Рішення № 65726474, 21.03.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/82/17 Справа № 202/18559/13-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Красвітна Т.П.

Категорія 27

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2017 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого Красвітної Т.П.,

суддів: Єлізаренко І.А., Свистунової О.В.,

при секретарі Назаренко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу по апеляційній скарзі Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 10 червня 2015 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк», ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

10 січня 2013 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду з даним позовом, посилаючись на те, що між ним та ОСОБА_2 було укладено кредитно-заставний договір №DNG0AE000049090 від 13.03.2008 року, відповідно до якого боржник отримав кредит у розмірі 13504,32 дол. США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 10,56% з кінцевим терміном повернення 12.03.2013 року. У звязку з неналежним виконанням відповідачем зобовязань за кредитним договором, утворилась заборгованість, яка станом на 21.12.2012 року становить 15957,23 дол. США, яка складається із тіла кредиту 5817,42 дол. США, заборгованості за відсотками 2222,47 дол. США, заборгованості по комісії 432,06 дол. США, пені 6695,61 дол. США, а також штрафів: 31,29 дол. США (фіксована частина), 758,38 дол. США процентна складова. Також, зобовязання за даним договором було забезпечено, укладеним між позивачем та ПАТ «Акцент-Банк» договором поруки №167 від 20.10.2010 року на суму 10000,00 грн. Тому позивач просив стягнути на свою користь із ОСОБА_2 заборгованість в розмірі 14705,67 дол. США, що за курсом НБУ до гривні станом на 21.12.2012 року 7,99 грн., еквівалентно 117498,24 грн. та судові витрати по справі; стягнути з відповідачів солідарно 10000,00 грн.

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 10 червня 2015 року в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк», посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового про задоволення позову в повному обсязі.

Колегія суддів звертає увагу, що про час та місце слухання даної справи апеляційним судом відповідач повідомлений належним чином, відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України, що підтверджується розпискою його представника від 31.01.2017 року (а.с. 100).

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України, і заявлених позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги та необхідності скасування оскаржуваного рішення з ухваленням нового, виходячи з наступного.

Встановлено судом та стверджується зібраними у справі доказами, що між ЗАТ КБ «ПриватБанк, правонаступником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк», та ОСОБА_2 13.03.2008 року укладено кредитно-заставний договір №DNG0AE000049090, за умовами якого банк надав відповідачу кошти в розмірі 13504,33 дол. США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 10,56% з кінцевим терміном повернення 12.03.2013 року (а.с. 10-20).

У пункті 4.6 договору кредиту сторонами погоджено, зокрема, що з метою виконання зобовязань щодо погашення заборгованості, позичальник доручає банку списувати кошти зі своїх поточних рахунків у будь-якій валюті.

Відповідно до пунктів 4.4 та 17.8 зазначеного вище кредитного договору, погашення заборгованості здійснюється шляхом сплати щомісячних платежів в період сплати в розмірі 305,71 дол. США для погашення заборгованості за кредитом, винагородою та процентами за користування ним. Періодом сплати у пункті 17.1.9 визначено з 24 по 28 число кожного місяця.

Згідно п. 14.2 кредитного договору №DNG0AE000049090 від 13.03.2008 року, у випадку порушення позичальником зобовязань, передбачених статтями 6.2.2 та 6.2.3 договору, щодо сплати винагороди та процентів, позичальник сплачує пеню в розмірі 0,15 % від суми простроченого платежу, але не менше 1 грн. за кожен день прострочки.

Згідно п. 14.3 даного кредитного договору, у випадку порушення позичальником зобовязань щодо повернення основної суми кредиту, передбаченого статтею 6.2.4 договору, позичальник сплачує пеню в розмірі 0,15% від суми простроченого платежу, але не менше 1 гривні за кожен день прострочки. При цьому проценти за користування кредитом на суму такого простроченого платежу додатково до вищевказаної пені не нараховуються.

При порушенні позичальником будь-якого грошового зобовязання за договором понад 30 днів, банк має право нарахувати, а позичальник зобовязується сплатити банку штраф у розмірі 250 грн. плюс 5% від суми невиконаного зобовязання (п. 14.9 кредитного договору).

Пунктом 14.11 кредитного договору його сторони встановили строки позовної давності за вимогами про стягнення кредиту, винагороди та процентів за користування кредитом, неустойки тривалістю у 5 років.

Договором також передбачено забезпечення виконання зобовязань з повернення кредитних коштів шляхом передачі в заставу автомобіля Фольксваген «Бора» 2005 року випуску, д.н. НОМЕР_1 (пункти 8.1, 17.9).

Також, між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ПАТ «Акцент-Банк» укладено договір поруки №167 від 20.10.2010 року, за умовами якого останній (поручитель) поручився за виконання умов кредитного договору №DNG0AE000049090 від 13.03.2008 року щодо погашення боргу на суму 10000,00 грн., що підтверджується копією зазначеного договору поруки та додатку №1 до нього (а.с. 7, 8).

Через неможливість ОСОБА_2 належно споатити борг по кредиту, заставний автомобіль Фольксваген «Бора» в добровільному порядку був переданий відповідачем банку для подальшої реалізації, що підтверджується копією акту прийому-передачі автомобіля від 27.05.2010 року, в якому зазначено, зокрема, що ОСОБА_2 своїм підписом поручає ПАТ КБ «ПриватБанк» реалізувати автомобіль за ринковою ціною та направити виручені кошти на погашення заборгованості (а.с.60). А 27.05.2010 року надав позивачу довіреність на розпорядження транспортним засобом (а.с. 61).

У звязку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за кредитним договором №DNG0AE000049090 від 13.03.2008 року, станом на 21.12.2012 року утворилась заборгованість за тілом кредиту 5817,42 дол. США, що еквівалентно 46481,18 грн., відсотками за користування кредитом 2222,47 дол. США, що еквівалентно 17757,53 грн., заборгованість по комісії 432,06 дол. США, що еквівалентно 3452,15 грн., а також банком нарахована пеня в розмірі 53269,83 грн. та штрафи: 31,29 дол. США, що еквівалентно 250,00 грн. (фіксована частина), 758,38 дол. США, що еквівалентно 6059,45 грн. (процентна складова).

Дана заборгованість підтверджується наданим банком детальним розрахунком заборгованості на аркушах 135-136 із застосуванням курсу долара до гривні, згідно позовних вимог, станом на 21.12.2012 року в розмірі 7,99 грн. до 1 дол. США.

Колегія звертає увагу, що представлений банком розрахунок боргу містить відрахування у зв»язку з реалізацією заставного автомобіля, а розмір пені у сумі 53269,83 грн. підтверджено письмовим повідомленням банку від 21.12.2012 року та визнано представником позивача у судовому засіданні суду апеляційної інстанції.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам у їх сукупності, встановивши наявність кредитних правовідносин між сторонами та нараховану за умовами договору заборгованість, яка не була погашена повністю після реалізації заставного автомобіля, колегія вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 8471,95 дол. США, що еквівалентно 67690,86 грн., а саме: тіло кредиту 5817,42 дол. США, що еквівалентно 46481,18 грн., відсотки за користування кредитом 2222,47 дол. США, що еквівалентно 17757,53 грн., комісія 432,06 дол. США, що еквівалентно 3452,15 грн. Також на користь банку підлягає стягненню нарахована за умовами договору неустойка (пеня) в розмірі 53269,83 грн. Даний борг підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості та випискою з нарахування пені (а.с. 135-136, 202-212).

Непогодження представника відповідача з встановленим вище розміром заборгованості є недоведеними та необґрунтованими; відповідних доказів відповідачем не представлено, клопотань про витребування доказів судом, зокрема про призначення судової експертизи, представником відповідача не заявлено. Вказані доводи представника відповідача спростовуються представленими банком розрахунком боргу, що здійснений у відповідності до умов кредитного договору, та письмовою інформацією про розмір пені.

Разом з тим, у правовій позиції Верховного Суду України в справі №6-2003цс15 зазначено, що, цивільно-правова відповідальність це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обовязку новим, або у приєднанні до невиконаного обовязку нового додаткового. Покладення на боржника нових додаткових обовязків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Таким чином, відповідно до статті 549 ЦК України, штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобовязань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Враховуючи вищевикладене, стягнення на користь банку пені у розмірі 53269,83 грн., колегія вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовної вимоги щодо стягнення на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» штрафів у розмірі 31,29 дол. США (250,00 грн.) та 758,38 дол. США (6059,45 грн.), оскільки пунктом 14.9 кредитного договору передбачено, що вказані штрафи стягуються за порушення позичальником строків платежів (а.с.18). Отже, вищевказані штрафи є несправедливим подвійним нарахуванням неустойки, тому стягненню не підлягають.

Колегія зауважує, що відповідно до ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. З матеріалів справи вбачається, що в суді першої чи другої інстанцій заява про застосування позовної давності ні в письмовій, ні в усній формі не надавалась, тому питання щодо застосування позовної давності судом не вирішується.

Приходячи до висновку про те, що банком не надано належних доказів отримання ОСОБА_2 кредитних коштів, суд першої інстанції не звернув уваги, зокрема, на представлені останнім копії квитанцій щодо погашення боргу (а.с. 87-92), що свідчить про визнання ним факту укладення договору та отримання кредитних коштів.

На зазначене місцевий суд уваги не звернув, у повному обсязі обставини справи не встановив, що спричинило неправильне застосування матеріального закону та призвело до винесення неправомірного рішення, яке підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Також районний суд не звернув увагу на положення ч. 1 ст. 1 ГПК України, де закріплено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

За ч. 1 ст. 310 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду з підстав, визначених статтями 205 і 207 цього Кодексу.

Виходячи з викладеного, колегія дійшла висновку, що провадження стосовно вимог Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до Публічного акціонерного товариства "Акцент-Банк" підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України, оскільки даний спір віднесено до юрисдикції господарських судів, про що, відповідно до ч. 2 ст. 206 ЦПК України, розяснюється позивачу.

Наведений висновок апеляційного суду відповідає правовій позиції Верховного Суду України, яка висловлена у Постанові від 01.07.2015 року у справі за №6-745цс15, що, згідно ст. 360-7 ЦПК України, є обовязковою для всіх судів України, які застосовують відповідні нормативно-правові акти.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» підлягає стягненню сплачений судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 2540 (дві тисячі пятсот сорок) грн. 17 коп., а саме 1209,60 грн. судовий збір за подання позовної заяви та 1330,56 грн. за звернення до суду із апеляційною скаргою.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 212 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням викладеного вище, вимог ст. 88 ЦПК України, колегія дійшла висновку, що рішення місцевого суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних.

Керуючись ст.ст. 209, 218, 303, 307, 309, 313-316 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» задовольнити частково.

Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 10 червня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Провадження в частині позовних вимог Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» закрити.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитно-заставним договором №DNG0AE000049090 від 13.03.2008 року, станом на 21.12.2012 року, у загальному розмірі 15167,56 (пятнадцять тисяч сто шістдесят сім) дол. США 56 центів, що еквівалентно 121188,80 (сто двадцять одна тисяча сто вісімдесят вісім) грн. 80 коп. (яка складається із заборгованості за тілом кредиту у сумі 5817,42 дол. США., що еквівалентно 46481,18 грн., заборгованості за відсотками у розмірі 2222,47 дол. США, що еквівалентно 17757,53 грн., заборгованості по комісії у розмірі 432,06 дол. США, що еквівалентно 3452,15 грн.), а також пені у сумі 53269 (пятдесят три тисячі двісті шістдесят девять) грн. 83 коп.

В задоволенні решти позовних вимог Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір в сумі 2544 (дві тисячі пятсот сорок чотири) грн. 96 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, протягом двадцяти днів може бути оскаржене в касаційному порядку.

Головуючий

Судді