Вирок № 65736796, 03.04.2017, Франківський районний суд м. Львова

465/3721/14-к

1-кп/465/299/17

Вирок

Іменем України

03.04.2017 Франківський районний суд м. Львова

у складі: головуючого-судді Лозинського Б.М.

за участі секретаря судових засідань- Бугайчук В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові кримінальне провадження внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013150080000702 від 05.03.2013, відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця с. Плешевичі, Мостиського району, Львівської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, пенсіонера, раніше не судженого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1.

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора- Петрушкевич О.Р.

представника потерпілого- ОСОБА_33

захисників- Ковч П.С., Гуменецького І.І.

обвинуваченого- ОСОБА_1., суд,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1, працюючи директором ТзОВ «Західно-український центр «Медсервіс» (наказ №1 від 01.08.1995 року), будучи службовою особою, яка виконує організаційно розпорядчі обов'язки, прийняв на роботу свого сина ОСОБА_3 на посаду електромеханіка по ремонту і монтажу рентгенівського обладнання, про що свідчить винесений ним наказ № 28 від 02.09.1996 «Про прийом на роботу». ОСОБА_3 фактично до виконання роботи не приступав, на роботу не виходив, функціональних обов'язків не виконував. Окрім того, ОСОБА_3 не мав відповідної освіти та навичок для виконання вказаних робіт.

30.12.1997 відповідно до наказу № 36, ОСОБА_1 перевів свого сина ОСОБА_3 з посади електромеханіка на посаду економіста ТзОВ Західно-український центр «Медсервіс». 02.12.2011 ОСОБА_3 звільнився з ТзОВ Західно-український центр «Медсервіс» за власним бажанням (наказ № 28 К від 02.12.2011). За вказаний період часу ОСОБА_3 була нарахована заробітна плата у сукупному розмірі 71725, 3 грн.

Окрім ОСОБА_3, обвинувачений ОСОБА_1, працюючи директором ТзОВ Західно-український центр «Медсервіс», прийняв на роботу у ТзОВ Західно-український центр «Медсервіс» свою дружину ОСОБА_4 на посаду лаборанта по вимірювальній апаратурі (наказ № 7 від 29.01.1999 «Про прийом на роботу»). ОСОБА_4 відповідної освіти для виконання функцій лаборанта не мала, на роботу не виходила, жодних функціональних обов'язків не виконувала. Відповідно до наказу № 39 від 12.11.2004 ОСОБА_1 перевів свою дружину ОСОБА_4 з посади лаборанта по вимірювальній техніці на посаду менеджера ТзОВ Західно-український центр «Медсервіс». 02.12.2011 ОСОБА_4 була звільнена за власним бажанням (наказ 28Квід 02.12.2011). За вказаний період часу ОСОБА_4 була нарахована заробітна плата у сукупному розмірі 101441, 63 грн.

ОСОБА_1, працюючи директором ТзОВ Західно-український центр «Медсервіс» прийняв на роботу ОСОБА_5 на посаду менеджера (наказ № 12 від 17.03.2000). ОСОБА_5 відповідної освіти не мав, до виконання трудових обов'язків не приступав та на роботу не виходив. 31.12.2008 ОСОБА_5 звільнився з вказаного підприємства за власним бажанням (наказ № 23 від 31.12.2008). За вказаний період часу ОСОБА_5. була нарахована заробітна плата у сукупному розмірі 47751,20 грн.

Окрім цього, ОСОБА_1, працюючи директором ТзОВ Західно-український центр «Медсервіс», прийняв на роботу ОСОБА_6 на посаду економіста-фінансиста (наказ № 3 від 03.08.1995 ). ОСОБА_6 відповідної освіти для виконання функцій економіста-фінансиста не мав, до виконання трудових обов'язків не приступав. 16.01.1996 ОСОБА_6 звільнився за власним бажанням (наказ № 3 від 16.01.1996). За вказаний період часу ОСОБА_6 була нарахована заробітна плата у сукупному розмірі 596,39 грн. За рахунок ТзОВ «Медсервіс» ОСОБА_1 було безпідставно розтрачено кошти на оплату за навчання ОСОБА_5 у Комерційній академії у розмірі 780,00 грн.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину не визнав, покази давати відмовився на підставі ст. 63 Конституції України / Том 1 аркуш справи 54/.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснила, що працювала на ТЗОВ Західно-український центр «Медсервіс» головним бухгалтером з 1997 року (у 1996 році працювала секретарем). Заробітна плата на підприємстві виплачувалася на підставі наказів директора, які приймалися і передавалися у бухгалтерію щомісяця. Трудові книжки, а також журнал прийому та звільнення працівників зберігались в ОСОБА_1 Після того, коли вона запідозрила про те, що на підприємстві числяться фіктивні працівники, ОСОБА_7 звернулась до директора ОСОБА_1, проте після такого повідомлення, ОСОБА_1 сказав, що це не її справа й запропонував виконувати свої функціональні обов'язки. ОСОБА_7 в письмовому вигляді підготувала доповідну записку на ім'я ОСОБА_1, яку скерувала останньому через секретаря, зареєструвавши її у вхідній документації. ОСОБА_7 пояснила суду, що у доповідній записці вона зазначила, що в ТзОВ ЗУЦ «Медсервіс» такі особи як ОСОБА_3, ОСОБА_4 ніколи не працювали та жодних документів, які б вони підписували вона не бачила.

Під час дачі показів ОСОБА_7 зазначила, що вона бачила ОСОБА_4 декілька разів на корпоративних вечірках, як дружину директора. Однак, жодного разу заробітну плату ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не видавала. Відомість вона передавала директору ОСОБА_1, який потім їй повертав цю відомість з підписами навпроти прізвищ ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Судом оглянуто Доповідну, підготовлену свідком ОСОБА_7, яка долучена до матеріалів справи. Зі змісту Доповідної випливає, що ОСОБА_7 29.06.2006 просить надати бухгалтерії підтверджуючі документи про виконання робіт ОСОБА_4 та ОСОБА_3, оскільки в неї виникнула підозра, що вказані працівники є фіктивно влаштованими і їм безпідставно нараховується заробітна плата.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснив суду, що він працював на посаді електромеханіка 15 років. Однак, одночасно він є засновником ТзОВ ЗУЦ «Медсервіс». Зі слів дружини йому стало відомо, що на підприємстві можуть рахуватися фіктивні працівники. Про те, що дружина подала доповідну записку щодо факту працевлаштування фіктивних осіб, зокрема ОСОБА_3, ОСОБА_4, йому було відомо.

Директором ТзОВ ЗУЦ «Медсервіс» працював обвинувачений ОСОБА_1 В його трудові обов'язки входило прийняття на роботу працівників. Заробітна плата виплачувалася на підставі одноразових наказів виданих та підписаних обвинуваченим ОСОБА_1 Двічі в місяць на підприємстві проводилися збори працівників по техніці безпеки. ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на зборах не бачив.

ОСОБА_8 проводив співбесіди при прийнятті на роботу із технічних питань. Із ОСОБА_3 співбесіду не проводив. З ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 теж не проводив жодних співбесід при прийомі на роботу. Чи були вони прийняті і рахувалися працівниками підприємства йому не відомо. Про можливість працевлаштування фіктивних працівників стало відомо зі слів дружини. Нарахування зарплати відбувалося по актах виконаних робіт. Інструктажі на підприємстві проводив ОСОБА_9

Свідок ОСОБА_10 працював на ТзОВ «Медсервіс» на посаді електромеханіка більше 15 років. Всіх працівників, з якими він працював знає. Електромеханіків знає лише тих, що були на зборах. ОСОБА_3 знає, як сина директора. Збори проводили або головний інженер ОСОБА_11, інженер по техніці безпеки ОСОБА_9 або директор ОСОБА_1 Рішення про прийняття на роботу нових працівників та про звільнення з роботи приймав ОСОБА_1 ОСОБА_8 інколи виступав на зборах електромеханіків по техніці безпеки, охороні праці.

З показів ОСОБА_10 слідує, що ОСОБА_3 працював як приватний підприємець. На жодних зборах товариства, які проводились не рідше 1 разу в місяць ОСОБА_3 присутній не був і його прізвище навіть не зачитувалось як відсутнього. Про те, що ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були працівниками товариства йому не відомо, оскільки він їх не бачив.

Свідок ОСОБА_12, який працює електромеханіком ТзОВ ЗУЦ «Медсервіс» більше 10 років пояснив суду, що знає всіх електромеханіків, оскільки з ними працює і бачиться на роботі. ОСОБА_3 знає не як працівника ТзОВ «Медсервіс», а як сина директора. Жодного разу не бачив його на зборах працівників підприємства, які проводяться щомісяця.

Свідок ОСОБА_13, який теж працює електромеханіком на ТзОВ «Медсервіс» з 1998 року пояснив, що в товаристві 2 рази в місяць проводились збори по питаннях, що стосуються техніки безпеки, охорони праці. Збори проводив директор ОСОБА_1, інженер по техніці безпеки ОСОБА_9 та головний інженер ОСОБА_11 Директором працював ОСОБА_1, він приймав рішення про прийняття на роботу. Працівники розписувались в журналах техніки безпеки та охорони праці. Таких працівників, як ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 чи ОСОБА_6 останній не знає.

Свідок ОСОБА_14 працює електромеханіком ТзОВ ЗУЦ «Медсервіс» з 2001 року. Знає всіх працівників, які працюють на підприємстві. Директором був ОСОБА_1 Збори проводилися двічі на місяць найчастіше директором ОСОБА_1, або головним інженером ОСОБА_11 На зборах ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 чи ОСОБА_6 ніколи не бачив. На роботу його приймав ОСОБА_1

Свідок ОСОБА_15 працює електромеханіком на ТзОВ ЗУЦ «Медсервіс» з 1998 року. На роботу його приймав ОСОБА_1 Був присутній на зборах електромеханіків, які проводилися двічі на місяць. Ніколи на зборах не бачив ні ОСОБА_3, ОСОБА_5 чи ОСОБА_6

Свідок ОСОБА_16 працює електромеханіком близько 8 років. Надав суду аналогічні покази, пояснив що його на роботу приймав директор ОСОБА_1 Збори зазвичай проводив або головний інженер ОСОБА_11 або директор ОСОБА_1 Електромеханіків всіх він знає. Таких працівників як ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 чи ОСОБА_6 не знає.

Свідок ОСОБА_17 вказав, що працював електромеханіком. Такі працівники як ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 йому не відомі. Заробітну плату отримував у бухгалтера ОСОБА_7 Щомісяця був присутній на зборах працівників підприємства. Ніколи на цих зборах ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не бачив.

Свідок ОСОБА_18 пояснив, що в ТзОВ ЗУЦ «Медсервіс» працює з 1995 року електромеханіком. Під час отримання заробітної плати ніколи не бачив ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 чи ОСОБА_6 Про те щоб останні працювали в товаристві йому не відомо. Ніколи не бачив вказаних осіб під час проведення інструктажу чи на зборах працівників товариства. Збори зазвичай проводив ОСОБА_1

Свідок ОСОБА_19 пояснив суду, що він працює на ТзОВ «ЗУЦ «Медсервіс» електромеханіком з 1995 року, ОСОБА_20 та ОСОБА_6 не знає. ОСОБА_3 бачив на підприємстві, так як що останній знімає там офіс. На зборах електромеханіків по охороні праці чи з інших робочих питань ОСОБА_3 не бачив. Під час отримання заробітної плати цих осіб не бачив. На роботу його приймав ОСОБА_1

Свідок ОСОБА_21 пояснила, що працює директором ТзОВ НДВП «Екологія» і орендує приміщення у ТзОВ ЗУЦ «Медсервіс». Всіх працівників «Медсервісу» вона знає. Однак, таких працівників ТзОВ ЗУЦ « Медсервіс» як ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 не знає. З ОСОБА_1 знайома з 2005року. В 2010 та 2011рр. новорічний корпоратив святкували ТзОВ ЗУЦ « Медсервіс» та ТзОВ НДВП « Екологія» разом, там вона й бачила дружину ОСОБА_1 ОСОБА_4 Окремо свідок наголосила, що під час проведення слідства по кримінальній справі до останньої телефонував ОСОБА_1, погрожував їй та просив дати неправдиві свідчення.

Свідок ОСОБА_22 вказала, що протягом 2003-2007р.р. працювала секретарем ТзОВ ЗУЦ «Медсервіс», в даний час працює інженер-лаборантом ТзОВ НДВП «Екологія». Таких працівників ТзОВ ЗУЦ «Медсервіс» як ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вона не знає, хоча всіх інших працівників знає. ОСОБА_6 та ОСОБА_5 остання взагалі не знає. ОСОБА_3 знає як приватного підприємця, а ОСОБА_4 бачила лише на корпоративі.

Свідок ОСОБА_11 повідомив, що працює з 1995 року. Спершу працював електромеханіком. Повідомив, що в 2011р. йому стало достовірно відомо про те, що в ТзОВ ЗУЦ «Медсервіс» числились на роботі фіктивні працівники, а саме ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 Вказаних осіб на робочих місцях він жодного разу не бачив, на яких посадах вони числились йому стало відомо лише в 2011році. В документації підприємства немає жодних підписів вказаних осіб (ні в актах виконаних робіт, ні в журналах установ, які обслуговуються, ні в інших документах).

Свідок ОСОБА_23 вказав, що на сьогоднішній день на ТзОВ ЗУЦ «Медсервіс» він вже не працює. Раніше працювало 30-40 чоловік. Всіх працівників він знав. Свідок повідомив суду, що 2 рази в місяць в товаристві проводяться обов'язкові інструктажі. ОСОБА_3 працював на приватній фірмі « Медсервіс +» Таких працівників ТзОВ ЗУЦ « Медсервіс» як ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 чи ОСОБА_6 останній не знає, з ними не працював, звіти їм не здавав на роботу вони його не посилали. В ході розслідування кримінального провадження до нього дзвонив ОСОБА_1 і просив сказати, що ОСОБА_4 працювала на роботі в ТзОВ ЗУЦ « Медсервіс».

Свідок ОСОБА_9 працював з 2001 по 2012 р., вказав, що в ТзОВ ЗУЦ « Медсервіс» такі особи, як ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не працювали, він проводив навчання та інструктажі, однак навіть в списках таких осіб не було. Наряди допуски таким особам не видавав. ОСОБА_3 орендував приміщення в ТзОВ ЗУЦ «Медсервіс» та працював по продажу. Жодних актів виконаних робіт від ОСОБА_3 чи ОСОБА_5 він не отримував і не здавав. Працівників товариства він знає, оскільки проводив відповідні збори.

Свідок ОСОБА_24 пояснив, що таких осіб, як ОСОБА_4, ОСОБА_5 чи ОСОБА_6 він не знає і не бачив. ОСОБА_3 знає оскільки останній орендував кімнату ТзОВ ЗУЦ «Медсервіс» та займався торгівлею.

Свідок ОСОБА_25 заявив, що вищевказаних працівників не знає. Працює з 2002 року. Явка працівників на інструктажі обов'язкова. Інструктажі проводяться 2 рази в місяць. ОСОБА_4 бачив лише на корпоративі.

Свідок ОСОБА_26 працює з 1996 року і таких осіб, як ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не знає взагалі. ОСОБА_3 бачив лише декілька разів.

Свідок ОСОБА_27 вказав, що в ТзОВ ЗУЦ «Медсервіс» він працював начальником електротехнічної лабораторії до 2012 р. Такі особи як ОСОБА_6 та ОСОБА_5 йому не відомі. ОСОБА_4 та ОСОБА_3 останній бачив в офісі, однак де останні працювали він сказати не може. Де працювала ОСОБА_4 він не знає, може ствердно сказати що вона електромеханіком не працювала. Під час отримання заробітної плати він не бачив ОСОБА_4 чи ОСОБА_3, заробітну плату видавала ОСОБА_7 ОСОБА_3 мав кабінет на 3 поверсі в ТзОВ ЗУЦ «Медсервіс». Бачив, що ОСОБА_4 заходила в кабінет до бувшого директора ОСОБА_1

Свідок ОСОБА_28, що до 1996 року працювала бухгалтером ТзОВ ЗУЦ «Медсервіс», засвідчила, що ОСОБА_5 вона взагалі не знає. ОСОБА_3 в офісі під час її роботи не працював. ЇЇ син ОСОБА_6 в офісі не працював, заходив додому до ОСОБА_1, виконував функції з розносу калькуляцій і т.д. Після звільнення всі справи передала ОСОБА_1, останній до неї претензій не мав.

Свідок ОСОБА_6 вказав, що він працював в ТзОВ ЗУЦ « Медсервіс». Жодних документів не готував і не підписував. В приміщенні ТзОВ ЗУЦ « Медсервіс» не появлявся. Виконував роботи вдома у ОСОБА_1, а саме розносив калькуляції й інші документи, які йому давали, конкретно які на даний час сказати не може.

Однак, суд критично оцінює покази ОСОБА_28 та ОСОБА_6 щодо виконання певних робіт. ОСОБА_6 був прийнятий на роботу економістом-фінансистом. Економіст-фінансист повинен виконувати трудові функції і працювати у відведеному для цього місці. Водночас ОСОБА_6, як випливає із показів інших свідків, в офісі ТзОВ «ЗУЦ «Медсервіс» не працював, і його не знають інші працівники.

Свідок ОСОБА_29 показав, що він працював в ТзОВ ЗУЦ «Медсервіс» начальником лабораторії. В журналах по проведенню інструктажів по техніці безпеки та охорони праці він ОСОБА_4 не вказував, оскільки остання в лабораторії не працювала. Дружину ОСОБА_1 він знав, але чи працювала вона на ТзОВ ЗУЦ Медсервіс йому не відомо. Де працювала ОСОБА_4 останній конкретно сказати не може. Також не може вказати де працював ОСОБА_3, ОСОБА_5 чи ОСОБА_6

Свідок ОСОБА_30 вказав, що ОСОБА_6 він не знає і не пересікався з останнім. ОСОБА_31, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 працювали в ТзОВ ЗУЦ «Медсервіс», однак де конкретно працювали і які посади обіймали він не знає. Про те, що вдома у ОСОБА_1 проводились якісь роботи йому не відомо. Коли влаштовував на роботу свого сина ОСОБА_5 то звертався до ОСОБА_1 Його син ОСОБА_5 жодних співбесід з керівником ТзОВ «ЗУЦ «Медсервіс» не проходив.

Суд критично оцінює покази свідка ОСОБА_30 щодо того, що на ТзОВ ЗУЦ «Медсервіс» працювали ОСОБА_31, ОСОБА_3 та ОСОБА_5, оскільки ОСОБА_30, обіймаючи посаду головного інженера повинен знати інших працівників підприємства, оскільки повинен бути присутнім на зборах працівників підприємства і хоча б приблизно знати, які функції виконує той чи інший працівник.

Суд вважає доведеним той факт, що ОСОБА_1 працював директором ТзОВ ЗУЦ «Медсервіс», оскільки цей факт підтверджується наказом № 1 від 01.08.1995, показами свідків, прийнятими наказами по підприємству. Таким чином, ОСОБА_1 був службовою особою і виконував організаційно-розпорядчі функції, які виявилися у прийнятті на роботу працівників. Окрім цього, ОСОБА_1 щомісяця видавав накази про нарахування заробітної плати працівникам підприємства, а тому він виконує адміністративно-господарські функції. Тож обвинувачений ОСОБА_1 є службовою особою, яка виконує організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції.

Проаналізувавши покази свідків, суд дійшов висновку, що ніким не оспорюється той факт, що накази про прийняття на роботу видавав ОСОБА_1 Одночасно показами свідків встановлено, що ОСОБА_32 більшість допитаних свідків знають, як сина директора ОСОБА_1, або ж як особу, що орендує приміщення за адресою: АДРЕСА_2. Як електромеханік ОСОБА_3 не працював. Свідки, які працюють електромеханіками на ТзОВ ЗУЦ «Медсервіс» засвідчили, що знають своїх колег по роботі, оскільки щомісячно не менше одного разу на місяць, а зазвичай двічі на місяць всі вони присутні на зборах, на яких проводиться інструктаж з охорони праці, обговорюються інші робочі питання. Під час проведення таких зборів питання про причини відсутності ОСОБА_3 не з'ясовувалися, він сам присутній жодного разу не був, у журналі не розписувався. Доказів, які б підтверджували ознайомлення ОСОБА_3 із посадовою інструкцією електромеханіка суду не було надано.

Тому суд вважає встановленим той факт, що ОСОБА_3 фактично не виконував трудових функцій електромеханіка ТзОВ ЗУЦ «Медсервіс».

Висновком судової почеркознавчої експертизи від 17.02.2014 за №6/128 встановлено, що підписи у відомостях на виплату грошей навпроти прізвища ОСОБА_3 виконані ОСОБА_3 /Том 1 аркуші справи 219-222/.

Висновком судової почеркознавчої експертизи від 17.02.2014 за №6/129 встановлено, що підписи у платіжних відомостях навпроти прізвища ОСОБА_3 виконані ОСОБА_3 /Том 1 аркуші справи 225-228/.

Водночас, суд вважає встановленим той факт, що кошти, які були нараховані ОСОБА_3 за період з 1995 року по 2011 рік у розмірі 71725, 3 грн., з яких виплачено 55049 грн. заробітної плати, 16676,3 грн. сплачено податків, були безпідставно нараховані та виплачені, чим ТзОВ ЗУЦ «Медсервіс» було спричинено майнову шкоду. Заподіяння майнової шкоди у розмірі 71725,3 грн. настало внаслідок видання ОСОБА_1 підробленого наказу № 28 «Про прийняття на роботу» від 02.09.1996 та наказу про переведення № 36 від 30.12.1997 ОСОБА_3

Висновком судової почеркознавчої експертизи від 17.02.2014 за №6/127 встановлено, що підписи у 48-ми виданих касових ордерах у графах графа «Керівник» виконані ОСОБА_1 / Том 1 аркуші справи 213-216/.

Висновком судової почеркознавчої експертизи від 17.02.2014 за №6/128 встановлено, що підписи у відомостях на виплату грошей у графі графа «Керівник» виконані ОСОБА_1 / Том 1 аркуші справи 219-222/.

Висновком судової почеркознавчої експертизи від 17.02.2014 за №6/129 встановлено, що підписи у платіжних відомостях у графі «Директор» виконані ОСОБА_1 /Том 1 аркуші справи 225-228/.

Таким чином ОСОБА_1 фактично вчинив розтрату майна, яке перебувало в його віданні у розмірі 71725,3 грн.

Щодо працевлаштування ОСОБА_4, суд, проаналізувавши покази свідків дійшов висновку, що більшість допитаних судом свідків не знають такого працівника як ОСОБА_4, а лише знають останню як дружину директора. Свідки ОСОБА_27, ОСОБА_29, ОСОБА_30 не знають ким працювала ОСОБА_4 на ТЗОВ ЗУЦ «Медсервіс». Свідок ОСОБА_28 вказала, що ОСОБА_4 працювала за сумісництвом і ходила в банк. Однак, суд критично оцінює ці покази, оскільки відповідно до наказу № 39 від 12.11.2004 остання обіймала посаду менеджера, що не пов'язано із вчиненням будь-яких дій від імені підприємства у банках.

Тому суд вважає встановленим той факт, що ОСОБА_4 фактично не виконувала трудових функцій лаборанта вимірювальної апаратури, а з 2004 року - менеджера ТзОВ ЗУЦ «Медсервіс».

Висновком судової почеркознавчої експертизи від 17.02.2014 за №6/127 встановлено, що підписи у 48-ми виданих касових ордерах у графах «підпис одержувача» виконані ОСОБА_4 /Том 1 аркуші справи 213-216/.

Висновком судової почеркознавчої експертизи від 17.02.2014 за №6/128 встановлено, що підписи у відомостях на виплату грошей навпроти прізвища ОСОБА_4 виконані ОСОБА_4 /Том 1 аркуші справи 219-222/.

Висновком судової почеркознавчої експертизи від 17.02.2014 за №6/129 встановлено, що підписи у платіжних відомостях навпроти прізвища ОСОБА_4 виконані ОСОБА_4 /Том 1 аркуші справи 225-228/.

На підставі викладеного, суд вважає встановленим той факт, що кошти, які були нараховані ОСОБА_4 за період з 1995 року по 2011 рік у розмірі 101441,63 грн., з яких виплачено 78056 грн. заробітної плати, 23385,63 грн. сплачено податків, були безпідставно нараховані та виплачені, чим ТзОВ ЗУЦ «Медсервіс» було спричинено майнову шкоду. Заподіяння майнової шкоди у розмірі 101441,63 грн. настало внаслідок видання ОСОБА_1 підробленого наказу № 7 «Про прийняття на роботу» від 29.01.1999 та наказу про переведення № 39 від 12.11.2004 р. ОСОБА_4

Висновком судової почеркознавчої експертизи від 17.02.2014 за №6/127 встановлено, що підписи у 48-ми виданих касових ордерах у графах «Керівник» виконані ОСОБА_1 /Том 1 аркуші справи 213-216/.

Висновком судової почеркознавчої експертизи від 17.02.2014 за №6/128 встановлено, що підписи у відомостях на виплату грошей у графі «Керівник» виконані ОСОБА_1 /Том 1 аркуші справи 219-222/

Висновком судової почеркознавчої експертизи від 17.02.2014 за №6/129 встановлено, що підписи у платіжних відомостях у графі «Директор» виконані ОСОБА_1 /Том 1 аркуші справи 225-228/.

Таким чином ОСОБА_1 фактично вчинив розтрату майна, яке було перебувало в його віданні у розмірі 101441,63 грн.

Щодо працевлаштування ОСОБА_5 на посаду менеджера відповідно до наказу № 12 від 17.03.2000 р, суд, встановив, що більшість допитаних судом свідків не знають такого працівника взагалі. Свідок ОСОБА_30 не повідомив суду на якій посаді працював його син, хоча сам у цей час обіймав посаду головного інженера.

Тому суд вважає встановленим той факт, що ОСОБА_5 фактично не виконував трудових функцій менеджера ТзОВ ЗУЦ «Медсервіс».

На підставі викладеного, суд вважає встановленим той факт, що кошти, які були нараховані ОСОБА_5 за період з 2000 року по 2008 рік у розмірі 47751,20 грн., з яких виплачено 37518,00 грн. заробітної плати, 9453,20 грн. сплачено податків, були безпідставно нараховані та виплачені, чим ТзОВ ЗУЦ «Медсервіс» було спричинено майнову шкоду. Заподіяння майнової шкоди у розмірі 47751,20 грн. настало внаслідок видання ОСОБА_1 підробленого наказу №12 «Про прийняття на роботу» від 17.03.2000.

Висновком судової почеркознавчої експертизи від 17.02.2014 за №6/127 встановлено, що підписи у 48-ми виданих касових ордерах у графах «Керівник» виконані ОСОБА_1 /Том 1 аркуші справи 213-216/.

Висновком судової почеркознавчої експертизи від 17.02.2014 за №6/128 встановлено, що підписи у відомостях на виплату грошей у графі «Керівник» виконані ОСОБА_1 /Том 1 аркуші справи 219-222/.

Висновком судової почеркознавчої експертизи від 17.02.2014 за №6/129 встановлено, що підписи у платіжних відомостях у графі «Директор» виконані ОСОБА_1 /Том 1 аркуші справи 225-228/.

Таким чином ОСОБА_1 фактично вчинив розтрату майна, яке було перебувало в його віданні у розмірі 47751,20 грн.

Щодо працевлаштування ОСОБА_6 на посаду економіста-фінансиста відповідно до наказу № 3 від 03.08.1995, суд, встановив, що більшість допитаних судом свідків не знають такого працівника. Покази свідка ОСОБА_28, яка повідомила, що її син виконував певні доручення ОСОБА_1 у нього вдома суд оцінює критично, оскільки місцем виконання працівником трудових функцій є його робоче місце на підприємстві. Сам ОСОБА_6 повідомив суду, що на ТзОВ ЗУЦ «Медсервіс» взагалі не був.

Тому суд вважає встановленим той факт, що ОСОБА_6 фактично не виконував трудових функцій економіста-фінансиста ТзОВ ЗУЦ «Медсервіс».

На підставі викладеного, суд вважає встановленим той факт, що кошти, які були нараховані ОСОБА_6 за період з 1995 року по 1996 рік у розмірі 596,39 грн., з яких виплачено 418,60 грн. заробітної плати, 177,79 грн. сплачено податків, були безпідставно нараховані та виплачені, чим ТзОВ ЗУЦ «Медсервіс» було спричинено майнову шкоду. Заподіяння майнової шкоди у розмірі 596,39 грн. настало внаслідок видання ОСОБА_1 підробленого наказу № 3 «Про прийняття на роботу» від 03.08.1995.

Висновком судової почеркознавчої експертизи від 17.02.2014 за №6/127 встановлено, що підписи у 48-ми виданих касових ордерах у графах «Керівник» виконані ОСОБА_1 /Том 1 аркуші справи 213-216/.

Висновком судової почеркознавчої експертизи від 17.02.2014 за №6/128 встановлено, що підписи у відомостях на виплату грошей у графі «Керівник» виконані ОСОБА_1 /Том 1 аркуші справи 219-222/.

Висновком судової почеркознавчої експертизи від 17.02.2014 за №6/129 встановлено, що підписи у платіжних відомостях у графі «Директор» виконані ОСОБА_1 /Том 1 аркуші справи 225-228/.

Таким чином ОСОБА_1 фактично вчинив розтрату майна, яке було перебувало в його віданні у розмірі 596,39 грн.

Наказ №1 від 01.08.1995 про призначення директором ТзОВ «Західно-український центр «Медсервіс» ОСОБА_1;

наказ № 28 від 02.09.1996 «Про прийом на роботу» ОСОБА_3;

наказ № 36 від 30.12.1997 про переведення ОСОБА_3 з посади електромеханіка на посаду економіста ТзОВ Західно-український центр «Медсервіс»;

наказ № 28 К від 02.12.2011 про звільнення за власним бажанням ОСОБА_3;

наказ №7 від 29.01.1999 «Про прийом на роботу» ОСОБА_4 на посаду лаборанта по вимірювальній апаратурі;

наказ № 39 від 12.11.2004 про переведення ОСОБА_4 з посади лаборанта по вимірювальній техніці на посаду менеджера ТзОВ Західно-український центр «Медсервіс»;

наказ №28К від 02.12.2011 про звільнення за власним бажанням ОСОБА_4;

наказ № 1 від 17.03.2000 «Про прийом на роботу» ОСОБА_5;

наказ № 23 від 31.12.2008 про звільнення за власним бажанням ОСОБА_5;

наказ № 3 від 03.08.1995 «Про прийом на роботу» ОСОБА_6 на посаду економіста-фінансиста;

наказ № 3 від 16.01.1996 про звільнення за власним бажанням ОСОБА_6

висновок судової почеркознавчої експертизи від 17.02.2014 за №6/127;

висновок судової почеркознавчої експертизи від 17.02.2014 за №6/128;

висновок судової почеркознавчої експертизи від 17.02.2014 за №6/129;

накази про нарахування заплати за період з березня 2005 р. по червень 2011р.;

посадові інструкції електромеханіка;

журнали про проведення інструктажів;

табелі обліку робочого часу;

журнал реєстрації вхідної кореспонденції;

книга обліку руху трудових книжок і вкладників до них.

На підставі наведених доказів, суд вважає доведеним факт вчинення ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, а саме розтрати майна, вчиненої службовою особою у великому розмірі. З досліджених судом доказів слідує, що окремі діяння про прийняття на роботу фіктивних працівників і отримання ними заробітної плати за різні періоди часу є тотожними діяннями, які об'єднані єдиним умислом обвинуваченого ОСОБА_1 Тому суд вважає правильною кваліфікацію злочинних діянь ОСОБА_1 як єдиного продовжуваного злочину, а не як діянь, вчинених повторно. Станом на момент початку вчинення продовжуваного діяння (1996 р.), та на момент закінчення продовжуваного діяння (2011 р.) спричинений сукупний розмір шкоди - перевищував розмір шкоди, достатній для визнання розтрати вчиненою у великому розмірі (250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

Таким чином, ОСОБА_1, будучи службовою особою, своїми умисними діями, шляхом зловживання службовим становищем, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 191 КК України, а саме розтрату чужого майна, яке було у його віданні, вчинене у великих розмірах.

Судом не встановлено такої обтяжуючої обставини, як спричинення злочином тяжких наслідків (п. 5 ст. 67 КК України), про яку вказує прокурор, оскільки розмір спричиненої злочином шкоди враховано як кваліфікуюча ознака ст. 191 КК України - розтрата, вчинена у великих розмірах (ч. 4 ст. 191 КК України).

Обвинувачений своєї вини не визнає, шкоди не відшкодував. За місцем проживання характеризується позитивно, вперше притягується до кримінальної відповідальності.

При призначенні покарання у даному кримінальному провадженні суд виходить із положень, визначених ст. 65 КК України, а саме суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Керуючись принципами справедливості, індивідуальності кримінальної відповідальності, достатності покарання, суд вважає, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

На підставі вищенаведеного, суд вважає, що покарання обвинуваченому ОСОБА_1 слід призначити в межах санкції статті, за якою кваліфіковано кримінальне правопорушення у виді позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади з адміністративно - господарськими функціями. Водночас, суд дійшов висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, а тому відповідно до вимог ст. 75 КК України слід звільнити його від відбування покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

В порядку ст. 128 КПК України представником потерпілого по справі заявлений цивільний позов до обвинуваченого. Такий в частині стягнення матеріальної шкоди, на думку суду, є обґрунтованим та знайшов своє підтвердження, а тому підлягає до задоволення в повному розмірі у сумі 693010,50 грн.

Речові докази по справі відсутні.

Цивільний позов Товариства з обмеженою відповідальність «Західно-український центр «Медсервіс» - задовольнити.

Процесуальні витрати у кримінальному проваджені вирішити відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України.

Речові докази по справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд,-

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п"ять) років з позбавленням права обіймати посади, пов'язані із здійсненням адміністративно-господарських функцій строком на 2 (два) роки.

Згідно ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням та встановити іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки.

У відповідності до вимог ч.1 ст.76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_1 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання. Водночас, відповідно до ч.2 ст.76 КК України зобов'язати засудженого не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Цивільний позов Товариства з обмеженою відповідальність «Західно-український центр «Медсервіс» - задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальність «Західно-український центр «Медсервіс» 693010,50 грн. (шістсот дев'яносто три тисячі десять грн. 50 коп.) - заподіяної матеріальної шкоди.

Процесуальні витрати за проведення почеркознавчої експертизи у розмірі 1760,40 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят гривень 40 коп.) стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі ДСА України.

Речові докази по справі відсутні.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Львівської області через Франківський районний суд міста Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок виготовлено в нарадчій кімнаті в єдиному примірнику.

Суддя Франківського

районного суду м. Львова: Б.М. Лозинський