Ухвала суду № 65738923, 30.03.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

провадження №22-ц/796/3174/2017 Головуючий у 1-й інстанції: Коренюк А.М.

справа №753/5361/16-ц Доповідач: Поліщук Н.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2017 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м.Києва в складі:

Головуючого - судді Поліщук Н.В.

суддів Білич І.М., Болотова Є.В.

за участю секретаря Горбачової І.В.

представника позивача Остапчук А.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Дарницького районного суду м.Києва від 13 грудня 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» до ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості, інфляційних втрат та 3% річних, -

ВСТАНОВИЛА:

В березні 2016 року ТОВ «Перший український експертний центр» звернулось до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 861,25 грн. заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг, 187 грн. інфляційних втрат та 43,18 грн. 3% річних.

Вимоги обґрунтовує тим, що ТОВ «Перший український експертний центр» є експлуатуючою організацією будинку АДРЕСА_1, ОСОБА_2 належить квартира АДРЕСА_1. На підставі Акту приймання-передачі на баланс обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1 від 12 лютого 2013 року будинок передано на баланс ОСББ «Заріччя Урлівська 34-А».

У період здійснення ТОВ «Перший український експертний центр» експлуатуючої діяльності, ОСОБА_2 надавались житлово-комунальні послуги, борг по яким станом на 31 грудня 2014 року склав 861,25 грн.

Відповідно до ст.625 ЦК України ТОВ «Перший український експертний центр» також просить стягнути 3% річних за період з 01 травня 2013 року по 31 грудня 2014 року та інфляційні втрати за період з травня 2013 року по 30 листопада 2014 року.

Рішенням Дарницького районного суду м.Києва від 13 грудня 2016 року позовні вимоги задоволено, вирішено стягнути з ОСОБА_2 861,25 грн. заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг, 187 грн. інфляційних втрат, 43,18 грн. 3% річних та 1378 грн. у рахунок відшкодування витрат на оплату суми судового збору.

Не погодившись з ухваленим рішенням, ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу, у якій просить рішення скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

В апеляційній скарзі посилається на неправильне з»ясування обставин справи, зазначаючи, що борг виник станом на 15 лютого 2013 року, а не на іншу дату, оскільки в лютому відбулась передача будинку на баланс ОСББ. Зазначає про пропуск позивачем строків позовної давності, про застосування яких нею було заявлено у суді першої інстанції, проте суд не звернув на це уваги.

В судовому засіданні представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечував.

Відповідач в судове засідання не з»явилась, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, подала заяву про розгляд справи за її відсутності.

Відповідно до ст.305 ЦПК України колегія суддів ухвалила розглянути справу за відсутності осіб, що не з»явились в судове засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам рішення суду відповідає.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що обов»язком споживача є сплата за спожиті житлово-комунальні послуги, а у разі прострочення такого обов»язку також сплати 3% річних та інфляційних втрат відповідно до ст.625 ЦК України. Судом також зазначено про відсутність підстав для застосування строків позовної давності.

З такими висновками колегія суддів погоджується, оскільки вони відповідають вимогам чинного законодавства, підтверджені дослідженими в судовому засіданні доказами та доводами апеляційної скарги не спростовуються.

З матеріалів справи убачається, що 01 жовтня 2012 року ТОВ «Перший український експертний центр» передано в експлуатацію будинок АДРЕСА_1.

Відповідно до даних Договору купівлі-продажу квартири від 21 вересня 2012 року ОСОБА_2 є власником АДРЕСА_1.

12 лютого 2013 року будинок передано на баланс ОСББ «Заріччя Урлівська 34-А».

Відповідно до даних розрахунку заборгованість, яку просить стягнути позивач, заборгованість складається із несплачених платежів за січень 2013 року (425,28 грн.) та лютий 2013 року (489,84 грн.) та з вирахуванням перерахунків минулих періодів та субсидій (53,84 грн.). Зазначення у розрахунку його виконання станом на 01 серпня 2015 року вказує лише на дату його виконання, а не на період, по який проводились нарахування.

Доводи про пропуск позивачем строків позовної давності колегією суддів відхиляються, з огляду на наступне.

Позовна давність- це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до частин 3 та 4 статті 267 ЦК України позовна давність застосовується лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Згідно із правовою позицією Верховного Суду України у справі №6-931цс15 визначено наступне:

За частинами першою, другою статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Судовий наказ відповідно до частини першої статті 95 ЦПК України є особливою формою судового рішення про стягнення з боржника грошових коштів або витребування майна за заявою особи, якій належить право такої вимоги.

Ураховуючи, що судовий захист права кредитора (виконавця послуг) на стягнення грошових коштів можна реалізувати у позовному провадженні та шляхом видачі судового наказу як особливої форми судового рішення, подання кредитором (виконавцем послуг) заяви про видачу судового наказу в порядку, передбаченому розділом ІІ ЦПК України, перериває перебіг позовної давності.

З матеріалів справи убачається, що в жовтні 2015 року ТОВ «Перший український експертний центр», тобто в межах трирічного строку від моменту настання вимоги, звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 861,25 грн. заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг, 187 грн. інфляційних втрат та 43,18 грн. 3% річних. Вимоги у цій справі та вимоги у заяві про видачу судового наказу є аналогічними та стосуються платежів за однаковий період.

Ухвалою Дарницького районного суду м.Києва від 10 грудня 2015 року у відкритті наказаного провадження відмовлено на підставі абз.4 ч.6 ст.100 ЦПК України, оскільки не виявилося можливим встановити зареєстроване місце проживання боржника.

Відповідно до ч.2 ст.101 ЦПК України відмова у прийнятті заяви унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

У справі №6-895цс15 Верховний Суд України висловив наступну правову позицію:

За змістом статті 257, частини другої статті 264, частин четвертої, п'ятої статті 267 Цивільного кодексу України, частини першої статті 118, частини першої статті 122 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) перебіг позовної давності шляхом пред'явлення позову може перериватися не в разі будь-якого направлення позову поштою, а здійсненого з додержанням вимог процесуального законодавства, зокрема статей 109, 119, 120 ЦПК України. Якщо судом у прийнятті позовної заяви відмовлено або її повернуто, то перебіг позовної давності не переривається. Не перериває перебігу такого строку й подача позову з недодержанням правил підсудності.

Оскільки у прийнятті заяви про видачу судового наказу відмовлено з підстав, які є такими, що переривають строк позовної давності у зв»язку із поданням заяви, то вимоги заявника у цій справі заявлені межах установлених строків.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та на їх правильність не впливають.

Порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення справи, колегією суддів не установлено.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Керуючись ст.ст. 218, 303, 307, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Дарницького районного суду м.Києва від 13 грудня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий - суддя Н.В. Поліщук

Судді І.М. Білич

Є.В. Болотов