Постанова № 65741358, 23.03.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" березня 2017 р. Справа№ 910/17195/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорної Л.В.

суддів: Тищенко О.В.

Разіної Т.І.

при секретарі судового засідання Громак В.О.

за участю представників сторін: від позивача - Черей О.В.,

від відповідача 1 - не з'явився,

від відповідача 2 - не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк»

на ухвалу господарського суду м. Києва від 08.02.2017р.

у справі № 910/17195/13 (суддя - Босий В.П.)

за позовом публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк»

до 1. товариства з обмеженою відповідальністю «Глоінвест»

2. публічного акціонерного товариства «Мостобуд»

про стягнення 1 118 355,71 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.02.2017р. у справі №910/17195/13 заяву публічного акціонерного товариства «Мостобуд» про відстрочку виконання рішення господарського суду міста Києві від 30.12.2013р. у справі №910/17195/13 задоволено частково. Відстрочено для публічного акціонерного товариства «Мостобуд» виконання рішення господарського суду міста Києва від 30.12.2013р. у справі №910/17195/13 на до 02.03.2018р. По решті відмовлено.

Не погодившись із вказаною ухвалою, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 08.02.2017р. у справі №910/17195/13 та відмовити у задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення господарського суду міста Києва від 30.12.2013р. у справі №910/17195/13 в повному обсязі.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу позивач посилається на те, що проти відповідача 2. порушено справу про банкрутство та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; відсутність обставин, що ускладнюють виконання рішення суду; відсутні докази про дійсний фінансовий стан ПАТ «Мостобуд»; не з'ясування судом факту дотримання балансу інтересів сторін; ухилення ПАТ «Мостобуд» від виконання зобов'язань перед ПАТ «Альфа-Банк».

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду 27.02.2017р. апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» прийнято до провадження.

Публічним акціонерним товариством «Альфа-Банк» надані додаткові письмові пояснення до апеляційної скарги.

Публічне акціонерне товариство «Мостобуд» заперечує проти апеляційної скарги, з підстав викладених у письмовому відзиві, а саме: доводи апелянта про банкрутство є безпідставним та не впливають на розгляд заяви боржника в порядку ст. 121 Господарського процесуального кодексу України; обґрунтованість висновків суду першої інстанції; збільшення непогашених забезпечувальних вимог в результаті суттєвої різниці вартості торгівельного комплексу; відсутність вини ПАТ «Мостобуд» в результаті внесення змін до кредитного договору, без внесення змін до договору поруки.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.03.2017р. продовжено строк розгляду справи в порядку ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розпорядженням від 22.03.2017р. №09-53/1073/17 призначено повторний автоматизований розподіл судових справи у зв'язку із перебуванням судді Яковлєва М.Л., який не е головуючим суддею по справі, на лікарняному.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів визначено склад колегії суддів головуючий суддя Чорна Л.В., судді Тищенко О.В., Разіна Т.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.03.2017р. апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» на ухвалу господарського суду м. Києва від 08.02.2017р. у справі №910/17195/13 прийнято до провадження у визначеному складі суду.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Глоінвест» та публічне акціонерне товариство «Мостобуд» своїх представників, в судове засідання не направили, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлені.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

При цьому слід зазначити, що законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Згідно із п.3.9.2 Постанови № 18 від 26.12.2011 р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови.

За таких обставин, справа розглядається за відсутністю представників відповідачів, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно частини 5 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Розглянувши матеріали справи всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Рішенням господарського суду міста Києві від 30.12.2013р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.03.2014р. та постановою Вищого господарського суду України від 24.07.2014р., позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» задоволено, стягнуто солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю «Глоінвест» та публічного акціонерного товариства «Мостобуд» на користь публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» заборгованість за кредитом у розмірі 63 600 000 грн. 00 коп. та 4 200 000 доларів США, що становить еквівалент 33 570 600 грн. 00 коп. по курсу Національного банку України станом на 30.12.2013р., заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 9 107 107 грн. 30 коп. та 423 958 доларів США 33 центів, що становить еквівалент 3 388 698 грн. 93 коп. по курсу Національного банку України станом на 30.12.2013р., пеню за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 1 087 298 грн. 63 коп. та 71 802 доларів США 74 центів, що становить еквівалент 573 919 грн. 30 коп. по курсу Національного банку України станом на 30.12.2013р., пеню за прострочення сплати процентів у розмірі 154 094 грн. 95 коп. та 3 671 доларів США 28 центів, що становить еквівалент 29 344 грн. 54 коп. по курсу Національного банку України станом на 30.12.2013р., та витрати по сплаті судового збору у розмірі 70 540 грн. 50 коп.

22.05.2014р. на виконання вказаного рішення господарським судом міста Києва було видано відповідні накази.

25.01.2017р. публічне акціонерне товариство «Мостобуд» звернулося до господарського суду міста Києва із заявою про відстрочення виконання рішення господарського суду міста Києва від 30.12.2013р. у справі №910/17195/13 на два роки. Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.02.2017р. у справі №910/17195/13 заяву публічного акціонерного товариства «Мостобуд» про відстрочку виконання рішення господарського суду міста Києва від 30.12.2013р. у справі №910/17195/13 задоволено частково. Відстрочено для публічного акціонерного товариства «Мостобуд» виконання рішення господарського суду міста Києва від 30.12.2013р. у справі №910/17195/13 на до 02.03.2018р. По решті відмовлено.

Частково задовольняючи заяву публічного акціонерного товариства «Мостобуд» суд першої інстанції виходив з наступного:

- 29.05.2014р. відкрито виконавче провадження №43513870, в межах якого накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно заявника, на даний час відбувається його відчуження, що унеможливлює виконання ПАТ «Мостобуд» виконання своїх зобов'язань за раніше укладеними договорами з третіми особами;

- 23.04.2004р. між комунальним підприємством «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва» та публічним акціонерним товариством «Мостобуд» укладено контракт №26 на будівництво Подільського мостового переходу через р. Дніпро в м. Києві, за яким відповідач 2 взяв на себе зобов'язання виконати будівництво Подільського мостового переходу через р. Дніпро в м. Києві; додатковою угодою №73 сторони продовжили термін закінчення будівельних робіт до 31.12.2017р. та погодили вартість робіт на суму 2 572 949 390,00 грн. (з них залишок становить 365 476 511,18 грн.);

- таким чином, продаж майна ПАТ «Мостобуд» в межах виконавчого провадження позбавить можливості виконання контракту №26 від 23.04.2004р.;

- як наслідок неможливості виконання контракту №26 від 23.04.2004р. може призвести до банкрутства та невиконання виконавчого провадження №43513870;

- 14.11.2016р. між публічним акціонерним товариством «Мостобуд» та компанією Adagreen Ltd. було укладено договір позики №14/11, за яким кредитор надає позичальнику позику в іноземній валюті (дол. США) на зворотній основі з метою поповнення обігових коштів позичальника, а позичальник приймає ці фінансові кошти, користується ними та повертає їх відповідно до умов цього договору з оплатою відсотків від суми позики за їх користування;

- таким чином, у випадку надходження першого траншу позики, такі грошові кошти будуть знаходитись на рахунку боржника в межах виконавчого провадження;

- суд першої інстанції надав відстрочку до 02.03.2018р. (наступний день після надходження першого траншу позики).

Відповідно до ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони виконавчого провадження або за власною ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

За наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, господарський суд за власною ініціативою, за заявою сторони виконавчого провадження, за заявою виконавця, поданою на підставі заяви сторони виконавчого провадження, або за заявою державного виконавця, поданою з власної ініціативи, у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», суд, який видав виконавчий документ, може змінити спосіб та порядок виконання рішення, ухвали, постанови у порядку, передбаченому частиною першою цієї статті.

Відповідно до п. 7.1.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. (п. 7.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України»).

Стаття 121 Господарського процесуального кодексу України вимагає наявність конкретних обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Перелічені відповідачем обставини не є виключними та такими, що не унеможливлюють виконання рішення.

Укладений контракт №26 на будівництво Подільського мостового переходу через р. Дніпро в м. Києві від 23.04.2004р., додаткова угода №73 від 31.12.2014р. договір позики №14/11 від 14.11.2016р. не свідчать про наявність обставин, що унеможливлюють виконання рішення суду, або гарантування, що укладені правочини з 02.03.2018р. вплинуть на належне виконання рішення суду по даній справі.

Обставини, на які посилається відповідач відображають його підприємницьку діяльність.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до ч.2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливості виконання ним грошового зобов'язання. (п.1 ст. 625 Цивільного кодексу України).

Європейський суд з прав людини у справі «Іммобільяре Саффі» проти Італії» (заява № 22774/93) наголосив, що право на звернення до суду, гарантоване статтею 6, також передбачає практичне виконання остаточних, обов'язкових для виконання судових рішень, які в державах, що поважають принцип верховенства права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду стороні у провадженні (див., mutatis mutandis, рішення у згадуваній вище справі Горнсбі, с. 510, п. 40). Отже, виконання судового рішення не може відстрочуватися на незаконних підставах.

За таких обставин, ухвала від 08.02.2017р. підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

З наведених у даній постанові обставин, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» підлягає задоволенню, ухвала господарського суду міста Києва від 08.02.2017р. у справі №910/17195/13 підлягає скасуванню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» задовольнити.

2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 08.02.2017р. по справі №910/17195/13 скасувати. Відмовити публічному акціонерному товариству «Мостобуд» у задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення.

3. Матеріали справи №910/17195/13 повернути до господарського суду міста Києва.

4. Копію постанови надіслати сторонам.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Л.В. Чорна

Судді О.В. Тищенко

Т.І. Разіна