Рішення № 65726782, 03.04.2017, Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/1720/16-ц

Провадження №: 2/0343/58/17

Р І Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2017 року м. Долина

Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:

головуючого судді Тураша В. А.,

секретаря Лукань О.З., Оленяк С.І.,

адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Долинського районного суду в м.Долина справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Малотур»янської сільської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа на стороні відповідачів, що не заявляє окремих позовних вимог реєстраційна служба Долинського районного управління юстиції про визнання недійсним рішення сесії та свідоцтва про право власності на земельну ділянку,суд-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_2, з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог (а.с.72-77), заяви про уточнення позовних вимог (а.с.225),просить:

1.Визнати протиправним та скасувати рішення сесії №60-02/15 від 18.12.2015р. Малотур»янської сільської ради щодо затвердження проекту землеустрою №658-20/13 від 15.11.2013р. та передачі земельної ділянки кад.номер 2622083001:02:001:0123 в с.Мала Тур»я по вул.Незалежності, 21 А ОСОБА_5. Припинити право власності на земельну ділянку та скасувати реєстрацію права власності на ім»я ОСОБА_5, за реєстраційним записом №13457760 від 22.02.2016р., реєстраційною службою Долинського районного управління юстиції на нерухоме майно земельну ділянку, кадастровий номер 22622083001:02:001:0123 розміром 0.09 га по вул. Незалежності, 21 А, в с.Мала Тур»я, Долинського району.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення сесії №13-01/15 від 06.11.2015р. Малотур»янської сільської ради щодо затвердження проекту землеустрою №1008-31/15 від 24.07.2015р. та передачі у приватну власність ОСОБА_3 земельної ділянки розміром 0.09 га по вул.Незалежності 17, в с.Мала Тур»я. Припинити право власності на земельну ділянку та визнати недійсним свідоцтво на право власності, видане на ім»я ОСОБА_3 №48191783 від 23.11.2015р. реєстраційною службою Долинського районного управління юстиції на нерухоме майно- земельну ділянку, кадастровий номер земельної ділянки 2622083001:02:001:0109 розміром 0.09 га по вул. Незалежності, 17, в с.Мала Тур»я, Долинського району та скасувати запис №12174894 в державному реєстрі нерухомого майна на нерухоме майно земельну ділянку кадастровий номер 2622083001:02:001:0109 розміром 0.09 га по вул. Незалежності, 17, в с.Мала Тур»я, Долинського району на ім»я ОСОБА_3 .

3.Визнати протиправним та скасувати рішення сесії №12-01/15 від 06.11.2015р. Малотур»янської сільської ради щодо затвердження проекту землеустрою №1007-31/15 від 24.07.2015р. та передачі у приватну власність ОСОБА_4 земельної ділянки розміром 0.09 га по вул.Незалежності,19 в с.Мала Тур»я. Припинити право власності на земельну ділянку та визнати недійсним свідоцтво на право власності видане на ім»я ОСОБА_4 №48194999 від 23.11.2015р., реєстраційною службою Долинського районного управління юстиції на нерухоме майно- земельну ділянку, кадастровий номер земельної ділянки 2622083001:02:001:0108 розміром 0.09 га по вул.Незалежності, 19 в с.Мала Тур»я, Долинського району та скасувати запис №12175623 в державному реєстрі нерухомого майна на нерухоме майно- земельну ділянку кадастровий номер 2622083001:02:001:0109 розміром 0.09 га по вул. Незалежності, 19 в с.Мала Тур»я Долинського району на ім»я ОСОБА_4.

4. Стягнути з відповідачів судові витрати.

Свої вимоги мотивує тим, що згідно рішення ОСОБА_6 сільської ради від 30.12.1993р. її чоловіку ОСОБА_7 було передано у власність земельну ділянку загальною площею 0,4795га, з яких 0,2397 га для ведення особистого селянського господарства в с.Мала Туря, урочище «Біля телевишки» та 0,25 га для будівництва та обслуговування будинку , що знаходиться в с.Мала Туря по вул.Полуванки,101 в Долинському районі. Згідно записів земель у земельно кадастрових документах ОСОБА_6 сільської ради, спірна земельна ділянка належить її чоловікові з 1994р.

В звязку зі зміною меж населеного пункту с.Мала Туря, 26.09.2008р. було виготовлено акт встановлення та узгодження меж земельної ділянки розміром 0,2397га. за участю Долинської РДА та акт встановлення межових знаків. Згідно акту встановлення меж сусідніми землекористувачами земельної ділянки розміром 0,2397 переданої у власність ОСОБА_7 є: гр.ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 Аналогічна інформація міститься в ситуаційній схемі земельної ділянки за 2008р. та збірному кадастровому плані за 2008р., щодо суміжних землекористувачів.

10.11.2009р. Долинською РДА за результатами розгляду технічної документації з метою отримання державного акту ОСОБА_7, було винесено розпорядження за №377 про передачу у приватну власність ОСОБА_7 земельної ділянки розміром 0,2397га. за межами населеного пункту с.Мала Тур"я ,урочище «Біля телевишки».

23.04.2010р. її чоловік ОСОБА_7 помер. Державний акт на земельну ділянку розміром 0,2397га її чоловік ОСОБА_7 не встиг отримати.

В звязку зі смертю чоловіка та прийняття нею спадщини, ОСОБА_6 сільською радою було винесено рішення №133-05/11 від 03.06.2011р., згідно якого їй було передано у власність земельну ділянку розміром 0.25га по вул. Полуванки, 101. Земельну ділянку розміром 0.25 га нею було переоформлено та отримано витяг з державного земельного кадастру щодо права власності.

На час прийняття нею спадщини земельна ділянка розміром 0,2397 га в урочищі «Біля Телевишки» вибула з відання с.Мала Тур"я в розпорядження Долинської РДА внаслідок зміни території села .

В звязку з цим, 15.08.2011р. розпорядженням Долинської РДА №297 їй було передано у власність іншу частину спадкового майна-земельну ділянку розміром 0,2397га для ведення особистого селянського господарства за межами населеного с.Мала Тур"я в урочищі «Біля телевишки». Також їй надано дозвіл на виготовлення технічної документації та реєстрації державного акту.

В свою чергу 03.08.2016р. вона отримала відмову в реєстрації права власності земельної ділянки розміром 0,2397 га, в звязку з накладенням меж на її земельну ділянку ділянками інших землекористувачів, а саме ОСОБА_3Р, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які до цього ніколи не були сусідніми землекористувачами.

При розгляді зазначеної справи слід врахувати особливості земельного законодавства на час виникнення спірних правовідносин.

Згідно з ч. 1ст. 22 ЗК України 1990 року- право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Документи, що посвідчують право на земельну ділянку, визначеніст. 23 ЗК України 1990 року. Проте дію ст. 23 зупинено відносно власників земельних ділянок, визначенихДекретом Кабінету Міністрів України № 15-92 від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок»(далі - Декрет).

Пунктом 3Декретувстановлено, що право приватної власності громадян на земельні ділянки, передані їм для цілей, передбаченихст. 1 цього Декрету, а саме: ведення особистого підсобного господарства, будівництва і обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка), садівництва, дачного і гаражного будівництва, посвідчується відповідною радою народних депутатів, про що робиться запис у земельно-кадастрових документах, з наступною видачею державного акта на право приватної власності на землю.

Отже, п. 3Декретувизначено порядок посвідчення права приватної власності громадян на земельні ділянки та документи, що посвідчують право на земельну ділянку. Таким документом може бути відповідний запис у земельно-кадастрових документах.

Згідно з п. 7Перехідних положень ЗК України 2001 року- громадяни, що одержали у власність земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.

До зазначеної позиції прийшов Верховний Суд України в своїй постанові від 30.05.2012р. у справі № 6-31цс. Рішення ВСУ є обов'язковим для всіх судів України. З врахуванням вищенаведеного, ОСОБА_7 хоч і не отримав державного акту на землю, але був власником спірної земельної ділянки на час смерті в силу діючого на той час Земельного законодавства в редакції 1991-1993рр.

Після смерті чоловіка спірна земельна ділянка розпорядженням Долинської РДА від 15.08.2011 року № 297 передана їй у власність та надано дозвіл на виготовлення технічної документації з метою отримання правовстановлюючого документу.

З цією метою, вона 07.02.2014р. уклала договір про виготовлення технічної документації.

17.08.2015р. при виготовленні свідоцтва на право власності на земельну ділянку розміром 0,2397га, вона отримала рішення №2600039182015 відділення Держземагенства у Долинському р-ні, та 07.09.2015р. відповідь, згідно до яких земельна ділянка розміром 0,2397 га в с.Мала Тур"я урочище «Біля телевишки» має перетин із земельною ділянкою з кадастровим номером 2622083001:02:001:0069, яку згідно до витягу з Державного реєстру від 08.12.2014р. передано у приватну власність ОСОБА_11 розміром 0,09га «Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)» В звязку з цим, в вересні 2015р. вона вперше звернулась з позовом до Долинського районного суду про визнання недійсним свідоцтва на право власності видане на імя ОСОБА_11 та рішення ОСОБА_6 сільської ради.

11.03.2016р. Долинський районний суд по справі № 343/1951/15-ц зазначив, що вона в належний спосіб прийняла спадщину після смерті свого чоловіка та визнав незаконним вилучення без її згоди частини земельної ділянки, яка належить їй на праві власності в розмірі 0,2397 га та знаходиться «Біля телевишки» Вказаним судовим рішенням також зазначено , що рішенням ОСОБА_6 сільської ради №132-05/11 від 03.06.2011 року було припинено право користування ОСОБА_7 земельними ділянками загальною площею 0,4897 га, в тому числі і право на користування спірною земельною ділянкою. Приймаючи рішенням №132-05/11 від 03.06.2011 року Малотурянська сільська рада, припинила право користування ОСОБА_7 спірною земельною ділянкою площею 0,2397 га для ведення ОСГ в с. Мала Тур»я урочищі «Біля телевишки», що вказує про вихід сільською радою за межі своїх повноважень, визначенихЗемельним кодексом Українищодо розпорядження землями, які знаходяться за межами населеного пункту,оскільки спірна земельна ділянка перейшла у відання сільської ради після 25.11.2011 року, а відповідач прийняв рішення щодо цієї ділянки 03.06.2011 року.

Даним судовим рішенням встановлено і те, що «спірна земельна ділянка площею 0,2397 га в урочищі «Біля телевишки», яка частково перетинається з земельною ділянкою ОСОБА_11, призначенадля ведення особистого селянського господарства. У відповідності до ч.1 та ч.2 ст. 20 ЗК України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Ст. 20 ч. 5 ЗК Українипередбачено, що земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власниками або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання встановлених ст.ст.31,33-37 цьогоКодексу.

Отже, реалізуючи свої повноваження з розпорядження земельними ділянками, відповідний орган державної влади чи місцевого самоврядування за місцем знаходження земельної ділянки, має право змінювати цільове призначення земельних ділянок, які відчужуються (надаються), за умови дотримання положень Порядку про погодження такої зміни з відповідними органами та після складання проекту відведення. Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам, відмови у реєстрації земельної ділянки або визнання реєстрації недійсною (стаття 21 ЗК України).

Згідно до ухвали апеляційного суду Івано-Франківської області, рішення Долинського районного суду набрало законної сили 14.06.2016р. Відповідно до ст.61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Після усунення накладення на її земельну ділянку земельною ділянкою ОСОБА_11, вона повторно звернулась до державного реєстратора .

03.08.2016р. вона отримала відмову в реєстрації права власності земельної ділянки розміром 0,2397 га, в звязку з тим, що в період розгляду Долинським районним судом цивільної справи № 343/1951/15-ц, ОСОБА_6 сільська рада без її згоди вдруге вилучила частину земельної ділянки з переданих їй у власність розпорядження Долинської РДА 0.2397га та незаконно передала відповідачам, а саме ОСОБА_3 кадастровий номер 2622083001:02:001:0109 площею 0,09 га, ОСОБА_4 кадастровий номер 2622083001:02:001:0108 площею 0,09 га, та ОСОБА_5 кадастровий номер № 2622083001:02:001:0123 площею 0,09га.

Згідно відповіді Малотурянської сільської ради за №246 від 11.08.2016р., на запит адвоката ОСОБА_1,їй відмовлено у наданні відповіді щодо часу прийняття рішень органом місцевого самоврядування щодо зазначених земельних ділянок.

Після повторно запиту адвоката їй надано рішення щодо підстав набуття прав власності відповідачами.

Згідно до інформаційної довідки №67288582 земельна ділянка кад.номер 2622083001:02:001:0108 площею 0,09га зареєстрована за ОСОБА_4на підставі свідоцтва на право власності №48194999 від 23.11.2015р.

Згідно до інформаційної довідки № 67288129 земельна ділянка кадастровий номер 2622083001:02:001:0109 площею 0,09га належить ОСОБА_3 згідно до свідоцтва на право власності №48191783 від 23.11.2015р.

Згідно до інформаційної довідки № 67289509 земельна ділянка кадастровий номер 2622083001:02:001:0123 площею 0,09га належить ОСОБА_5 згідно до рішення ОСОБА_6 сільської ради №60-02/15, від 18.12.2015р. та витягу з Державного земельного кадастру НВ-2601526422015 від 17.12.2015р. В цьому випадку, витяг з Держземкадастру оформлено, до рішення органу місцевого самоврядування щодо передачі земельної ділянки у приватну власність.

Вилучення частини земельних ділянок на користь ОСОБА_3 за кадастровим номерами 2622083001:02:001:0109 площею 0,09га, ОСОБА_4 кадастровий номер 2622083001:02:001:0108 площею 0,09га, та ОСОБА_5 кадастровий номер № 2622083001:02:001:0123 2622083001:02:001:0060 та рішення сесії сільської ради №60-02-/15 від 18.12.2015р. відбулось без її згоди. Межі земельних ділянок з нею, ОСОБА_2, як сусіднім землекористувачем не погоджувались. Крім цього, всупереч вимогам ст.20 ЗК України, без рішення органу місцевого самоврядування змінено цільове призначення земельної ділянки, а саме з земель для ведення особистого селянського господарства, землі при передачі відповідачам переведено для будівництва та обслуговування житлового будинку. Накладення меж земельних ділянок відповідачів на земельну ділянку, яка передана їй 15.08.2011р. розпорядженням Долинської РДА №297 в звязку з прийняттям спадщини, унеможливлює отримання нею правовстановлюючого документа та реєстрації права власності.

Рішення сесії ОСОБА_6 сільської ради №60-02/15 від 18.12.2015р. щодо надання земельної ділянки відповідачу ОСОБА_5 та свідоцтва на право власності №48191783 від 23.11.2015р. на імя ОСОБА_3 та №48194999 від 23.11.2015р.на імя ОСОБА_4 підлягають до скасування з наступних підстав:

1) 25.11.2011 року рішенням Івано-Франківської обласної ради №227-11/2011 про внесення змін у межі населеного пункту с. Мала Тур» я Долинського району, були змінені межі населеного пункту, включивши земельні ділянки площею 49.9101 га.

У відповідності до вимогст.12 п."а" ЗК Українидо повноважень сільських рад у галузі земельних відносин на території сіл належить розпорядження землями територіальних громад.

Таким чином, приймаючи рішенням №132-05/11 від 03.06.2011 року ОСОБА_6 сільська рада, припинила право користування ОСОБА_2 спірною земельною ділянкою площею 0,2397 га для ведення ОСГ в с. Мала Туря урочищі «Біля телевишки», що вказує про вихід ОСОБА_6 сільською радою за межі своїх повноважень, визначенихЗК України щодо розпорядження землями, які знаходяться за межами населеного пункту,оскільки спірна земельна ділянка перейшла у відання сільської ради після 25.11.2011 року, а відповідач прийняв рішення щодо цієї ділянки 03.06.2011 року.

2) Як вбачається з оскаржуваних рішень частину земельної ділянки, яка належала їй без її відома було вилучено та передано відповідачам. Земельна ділянка розміром 0,2397га, що належала чоловікові та прийнята нею в спадок відноситься до категорії сільськогогосподарського призначення. Відповідно до ч.2 ст.20 ЗК України, зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення обєктів природоохоронного та історико-культурного призначення. В судовому засіданні під час розгляду цивільної справи № 343/1951/15-ц сільський голова підтвердила, що станом на момент винесення рішення суду тобто в 2016р. рішення щодо зміни цільового призначення спірних земель сесією не приймалось. Затвердження генерального плану не є підставою для зміни цільового призначення.

Отже, реалізуючи свої повноваження з розпорядження земельними ділянками, відповідний орган державної влади чи місцевого самоврядування за місцем знаходження земельної ділянки, має право змінювати цільове призначення земельних ділянок, які відчужуються (надаються), за умови дотримання положень Порядку про погодження такої зміни з відповідними органами та після складання проекту відведення.

Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам, відмови у реєстрації земельної ділянки або визнання реєстрації недійсною (ст.21 ЗК України).

Вищенаведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у справі № 6-35 цс14 від 14.05.2014 року.

3) Виключний перелік підстав припинення права користування земельними ділянками визначений ст.141 ЗК України. Як встановлено судовим рішенням Долинського районного суду від 11.03.2016р., по справі № 343/1951/15-ц, яке набрало законної сили, надана ОСОБА_7 земельна ділянка для ведення СГ площею0.2397 га в урочищі «Біля телевишки» на підставі рішення сесії ОСОБА_6 сільської ради Долинського району від 30.12.1993 року, розпорядженням Долинської РДА від 10.11.2009 року № 377 та розпорядження Долинської РДА від 15.08.2011 року № 297 вилучена у позивачки у встановленому порядку не була і вона не відмовлялась від права користування даною земельною ділянкою.

Оскаржувані рішення сільської ради, щодо передачі земель у власність іншим особам винесені всупереч вимогам земельного законодавства. Відповідно до ч.ч.6,7 ст.118 ЗК України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву про вибір місця розташування земельної ділянки. Вибір місця розташування земельної ділянки та надання дозволу і вимог на розроблення проекту її відведення здійснюються у порядку, встановленому статтею 151 цього Кодексу.

Згідно до ч.1 ст.151 ЗК України, особи, зацікавлені у вилученні (викупі), виборі земельних ділянок, зобовязані погодити з власниками землі і землекористувачами та органами державної влади або органами місцевого самоврядування, згідно з їх повноваженнями, розміри земельних ділянок, передбачені для вилучення. В свою чергу земельні ділянки розміром по 0,9 га для ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 не тільки було передано без зміни цільового призначення, а й вибір місця розташування земельної ділянки відбувся без відомо власника земельної ділянки та без її вилучення у власника землі, тобто ОСОБА_2

У п.4рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року №7 - рн/2009(справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) вказано, що оскільки, індивідуально-правові акти, зокрема, місцевих рад, є юридичними фактами, на підставі яких у фізичних та юридичних осіб приватного права виникають, змінюються або припиняються конкретні права та обов'язки, то одностороннє скасування радами цих актів порушує право зазначених осіб на розгляд їх справ відповідно до встановленої Конституцієюі законами України процедури.

Відповідно до п.8 Постанови Пленуму ВСУ від 16.04.2004 N 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» ( із змінами, внесеними згідно з Постановою Верховного Суду N 2 від 19.03.2010), вирішуючи спори про припинення права власності на земельну ділянку чи права користування нею, суди повинні враховувати, що орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування має право прийняти рішення про це лише в порядку, з підстав і за умов, передбачених статтями 140-149 ЗК України. У випадках, визначених цими нормами, припинення права власності на землю чи права землекористування провадиться за позовом відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування в судовому порядку, недодержання якого є підставою для визнання рішення цього органу та виданих державних актів недійсними.

При вирішенні в судовому порядку питання про недійсність документів, виданих на підставі переглянутого рішення органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування про скасування свого рішення, за яким земельна ділянка була неправомірно одержана у власність чи користування, слід враховувати рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 р. N 7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування), відповідно до пункту 5 мотивувальної частини якого органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. { Абзац другий пункту 8 в редакції Постанови Верховного Суду N 2 ( v0002700-10 ) від 19.03.2010 }.

Відповідно до ст.150 Конституції України, рішення Конституційного Суду України, є обовязковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.

На даний час, відсутнє судове рішення щодо припинення її права власності або вилучення земельної ділянки в порядку ст.149 ЗК України розміром 0,2413га.

Всупереч вимогам ст.140 ЗК України, відповідно до якої визначено вичерпний перелік підстав для припинення права приватної власності на земельну ділянку, а саме: добровільна відмова власника від права на земельну ділянку; смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємця; відчуження земельної ділянки за рішенням власника; звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора; відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб; конфіскація за рішенням суду; або невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом без звернення з позовом до суду та всупереч рішенню Конституційного суду України, від 16.04.2009р. орган місцевого самоврядування своїм рішенням сесії №597 -18/13 від 02.08.2013р. без її відома та без вилучення у власника земельної ділянки припинив її субєктивне право власності на земельну ділянку щодо володіння, розпорядження та користування земельною ділянкою, яка їй була передана у приватну власність. Незаконне вилучення земельної ділянки відбулось і в звязку з не погодженням меж земельної ділянки в натурі.

Крім обставин встановлених судовим рішенням у справі за її позовом, щодо зазначеного масиву існують і інші судові рішення, які набрали законної сили.

4) За приписамист. 1 Закону України "Про землеустрій", межування земель це комплекс робіт із встановлення чи відновлення в натурі (на місцевості) меж адміністративно-територіальних утворень, меж земельних ділянок власників, землекористувачів, у тому числі орендарів, із закріпленням їх межовими знаками встановленого зразка. Слід зазначити, що погодження меж земельної ділянки полягає у тому, щоб суміжному землекористувачеві було запропоновано підписати відповідний акт. В свою чергу з відповіді відповідача вбачається, що зазначені межі їй навіть не пропонувалось погодити, що призвело до накладення земельних ділянок, та незаконного вилучення частини її земельної ділянки.

Так, в ст.55 ЗУ «Про землеустрій» визначено, що встановлення меж земельної ділянки в натурі(намісцевості) проводиться відповіднодо топографо-геодезичних і картографічних матеріалів.Встановлення меж земельної ділянки в натурі(намісцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) закріплюються межовими знаками встановленого зразка.

Власники землі та землекористувачі,у тому числі орендарі, зобов'язані дотримуватися меж земельної ділянки,закріпленої в натурі (на місцевості) межовими знаками встановленого зразка. Межові знаки передаються за актом під нагляд на збереження власникам землі або землекористувачам. В свою чергу при виготовленні технічної документації відповідачами ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з сусідніми землекористувачами межі земельних ділянок погоджено не було. За цих підстав у ОСОБА_6 сільської ради не було підстав для затвердження розробленого проекту землеустрою відповідачів. Внаслідок саме цих дій, відбулось накладення меж земельних ділянок.

Відповідно до ст.152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не повязані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; визнання угоди недійсною. За цих обставин, вважає, що слід припинити право власності відповідача шляхом визнання недійсним свідоцтва на право власності.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_2 вимоги викладені в позовній заяві, з врахуванням заяв про збільшення та уточнення позовних вимог підтримала, зіславшись на викладені в них обставини, просила позов задоволити.

Представник ОСОБА_6 сільської ради, сільський голова ОСОБА_12 позовні вимоги не визнала, суду пояснила, що в листопаді 2011 року урочище «Біля телевишки» було введено в межі села Мала Тур"я, Долинського району . В 2012 році сільською радою виготовлено та затверджено генеральний план забудови с.Мала Тур"я , і відповідно землі урочища «Біля телевишки», які увійшли в межі села, стали землями під забудову. В 1993 році померлому ОСОБА_7 було передано у власність земельну ділянку, в т.ч. і земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства за межами с.Мала Тур"я в урочищі «Біля телевишки». В 2009 році померлий ОСОБА_7 звернувся з заявою про виготовлення документів на земельні ділянки. Долинська РДА видала відповідне рішення, однак оформити своє право власності, у зв»язку з смерту ОСОБА_7 не встиг. В 2011 році ОСОБА_2 звернулась в сільську раду з заявою про надання земельних ділянок біля житлового будинку і в урочищі "Біля телевишки". Рішенням сесії сільської ради позивачці передано земельну ділянку площею 0.25 га для обслуговування житлового ОСОБА_6 сільська рада у зв"язку з смертю ОСОБА_7 призупинила дію рішення за 1993 рік. Померлий чоловік позивачки не набув права власності на земельну ділянку площею 0.2397 га в урочищі "Біля телевишки". Розпорядженням Долинської РДА від 15.08.2011 року №297 земельна ділянка площею 0.2397 га була передана ОСОБА_2 Земельна ділянка на місцевості не винесена, тому відповідно немає і суміжних користувачів. Рішення про зміну цільового призначення земельних ділянок, після їх введення в межі села не потрібно. Після розроблення генерального плану с.Мала Тур"я, громадяни, які згідно рішень мали земельні ділянки в урочищі "Біля телевишки" звертались в сільську раду з заявами і їм наділялись земельні ділянки під забудову. Просила відмовити у позові, оскільки будь-яких порушень ОСОБА_6 сільською радою не допущено.

Представник відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4- ОСОБА_13 ( довіреність а.с.37,181), позовних вимог не визнав, суду пояснив, що в урочищі "Біля телевишки" він мав приватизовавне поле. Позивачка по справі суміжником по його земельній ділянці ніколи не була. Від своєї земельої ділянки він відмовився, а відповідно ОСОБА_6 сільською радою було виділено два плани під забудову його родичам ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Просив відмовити у позові.

Відповідач ОСОБА_5 та його представник ОСОБА_14 ( довіреність а.с.38) позовних вимог не визнали, суду пояснила, що в урочищі "біля Телевишки" вони мали земельну ділянку. Після введення даного урочища в межі села, їм було виділено земельну ділянку під забудову. Їх земельна ділянка межує з дорогою, охоронною зоною, вільною земельною ділянкою. З гром. ОСОБА_15 вони межі не погоджували,оскілька вона не являється їх межівником. Просили відмовити у позові.

Представник третьої особи на стороні відповідачів, що не заявляє окремих позовних вимог - реєстраційна служба Долинського районного управління юстиції Івано-Франківської області в судове засідання не з"явився, хоч про час та місце слухання справи був повідомлений у встановленому Законом порядку.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши надані сторонами та перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Положеннями ст. 13 Конституції України передбачено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону.

Власність зобов'язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.

Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин. Аналогічні норми містяться у Земельному кодексі України.

Ч. 1 ст. 12 ЗК України встановлено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад; організація землеустрою; координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; вирішення земельних спорів.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_7 рішенням ОСОБА_6 сільської ради від 30.12.1993 року було передано у приватну власність земельні ділянки площею 0,4795 га., в тому числі спірну земельну ділянку площею 0,2413 га в урочищі Біля телевишки в селі Мала Тур"я Долинського району для ведення особистого селянського господарства(а.с.20-21,54). Згідно плану межі земельної ділянки №2 погоджені з суміжними користувачами ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_10І.(а.с.62).

Розпорядженням Долинської РДА від 10.11.2009р. №377 (а.с.15) ОСОБА_7 передано у власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0.2397 га за межами населенного пункту с.Мала Тур"я в урочищі "Біля телевишки".

Згідно з ч. 1 ст. 22 ЗК України 1990 року право власності наземлю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Документи, що посвідчують право на земельну ділянку, визначені ст. 23 ЗК України 1990 року. Проте дію ст. 23 зупинено відносно власників земельних ділянок, визначених Декретом Кабінету Міністрів України № 15-92 від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок» (далі - Декрет).

Пунктом 3 Декрету встановлено, що право приватної власностігромадян на земельні ділянки, передані їм для цілей, передбачених ст. 1 цього Декрету, а саме: ведення особистого підсобногогосподарства, будівництва і обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка), садівництва, дачного і гаражного будівництва, посвідчується відповідною радою народних депутатів, про що робиться запис у земельно-кадастрових документах, з наступною видачею державного акта на право приватної власності на землю.

Отже, п. З Декрету визначено порядок посвідчення права приватної власності громадян на земельні ділянки та документи, що посвідчують право на земельну ділянку. Таким документом може бути відповідний запис у земельно-кадастрових документах.

В судовому засіданні встановлено, що в земельно-кадастрових документах ОСОБА_6 сільської ради був зроблений запис, відповідно до якого за ОСОБА_7 значилась вказана вище земельна ділянки. Державні акти на дані земельні ділянки він не отримав .

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 30.05.2012 р. у справі № 6-31 цс, яка згідно ч.2 ст 214 ЦПК України є обовязковою до застосування.

Таким чином, ОСОБА_2 є належним позивачем, оскільки вона у встановленому законом порядку прийняла спадок після смерті чоловіка ОСОБА_7, право власності на спірну земельну ділянку якого посвідчується рішенням сесії ОСОБА_6 сільської ради народних депутатів, про що зроблений запис у земельно-кадастрових документах. У відповідності з п. 7 Перехідних положень ЗК України 2001 року громадяни, що одержали у власність земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.

У зв"язку зі зміною меж населеного пункту села ОСОБА_18»я 26.09.2008 року було виготовлено акт встановлення та узгодження меж земельної ділянки за участю представника Долинської РДА та спеціаліста по землевпорядкуванню ОСОБА_6 сільської ради та суміжних землекористувачів розміром 0,2397 га, що знаходиться за межами с. Мала Тур"я ур. "Біля телевишки" та передано під нагляд на зберігання межові знаки. Спірна земельна ділянка перейшла з відання с.Мала Тур"я в розпорядження райдержадміністрації, на час виготовлення технічної документації змінено територію села ( а.с.64).

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_7 помер 23.04.2010 року. Спадкоємцем його майна є його дружина ОСОБА_2 ( свідоцтво про право на спадщину за законом а.с.69).

Рішенням ОСОБА_6 сільської ради №132-05/11 від 03.06.2011 року було припинено право користування ОСОБА_7 земельними ділянками загальною площею 0,4897 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд та для ведення особистого селянського господарства в с.Мала Тур"я в зв"язку з його смертю (а.с.14).

Того ж дня, 03.06.2011 року ОСОБА_6 сільською радою було прийнято рішення за № 133-05/11 про передачу ОСОБА_2 у власність земельної ділянки площею 0,2500 га в с. Мала Тур"я для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель по вул. Полуванки, 101 (а.с.57). Право власності за ОСОБА_2 на згадану земельну ділянку не оспорюється та підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 17.08.2015 року.

Згідно розпорядження Долинської РДА від 15.08.2011 року №297 ОСОБА_2 передано у власність земельну ділянку площею 0,2397 га для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту с. Мала Тур"я в урочищі "Біля телевишки" і надано дозвіл на виготовлення технічної документації та реєстрації державного акту(а.с.9).

У відповідності до довідки №143 від 06.02.2014р. , виданої ОСОБА_6 сільською радою(а.с.22), ОСОБА_2 користується земельною ділянкою для ведення особистого селянського господарства, в с.Мала Тур"я, урочище "Біля телевишки" площею 0.2397 га.

Рішенням Долинського районного суду від 343/1951/15-ц (а.с.29-32), яке вступило в законну силу, задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_11, ОСОБА_6 сільської ради, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійні вимоги: реєстраційна служба Долинського районного управління юстиції Івано-Франківської областіпро визнання недійсним рішення сесії та свідоцтва про право власності на земельну ділянку. Вирішено: Визнати протиправним та скасувати рішення сесії №597-18/13 від 02.08.2013 року ОСОБА_6 сільської ради Долинського району щодо надання дозволу ОСОБА_11 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 0,0900 га в с. Мала Туря по вул. Незалежності, 15 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

Припинити право власності та визнати недійсними свідоцтво про право власності, видане 17.08.2015 року реєстраційною службою Долинського районного управління юстиції на імя ОСОБА_11 на нерухоме майно-земельну ділянку за кадастровим номером 2622083001:02:001:0069 площею 0,0900 га по вул. Незалежності, 15 в с. Мала Туря Долинського району.

Скасувати запис в державному реєстрі нерухомого майна на земельну ділянку за кадастровим номером 2622083001:02:001:0069 площею 0,0900 га по вул. Незалежності, 15, в с. Мала Туря, Долинського р-ну на імя ОСОБА_11.

Даним рішення суду встановлено, що "...відповідачем ОСОБА_6 сільською радою без законних на те підстав після вирішення питання про надання у власність позивачці земельної ділянки площею 0, 2397 га на підставі рішення сільської ради від 30.12.1993 року, а згодом розпорядження Долинської РДА від 15.08.2011 року, повторно вирішено питання щодо частини цієї земельної ділянки та передано її в приватну власність відповідачці ОСОБА_11 в об"ємі земельної ділянки загальною площею 0,0900 га, при цьому змінивши її цільове призначення".

У відповідності до вимог ч.3 ст. 61 ЦПК України - обставини , встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

03.08.2016р. року при виготовленні свідоцтва про право власності на земельну ділянку розміром 0,2397 га. ОСОБА_2 отримала рішення №РВ-2600092602016 державного кадастрового реєстратора Відділу Держгеокадастру у Долинському районі про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, оскільки земельна діляка позивачки перетинається з земельними ділянками 2622083001:02:001:0108, 2622083001:02:001:0109, 2622083001:02:001:0123 (а.с.17).

Рішенням ОСОБА_6 сільської ради від 24.07.2015р. №1008-31/15 (а.с.39) надано дозвіл ОСОБА_3 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0.09 га в с.Мала Тур"я, вул.Незалежності , 17 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будіветь і споруд.

Рішенням ОСОБА_6 сільської ради від 06.11.2015р. №13-01/15 (а.с.40), затверджений розроблений відповідно до рішення ОСОБА_6 сільської ради від 24.07.2015р №1008-31/15 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0.09 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по вул.Незалежності, 17 в с.Мала Тур"я,гр. ОСОБА_3

Рішенням ОСОБА_6 сільської ради від 24.07.2015р. №1007-31/15 (а.с.41) надано дозвіл ОСОБА_4 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0.09 га в с.Мала Тур"я, вул.Незалежності , 19 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будіветь і споруд.

Рішенням ОСОБА_6 сільської ради від 06.11.2015р. №12-01/15 (а.с.42), затверджений розроблений відповідно до рішення ОСОБА_6 сільської ради від 24.07.2015р. №1007-31/15 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0.09 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по вул.Незалежності, 19 в с.Мала Тур"я, гр. ОСОБА_4

Рішенням ОСОБА_6 сільської ради від 15.11.2013р. №658-20/13 (а.с.43) надано дозвіл ОСОБА_5 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0.09 га в с.Мала Тур"я, вул.Незалежності , 21А для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будіветь і споруд.

Рішенням ОСОБА_6 сільської ради від 18.12.2015р. №60-02/15 (а.с.40), затверджений розроблений відповідно до рішення ОСОБА_6 сільської ради від 15.11.2013р. №658-20/13 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0.09 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по вул.Незалежності, 21А в с.Мала Тур"я,гр. ОСОБА_5

Згідно інформаційної довідки №67288582 земельна ділянка кад.номер 2622083001:02:001:0108 площею 0,09га зареєстрована за ОСОБА_4на підставі свідоцтва на право власності №48194999 від 23.11.2015р.(а.с.25-26)

Згідно інформаційної довідки № 67288129 земельна ділянка кадастровий номер 2622083001:02:001:0109 площею 0,09га належить ОСОБА_3 згідно до свідоцтва на право власності №48191783 від 23.11.2015р.(а.с.27-28).

Згідно інформаційної довідки № 67289509 земельна ділянка кадастровий номер 2622083001:02:001:0123 площею 0,09га належить ОСОБА_5 згідно до рішення Малотурянської сільської ради №60-02/15, від 18.12.2015р. та витягу з Державного земельного кадастру НВ-2601526422015 від 17.12.2015р. (а.с.23-24).

У відповідності до ст.8 п."ж" ЗК України до повноважень обласних рад у галузі земельних відносин належить, встановлення та зміна меж сіл, селищ.

25.11.2011 року рішенням Івано-Франківської обласної ради №227-11/2011 про внесення змін у межі населенного пункту с. Мала Тур»я Долинського району, були змінені межі населеного пункту, включивши земельні ділянки площею 49.9101 га.

У відповідності до вимог ст.12 п."а" ЗК України до повноважень сільських рад у галузі земельних відносин на території сіл належить розпорядження землями територіальних громад.

Таким чином, приймаючи рішенням №132-05/11 від 03.06.2011 року ОСОБА_6 сільська рада, припинила право користування ОСОБА_7 спірною земельною ділянкою площею 0,2397 га для ведення ОСГ в с. Мала Тур»я урочищі «Біля телевишки», що вказує про вихід ОСОБА_6 сільською радою за межі своїх повноважень, визначених ЗК України щодо розпорядження землями, які знаходяться за межами населеного пункту,оскільки спірна земельна ділянка перейшла у відання сільської ради після 25.11.2011 року, а відповідач прийняв рішення щодо цієї ділянки 03.06.2011 року.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги ОСОБА_2 вказала про те, що ОСОБА_6 сільською радою при прийнятті рішень №60-02/15 від 18.12.2015р., №13-01/15 від 06.11.2015р., та №12-01/15 від 06.11.2015р. щодо затвердження проектів землеустрою гром. ОСОБА_5, ОСОБА_3, та ОСОБА_4 було порушено вимоги ст.ст. 20, 118, 140-149 ЗК України.

Згідно ст.116 ч.5 Земельного кодексу України (в редакції 2002 року) надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні проводиться лише після вилучення (викупу) її в порядку передбаченому цим Кодексом.

Ст. 141 ЗК України передбачає підстави припинення права користування земельною ділянкою. Підставами припинення права користування є, в тому числі, добровільна відмова від права користування земельною ділянкою, вилучення ділянки у випадках передбачених цим Кодексом.

Проте, як встановлено судом, надана ОСОБА_2 земельна ділянка для ведення СГ площею 0.2397 га в урочищі «Біля телевишки» на підставі рішення сесії Малотур»янської сільської ради Долинського району від 30.12.1993 року, розпорядженням Долинської РДА від 10.11.2009 року № 377 та розпорядження Долинської РДА від 15.08.2011 року № 297 вилучена у позивачки не була і вона не відмовлялась від права користування даною земельною ділянкою.

Окрім цього, ст.19 ЗК України передбачено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: землі сільськогосподарського призначення, землі житлової та громадської забудови.

В судовому засіданні встановлено, що спірна земельна ділянка площею 0.2397 га в урочищі «Біля телевишки», яка частково перетинається з земельними ділянками ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4, призначена для ведення особистого селянського господарства.

У відповідності до ч.1 та 2ст. 20 ЗК Українивіднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Ст. 20 ч. 5 ЗК України передбачено, що земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власниками або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання встановлених ст.ст.31, 33-37 цього Кодексу.

Отже, реалізуючи свої повноваження з розпорядження земельними ділянками, відповідний орган державної влади чи місцевого самоврядування за місцем знаходження земельної ділянки, має право змінювати цільове призначення земельних ділянок, які відчужуються (надаються), за умови дотримання положень Порядку про погодження такої зміни з відповідними органами та після складання проекту відведення.

Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам, відмови у реєстрації земельної ділянки або визнання реєстрації недійсною (стаття 21 ЗК України).

Вищенаведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у справі № 6-35 цс14 від 14.05.2014 року.

Як вбачається з матеріалів справи, в порушення вищезазначеного, на момент передачі у власність ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4 земельних ділянок площею по 0, 0900 га по вул. Незалежності, 21А, Незалежності, 17, Незалежності, 19 в с. Мала Тур»я для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, ні проекту землеустрою щодо її відведення для зміни цільового призначення, ні відповідного рішення органу місцевого самоврядування про зміну цільового призначення зазначеної земельної ділянки не було.

Доводи представника відповідача про те, що цільове призначення спірної земельної ділянки не змінювали, оскільки основним документом являється Генеральний план забудови, не заслуговують на увагу,так як суперечать ст.20 ЗК України.

Таким чином, Малотур»янська сільська рада Долинського району в порушення вимог закону, без відповідного рішення про зміну цільового призначення спірної земельної ділянки, яка на час прийняття оспорювальних рішень перебувала в межах населеного пункту с. Мала Тур»я, відносилася до земель сільськогосподарського призначення, без вилучення її у позивачки, неправомірно надала її у власність відповідачам ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, як землю для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

А відтак для прийнятих рішеннь про надання земельних ділянок з порушенням порядку встановлення та зміни цільового призначення земель, у відповідності до положеньст. 21 ЗК Українинаступають наслідки у виді визнання такого рішення недійсним.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідачем ОСОБА_6 сільською радою без законних на те підстав після вирішення питання про надання у власність позивачці земельної ділянки площею 0, 2397 га на підставі рішення сільської ради від 30.12.1993 року, а згодом розпорядження Долинської РДА від 15.08.2011 року, повторно вирішено питання щодо частини цієї земельної ділянки та передано її в приватну власність відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 га, при цьому змінивши її цільове призначення.

З приводу наведеного Конституційним Судом України 16 квітня 2009 p. прийнято рішення N 7-рп/2009, відповідно до якого органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, зносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

Окрім цього, у відповідності до правової позиції, висловленої судовою палатою у цивільних справах Верховного Суду України у справі № 6-169цс12 від 06.02.2013 року, у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, оскільки оскаржувані рішення ОСОБА_6 сільської ради №60-02/15 від 18.12.2015р., №13-01/15 від 06.11.2015р., та №12-01/15 від 06.11.2015р. про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею 0.09га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд гром. ОСОБА_5, ОСОБА_3, та ОСОБА_4 в с.Мала Тур"я, по вул. Незалежності,21А, Незалежності ,17 та Незалежності, 19 відповідно прийняті з порушенням закону, що тягне за собою їх недійсність, порушує права позивачки на користування та розпоряджання наданою земельною ділянкою площею 0,2397 га для ведення особистого селянського господарства, а відтак підлягає визнанню судом протиправними та скасуванню разом із:

припиненням права власності на земельну ділянку та скасуванню реєстрації права власності на імя ОСОБА_5 за реєстраційним записом №13457760 від 22.02.2016р. реєстраційною службою Долинського районного управління юстиції на нерухоме майно-земельну ділянку кадастровий номер 22622083001:02:001:0123 розміром 0,09га. по вул. Незалежності,21«а» в с.Мала Туря, Долинського р-ну.

припиненням права власності на земельну ділянку та визнання недійсними свідоцтва на право власності виданого на імя ОСОБА_3 №48191783 від 23.11.2015р. реєстраційною службою Долинського районного управління юстиції на нерухоме майно-земельну ділянку кадастровий номер земельної ділянки 2622083001:02:001:0109 розміром 0,09га. по вул. Незалежності,17, в с.Мала Туря, Долинського р-ну та скасуванню запису № 12174894 в державному реєстрі нерухомого майна на нерухоме майно-земельну ділянку кадастровий номер 2622083001:02:001:0109 розміром 0,09га. по вул. Незалежності,17, в с.Мала Туря, Долинського р-ну на імя ОСОБА_3.

припиненням права власності на земельну ділянку та визнання недійсними свідоцтва на право власності видане на імя ОСОБА_4 №48194999 від 23.11.2015р. реєстраційною службою Долинського районного управління юстиції на нерухоме майно-земельну ділянку кадастровий номер земельної ділянки 2622083001:02:001:0108 розміром 0,09га. по вул. Незалежності,19, в с.Мала Туря, Долинського р-ну та скасуванню запису №12175623 в державному реєстрі нерухомого майна на нерухоме майно-земельну ділянку кадастровий номер 2622083001:02:001:0108 розміром 0,09га. по вул. Незалежності,19, в с.Мала Туря, Долинського р-ну на імя ОСОБА_4.

Питання судових витрат слід вирішити у відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України.

На підставі ст.ст. 13,19 Конституції України , 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні, ст.ст. 12,19,20,116,141,149, 152,153 ЗК України, Рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року №7-рп/2009 ( справа про скасування актів органів місцевого самоврядування), керуючись ст.ст.10, 60, 88, 213, 214, 215,218 ЦПК України,суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

1.Визнати протиправним та скасувати рішення сесії №60-02/15 від 18.12.2015р. Малотур»янської сільської ради щодо затвердження проекту землеустрою № 658-20/13 від 15.11.2013р. та передачі земельної ділянки кадастровий номер 2622083001:02:001:0123 в с.Мала Туря по вул. Незалежності,21 «а» - ОСОБА_5.

Припинити право власності на земельну ділянку та скасувати реєстрацію права власності на імя ОСОБА_5 за реєстраційним записом №13457760 від 22.02.2016р. реєстраційною службою Долинського районного управління юстиції на нерухоме майно-земельну ділянку кадастровий номер 22622083001:02:001:0123 розміром 0,09га. по вул. Незалежності,21«а» в с.Мала Туря, Долинського р-ну.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення сесії №13-01/15 від 06.11.2015р. Малотур»янської сільської ради щодо затвердження проекту землеустрою №1008-31/15 від 24.07.2015р. та передачі у приватну власність ОСОБА_3 земельної ділянки розміром 0,09га по вул. Незалежності,17 в с.Мала Туря, Долинського району.

Припинити право власності на земельну ділянку та визнати недійсними свідоцтво на право власності видане на імя ОСОБА_3 №48191783 від 23.11.2015р. реєстраційною службою Долинського районного управління юстиції на нерухоме майно-земельну ділянку кадастровий номер земельної ділянки 2622083001:02:001:0109 розміром 0,09га. по вул. Незалежності,17, в с.Мала Туря, Долинського р-ну та скасувати запис № 12174894 в державному реєстрі нерухомого майна на нерухоме майно-земельну ділянку кадастровий номер 2622083001:02:001:0109 розміром 0,09га. по вул. Незалежності,17, в с.Мала Туря, Долинського р-ну на імя ОСОБА_3.

3. Визнати протиправним та скасувати рішення сесії №12-01/15 від 06.11.2015р. ОСОБА_6 сільської ради щодо затвердження проекту землеустрою №1007-31/15 від 24.07.2015р. та передачі у приватну власність ОСОБА_4 земельної ділянки розміром 0,09га по вул. Незалежності,19 в с.Мала Туря, Долинського району.

Припинити право власності на земельну ділянку та визнати недійсними свідоцтво на право власності видане на імя ОСОБА_4 №48194999 від 23.11.2015р. реєстраційною службою Долинського районного управління юстиції на нерухоме майно-земельну ділянку кадастровий номер земельної ділянки 2622083001:02:001:0108 розміром 0,09га. по вул. Незалежності,19, в с.Мала Туря, Долинського р-ну та скасувати запис №12175623 в державному реєстрі нерухомого майна на нерухоме майно-земельну ділянку кадастровий номер 2622083001:02:001:0109 розміром 0,09га. по вул. Незалежності,19, в с.Мала Туря, Долинського р-ну на імя ОСОБА_4.

Стягнути з Малотур»янської сільської ради на користь ОСОБА_2 551.20 грн. сплаченого судового збору та 1000.00 грн. витрат за надання правової допомоги адвокатом , згідно квитанцій.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 551.20 грн. сплаченого судового збору та 1000.00 грн. витрат за надання правової допомоги адвокатом , згідно квитанцій.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 551.20 грн. сплаченого судового збору та 1000.00 грн. витрат за надання правової допомоги адвокатом , згідно квитанцій.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 551.20 грн. сплаченого судового збору та 1000.00 грн. витрат за надання правової допомоги адвокатом , згідно квитанцій.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подачі апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення до Апеляційного суду Івано-Франківської області

Суддя:

Повний текс рішення виготовлено 03.04.2017р.