16.04.2015 року, тобто в межах одного року згідно з пунктом 2 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21.04.1999 року, редакція якого діяла на момент видачі такого наказу.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.06.2016 року по справі № 5023/2735/12, залишеною без змін постановами Харківського апеляційного господарського суду від 19.07.2016 року та Вищого господарського суду України від 04.10.2016 року, у задоволені заяви ТОВ «Буд-Норма» про визнання поважними причин пропуску строку предявлення на виконання вказаного наказу та його відновлення відмовлено у повному обсязі.

15.11.2016 року відповідачем від ТОВ «Буд-Норма» отримано заяву про виконання наказу Господарського суду Харківської області від 07.05.2014 року по справі № 5023/2735/12 та розпочате його фактичне виконання шляхом здійснення безспірного списання коштів з рахунків позивача згідно з повідомлення № 05-23/805 від 16.11.2016 року.

Позивач, не погодившись з цим, звернувся за захистом своїх прав та законних інтересів до суду.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позовна вимога про визнання протиправними дій відповідача із здійснення безспірного списання коштів на підставі наказу господарського суду Харківської області від 07.05.2014 року по справі № 5023/2735/12 є обґрунтованою, оскільки відповідач дія всупереч чинному законодавству. Щодо інших вимог позивача, суд першої інстанції зазначає, що згідно положень ч. 3 п. 4 ст. 17 КАС України суд не може підміняти собою відповідача, оскільки дана дія є виключною компетенцією відповідача.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

05 жовтня 2016 року набрали чинності Закон України № 1404-VIII «Про виконавче провадження» та Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" № 1403-VIII, відповідно до пункту 1 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення».

Відповідно до ч. 1 ст. 12 вказаного Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи предявляються до примусового виконання протягом трьох років.

У відповідності до ч. 2 ст. 6 зазначеного Закону України «Про виконавче провадження» рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845 затверджено Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників.

Згідно з п. 5 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» вищевказаного Закону виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, предявляються до виконання у строки, встановлені цим Законом, тобто протягом трьох років.

Відповідно до положень ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно з ч. 3 ст. 5 Цивільного Кодексу України якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

У відповідності до рішення Конституційного Суду України від 05.04.2001 року по справі № 3-рп/2001 зазначено, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

При цьому, рішенням Конституційного Суду України від 05.04.2001 року по справі № 3-рп/2001, встановлено, що закріплення принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є гарантією безпеки людини і громадянина, довіри до держави. Винятки з цього конституційного принципу, тобто надання закону або іншому нормативно-правовому акту зворотної сили, передбачено частиною першою статті 58 Конституції України, а саме: коли закони або інші нормативно-правові акти пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Отже, колегія суддів вважає, що на момент початку вчинення оспорюваної дії відповідачем, а саме здійснення безспірного списання коштів з рахунків згідно повідомлення № 05-23/805 від 16.11.2016 року на підставі наказу Господарського суду Харківської області від 07.05.2014 року по справі № 5023/2735/12, строк предявлення до виконання останнього був вже пропущений, а у визнанні поважними причин такого пропущення та відновлення такого строку судом було відмовлено.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», виключно у судовому порядку здійснюється поновлення пропущеного строку для предявлення виконавчого документу до виконання.

Таким чином колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що є безпідставними трактування відповідача у своїх письмових запереченнях застосування пункту 5 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року № 1404-VIII, на підставі якого ним фактично надається зворотня дія цьому закону, всупереч положень ст. 58 Конституції України.

Щодо висновків відповідача про те, що відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, викладеної у рішенні від 09.02.1999 р. у справі № 1-рп/99, про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, колегія суддів зазначає, що дана позиція відноситься до людини і громадянина (фізичної особи), а спірні правовідносини, які є предметом розгляду у справі, не полягають у площині юридичної відповідальності фізичних осіб, що і виключає можливість зворотної дії часу Закону України «Про виконавче провадження» відносно них, адже субєктами таких правовідносин є саме юридичні особи.

Згідно з ст. 151-2 Конституції України рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обовязковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що положення Закону України від 02.06.2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» в частині строків предявлення виконавчих документів до виконання, визначених у ч. 1 ст. 12 цього Закону, в аспекті положень пункту 5 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону, розповсюджуються виключно на виконавчі документи видані з дня прийняття цього Закону та до набрання ним чинності, оскільки застосування поняття «набрання чинності законом» у спірних правовідносинах не може зводитись лише до визначення певної календарної дати, а повинно невідємно повязуватись із моментом прийняття відповідного закону при неухильному дотримуванні принципу незворотності дії законів у часі.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції , що позовна вимога про визнання протиправними дій відповідача із здійснення безспірного списання коштів на підставі наказу господарського суду Харківської області від 07.05.2014 року по справі № 5023/2735/12 підлягає задоволенню.

Стосовно інших позовних вимог, а саме зобов'язання Управління державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Харкова (вул. Бакуліна, б. 18, м. Харків, 61166, код ЄДР 37999654) на підставі п. 9 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 р. № 845, у зв'язку з пред'явленням до виконання з пропущенням установленого строку, повернути наказ господарського суду Харківської області від 07.05.2014 по справі № 5023/2735/12 товариству з обмеженою відповідальністю Буд-Норма (вул. ОСОБА_1 (Котлова), б. 19, м. Харків, 61017, код ЄДР 34390176) та зобов'язання Управління державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Харкова (вул. Бакуліна, б. 18, м. Харків, 61166, код ЄДР 37999654) утриматися від вчинення дій, направлених на здійснення безспірного списання коштів на підставі наказу господарського суду Харківської області від 07.05.2014 по справі № 5023/2735/12, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до положень постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року за № 13 щодо неможливості суду підміняти собою органи владних повноважень, згідно якої суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини у рішеннях по справах "Кумпене і Мазере проти Румунії" від 17.12.2004 року та "Фадєєва проти Росії" від 09.06.2005 року, завдання суду при здійсненні його контрольної функції полягає не в тому, щоб підміняти органи державної влади.

У відповідності до п. 1 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 р. № 215, Державна казначейська служба України (Казначейство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів, яка відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 р. № 1404-VIII, Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 р. № 845, здійснює виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників.

Отже повноваження відповідача щодо прийняття виконавчих документів до виконання чи відмову у прийняття та їх повернення належить до виключної компетенції відповідача, а тому суд керуючись положеннями ч. 3 п. 4 ст. 17 КАС України не може підміняти собою відповідача, оскільки дана дія є виключною компетенцією відповідача.

Відповідно до ст. 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2016 року по справі №820/6376/16 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянтів.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційних скарг, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Харківського державного вищого училища фізичної культури №1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Норма" залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Буд-Норма" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2016р. по справі № 820/6376/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя ОСОБА_2Судді ОСОБА_3 ОСОБА_4 Повний текст ухвали виготовлений 04.04.2017 р.