Ухвала суду № 65731540, 20.03.2017, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/4229/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" березня 2017 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва Ластовка Н.Д., секретар судових засідань Панасюк Ю.М., за участю сторін провадження: прокурора Гончаренка А.О., захисника ОСОБА_2, підозрюваного ОСОБА_3, розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання слідчого в особливо важливих справах третього слідчого відділу прокуратури м. Києва Ходаківського С.П. про застосування запобіжного заходу у вигляді застави до підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кіровськ, Луганської області, що обіймає посаду начальника Подільського районного відділу Головного управління ДМС у м. Києві, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 одруженого, має на утриманні малолітнього сина ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого, у рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.01.2017 за № 42017100000000048,

за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,-

в с т а н о в и в :

Слідчий в особливо важливих справах третього слідчого відділу прокуратури м. Києва Ходаківський С.П. за погодженням з прокурором відділу прокуратури м. Києва Гончаренко А.О. звернулися до слідчого судді з зазначеним клопотанням відносно підозрюваного, враховуючи наявність у провадженні обставин передбачених п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України.

Зокрема, клопотання умотивоване тим, що третім слідчим відділом прокуратури міста Києва проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017100000000048 від 19.01.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до наказу начальника Державної міграційної служби України № 667-к від 10 вересня 2014 року, ОСОБА_3 призначено на посаду начальника Подільського районного відділу Головного управління ДМС у м. Києві.

Відповідно до п. 12 Положення про Подільський районний відділ Головного управління ДМС у м. Києві, затвердженого наказом Головного управління Державної міграційної служби України в місті Києві № 373 від 06.07.2016, начальник територіального підрозділу здійснює керівництво підрозділом, несе персональну відповідальність за організацію та результати його діяльності, забезпечує та організовує своєчасний розгляд заяв та скарг громадян, депутатських запитів та інших звернень, що надходять від юридичних осіб та органів державної влади, приймає у встановленому порядку рішення про видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон тощо.

Таким чином, перелік службових обов'язків ОСОБА_3 свідчить про те, що він постійно здійснює функції представника влади та обіймає постійно в органі державної влади посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, а також його посада згідно ст. 6 Закону України "Про державну службу" належить до категорії "Б", у зв'язку з чим, відповідно до примітки до ст. 364 КК України, він є службовою особою, яка займає відповідальне становище.

17.03.2017 року в денний період часу ОСОБА_6 звернувся до начальника Подільського районного відділу Головного управління ДМС у м. Києві ОСОБА_3 з питанням щодо можливості прискорення видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон наступним громадянам: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13

Приблизно у цей же час, у начальника Подільського РВ ГУ ДМВ України в місті Києві ОСОБА_3 виник злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди службовою особою, яка займає відповідальне становище, від ОСОБА_6 за вжиття ним усіх заходів щодо прискорення видачі паспортів громадянина України для виїзду за кордон вищевказаним громадянам.

У зв'язку з цим, цього ж дня, 17.03.2017 начальник Подільського районного відділу Головного управління ДМС у м. Києві ОСОБА_3, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на одержання неправомірної вигоди, службовою особою, яка займає відповідальне становище, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 діючи умисно, повідомив ОСОБА_6, що за вжиття усіх залежних від нього заходів щодо прискорення видачі громадянам паспортів громадян України для виїзду за кордон, ОСОБА_6 має надати йому грошові кошти в сумі 5600 грн., з розрахунку 800 грн. за один паспорт громадянина України для виїзду за кордон. На вказану пропозицію ОСОБА_6 змушений був погодитися.

У наступному, 17.03.2017 приблизно о 17 год. 00 хв. начальник Подільського РВ ГУ ДМВ України в місті Києві ОСОБА_3, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 доводячи свій злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди, до кінця, діючи умисно, з корисливого мотиву одержав від ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 5 600 грн., за вчинення в інтересах ОСОБА_6, будь-якої дії з використанням наданого йому службового становища, а саме: за вжиття ним усіх заходів щодо прискорення видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон наступним громадянам: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13

Після отримання грошових коштів ОСОБА_3 було затримано слідчим прокуратури міста Києва на місці вчинення злочину.

Таким чином, своїими умисними діями ОСОБА_3 вчинив одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди, за вчинення в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України.

17 березня 2017 року ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю м. Кіровськ, Луганської області, обіймаючому посаду начальника Подільського районного відділу Головного управління ДМС у м. Києві, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 одруженому, раніше не судимому, повідомлено про те, що він підозрюється в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди, за вчинення в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Обставинами, що дають підстави підозрювати ОСОБА_3, які підтверджуються наступними матеріалами кримінального провадження, є:

- заявою про злочин ОСОБА_6;

- протоколом затримання ОСОБА_3 Відповідно до якого у останнього в ході особистого обшуку виявлено та вилучено грошові кошти в розмірі 5200 (п'ять тисяч двісті) гривень, які останній одержав від ОСОБА_6;

- протоколом обшуку приміщення Подільського РВ ГУ ДМС у м. Києві, в ході якого виявлено та вилучено матеріали щодо видачі ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та іншим паспортів громадян України для виїзду закордон;

- показами свідків ОСОБА_6, ОСОБА_14, ОСОБА_15,ОСОБА_16, ОСОБА_12 та інших.

При оцінці обставин, передбачених ст. 178 КПК України, досудове слідство прийшло до висновків, що:

- наявні докази вчинення підозрюваним ОСОБА_3 кримінального правопорушення є вагомими та допустимими, отриманими у встановленому КПК України порядку;

- у разі визнання винуватим, ОСОБА_3 загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років;

- на даний час підозрюваний ОСОБА_3 не звільнений із займаної посади;

- раніше ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності не притягувався;

- раніше до ОСОБА_3 запобіжні заходи не застосовувались.

Оцінюючи особу підозрюваного та вчинений ним злочини, досудове слідство приходить до переконання в наявності передбачених ст. 177 КПК України ризиків невиконання ОСОБА_3 процесуальних обов'язків, а саме:

- ОСОБА_3 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення від притягнення до кримінальної відповідальності;

- підозрюваний може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні;

- підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Викладене свідчить про те, що заявлені ризики наявні, обґрунтовані та на даний час не зменшилися.

Оцінюючи особу підозрюваного, з врахуванням статті 178 КПК України, слідство приходить до висновку, що ОСОБА_3 працездатний, не похилого віку, не судимий.

З урахуванням викладених ризиків та особи підозрюваного, обставин вчинення та суспільну небезпеку кримінального правопорушення, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_3, а також результати вивчення особи підозрюваного, орган досудового розслідування приходить до висновку про необхідність обрання підозрюваному ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 80 мінімальних заробітних плат.

У судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав у повному обсязі, просив задовольнити з підстав вказаних у його мотивувальній частині, зокрема враховуючи наявність у даному провадженні обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявності достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для їх запобігання, враховуючи особу підозрюваного та його соцільний статус, а також те, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам.

Сторона захисту заперечувала проти задоволення даного клопотання.

За таких обставин, слідчий суддя, заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши надані ними матеріали та проаналізувавши в системному зв'язку усі наявні на час розгляду цього клопотання відомості, які мають пряме та опосередковане значення при вирішення питання застосування заходу забезпечення кримінального провадження, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, приходить до наступного.

Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ст. 1 КПК України).

Зокрема, питання застосування заходів забезпечення кримінального провадження, до яких відноситься і запобіжіні заходи, регламентовані Главою 10 - заходи забезпечення кримінального провадження і підстави їх застосування та Главою 18 - запобіжні заходи, затримання особи КПК України.

Так, дані положення кримінального процесуального законодавства України вказують на те, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом (ст. 132 КПК України).

Клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування (ст. 132 КПК України).

Системний аналіз положень п. 8 ч. 1 ст. 3 КПК вказує, що керівник органу досудового розслідування - начальник Головного слідчого управління, слідчого управління, відділу, відділення органу Національної поліції, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу державного бюро розслідувань, підрозділу детективів, підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України та його заступники, які діють у межах своїх повноважень та ч. 1 ст. 38 КПК у своїй сукупності вказують на те, що органами досудового розслідування є: 1) слідчі підрозділи (Головне слідче управління, слідче управління, відділ, відділення) органів Національної поліції України, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, органів державного бюро розслідувань; 2) підрозділ детективів, підрозділ внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України.

Іншими словами, органом досудового розслідування в конкретному кримінальному провадженні є не сам правоохоронний орган, до складу якого входить відповідний підрозділ (Національна поліція України, Служба безпеки України, Національне антикорупційне бюро України), а його підрозділ (управління, відділ).

Підставою для визначення територіальної юрисдикції суду першої інстанції при їх розгляді є постанова керівника відповідного органу досудового розслідування про створення слідчої групи, в якій визначено місце проведення досудового розслідування.

Дана позицію слідчого судді кореспондується у повній мірі з позицією судової палати ВССУ відображеною у листах «Щодо окремих питань здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю в кримінальному провадженні» (від 16.06.2016 № 223-1650/0/4-16), «Про деякі питання здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження» (від 05 квітня 2013 року № 223-559/0/4-13) і «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» (від 04 квітня 2013 року №511-550/0/4-13).

Як наслідок, слідчий суддя вважає, що це клопотання подане заявником із дотириманям положень кримінального процесуального законодавства України та розглядаючи його по суті виходить з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам.

Згідно норм ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини визначені п. 1 - п. 3 частини 1 даної статті та згідно з положеннями ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризуються особу підозрюваного та визначені у п. 1- п. 11 частини 1 вказаної статті.

У цьому випадку, третім слідчим відділом прокуратури міста Києва проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017100000000048 від 19.01.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

На цей час, у рамках даного кримінального провадження, прокуратурою міста Києва повідомлено ОСОБА_3 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого за ч. 3 ст. 368 КК України.

Також, як убачається з матеріалів клопотання, необхідність його застосування слідчий обґрунтовує тим, що підозрюваний об'єктивно підозрюється, у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, а його вина підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, які долучені до самого клопотання у якості додатків, у зв'язку з чим останній будучи обізнаним з мірою покарання що загрожує, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, може перешкоджати кримінальному знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати свідків і інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні, перешкоджати провадженні іншим чином.

Частинами 3 та 5 ст. 132 КПК України передбачено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі при визначенні запобіжного заходу (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України), сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Тож, слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

За таких умов, слідчий суддя дослідивши, матеріали клопотання, долучені до нього документи учасниками процесу зі сторони обвинувачення та захисту, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв'язку вважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші) свідчать, на даний час, про обґрунтованість підозри підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки об'єктивно зв'язують його з ним, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити дане правопорушення.

В свою чергу, обставини визначені п. п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України, які свідчать про наявність встановлених стороною обвинувачення ризиків у даному провадженні, достовірність підозри, недостатність застосування менш суворого запобіжного заходу для запобігання наявним ризикам, слідчий суддя, враховуючи позицію ЄСПЛ в частині того, що наявність певного ризику/ризиків, зокрема ризику втечі, має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови), Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)) вважає, у даному конкретному випадку, обґрунтованими, оскільки вони належним чином умотивовані слідчим, прокурором та підтверджуються наявними матеріалами.

Доводи сторони захисту про відсуність у провадженні обставин визначених п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України слідчий суддя сприймає, як сумнівні, а наявність останніх (сумнівів) не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 (ч. 2 ст. 8, ч. 5 ст. 9 КПК України), у зв'язку з чим, останні є надуманими та не відповідають конкретним обставинам справи, на даному етапі її провадження.

А тому, це клопотання, як обгрунтоване підлягає задоволенню в частині застосування запобіжного заходу у вигляді застави, але із визначенням її розміру, який буде достатім для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, з урахуванням вимог ст. 182 КПК України та даних про особу підозрюваного у світлі факторів, пов'язаних з її характером, моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню, а саме 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, який згідно ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2017 рік» (прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2017 року - 1600 гривень), становить - 80 000 гривень.

Підстав для визначення розміру застави, як про те вказано у клопотанні, в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб слідчий суддя не убачає з огляду на обставини даного провадження та даних про особу підозрюваного.

Щодо обов'язків, про які зазначає сторона обвинувачення у своєму клопотанні, а саме:

? прибувати до слідчого групи слідчих прокуратури міста Києва у кримінальному проваджені чи слідчого судді або суду за відповідними викликами;

? повідомляти слідчого прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

? здати на зберігання до прокуратури міста Києва свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, то слід зазначити про таке.

Частиною 5 статті 194 КПК України, визначено імперативний перелік альтернативних обов'язків, які слідчий суддя вправі покласти на підозрюваного, а саме: 1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; 5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом; 6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; 7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; 8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; 9) носити електронний засіб контролю.

А тому, слідчий суддя, враховуючи обставини даного кримінального провадження та відомості про особу підозрюваного у світлі факторів, пов'язаних з її характером, моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню вважає за доцільне покласти на нього такі обов'язки, як: прибувати до слідчого групи слідчих прокуратури міста Києва у кримінальному проваджені чи слідчого судді або суду за відповідними викликами; повідомляти слідчого прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до прокуратури міста Києва свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, оскільки вони за своєю суттю є пропорційними, помірними, та такими, що не становитимуть надмірний тягар для підозрюваного, дадуть змогу уникнути встановленим ризикам, у межах строку досудового розслідування даного провадження, у зв'язку з чим не суперечать п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, та правовій позиції ЄСПЛ, що викладена у рішеннях «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.) та «Ізмайлов проти Росії» (рішення від 16 жовтня 2008 р.).

За таких обставини, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, які йому відомі, на час розгляду клопотання, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку щодо питань, які підлягають доказуванню у даному випадку згідно Глав 10, 18 КПК України, вважає, що дане клопотання підлягає задоволенню частково з вищевказаних підстав у цьому судовому рішенні.

Враховуючи вище викладене та керуючись вимогами ст.ст. 1-2, 7-29, 131, 132, 176-178, 182, 193, 194, 309, 310, 369-372, 376 КПК України, слідчий судя?-

п о с т а н о в и в :

Клопотання - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 80 000 (вісімдесят тисяч) гривень 00 копійок у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м. Києва (одержувач - Дніпровський районний суд м. Києва, код ЄДРПОУ - 02896696, банк одержувач - ГУДКСУ у м. Києві, МФО - 820019, розрахунковий рахунок - № 37318001003058).

Зобов»язати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, прибувати за кожною вимогою до слідчого та, у відповідності до положень ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти до 17 травня 2017 року наступні обов'язки:

? повідомляти слідчого прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

? здати на зберігання до прокуратури міста Києва свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Підозрюваний не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов'язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу.

З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Вказати, що заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб'єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликом.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.

При цьому, внесена застава може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала слідчого судді, щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає та є обов'язковою до виконання на всій території України.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого в особливо важливих справах третього слідчого відділу прокуратури м. Києва Ходаківського С.П. та прокурора відділу прокуратури м. Києва Гончаренка А.О.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 12:00 год. 23.03.2017.

Слідчий суддя: Н.Д. Ластовка