Вирок № 65731040, 03.04.2017, Чугуївський міський суд Харківської області

Справа №636/3956/15-к

Провадження №1-к/636/42/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2017 року Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого судді Слурденко О.І.,

при секретарі судового засідання Шиловій І.В.,

за участю прокурора Чугуївської місцевої прокуратури ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника адвоката ОСОБА_3;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залу суду в місті Чугуєві обєднані кримінальні провадження №12015220530000876 від 21 березня 2015 і №12015220440000977 від 24 липня 2015 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_2, який народився 17.08.1996 року в місті Харкові, громадянина України, українця, з освітою 10 класів, неодруженого, працюючого не офіційно по найму в приватному підприємстві «Веко» міста Харкова, зареєстрованого у якості жильця в селі Високопілля Валківського району Харківської області по провулку Шкільному,6, фактично проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_1, в силу ст.89 КК України не судимого, у вчиненні злочинів передбачених ч.1 ст.186 та ч.2 ст.296 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

20.04.2015 року неповнолітня ОСОБА_4, діючи за вказівкою ОСОБА_5 і не будучи повідомленою про його справжні наміри, при спілкуванні в мережі Інтернет призначила зустріч ОСОБА_6 біля станції метро «Тракторний завод» в місті Харкові. В цей же день ОСОБА_4 близько 17 години 30 хвилин зустрілась с ОСОБА_6 і привела його в обумовлено раніше з ОСОБА_5 місце, в лісосмугу по вулиці Миру міста Харкова, де їх вже очікували ОСОБА_5, ОСОБА_7 (які засуджені за вироком Чугуївського міського суду від 10.02.2017 року за скоєння даного злочину) та ОСОБА_2. Коли ОСОБА_6 опинився в лісосмузі по заду клубу «Роял», до нього ззаду підбігли ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_2, які грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, з особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, порушуючи норми моралі і принижуючи честь та гідність потерпілого, почали наносити численні удари руками і ногами по різним частинам тіла, та погрожуючи при цьому фізичною розправою змусили ОСОБА_6 зняти з себе весь одяг. ОСОБА_6 розуміючи численну та фізичну перевагу підкорився ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_2 і зняв с себе весь одяг, а нападники всі ці знущання знімали на відеокамеру мобільного телефону.

Потім, 22.04.2015 року неповнолітня ОСОБА_8 діючи за вказівкою ОСОБА_5 і не будучи повідомленою про його справжні наміри, по мережі Інтернет познайомилася з ОСОБА_9 та призначила йому зустріч біля станції метро «Тракторний завод» в місті Харкові. В цей же день ОСОБА_8 близько 17 години 15 хвилин зустрілась с ОСОБА_9 і привела його в обумовлено раніше з ОСОБА_5 місце, в лісосмугу по вулиці Миру міста Харкова, де їх вже очікували ОСОБА_5 та ОСОБА_2. Коли ОСОБА_9 знаходився в лісосмузі напроти будинку №24 по вулиці Миру міста Харкова, на нього з різних боків напали ОСОБА_5 і ОСОБА_2, та грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, з особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, порушуючи норми моралі і принижуючи честь та гідність потерпілого, почали наносити численні удари руками і ногами по голові та тулубу, спричинивши згідно висновку судово-медичної експертизи синці та садна на голові, скол емалі першого зубу верхньої щелепи, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, після чого погрожуючи фізичною розправою заставили ОСОБА_9 зняти з себе весь одяг, причому ці дії були засняті на відеокамеру мобільного телефону. Після скоєння хуліганських дій, ОСОБА_2 відкрито заволодів: мобільним телефоном «НТС» з флеш-картою, загальною вартістю, за висновком судово-товарознавчої експертизи - 1257 гривень, розпорядившись в наступному цим майном на власний розсуд.

ОСОБА_2 погоджується з кваліфікацією вчинених ним діянь, повністю визнає свою провину, виказав щире каяття у скоєних кримінальних правопорушеннях.

Прокурор, обвинувачений та захисник не висловили жодних заперечень, щодо встановлених обставин.

У відповідності до положень ч.3 ст.349 КПК України суд визнає недоцільним дослідження доказів, поданих на підтвердження подій кримінальних правопорушень та винуватості обвинуваченого ОСОБА_2 у їх вчинені.

В судовому засіданні суд зясував, що ОСОБА_2 правильно розуміє зміст вказаних обставин, добровільно визнає себе винуватим у хуліганстві, тобто у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, вчиненого групою осіб; а також у відкритому викраденні чужого майна грабежу.

На підставі викладеного, суд вважає доведеним винуватість обвинуваченого у скоєні інкримінованих йому кримінальних правопорушень і кваліфікує: дії ОСОБА_2 за ч.2 ст.296, ч.1 ст.186 КК України, як хуліганство скоєне групою осіб та відкрите викрадення чужого майна грабіж.

При призначенні покарання обвинуваченим, суд враховує те, що ОСОБА_2 в силу ст.89 КК України не судимий, в цілому позитивно характеризуються за місцем проживання, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває.

Обставинами, що помякшують покарання обвинуваченого, суд вважає повне визнання своєї провини та щире каяття у скоєному, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин що обтяжують його покарання, суд не вбачає.

Дослідивши наведені обставини у сукупності, приймаючи до уваги дані про особу обвинуваченого, обставини, що помякшують його покарання, тяжкість скоєних злочинів, суд призначає ОСОБА_2 покарання в межах санкції кожної статті КК України, за якою кваліфіковане діяння, - у виді позбавлення волі.

Але приймаючи до уваги, що ОСОБА_2: працює, добре характеризується за постійним місцем проживання, виказав щире каяття при розгляді справи у суді, то суд вважає за можливе застосувати звільнення від відбуття покарання з випробуванням, оскільки його виправлення та перевиховання ще можливе в умовах без ізолювання від суспільства.

Судові витрати у вигляді вартості проведених по кримінальному провадженню експертиз покласти на обвинуваченого.

Речові докази по справі відсутні. Цивільні позови потерпілих залишити без розгляду у звязку з їх неявкою у судове засідання, що не позбавляє їх право звернуться з такими позовами до суду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст.ст.373,374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_2 винуватим у скоєнні кримінальних злочинів передбачених ч.1 ст.186, ч.2 ст.296 КК України та призначити покарання:

за ч.1 ст.186 КК України у виді 2 років позбавлення волі;

за ч.2 ст.296 КК України у виді 4 років позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді 4(чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.ст.75,76 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням і встановленням іспитового строку в 3(три) роки, зобовязавши не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу пробації, повідомляти його про зміну місця проживання та роботи, періодично зявлятися для реєстрації в територіальний орган пробації.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили стосовно засудженого ОСОБА_2М - не обирати, звільнивши його з-під варти в залі суду.

Стягнути з засудженого ОСОБА_2 на користь держави судові витрати в сумі 150(сто пятдесят) гривень 83 копійки.

Вирок може бути оскаржений, з підстав передбачених ст.ст.394,395 КПК України до Апеляційного суду Харківської області через Чугуївський міський суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя: підпис.

Згідно оригіналу, що знаходиться в матеріалах справи.

Суддя: