Рішення № 65733473, 28.03.2017, Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа № 305/2163/15-ц

Провадження по справі 2/305/30/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.03.2017 року. Рахівський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого - судді Тулик І.І.

за участі секретаря Шемота М.І.

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

відповідача - ОСОБА_3

представника відповідача - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, треті особи без самостійних вимог: Рахівська міська рада Закарпатської області, Рахівське міське комунальне підприємство "Рахівкомунсервіс" про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3, треті особи без самостійних вимог: Рахівська міська рада Закарпатської області, Рахівське міське комунальне підприємство "Рахівкомунсервіс", посилаючись на те, що починаючи з травня 1989 року вона прописалася в квартирі АДРЕСА_1. З того часу вона постійно проживає у даній квартирі й до нині. Вказана квартира АДРЕСА_2 перебуває у комунальній власності та знаходиться на балансі Рахівського міського комунального підприємства "Рахівкомунсервіс". В листопаді 1987 року відповідно до договору найму наймачем даної квартири стала ОСОБА_5. З моменту укладення договору найму ОСОБА_5 почала проживати в цій квартирі разом зі своїм чоловіком ОСОБА_6. У 1979 році ОСОБА_5 померла. Після її смертиі ОСОБА_6 продовжив проживати в квартирі. За час його проживання ОСОБА_6 дав згоду на її прописку (реєстрацію) її місця проживання та 11 травня 1989 року вона розпочала користуватися даною квартирою як член сім"ї наймача та проживає там й по даний час. ЇЇ участь в утриманні даної квартири підтверджується рядом документів, а саме документами, що підтверджують сплату за комунальні послуги, кошторисом на ремонт квартири за наслідками пожежі в квартирі, що трапилась в січні 1982 року, актом про розміри збитків, завданих паводком 4-6 березня 2001 року, складеної представником Рахівської міської ради народних депутатів від 12 березня 2001 року. 29 серпня 1992 року ОСОБА_6 помер. Після його смерті у квартирі проживала лише вона сама. Так як будинок мав дві квартири та вважався багатоквартирним будинком, то будинкової книги на квартиру не було заведено. Всі відомості знаходились у відповідального паспортиста Рахівського виробничого управління житлово-комунального господарства. Згодом вона дізналася, що у вказаній квартирі 10 лютого 1993 року без її відома та згоди як наймача зареєструвався внук ОСОБА_6 - ОСОБА_3. Разом з тим, всі її намагання переоформити договір найму на квартиру в якій вона вже проживає 26 років залишаються безрезультатними. Причиною в цьому є наявність факту реєстрації відповідача ОСОБА_3 у даній квартирі. Зокрема, відповідно до відповіді на її заяву виконавчого комітету Рахівської міської ради Закарпатської області №293 від 15 серпня 2005 року їй відмовлено в укладенні договору найму по причині факту реєстрації у квартирі інших громадян. Відповідно до рапорту дільничного інспектора міліції Рахівського РВ УМВС України в Закарпатській області від 26 липня 2013 року було вказано, що ОСОБА_3 проживає разом зі своєю сім"єю, в тому числі з дружиною ОСОБА_7 за адресою: м. Рахів, вул. Шевченка,78. З огляду на наведені обставини, наявні всі докази того, що ОСОБА_3 ніколи не проживав у даній квартирі, а відтак факт його реєстрації носить суто формальний характер та фактично перешкоджає їй у можливості оформити договір найму на квартиру та сплачувати за обслуговування будинку не від імені померлої ОСОБА_5, а від свого імені, як законного наймача та користувача квартири. У зв"язку з чим просила визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, таким, що втратив право на користування житловим приміщенням квартири АДРЕСА_3.

Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, наведених в позові. Просять позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги не визнали. ОСОБА_3 пояснив, що як таку опіку не здійснював над дідом, оскільки дідо ОСОБА_5 не потребував сторонньої допомоги. Коли він помер, то його батьки закрили квартиру, але ОСОБА_1 самовільно зайняла дану квартиру. Згоду ніхто не надавав, так як інших власників не було. ОСОБА_4 , заперечуючи проти позову, вказує, що позивачем не надано жодних письмових доказів права власності на спірну квартиру, доказів спільного проживання з ОСОБА_5, а отже їй не належить право вимоги визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням. Просять відмовити в задоволенні позову.

Представник третьої особи без самостійних вимог - Рахівської міської ради, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з"явився.

Представник третьої особи без самостійних вимог - Рахівського міського комунального підприємства "Рахівкомунсервіс", будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з"явився.

Допитана у порядку ст.184 ЦПК України свідок ОСОБА_1 пояснила, що у 1984 році вона була зареєстрована у ІНФОРМАЦІЯ_2, де проживала разом з чоловіком Хлебаліним. Після розірвання шлюбу, не мала де проживати, тому зі згоди ОСОБА_5 була зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_3, де проживає і по сьогодні. Оскільки ОСОБА_3 був зятем голови міської ради їй не надавали можливість приватизувати квартиру. При цьому відповідач ніколи не приходив до діда. Коштів на ремонт квартири не вкладав.

Свідок ОСОБА_8 по суті спору пояснила, що вона є сестрою ОСОБА_1 і остання проживає ІНФОРМАЦІЯ_4, а ОСОБА_3 ніколи не проживав за адресою сестри - м. Рахів, вул. Миру,41/1.

Свідок ОСОБА_9 пояснив, що у 1997-1998 роках, коли не було його батьків, які іздили на сезонні роботи, він проживав у ОСОБА_1, у квартирі АДРЕСА_4.

Свідок ОСОБА_10, в судовому засіданні пояснила про те, що вона з 1986 року знайома із ОСОБА_1, яка є її кумою. Їй відомо, що по вул. Миру № 41, є дві квартири, у квартирі № 2 жила свекруха відповідачки, а у квартирі № 1 живе ОСОБА_1

Свідок ОСОБА_11 пояснила, що вона є сусідкою ОСОБА_1О, де проживає сорок років. ОСОБА_3 АДРЕСА_5 ніколи не проживав, приходив в гості до діда тільки зі своїми батьками.

Свідок ОСОБА_12 ствердив, що ОСОБА_3 народився у будинку ОСОБА_6, який проживав у ІНФОРМАЦІЯ_5.

Свідок ОСОБА_13 пояснив, що ОСОБА_1 раніше жила по вул. Буркут в м. Рахів з його сусідом приблизно 2-3 роки.

Свідок ОСОБА_14 по суті спору пояснила, що у квартирі АДРЕСА_6 проживала сім"я ОСОБА_6. Не бачила, щоб ОСОБА_1 проживала у вказаній квартирі, проте не допускає для проживання в ній ОСОБА_3.

Свідок ОСОБА_15 пояснила, що мінімум 32 роки знає, що ОСОБА_1 проживає в будику №41/1 по вул. Миру в м.Рахів. ОСОБА_3 ніколи не бачила за вказаною адресою.

Заслухавши сторін, їхніх представників, свідків, дослідивши матеріали справи, перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного висновку.

Статті 61-70 ЖК України передбачають і встановлюють порядок користування жилими приміщеннями в будинках державного і громадського житлового фонду.

Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_7 перебуває у комунальній власності та знаходиться на балансі Рахівського міського комунального підприємства «Рахівкомунсервіс» (лист в.п. міського голови №963 від 18.08.2014 року).

У квартирі №1 зазначеного будинку, зареєстровані ОСОБА_1 та ОСОБА_3, останній який , згідно пояснень позивача, не проживає у вказаній квартирі, а відтак факт його реєстрації носить суто формальний характер, що створює перешкоди позивачу у реалізації оформлення права власності на спірну квартиру, шляхом приватизації.

У зв"язку з чим, виник спір з приводу визнання особи такої, що втратила право користування жилим приміщенням, що належить до комунальної власності Рахівської міської ради і знаходиться на балансі Рахівського міського комунального підприємства "Рахівкомунсервіс".

Відповідно до статті 72 ЖК УРСР визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Предметом доказування у справах про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням державного чи комунального житлового фонду є укладення договору найму жилого приміщення.

Так, судом встановлено, що наймачем квартири АДРЕСА_1, відповідно до договору найму жилого приміщення в будинках місцевих рад, який було укладено в листопаді 1978 року, являлася ОСОБА_5. У 1979 році ОСОБА_5 померла. За життя вона проживала у вказаній квартирі зі своїм чоловіком ОСОБА_6, який після смерті дружини, в зазначеній квартирі, як член сім"ї наймача, залишився проживати один.

29 серпня 1992 року наймач спірної квартири АДРЕСА_1, ОСОБА_6 помер.

Нині померлі громадяни, наймачі спірної квартири, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 являлися дідом та бабою відповідача ОСОБА_3. Останній, згідно рішення виконавчого комітету Рахівської міської ради народних депутатів №159 від 27 грудня 1990 року призначений піклувальником пристарілого ОСОБА_6, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_6 кв.№1.

Відповідно до чч. 1, 2 ст. 64 ЖК УРСР члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

За змістом ст. 65 ЖК УРСР наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім'ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. У такому випадку особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім'ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім'ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім'ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.

Позовні вимоги позивача зводяться до того, що дозвіл на реєстрацію в квартирі АДРЕСА_1 надав нині померлий наймач ОСОБА_6. Після чого ОСОБА_1 розпочала користуватися даною квартирою як член сім»ї наймача та проживає там й по даний час.

У осіб, які вселилися до наймача, виникають усі права й обовязки за договором найму жилого приміщення, якщо особи постійно проживали разом із наймачем і вели з ним спільне господарство та були визнані членами сім'ї наймача (чч. 1, 2 ст. 64 ЖК УРСР). Крім того, особи, які вселилися до наймача, набувають рівного з іншими членами сім'ї права користування жилим приміщенням, якщо особи вселилися в жиле приміщення як члени сім'ї наймача та якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім'ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням (ст. 65 ЖК УРСР).

Як на доказ набуття права наймача спірної квартири, ОСОБА_1 надала документи, що підтверджують сплату за комунальні послуги, кошторис на ремонт квартири за наслідками пожежі та поводку. Також за показаннями свідків позивач проживає в ІНФОРМАЦІЯ_7, як наймач, починаючи за життя наймача ОСОБА_6 по даний час.

Право визнання особи такою, що втратила право на користування жилим приміщенням належить наймачам комунальної квартири та місцевим державним адміністраціям, як власникам житлового фонду, на яких законом покладено здійснення контролю за використанням останнього.

За час розгляду справи позивачем ОСОБА_1, крім обставин реєстрації у спірному приміщенні, не пред"явлено жодного доказу на факт набуття статусу наймача спірної квартири, чи факту права користування жилим приміщенням як особи, яка вселилася до наймача, як член сім'ї наймача, зокрема, доказів дотримання встановленого порядку її вселення та наявності згоди наймача на це, чи було це приміщення постійним місцем її проживання, чи вела вона з наймачем спільне господарство, тривалості часу їх проживання.

Крім цього, в матеріалах справи відсутні документи, на підставі яких позивач ОСОБА_1 була зареєстрована у ІНФОРМАЦІЯ_7. Натомість реєстраційні записи місця проживання позивача ОСОБА_1 різняться між собою. Так, згідно паспорта громадянина України серії ВО № 429811 від 26 лютого 1998 року, остання значиться зареєстрована в будинку №41 кв. №1 по вул.. Миру в м. Рахів Закарпатської області, а у реєстраційній карточці прописки форми А на мешканця ОСОБА_1, виданій МКП «Рахівкомунсервіс», така вказана за реєстрацією АДРЕСА_8.

Факт проживання в спірному приміщенні, доведено матеріалами справи та визнано самим відповідачем ОСОБА_3, оскільки не може там проживати через створені перешкоди позивачем. Таким чином суд констатує, що позивач ОСОБА_1, почала користуватися спірним житловим приміщенням фактично як піднаймач.

При цьому, право користування жилим приміщенням, до якого вселилися піднаймачі чи тимчасові мешканці, є похідним від прав на нього наймача та членів його сім"ї, які проживають разом з ним. Незалежно від строку проживання в жилому приміщенні перші (тимчасові мешканці чи піднаймачі) самостійного права на жиле приміщення не набувають. Право користування жилим приміщенням у піднаймачів і тимчасових мешканців припиняється одночасно з припиненням договору найма жилого приміщення, незалежно від підстав припинення, тобто договір піднайму автоматично втрачає свою силу.

Так у зв"язку зі смертю наймачів ОСОБА_5 та ОСОБА_6, припинився договір найму жилого приміщення квартири АДРЕСА_1, та автоматично втратив свою силу піднайм квартири ОСОБА_1.

Порушуючи спір про визнання особи, такою, що вратила право користування жилим приміщенням, позивачем ОСОБА_1, в контексті заявленого позову, не доведено в самої право користування жилим приміщенням як особи, яка вселилася до наймача, як член сім'ї наймача, набуття рівного з наймачем права користування жилим приміщенням, а відтак право наймача спірної квартири. Сама по собі реєстрація в спірному житловому приміщенні в силу норм Житлового кодексу України не створює право наймача цього приміщення і не породжує права та обов»язки, пов»язані з цим.

Отже, не будучи наймачем квартири АДРЕСА_1, позивач ОСОБА_1 є неналежним позивачем у позові про визнання особи, такою що втратила право користування житловим приміщенням, і з цих підстав в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 3, 5, 6, 10, 11, 58, 60, 88, 131, 154, 209, 212 215, 223, 294, 361 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3, треті особи без самостійних вимог: Рахівська міська рада Закарпатської області, Рахівське міське комунальне підприємство "Рахівкомунсервіс" про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення до цивільної палати апеляційного суду Закарпатської області через Рахівський районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Тулик І.І.

З оригіналом вірно,

Суддя Рахівського районного суду: Тулик І.І.