Ухвала суду № 65742524, 29.03.2017, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/840/16-а

Головуючий у 1-й інстанції:Слободонюк М.В.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

29 березня 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Драчук Т. О.

суддів: Загороднюка А.Г. Полотнянка Ю.П. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Бондаренко С.А.,

позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3,

представника відповідача - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 16 січня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини, Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Печерський районний відділ державної виконавчої служби міста Києва ОСОБА_5 територіального управління юстиції у місті Києві про визнання неправомірною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

07 червня 2016 року позивач, ОСОБА_2, звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Урядового Уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини, Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Печерський районний відділ державної виконавчої служби міста ОСОБА_5 територіального управління юстиції у місті Києві , в якому просив:

- визнати бездіяльність та тяганину Урядового уповноваженого у справах Європейського суду та Департаменту ДВС Мін'юсту щодо відсутності контролю і координації дій при виконанні рішення Європейського суду з прав людини у справі "ОСОБА_2 та інші проти України" від 17.07.14р. № 25663/02, в частини, що до цього часу є невиконана, а саме невиплачена сума повного розрахунку - неправомірними;

- зобов'язати Урядового уповноваженого у справах Європейського суду Міністерства юстиції України (ЄДРПОУ - 00015622) поновити порушені права ОСОБА_2 шляхом координації дій і контролю за витребуванням Департаментом ДВС Мін'юсту з ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві зведеного виконавчого провадження майнового характеру по боргу ДАК "Укрресурси" перед ним та перерахунку йому суми повного розрахунку з наданням суду всієї документації, або належно завірені копії, по інформуванню Кабміну України стосовно виконання зазначеного рішення Європейського суду;

- зобов'язати Департамент ДВС Міністерства юстиції України (ЄДРПОУ - 00015622) негайно витребувати з ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві зведене виконавче провадження майнового характеру по боргу ДАК "Укрресурси" перед ОСОБА_2 та провести перерахунок боргу невиплаченої суми повного розрахунку і надати суду матеріали виконавчого провадження чи належно завірену копію;

- визнати явку Державного виконавця Департаменту ДВС, в якого перебуває на виконанні рішення ЄСПЛ від 17.07.2014 року з матеріалами виконавчого провадження та координатора від Урядового Уповноваженого, відповідального за виконання рішення ЄСПЛ від 17.07.2014 року з матеріалами контролю, координації та інформування Кабміну про хід виконання зазначеного рішення ЄСПЛ від 17.07.2014 року до суду обовязковою;

- стягнути з Відповідачів, солідарно, моральну шкоду в розмірі 25 000 грн. з кожного та відшкодувати понесені ОСОБА_2 фактичні витрати по захисту свого порушеного права в судовому і досудовому порядку в розмірі по 1250,00 грн., з кожного.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 16 січня 2017 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на прийняття оскарженого рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, апелянт просить суд апеляційної інстанції оскаржену постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити частково.

Позивач в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі та просив її задовольнити з підстав, викладених в ній.

Представники відповідача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечували та просили рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 17.07.2014 р. Європейським судом з прав людини прийнято рішення у справі № 25663/02 "ОСОБА_2 та інші проти України", яким зобов'язано державу Україну упродовж трьох місяців виконати рішення національних органів, ухвалені на користь заявників, які підлягають виконанню, та виплатити по 2000 євро кожному із заявників (або його правонаступникам), наведених у Додатку, в якості відшкодування матеріальної та моральної шкоди та компенсації судових та інших витрат плюс будь-які податки, що можуть нараховуватись заявникам на вищезазначені суми, які мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу.

Згідно з Додатком до вищезазначеного рішення Європейського суду з прав людини за заявою ОСОБА_2 підлягають виконанню:

- рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 01.03.2004 р.;

- рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 28.03.2006 р.;

- рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 16.10.2006 р.;

- рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 06.04.2007 р.;

- рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 27.11.2006 р.

Зокрема, рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 01.03.2004 р. по справі № 2-200/2004 стосувалось зобовязання ДАК "Укрресурси" змінити дату наказу № 25-а-к від 07.03.2002р. про звільнення ОСОБА_2, виданого на виконання рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 25.01.2001р., та провести з ним повний розрахунок.

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби ОСОБА_6 від 13.08.2014 р. відкрито виконавче провадження ВП № 44360795 з примусового виконання рішення Європейського суду з прав людини у справі "ОСОБА_2 та інші проти України" та зобов'язано боржника добровільно виконати таке рішення у строк, встановлений Законом України "Про виконавче провадження" та Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

З матеріалів справи вбачається, що на час звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом невиконаним є лише рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 01.03.2004 р. по справі № 2-200/2004 в частині проведення з ОСОБА_2 повного розрахунку.

При цьому, постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 18.04.2016 року по справі №802/82/16-а, яка набрала законної сили згідно ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 31.05.2016 року, встановлено, що сума заборгованості, яка підлягає виплаті ОСОБА_2 згідно з рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 01.03.2004 р. та на виконання РЄСПЛ, є визначеною (станом на жовтень 2015 року) і становить 1900147,03 грн. Разом із тим, беручи до уваги факт виплати ОСОБА_2 коштів на загальну суму 711 209,73 грн., які входять в суму повного розрахунку при звільненні з ДАК "Укрресурси" станом на жовтень 2015 року, тобто в суму 1 900 147,03 грн., останньому необхідно виплатити заборгованість в сумі 1188937,30 грн.

В подальшому, на виконання вищевказаної постанови суду від 18.04.2016 року, за вимогою Департаменту ДВС, Міністерством юстиції України перераховано ОСОБА_2 кошти в сумі 1188937,30 грн., що підтверджується платіжним дорученням №2994 від 03.08.2016 року та подано до суду звіт про виконання постанови від 18.04.2016 року у справі №802/82/16-а, який прийнято ухвалою від 29.08.2016 року.

Також судом встановлено, що за наступний період, який не охоплювався межами заявлених позивачем вимог у адміністративній справі № 802/82/16-а, національними судами було прийнято ряд рішень про стягнення на користь ОСОБА_2 з ДАК "Укрресурси" коштів за затримку розрахунків при звільненні, які набрали законної сили, в тому числі: рішення Вінницького міського суду від 04.12.2015р. по справі № 127/23627/15-ц, яким стягнуто на користь ОСОБА_2 з ДАК "Укрресурси" 48000 грн.; рішення апеляційного суду Вінницької області від 01.04.2016р. по справі № 127/27237/15-ц, яким стягнуто на користь ОСОБА_2 з ДАК "Укрресурси" 25446,57 грн.; рішення Вінницького міського суду від 02.02.2016р. по справі № 127/28655/15-ц, яким стягнуто на користь ОСОБА_2 з ДАК "Укрресурси" 767322 грн. та рішення Вінницького міського суду від 01.05.2016р. по справі №127/7801/16-ц, яким стягнуто на користь ОСОБА_2 з ДАК "Укрресурси" 506827 грн. Всього ж даними рішенням задоволено вимоги ОСОБА_2 на суму 1347595,57 грн.

Водночас, ухвалою Господарського суду м. Києва від 28.07.2016 року по справі № 46/436-б ОСОБА_2 було визнано кредитором ДАК "Укрресурси" на суму 1396595,57 грн. (визначену рішеннями місцевих судів), яку, як вважає позивач, Департамент ДВС Міністерства юстиції України має виплатити йому в межах виконавчого провадження ВП №44360795 з примусового виконання рішення Європейського суду з прав людини від 17.07.2014 року.

За наслідками виконання постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 18.04.2016р. по справі № 802/82/16-а та прийняття судом 29.08.2016 року звіту про виконання даного рішення, 13.09.2016 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_7 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №44360795 з примусового виконання рішення Європейського суду з прав людини у справі ОСОБА_2 та інші проти України від 17.07.2014 року №25663/02, на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України Про виконавче провадження, а саме у звязку із фактичним виконанням рішення.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 31.10.2016 року по справі №802/1462/16-а, яка набрала законної сили згідно ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06.12.2016 року, у задоволенні вимог ОСОБА_2 відмовлено в повному обсязі. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.12.2016 року у відкритті касаційного провадження по даній справі за касаційною скаргою ОСОБА_2 відмовлено у звязку з її необґрунтованістю.

12.01.2017 року заступником начальника відділу Печерського районного відділу ДВС міста ОСОБА_5 територіального управління юстиції у місті Києві ОСОБА_8 винесено постанова про закінчення виконавчого провадження у виконавчому провадженні ВП №49014939 по виконавчому листу № 2-200/2004, виданому на виконання рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 01.03.2004 р., на підставі п. 9, 12 ч. 1 ст. 39 Закону України Про виконавче провадження (фактично повне виконання рішення).

Позивач, вважаючи, що закінчення виконавчого провадження не перешкоджає продовженню вжиття додаткових заходів індивідуального характеру, спрямованих на повне виконання рішення Європейського суду з прав людини, звернувся з позовом до суду.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що рішення Європейського суду з прав людини від 17.07.2014 року є заходом індивідуального характеру, та виконувалось в межах виконавчого провадження ВП №44360795 та згідно матеріалів справи виконано в повному обсязі. Оскільки рішення ЄСПЛ №25663/02 від 17.07.2014 року виконано в повному обсязі, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Вказані спірні правовідносини регулюються нормами Конституції України, Законами України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" (далі - Закон № 3477-IV), "Про виконавче провадження" (далі Закон №606- XIV), Конвенцією про захист прав та основоположних свобод (Конвенцію ратифіковано Законом № 475/97-ВР від 17.07.97 р.), Постановою КМУ від 31.05.2006 року № 784 "Про заходи щодо реалізації Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"" (далі - Постанова № 784), Указом Президента України "Про Державну виконавчу службу України".

В розумінні статті 1 Закону № 3477-IV, рішення це:

а) остаточне рішення Європейського суду з прав людини у справі проти України, яким визнано порушення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод;

б) остаточне рішення Європейського суду з прав людини щодо справедливої сатисфакції у справі проти України;

в) рішення Європейського суду з прав людини щодо дружнього врегулювання у справі проти України;

г) рішення Європейського суду з прав людини про схвалення умов односторонньої декларації у справі проти України.

Органом представництва, згідно визначення, наведеного у цій же нормі визначено орган, відповідальний за забезпечення представництва України в Європейському суді з прав людини та координацію виконання його рішень.

В свою чергу, відповідно до пункту 1 Постанови №784, на Міністерство юстиції покладено функції органу, відповідального за забезпечення представництва України в Європейському суді з прав людини та виконання його рішень. При цьому, пунктом 3 цієї ж Постанови установлено, що представництво України в Європейському суді з прав людини у разі розгляду питань дотримання нею Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та звітування про хід виконання рішень Європейського суду з прав людини у справах проти України здійснюється в установленому порядку Міністерством юстиції України через Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини.

Згідно ст. 3 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" виконання Рішення здійснюється за рахунок Державного бюджету України.

Відповідно до ч.1 ст. 8 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що виплата Стягувачеві відшкодування має бути здійснена у тримісячний строк з моменту набуття Рішенням статусу остаточного або у строк, передбачений у рішенні.

Статтею 11 цього ж Закону визначено, що протягом десяти днів від дня одержання повідомлення про набуття Рішенням статусу остаточного Орган представництва:

а) надсилає Стягувачеві повідомлення з роз'ясненням його права порушити провадження про перегляд справи та/або про його право на відновлення провадження відповідно до чинного законодавства;

б) повідомляє органи, які є відповідальними за виконання передбачених у Рішенні додаткових заходів індивідуального характеру, про зміст, порядок і строки виконання цих заходів. До повідомлення додається переклад Рішення, автентичність якого засвідчується Органом представництва.

Контроль за виконанням додаткових заходів індивідуального характеру, передбачених у Рішенні, що здійснюються під наглядом Комітету міністрів Ради Європи, покладається на Орган представництва.

Орган представництва в рамках здійснення передбаченого частиною другою цієї статті контролю має право отримувати від органів, які є відповідальними за виконання додаткових заходів індивідуального характеру, передбачених у Рішенні, інформацію про хід і наслідки виконання таких заходів, а також вносити Прем'єр-міністрові України подання щодо забезпечення виконання додаткових заходів індивідуального характеру.

Згідно п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2006 р. № 784 "Про заходи щодо реалізації Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" представництво України в Європейському суді з прав людини та звітування про хід виконання рішень Європейського суду з прав людини у справах, в яких Україна є стороною, здійснюється в установленому порядку Міністерством юстиції через Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини.

Також, п. 9 ч. 2 статті 17 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" підлягають виконанню державною виконавчою службою.

Як вбачається із матеріалів справи з моменту прийняття Європейським судом з прав людини рішення у справі № 25663/02 від 17.07.2014 року "ОСОБА_2 та інші проти України" Урядовим уповноваженим у справах Європейського суду з прав людини листом від 04.08.2014 року № 3611-0-30-14/12.0.1/6921 на виконання п. а ч. 1 ст. 7 та п а ч. 1 ст. 11 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини було повідомлено ОСОБА_2 про винесення такого рішення, надано розяснення щодо порядку і строків його виконання, розяснено його право подати до Державної виконавчої служби України заяву про виплату відшкодування, а також щодо права заявника порушити провадження про перегляд справи та/або про його право на відновлення провадження відповідно до чинного законодавства.

Урядовим уповноваженим відповідно до вимог пункту б частини першої статті 7 та пункту б частини першої статті 11 Закону було поінформовано Державну виконавчу службу України про заходи, які необхідно вжити на виконання рішення Європейського суду, зокрема, виплати відшкодування та виконання рішень національних органів, які підлягають виконанню.

Відповідно до наказу Арбітражного керуючого ліквідатора від 01.12.2015 року № 1 на підставі рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 25.01.2001 року було змінено дату звільнення ОСОБА_2 з 08.05.2012 року на 01.12.2015 року та внесено відповідний запис до трудової книжки позивача.

19.05.2016 року Урядовим уповноваженим було направлено запит до Департаменту ДВС щодо поточного стану і наслідків виконання рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 01.03.2004, у відповідь на який Департамент ДВС повідомив, що в ході виконання зазначеного рішення Європейського суду на користь ОСОБА_2 платіжним дорученням Міністерства юстиції України від 02.10.2014 року № 7141 перераховані кошти у розмірі 32603,10 грн. (еквівалент 2000 євро), та платіжним дорученням від 08.10.2014 року № 7330 у розмірі 12387,28 грн.

За результатами розгляду справи № 802/82/16-а та набранням законної постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 18.04.2016 року, Урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини, який був третьою особу по вказаній справі звернувся до Департаменту ДВС з проханням терміново вжити заходів щодо виконання рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 01.03.2004 року в рамках рішення ОСОБА_2 та інші проти України.

За результатами вчинення дій щодо виконання вищевказаного рішення, платіжним дорученням Міністерства юстиції України № 2994 від 03.08.2016 року позивачу сплачена заборгованість на загальну суму 1188937,30 грн., а іншим платіжним дорученням № 3225 від 22.08.2016 року пеня у розмірі 20,37 грн. за несвоєчасне виконання рішення Суду.

13.09.2016 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 44360795 з примусового виконання рішення Європейського суду з прав людини від 17.07.2014 р. у справі "ОСОБА_2 та інші проти України" у звязку з фактичним повним його виконання, правомірність якої також була підтверджена у судовому порядку.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає, що позовна вимога про визнання неправомірною бездіяльності Урядового уповноваженого у справах Європейського суду та Департаменту ДВС Мін'юсту щодо відсутності контролю і координації дій при виконанні рішення Європейського суду з прав людини у справі "ОСОБА_2 та інші проти України" від 17.07.2014 року № 25663/02, в частині, що до цього часу є невиконаною, не підлягає задоволенню, оскільки судами першої та апеляційної інстанції досліджено матеріали справи та встановлено, що дії, вчинені посадовими особами на виконання рішення Європейського суду з прав людини від 17.07.2014 року, наслідком чого стало закінчення відповідного виконавчого провадження ВП № 44360795 у звязку із фактичним повним виконанням рішення Суду, є правомірними та здійсненні в межах чинного законодавства.

Також, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовної вимоги про зобовязання Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини поновити порушені права ОСОБА_2 шляхом координації дій і контролю за витребуванням Департаментом ДВС Мін'юсту з ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві зведеного виконавчого провадження та проведення перерахунку боргу невиплаченої суми повного розрахунку і надання суду матеріалів виконавчого провадження, оскільки Урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини не наділений такими повноваженнями згідно Закону України Про виконавче провадження, що також вірно встановлено судом першої інстанції.

Крім того, судом першої інстанції правомірно відмовлено в задоволенні позовної вимоги про зобовязання Департаменту ДВС Міністерства юстиції України витребувати із ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві зведеного виконавчого провадження майнового характеру по боргу ДАК Укрресурси на підставі того, що чинним на час звернення позивача до суду законодавством (Законом України Про виконавче провадження, Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5) передбачено певну процедуру передачі виконавчих проваджень з метою перевірки законності та в порядку, визначеному Законом України Про виконавче провадження, однак, в даному ж випадку відсутні підстави витребування виконавчого провадження з відділу ДВС Печерського РУЮ у м. Києві, саме з метою виконання, до Департаменту ДВС Міністерства юстиції України.

В частині відмови в задоволенні позовної вимоги ОСОБА_2 про зобовязання Департаменту ДВС Міністерства юстиції України провести перерахунок 1396695,57 грн. боргу невиплаченої суми повного розрахунку і надати суду матеріали виконавчого провадження, чи належно завірену копію, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

На обгрунтування даної вимоги позивач зазначає, що згідно розрахунку (том 3 а. с. 21), станом на 05.08.2016 року невиплаченою сумою повного розрахунку є 1396695,57 грн., яка визначена згідно ухвали Господарського суду м. Києва від 28.07.16 р. у справі №46/436-б (т. 2 а.с. 212, 213) на підставі рішень місцевих судів м. Вінниці, тобто є безспірною, та на його думку підлягає стягненню в порядку виконання рішення ЄСПЛ від 17.07.2014 року.

Проте судом встановлено, що постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 31.10.2016 року по справі №802/1462/16-а, яка набрала законної сили згідно ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06.12.2016 року, було відмовлено у задоволенні вимог ОСОБА_2, в тому числі і у вимозі про зобовязання Департамент ДВС Мінюсту України усунути порушення прав шляхом негайного і в примусовому порядку виконання рішення ЄСПЛ від 17.07.14р. у справі №25663/02, в частині перерахування коштів в сумі 1441074,23 грн., як складову повного розрахунку, що не виплачена станом на 01.09.2016 року, встановлену рішеннями місцевих судів м. Вінниці, що набули законної сили.

При цьому, сума коштів заявлена позивачем для перерахунку у даній справі в розмірі 1396695,57 грн. станом на 05.08.2016 року, була включена позивачем в заявленій ним вимозі у справі №802/1462/16-а як складова частина повного розрахунку станом на 01.09.2016 року в загальній сумі 1441074,23 грн.

Отже, під час розгляду справи №802/1462/16-а судом надавалась оцінка правомірності вимоги позивача щодо зобовязання Департамент ДВС усунути порушення прав шляхом негайного і в примусовому порядку виконання рішення ЄСПЛ від 17.07.14 року у справі №25663/02, в частині перерахування коштів в сумі 1441074,23 грн., невиплачених станом на 01.09.2016 року, які в свою чергу включали і заявлену у даній справі суму коштів, визначених за тих самих підстав (згідно ухвали Господарського суду м. Києва від 28.07.16 р. у справі №46/436-б та рішень місцевих судів) тільки станом на 05.08.2016 року.

Відповідно до частини першої статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, дана вимога позивача про перерахунок складової повного розрахунку, яка не виплачена станом на 05.08.2016 року, уже була фактично розглянута по суті Вінницьким окружним адміністративним судом під час розгляду справи №802/1462/16-а, в межах заявленої позивачем вимоги про перерахунок коштів в сумі 1441074,23 грн., як складову повного розрахунку, що не виплачена станом на 01.09.2016 року., а тому відсутні підстави для задоволення позову в частині вимог позивача про зобовязання Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України провести перерахунок 1396695,57 грн. боргу невиплаченої суми повного розрахунку.

Щодо доводів позивача про те, що така сума підлягає перерахуванню в межах виконання рішення ЄСПЛ в порядку вжиття додаткових заходів індивідуального характеру незалежно від закінчення виконавчого провадження ВП №44360795 по виконанню рішення ЄСПЛ від 17.07.2014р., колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає, що згідно встановлених судовими рішеннями Вінницького окружного адміністративного суду у справах № 802/82/16-а від 18.04.2016р. та № 802/1462/16-а від 31.10.2016 року обставин, закінчення виконавчого провадження ВП №44360795 з примусового виконання рішення Європейського суду з прав людини у справі ОСОБА_2 та інші проти України від 17.07.2014р. №25663/02 на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України Про виконавче провадження було обумовлено саме фактом підтвердження виконання усіх судових рішень національних судів, зазначених у Додатку до вищезазначеного рішення Європейського суду з прав людини від 17.07.2014р., як таких, що підлягали виконанню.

Тобто виконання Рішення Європейського суду з прав людини від 17.07.2014 р. у справі "ОСОБА_2 та інші проти України" було пов'язане із необхідністю виконання рішень національних судів України, а отже за своєю суттю сама така форма виконання Рішення і є додатковим заходом індивідуального характеру. Такі заходи могли бути виконані саме в межах виконавчого провадження ВП №44360795 та згідно постанови державного виконавця від 13.09.2016 року - виконані в повному обсязі, що стало наслідком закінчення виконавчого провадження у звязку з фактичним повним виконанням рішення ЄСПЛ № 25663/02 від 17.07.2014р.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, колегія суддів зазначає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не підтверджують порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 16 січня 2017 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 04 квітня 2017 року.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_9 ОСОБА_10