Постанова № 65741288, 28.03.2017, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" березня 2017 р. Справа № 920/953/14

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Россолов В.В., суддя Пелипенко Н.М., суддя Тихий П.В.

за участю секретаря судового засідання Комарової М.М.,

за участю прокурора: Алекаєва Ю.В. посвідчення № 042342 від 29 березня 2016 року;

за участю представників:

позивача: ОСОБА_1 за довіреністю № 3/09 від 03 січня 2017 року;

відповідача: ОСОБА_2 за довіреністю № 79/15-0601/1 від 15 вересня 2015 року;

третіх осіб: не з'явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу заступника прокурора Сумської області (вх. №226 С/1-42) на рішення Господарського суду Сумської області від 20 грудня 2016 року у справі №920/953/14

за позовом Прокурора Сумської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Сумській області, м. Суми;

до Дочірнього підприємства "Завод обважених бурильних та ведучих труб", м. Суми;

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача 1)Сумської міської ради, м. Суми; 2)Сумської обласної ради, м.Суми

про стягнення 1 329 128 грн 64 коп.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Господарського суду Сумської області від 20 грудня 2016 року у справі №920/953/14 (головуючий суддя Заєць С.В., суддя Сопяненко О.Ю., суддя Яковенка В.В.) відмовлено в задоволенні позову.

Заступник прокурора Сумської області з вказаним рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 13 січня 2017 року апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 15 лютого 2017 року, враховуючи необхідність надання прокурором та позивачем додаткових пояснень, задля формування обєктивних і повних висновків відносно матеріалів справи та фактичних обставин спору, з метою винесення законного та обґрунтованого рішення у справі, колегією суддів було відкладено розгляд справи. Одночасно вказаною ухвалою суду було задоволено клопотання прокурора прокуратури Харківської області про продовження строку розгляду апеляційної скарги та продовжено строк розгляду апеляційної скарги на 15 днів.

06 березня 2017 року та 13 березня 2017 року від Державної екологічної інспекції в Сумській області надійшли пояснення (вх.№2511, вх.№2700).

17 березня 2017 року від прокуратури Сумської області надійшли пояснення (вх.№2908).

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 22 березня 2017 року залучено до розгляду у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Сумську обласну раду, у звязку з чим було відкладено розгляд справи.

У судове засідання, яке відбулось 28 березня 2017 року, з'явився прокурор та представники позивача і відповідача.

Розглянувши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення прокурора представників сторін колегія суддів встановила наступне.

Державною екологічною інспекцією у Сумській області з 05 листопада 2013 року по 25 листопада 2013 року було проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних ресурсів, щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами Дочірнього підприємства "Завод обважнених бурильних та ведучих труб", за результатами якої складено Акт перевірки (Том 1, а.с.14-27).

З Акту вбачається, що на основі розроблених документів Департаментом екології, паливно-енергетичного комплексу та природних ресурсів Сумської обласної державної адміністрації був виданий дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря №5910130000-2 від 06 листопада 2013 року з терміном дії до 06 листопада 2018 року. Термін дії попереднього дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря №5910136600-137 від 20 липня 2010 року закінчився 10 квітня 2013 року. Таким чином, в період з 11 квітня 2013 роки по 05 листопада 2013 року викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря здійснювались без дозволу на викиди, а викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, які здійснені в цей час вважаються наднормативними. Відповідно до проведеної інвентаризації викидів на підприємстві налічується 33 стаціонарних джерел викидів, з них 29 організованих джерел та 4 неорганізовані джерела. Основними забруднюючими речовинами, що надходять в атмосферне повітря є: залізо оксид, манган та його сполуки, діоксид азоту, сірки діоксид, вуглецю оксид, НМЛОС, метан, фтористий водень та інші. Заходи щодо скорочення викидів та заходи охорони атмосферного повітря на випадок виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, ліквідації наслідків забруднення атмосферного повітря дозволом на викиди забруднюючих речовин не передбачені.

З розрахунку розміру відшкодування збитків за наднормативні викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин від стаціонарних джерел ДП "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" здійсненого Державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Сумської області вбачається, що збитки за забруднення атмосферного повітря наднормативними викидами від стаціонарних джерел за період ІІІ квартал 2013 року складають 1 641 287,64 грн (Том1, а.с.31-34).

Прокуратурою Сумської області на підставі постанови про проведення перевірки у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів № 07/1/4-8 вих-14 від 03 березня 2014 року у березні - квітні 2014 року здійснено перевірку додержання вимог законодавства про охорону атмосферного повітря в діяльності дочірнього підприємства "Завод обважнених бурильних та ведучих труб", що стало підставою для звернення до господарського суду з даним позовом про стягнення з ДП "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" збитків, завданих державі внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря (Том 1, а.с.3-6).

В обґрунтування заявленого позову прокурор посилається на те, що згідно з приписами ст.ст. 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст.ст. 33, 34 Закони України "Про атмосферне повітря" підприємства, винні у здійсненні викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону несуть за це, поряд з іншими видами відповідальності, цивільно-правову відповідальність і зобов'язані відшкодувати збитки, заподіяні унаслідок порушення законодавства про охорону атмосферного повітря. Згідно із п.3.6 ОСОБА_3 для встановлення маси забруднюючих речовин, що викинуті в атмосферне повітря наднормативно, використано відомості, зафіксовані у відповідній документації ДП "Завод обважнених бурильних та ведучих труб", а саме: матеріалах інвентаризації стаціонарних джерел викидів, даних державних статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря за формою № 2-ТП (повітря) за третій квартал 2013 року.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем двічі здійснено уточнений розрахунок розміру відшкодування збитків за наднормативні викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин від стаціонарних джерел ДП "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" внаслідок роботи підприємства без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за період ІІІ квартал 2013 року. Розмір шкоди за наднормативні викиди в атмосферне повітря згідно другому уточненому розрахунку становить 1 329 128 грн 64 коп.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 07 жовтня 2014 року у справі № 920/953/14, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 25 листопада 2014 року, відмовлено в задоволенні уточнених позовних вимог Прокурора Сумської області про стягнення 1 329 128,64 грн збитків, завданих державі внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за період з 01 липня 2013 року по 30 вересня 2013 року.

Постановою Вищого господарського суду України від 29 вересня 2015 року у справі № 920/953/14 постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25 листопада 2014 року та рішення господарського суду Сумської області від 07 жовтня 2014 року у справі № 920/953/14 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Сумської області.

У постанові Вищого господарського суду України від 29 вересня 2015 року зазначено, що при новому розгляді місцевому господарському суду необхідно врахувати і повно встановити фактичні обставини пов'язані з предметом спору у справі.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 20 грудня 2016 року у справі №920/953/14 відмовлено в задоволенні позову, оскільки позивач не здійснив розрахунку маси забруднюючих речовин, які викинуті в атмосферне повітря відповідачем, а дані статистичних спостережень відповідача не є розрахунком маси забруднюючих речовин, який обов'язково має здійснюватися, згідно п.п. 3.6, 3.7 ОСОБА_3, а тому не є належним доказом, що підтверджує масу забруднюючих речовин.

Не погоджуючись з вказаною позицією місцевого господарського суду заступник прокурора Сумської області в апеляційній скарзі вказує про правомірність розрахунку суми збитків в порядку п.п. 3.6, 3.7 ОСОБА_3 розрахунковим методом на підставі даних про маси забруднюючих речовин, які містяться у статистичній звітності 2-ТП. За твердженням апелянта, відповідний спосіб розрахунку (на підставі статистичної звітності 2-ТП) є окремим методом обрахуванням суми збитків, і не потребує проведення інструментально-лабораторних вимірювань та розрахунків маси забруднюючих речовин, що викинуті в атмосферне повітря відповідачем.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи прокурора, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що висновок суду першої інстанції не відповідає в повній мірі нормам законодавства зважаючи на наступне.

Матеріалами справи підтверджується, що з 05 листопада 2013 року по 25 листопада 2013 року Державною екологічною інспекцією у Сумській області проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних ресурсів, щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами Дочірнього підприємства "Завод обважнених бурильних та ведучих труб", за результатами якої складено відповідний акт.

В ході перевірки державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища встановлено, що в період з 11 квітня 2013 року по 05 листопада 2013 року викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря здійснювались без відповідного дозволу, а отже вважаються наднормативними. Відповідно до проведеної інвентаризації викидів на підприємстві налічується 33 стаціонарних джерел викидів, з них 29 організованих джерел та 4 неорганізовані джерела. Основними забруднюючими речовинами, що надходять в атмосферне повітря є: заліза оксид, манган та його сполуки, діоксид азоту, сірки діоксид, вуглецю оксид, НМЛОС, метан, фтористий водень та інші.

07 листопда 2013 року Державною екологічною інспекцією у Сумській області складено протокол про адміністративне правопорушення №004687 у зв'язку зі здійсненням відповідачем викидів забруднюючих речовин в атмосферу в період з 11 квітня 2013 року по 05 листопада 2013 року без відповідного дозволу та накладено адміністративне стягнення на начальника відділу - головного енергетика Дочірнього підприємства "Завод обважених бурильних та ведучих труб" згідно з ч.2 ст.308 КУпАП.

Про вказані обставини Прокурору Сумської області стало відомо внаслідок проведення перевірки у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів, у зв'язку з чим останній, надавши розрахунок розміру збитків, завданих відповідачем внаслідок викиду забруднюючих речовин у атмосферне повітря, здійснений Державною екологічною інспекцією у Сумській області, сума якого, з урахуванням останніх уточнень позовних вимог, склала 1 329 128,64 грн, звернувся до господарського суду з цим позовом, вимоги якого обґрунтовані, зокрема, приписами ст. ст. 33, 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", п. п. 3.6, 4.1 ОСОБА_3.

Згідно до приписів статей 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти: неправомірність поведінки особи; вину заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Наявність всіх зазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази на предмет протиправності поведінки відповідача суд апеляційної інстанції визначає наступне.

Вимогами частини 3 статті 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що в порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

Відповідно до частини 5 статті 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до першої групи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

За змістом статті 33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" особи, винні, зокрема, у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону, несуть відповідальність згідно з законом.

З матеріалів проведеної перевірки державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища, пояснень відповідача вбачається, що в період з 11 квітня 2013 року по 05 листопада 2013 року Дочірнім підприємством "Завод обважених бурильних та ведучих труб" здійснено викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного дозволу.

Таким чином, протиправна поведінка відповідача в даному випадку полягає у здійсненні викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря у період з 01 липня 2013 року по 30 вересня 2013 року без отримання спеціального дозволу на реалізацію відповідних дій, що суперечить вимогам частини 5 статті 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря".

З приводу наявності шкоди, спричиненої протиправною поведінкою відповідача, суд зазначає наступне.

Відповідно до Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля, складовою частиною якого є безпечне атмосферне повітря, та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди (ст. 50) і зобов'язаний не заподіювати шкоди природі та відшкодовувати завдані ним збитки (ст. 66).

Правопорушення проти довкілля посягають на суспільні відносини у сфері охорони конституційного права громадян на безпечне довкілля, а також у сфері охорони, використання, збереження і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання й усунення негативного впливу господарської та іншої діяльності людини на навколишнє природне середовище, збереження генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій, а також природних об'єктів, пов'язаних з історико-культурною спадщиною.

Враховуючи специфіку екологічної шкоди (можливість прояву її наслідків через певні, а інколи значні, проміжки часу), методика її розрахунку спирається на сам факт вчинення екологічної шкоди, а не на наслідки її прояву.

Пункт 1.5 ОСОБА_3 розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10 грудня 2008 року №639 (далі ОСОБА_3) дає визначення поняттю викиду, як надходження в атмосферне повітря забруднюючих речовин або суміші таких речовин; забруднюючої речовини, як речовини хімічного або біологічного походження, що присутня або надходить в атмосферне повітря і може прямо або опосередковано справляти негативний вплив на здоров'я та стан навколишнього природного середовища.

Згідно до даного пункту затверджений гранично допустимий викид - дозволений обсяг викиду забруднюючої речовини, який встановлений у дозволі на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами: для стаціонарних джерел викидів, які віднесені до основних, у мг/куб.м та г/с; для джерел викидів, віднесених до інших, у мг/куб.м; для джерел викидів, на які не встановлені нормативи граничнодопустимих викидів, відповідно до законодавства, у г/с.

У відповідності до п. п. 2.1.2, 2.2 ОСОБА_3 наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, включаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства.

Відтак, шкода полягає у викиді в атмосферне повітря речовин хімічного походження без визначення (узгодження) з боку держави їх гранично- дозволеного обсягу (лімітів), унаслідок чого можуть не тільки погіршуватися екологічні умови життєдіяльності людини, стан інших об'єктів природного середовища, а й фактично не відбулось зарахування коштів до бюджету відповідного рівня.

За змістом п. п. 2.1.2, 2.2 ОСОБА_3 факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами при проведенні перевірки суб'єктів господарювання інструментально-лабораторними методами контролю та розрахунковими методами.

Так, розрахункові методи визначення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та об'ємної витрати газопилового потоку застосовуються, зокрема, у випадках викиду забруднюючих речовин від джерел викидів, які здійснюються без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб'єктів господарювання (п.2.7.1 ОСОБА_3).

Пунктом 4.1 ОСОБА_3 встановлено, що розмір відшкодування збитків за наднормативний викид однієї тонни забруднюючої речовини в атмосферне повітря розраховується на основі розміру мінімальної заробітної плати, установленої на час виявлення порушення, помноженої на коефіцієнт 1,1, з урахуванням регулювальних коефіцієнтів (додатки 1, 2) і показника відносної небезпечності кожної забруднюючої речовини.

Розмір збитків розраховується за формулою:

З = mi х 1,1П х Ai х Кт х Кзi,

де З - розмір збитків, грн;

mi - маса i-тої забруднюючої речовини, що викинута в атмосферне повітря наднормативно, т;

1,1П - розмір мінімальної заробітної плати (П) на момент виявлення порушення за одну тонну умовної забруднюючої речовини, помноженої на коефіцієнт (1,1), грн/т;

Ai - безрозмірний показник відносної небезпечності i-тої забруднюючої речовини;

Кт - коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-екологічні особливості;

Кзi - коефіцієнт, що залежить від рівня забруднення атмосферного повітря населеного пункту i-тою забруднюючою речовиною.

Загальний розмір відшкодування збитків розраховується як сума розмірів збитків за наднормативний викид в атмосферне повітря кожної забруднюючої речовини.

В свою чергу, відповідно до п.3.6 ОСОБА_3 розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснюється за параметрами джерела викиду (джерела утворення), зафіксованими у відповідній документації суб'єкта господарювання (матеріали інвентаризації стаціонарних джерел викидів, технологічні регламенти виробництва, режимні карти роботи паливовикористовувального обладнання, питомі викиди (показники емісії), даними державних статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря за формою №2-ТП (повітря), або згідно з методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин за час роботи джерела без дозволу на викиди.

Отже, вказаний припис ОСОБА_3 визначає можливість розрахунку маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря за даними, зафіксованими в документації суб'єкта господарювання, зокрема, в звіті про охорону атмосферного повітря (дані державних статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря за формою № 2-ТП ), втім не встановлює необхідності його здійснення безпосередньо під час проведення перевірки.

Суд зауважує, що порядок заповнення форм державних статистичних спостережень про охорону атмосферного повітря № 2-ТП (повітря) "Звіт про охорону атмосферного повітря" (річна) (далі - форма № 2-ТП (повітря) (річна) та № 2-ТП (повітря) "Звіт про охорону атмосферного повітря" (квартальна) регулюється Інструкцією щодо заповнення форм державних статистичних спостережень про охорону атмосферного повітря № 2-ТП (повітря) "Звіт про охорону атмосферного повітря" (річна) та № 2-ТП (повітря) "Звіт про охорону атмосферного повітря" (квартальна), затвердженою Наказом Державного комітету статистики України від 20 жовтня 2008 року № 396.

Згідно до змісту даної інструкції у формах № 2-ТП (повітря) (річна) та № 2-ТП (повітря) (квартальна) відображаються дані про викиди забруднювальних речовин та парникових газів від стаціонарних джерел забруднення. Дані про викиди від пересувних джерел забруднення, уключаючи виробничу, сільськогосподарську та іншу техніку, а також автомобільний та інші види транспорту, у цих формах не враховуються. (пункт 1.4)

У звітності за формою № 2-ТП (повітря) (квартальна) інформація відображається за кожний квартал окремо без урахування даних про викиди в попередньому кварталі. (пункт 1.5).

У розділі 1 форм № 2-ТП (повітря) (річна) та № 2-ТП (повітря) (квартальна) визначення викидів забруднювальних речовин та парникових газів в атмосферне повітря проводиться для виробничих та технологічних процесів, технологічного устаткування (установок), які наведено в додатку 1 Перелік виробничих та технологічних процесів, технологічного устаткування (установок). У графі 1 указуються сумарні викиди забруднювальних речовин та парникових газів відповідно до Переліку забруднювальних речовин та парникових газів (додаток 2), уключаючи підсумкові коди. (пункт 2.1)

Таким чином, форма державних статистичних спостережень про охорону атмосферного повітря № 2-ТП містить повні відомості щодо маси викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду.

Як вбачається з матеріалів справи для здійснення розрахунку маси наднормативного викиду забруднюючих речовин (коефіцієнт mi) Державною екологічною інспекцією запитувались дані, необхідні для визначення відповідних мас (листи від 15 листопада 2013 року №2814/02-16, від 04 грудня 2013 року №3010/02-16, від 27 грудня 2013 року №329/02-16, від 24 лютого 2014 року №480/02-16). Втім, відповідні листи залишились без належного реагування з боку відповідача, у зв'язку з чим інспекцією було проведено розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючих речовин (коефіцієнт mi) на підставі даних статистичної звітності за формою державних статистичних спостережень про охорону атмосферного повітря № 2-ТП за ІІІ квартал 2013 року .

Відповідно до статистичної звітності за формою державних статистичних спостережень про охорону атмосферного повітря № 2-ТП за ІІІ квартал 2013 року (Том 1, а.с.39) в атмосферне повітря надійшла наступна кількість забруднюючих речовин:

mi залізо та його сполуки =0,011 т;

mi манган та його сполуки =0,001 т

mi тверді речовини (пил неорганічний з вмістом SiO2 70-20%) =4,258 т;

mi діоксид азоту =16,347 т;

mi азоту оксид =0,013 т;

mi сірки діоксид =0,274 т;

mi оксид вуглецю =31,931 т;

mi НМЛОС (уайт -спірит) =0,847 т;

mi метан =0,117 т;

mi фтор та його сполуки (фториди добре розчинні) =0,007 т;

mi фтористий водень =0,001 т.

Викид вказаних забруднюючих речовин підтверджується й звітом з інвентарізації викидів забруднюючих речовин на Дочірньому підприємстві "Завод обважених бурильних та ведучих труб" (Том 1, а.с.40-71).

Відтак, в статистичній звітності за формою державних статистичних спостережень про охорону атмосферного повітря № 2-ТП за ІІІ квартал 2013 року (Том 1, а.с.39) детально відображено масу викидів окремої забруднювальної речовини та парникових газів відповідно до Переліку забруднювальних речовин та парникових газів, як того визначають п.п.1.4, 1,5, 2.1 Інструкції щодо заповнення форм державних статистичних спостережень про охорону атмосферного повітря № 2-ТП (повітря) "Звіт про охорону атмосферного повітря" (річна) та № 2-ТП (повітря) "Звіт про охорону атмосферного повітря" (квартальна). Таким чином, дані державних статистичних спостережень про охорону атмосферного повітря № 2-ТП за ІІІ квартал 2013 року (Том 1, а.с.39) містять детальну інформацію стосовно кожної окремої маси забруднювальних речовин, викид яких було здійснено Дочірнім підприємством "Завод обважених бурильних та ведучих труб" у ІІІ кварталі 2013 року.

Матеріалами справи підтверджується, що розрахунок розміру відшкодування збитків за наднормативний викид однієї тони забруднюючої речовини в атмосферне повітря за період з 01 липня 2013 року по 30 вересня 2013 року, з врахуванням заяви прокурора про зменшення позовних вимог, здійснювався на підставі даних статистичних звітів за формою 2-ТП (повітря), зокрема було взято до розрахунку коефіцієнт mi діоксид азоту =16,347 т; mi азоту оксид =0,013 т; mi сірки діоксид =0,274 т; mi оксид вуглецю =31,931 т; mi метан =0,117 т; mi фтористий водень =0,001 т.

Колегія суддів зазначає, що в уточненому розрахунку позовних вимог прокурором враховано маси лише конкретних забруднюючих речовин (діоксид азоту, оксид азоту, діоксид сірки, оксид вуглецю, метан, фтористий водень), маси та сполуки речовин, по яких неможливо виокремити цільні забруднюючи речовини (метали та їх сполуки, залізо та його сполуки, тверді речовини (пил неорганічний) неметанові легкі сполуки, фтор та його сполуки) із загального розміру збитків виключено.

Виходячи з наведеного, колегія суддів констатує про правомірність обрання прокурором як формули розрахунку суми збитків, так і коефіцієнтів, які підлягають застосуванню при відповідному розрахунку, зокрема коефіцієнту mi (маси викиду забруднюючих речовин) на підставі даних статистичних звітів Дочірнього підприємства "Завод обважених бурильних та ведучих труб" за формою № 2-ТП (повітря). Крім того розрахунок позовних вимог проведений по кожній забруднюючий речовині, у відповідності до правил пункту 4.1 ОСОБА_3 та є арифметично вірним. У зв'язку з чим позивачем доведено існування шкоди в сумі 1 329 128 грн 64 коп.

У пункті 1.6 роз'яснень Вищого Господарського суду України № 02-5/744 від 27 червня 2001 року "Про деякі питання вирішення спорів, пов'язаних з застосуванням законодавства про охорону навколишнього середовища" визначено, що вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника. Отже, саме відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди. Втім, відповідачем у належний спосіб не було доведено існування жодних об'єктивних обставин, які унеможливили б своєчасне отримання спеціального дозволу на викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря, що свідчить про наявність саме його вини у несвоєчасному отриманні відповідного дозволу.

За таких обставин доведено з боку позивача і наявність причинного зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою, оскільки саме у зв'язку з несвоєчасним отриманням спеціального дозволу на викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря з 01 липня 2013 року по 30 вересня 2013 року відповідач без погодження з державними органами обсягів та лімітів викиду, проведення оплати, здійснював викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря.

Враховуючи все вищенаведене колегія суддів встановила наявність в діях відповідача усіх елементів складу делікту, а саме:

-протиправна поведінка відповідача полягає у здійсненні викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря у період з 01 липня 2013 року по 30 вересня 2013 року без отримання спеціального дозволу на викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря, що суперечить вимогам частини 5 статті 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря";

-шкідливий результат такої поведінки (шкода) полягає у можливому погіршенні екологічних умов життєдіяльності людини, стан інших об'єктів природного середовища, не зарахування коштів до бюджету відповідного рівня;

-причинний зв'язку між протиправною поведінкою і шкодою зумовлений тим, що саме у зв'язку з несвоєчасним отриманням спеціального дозволу на викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря з 01 липня 2013 року по 30 вересня 2013 року відповідач без погодження з державними органами обсягів та лімітів викиду, проведення оплати, здійснював викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря.

-вина особи, яка заподіяла шкоду презюмується, оскільки відповідачем не було доведено існування жодних обставин які спричинили несвоєчасне оформлення спеціального дозволу.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази та пояснення сторони за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає вимогам ст. 43 ГПК, колегія суддів встановила наявність правових підстав для стягнення з відповідача збитків. За таких обставин вимога позивача підлягає задоволенню в повному обсязі.

Аналізуючи судове рішення на предмет дотримання судом першої інстанції норм матеріального права колегія суддів зазначає про безпідставність позиції суду щодо неможливості розрахунку маси забруднюючих речовин, виходячи з даних статистичних звітів, а відтак і розрахування суми збитків з наступних підстав.

Згідно з п.4.1 ОСОБА_3 розмір відшкодування збитків за наднормативний викид однієї тонни забруднюючої речовини в атмосферне повітря розраховується на основі розміру мінімальної заробітної плати, установленої на час виявлення порушення, помноженої на коефіцієнт 1,1, з урахуванням регулювальних коефіцієнтів (додатки 1, 2) і показника відносної небезпечності кожної забруднюючої речовини.

Розмір збитків розраховується за формулою:

З = mi х 1,1П х Ai х Кт х Кзi,

Одним з необхідних показників для розрахунку розміру збитків (З) є показник mi - маси наднормативного викиду і-тої забруднюючої речовини в атмосферне повітря, формули для розрахунку якої наведені в розділі 3 ОСОБА_3.

На думку місцевого господарського суду, для здійснення належного розрахунку розміру збитків за формулою 12, необхідною передумовою є здійснення розрахунку маси наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря шляхом проведення інструментально лабораторного вимірювання.

Однак відповідне твердження зроблене без належного дослідження змісту пункту 3.6 ОСОБА_3, який передбачає, що розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснюється за параметрами джерела викиду (джерела утворення), зафіксованими у відповідній документації суб'єкта господарювання (матеріали інвентаризації стаціонарних джерел викидів, технологічні регламенти виробництва, режимні карти роботи паливовикористовувального обладнання, питомі викиди (показники емісії), даними державних статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря за формою № 2-ТП (повітря), або згідно з методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин за час роботи джерела без дозволу на викиди.

Суд вважає за доцільне зазначити, що в пункті 3.6 ОСОБА_3 законодавцем закріплено саме способи встановлення маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря, а не сукупність дій, дотримання яких є обовязковим для правильного розрахунку. Надання альтернативного способу обрахування маси викиду забруднюючої речовини є цілком логічним з точки зору запобіганню ухилення правопорушника від відповідальності за недотримання вимог природоохоронного законодавства, з огляду на ймовірність існування випадків відсутності даних державних статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря за формою № 2-ТП, несвоєчасності та неможливості проведення інструментально-лабораторних вимірювань, тощо. Таким чином, закріплені в пункті 3.6 ОСОБА_3 розрахунку маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря, являють собою самостійні альтернативні способи дослідження компетентними органами держави дійсної маси таких викидів. У цьому випадку правомірність обрання способу розрахунку маси викиду повинна аналізуватися судом з точки зору підтвердження останнім даних щодо реальних обсягів викидів.

Наведений пункт ОСОБА_3 надає особі, яка здійснює розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря, альтернативне право вибору: здійснювати такий розрахунок за даними державних статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря за формою № 2-ТП (повітря) або за результатами інструментально-лабораторних вимірювань.

Як зазначалось судом вище дані державних статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря за формою № 2-ТП (повітря) містять детальну інформацію щодо маси кожної окремої забруднюючої речовини mi діоксид азоту =16,347 т; mi азоту оксид =0,013 т; mi сірки діоксид =0,274 т; mi оксид вуглецю =31,931 т; mi метан =0,117 т; mi фтористий водень =0,001 т. Тобто, відомості стосовно маси діоксид азоту, азоту оксид, сірки діоксиду, оксид вуглецю, метану, фтористого воденю, які містяться в даних державних статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря за формою № 2-ТП (повітря) є достатніми для визначення коефіцієнту mi при проведенні розрахунку.

Отже, в даному спорі при визначенні обсягів наднормативних викидів та розміру завданих державі збитків позивачем був правомірно застосований спосіб розрахунку за даними державних статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря за формою № 2-ТП (повітря), при якому враховано дані щодо фактичних обсягів викидів, встановлених самим відповідачем.

Поряд з цим колегія суддів вважає неправомірним покладення в основу рішення судом першої інстанції висновку експерта Сумського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. заслуженого професора ОСОБА_3 з наступних підстав.

З матеріалів справи вбчається, що за клопотанням відповідача ухвалою господарського суду Сумської області від 25 січня 2016 року по справі № 920/953/14 призначено судову екологічну експертизу, матеріали справи направленні на адресу Харківського науково дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. професора ОСОБА_3, на вирішення експертам поставивши питання:

1)чи можливо здійснити розрахунок суми відшкодування збитків, які заподіяні державі внаслідок понаднормового викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря Дочірнім підприємством "Завод обважених та ведучих труб" за період з 01 липня 2013 року по 30 вересня 2013 року лише на підставі даних статистичного звіту 2-тп (повітря) за ІІІ квартал 2013 ДП "Завод ОБ та ВТ".

2)Якщо так, то яка сума цих збитків?

27 липня 2015 року на адресу суду надійшов висновок експерта Сумського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. заслуженого професора ОСОБА_3, в якому експертом зазначено, що доказова інформація про факт порушення ДП "Завод ОБ та ВТ" вимог природоохоронного законодавства в галузі забруднюючих речовин в атмосферне повітря автоматично підтверджує факт наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря ДП "Завод Об та ВТ". В той же час відсутні характеристики факту ненормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря ДП "Завод ОВ та ВТ": маси наднормативних викидів кожної забруднюючої речовини, період наднормативних викидів, перелік забруднюючих речовин, джерела викиду. Акт не містить доказову інформацію щодо характеристик наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря ДП "Завод ОБ та ВТ". Також експерт зазначив, що здійснювати розрахунок суми відшкодування збитків, які заподіяні державі внаслідок господарської діяльності без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря Дочірнім підприємством "Завод обважених бурильних та ведучих труб" за період 01 липня 2013 року по 30 вересня 2013 року в умовах використання даних статистичного звіту 2-ТП (повітря) (квартальна) за ІІІ квартал 2013 ДП "Завод ОБ та ВТ" в якості наднормативних викидів не можливо з наступних причин:

1.Показник сумарні викиди забруднюючих речовин та парникових газів від підприємства (викинуто в атмосферне повітря, тонн), якій наведено в формі № 2-ТП (повітря) квартальна в якості даних державних статистичних спостережень, не є параметром джерела викиду або характеристикою джерела утворення кожної забруднюючих речовин відповідно до вимог п. 3.6. Методики.

2.Сумарні викиди забруднюючих речовин та парникових газів (залізо та його сполуки, речовини у вигляді суспендованих твердих частинок, неметановані легкі органічні сполуки, фтор та його сполуки) не мають екологічних нормативів ГДК. Використання показника сумарні викиди забруднюючих речовин та парникових газів від підприємства (викинуто в атмосферне повітря, тонн) в якості маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду суперечить головному принципу п. 4.1. Методики: "…Загальний розмір відшкодування збитків розраховується як сума розмірів збитків за наднормативний викид в атмосферне повітря кожної забруднюючої речовини…".

Враховуючи зазначене експертом зроблено висновок, що здійснювати розрахунок суми відшкодування збитків, які заподіяні державі внаслідок господарської діяльності без дозволу на викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря дочірнім підприємством "Завод обважених бурильних та ведучих труб" за період з 01 липня 2013 року по 30 вересня 2013 року в умовах використання даних статистичного звіту 2-ТП (повітря) (квартальна) за ІІІ квартал 2013 року ДП "Завод ОБ та ВТ" в якості нормативних викидів неможливо з причин, викладених у дослідницькій частині висновку; сума збитків за наднормативні викиди 16 забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел ДП "Завод ОБ та ВТ" в період відсутності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за період з 05 листопада 2013 року по 06 листопада 2013 року складає 15 938 грн 08 коп.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

Водночас і згідно з частиною першою статті 41 ГПК України експертиза призначається для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Відповідно до ст. 42, 43 ГПК України та п. 18 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" від 23 березня 2012 року № 3, висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

Пункт 2 даної постанови визначає неприпустимість поставлення перед судовими експертами правових питань, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, зокрема, про відповідність окремих нормативних актів вимогам закону, про правову оцінку дій сторін тощо.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Матеріалами справи підтверджується, що порушення перед експертом питання зводяться до надання останнім оцінки можливості проведення розрахунку суми відшкодування збитків, які заподіяні державі внаслідок понаднормового викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря Дочірнім підприємством "Завод обважених та ведучих труб" за період з 01 липня 2013 року по 30 вересня 2013 року виключно на підставі даних статистичного звіту № 2-ТП (повітря).

Отже, перед судовим експертом судом поставлено питання, яке має правовий характер і вирішення якого чинним законодавством віднесено до компетенції суду. Останнє спрямовує експерта на збір та оцінку доказів, що до його компетенції діючим законодавством не віднесено.

Питання номер 1, яке поставлено судом на вирішення судової експертизи, за своїм змістом стосується надання суду роз'яснення щодо можливості проведення розрахунку маси викиду забруднюючих речовин в порядку пункту 3.6 ОСОБА_3 на підставі даних статистичного звіту №2-ТП (повітря).

В той же час, застосування тих чи інших норм матеріального права повинно здійснюватися судом з урахуванням вимог частини першої статті 4 ГПК України, якою передбачено, що господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Оскільки питання можливості проведення розрахунку маси викиду забруднюючих речовин в порядку пункту 3.6 ОСОБА_3 на підставі даних статистичного звіту №2-ТП (повітря), тобто застосування норми матеріального права, не відноситься до компетенції судового експерта, а є прерогативою суду, висновки судової експертизи не можуть прийматися господарським судом до уваги та бути покладеними в основу судового рішення.

За таких обставин, відповідне експертне дослідження не в повній мірі відповідає принципам належності і допустимості, та суперечить наявним у справі матеріалам.

Доводи Дочірнього підприємства "Завод обважених бурильних та ведучих труб" стосовно неправомірності розрахунку суми збитків з огляду на обраний прокурором період нарахування з 01 липня 2013 року по 30 вересня 2013 року не спростовують правомірність позовних вимог.

Матеріалами справи підтверджується, що строк викиду відповідачем забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу на викиди складає з 11 квітня 2013 року по 05 листопада 2013 року. Тобто, в межах вказаного періоду у позивача наявні правові підстави для нарахування суми збитків за викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу на викиди.

В той же час, прокурор, з огляду на можливість встановлення детальної маси забруднюючих речовин тільки за ІІІ квартал 2013 року на підставі даних статистичного звіту 2-ТП (повітря) (квартальна) за ІІІ квартал 2013 року здійснив розрахунок суми збитків за період з 01 липня 2013 року по 30 вересня 2013 року.

Виходячи з того, що прокурором обрано строк розрахунку суми збитків в межах загального періоду, за який було здійснено викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу на викиди, у позивача наявні правові підстави для відповідного нарахування.

Відповідно до вимог статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Враховуючи наведене, колегія суддів зазначає про наявність правових підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду Сумської області від 20 грудня 2016 року у справі №920/953/14 з прийняттям нового рішення про задоволення позову.

У відповідності до п.4 ч.1 статті 691 Бюджетного кодексу України до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать: 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об'єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків; бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

З огляду на вказане колегя суддів дійшла до висновку про необхідність стягненя з Дочірнього підприємства "Завод обважених бурильних та ведучих труб" 1 329 128, 64 грн шкоди, завданої внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства України, а саме: 398 738, 60 грн - до спеціального фонду Державного бюджету України; 265 825,72 грн - спеціального фонду обласного бюджету Сумської обласної ради; 664 564,32 грн - до місцевого бюджету Сумської міської ради, з початковим зарахуванням стягуваної суми на рахунок Сумської міської ради по коду бюджетного призначення платежу-24062100, р/р №33119331700002, ОКПО 37970593, відкритий в УДКСУ в Сумській області, МФО 837013.

Керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 91, 99, 101, 2.1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Сумської області задовольнити.

Рішення Господарського суду Сумської області від 20 грудня 2016 року у справі №920/953/14 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Завод обважених бурильних та ведучих труб" 1 329 128, 64 грн. шкоди, завданої внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства України, а саме: 398 738, 60 грн - до спеціального фонду Державного бюджету України; 265 825,72 грн - спеціального фонду обласного бюджету Сумської обласної ради; 664 564,32 грн - до місцевого бюджету Сумської міської ради, з початковим зарахуванням стягуваної суми на рахунок Сумської міської ради по коду бюджетного призначення платежу-24062100, р/р №33119331700002, ОКПО 37970593, відкритий в УДКСУ в Сумській області, МФО 837013.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 03 квітня 2017 року.

Головуючий суддя В.В.Россолов

Суддя Н.М.Пелипенко

Суддя П.В.Тихий