Рішення № 65715823, 29.03.2017, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Провадження № 2/711/177/17

Справа № 711/9300/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2017 року Придніпровський районний суд м. Черкаси

В складі: головуючого судді Колода Л.Д.

при секретарі Василенко О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 по довіреності ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу, -

В с т а н о в и в:

Представник позивача ОСОБА_1 по довіреності ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом ОСОБА_3 про стягнення боргу.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що 06.05.2003 року позивач на підставі договору купівлі-продажу набув права приватної власності на квартиру №33 по вул.Гагаріна у м.Черкаси. 09.06.2006 року позивачем отримано витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, де його частка визначена 1/1.

17.03.2010 року позивачем надано дозвіл на реєстрацію місця проживання відповідача у звязку з укладенням шлюбу. 30.09.2013 року рішенням Придніпровського районного суду м.Черкаси шлюб між сторонами було розірвано.

Після розірвання шлюбу відповідач і надалі була зареєстрована та постійно проживала у помешканні позивача. Оплату наданих комунальних послуг проводив виключно позивач по цій справі. При цьому позивач не проживає у вказаному помешканні. Таким чином, позивач не користувався комунальними послугами, але кожного місяця сплачував необхідні платежі. З 16.10.2013 року по теперішній час позивачем сплачено за вивіз сміття суму в розмірі 429,52 грн., за водовідведення 1157,70 грн., за газопостачання 259,85 грн. З 15.10.2013 року по теперішній час позивачем сплачено за гаряче водопостачання суму в розмірі 498,99 грн., за електропостачання 1500,73 грн., за холодне водопостачання 2415,40 грн. З 19.10.2013 року по теперішній час позивачем сплачено за послуги КП «СУБ «Митниця» суму в розмірі 3041,88 грн. З 14.10.2013 року по теперішній час сплачено за послуги кабельного телебачення 873,20 грн. З 17.10.2013 року по теперішній час сплачено за теплопостачання 6996,55 грн. З 18.10.2013 року по теперішній час сплачено за абонентську плату послуг звязку 1273,82 грн. З 24.01.2014 року по теперішній час позивачем сплачено за комунальні послуги, але не записано ПАТ КБ «ПриватБанк» в графу виду комунального платежу суму в розмірі 5025,91 грн.

Таким чином, позивачем за три роки після розірвання шлюбу з відповідачем сплачено комунальних та повязаних щодо користування помешканням на загальну суму 23473,55 грн. Зважаючи на те, що платежі сплачені виключно позивачем, позивач має право на стягнення 50% цих платежів з відповідача, як особи, яка зареєстрована та постійно мешкає у квартирі позивача, не приймає участі в оплаті комунальних платежів.

На підставі вищевикладеного просить стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 грошовий борг в сумі 11737 грн. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати.

13.03.2017 року представник позивача ОСОБА_1 по довіреності ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про зменшення позовних вимог, згідно якої просить стягнути з відповідача на користь позивача 9859,98 грн. грошового боргу та 551,20 грн. сплаченого судового збору.

Представник позивача ОСОБА_1 по довіреності ОСОБА_2 в судовому засіданні зменшені позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_3 по довіреності ОСОБА_4 заперечувала проти задоволення позову. Зменшені позовні вимоги не визнала в повному обсязі, та просила відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, в результаті повного, всебічного та обєктивного їх дослідження, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав. В судовому засіданні встановлено, що згідно договору купівлі-продажу від 06 травня 2003 року посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Черкаської області ОСОБА_5, зареєстрованого в реєстрі за №4210, позивач ОСОБА_1 є власником квартири №290, що розташована за адресою: м.Черкаси, вул.Гагаріна, 33.

Відповідно до ч.4 ст.334 ЦК України право власності на нерухоме майно у набувача виникає з моменту державної реєстрації договору про відчуження майна. З цього часу відповідно до ст.319, ч.4 ст.322 ЦК України власник зобовязаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.19 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.

19.09.2013 року рішенням Придніпровського районного суду м.Черкаси розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 Після розірвання шлюбу відповідач ОСОБА_3 разом з донькою ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, залишилась проживати у квартирі ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідачка по справі не є співвласником квартири, тому не несе солідарного зобовязання з позивачем по оплаті комунальних послуг, а всі відносини між ними здійснюються на підставі усної домовленості та спір відсутній, що доводиться квитанціями, завіреними в відділенні банку про перерахування грошових коштів ОСОБА_1 та квитанцій про оплату житлово-комунальних послуг ОСОБА_3

Суд погоджується з доводами представника позивача, що згідно ст.162 ЖК України плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Відсутність самого договору між сторонами не звільняють мешканців квартири від обовязку оплати комунальних послуг, оскільки, в силу вимог ст.162 ЖК України, наймач (власник) зобовязаний своєчасно вносити квартирну плату за комунальні послуги.

Правила користування приміщеннями житлових будинків, затверджені Постановою КМУ від 08.10.1992 року №572, п.18 зобовязують наймача, власника й орендаря житлового приміщення оплачувати житлово-комунальні послуги.

Враховуючи положення ст.541 ЦК України зобовязання з оплати комунальних послуг мають солідарний характер, а тому особи, що проживають в квартирі позивача несуть солідарні зобовязання з оплати житлово-комунальних послуг.

Проте, відповідачем подано суду платіжні доручення про перерахунок від ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 грошових коштів, а також квитанцій про оплату житлово-комунальних послуг відповідачем ОСОБА_3, що дає всі підстави вважати про відсутність будь-яких боргових зобовязань у відповідача перед позивачем. Позивач не позбавлений можливості у встановленому законом порядку визнати відповідачку такою, що втратила право на користування житловим приміщенням і цим самим зняти з себе відповідальність по оплаті комунальних платежів за зареєстровану в житловому приміщенні особу, а тому в позові слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.19, 162 ЖК України, ст.ст.319, 322, 334, 541 ЦК України, ст. ст. 8,10, 79, 60, 88, 212, 213, 215, 223 ЦПК України, суд, -

В и р і ш и в :

В позові представника позивача ОСОБА_1 по довіреності ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення через суд першої інстанції до апеляційного суду Черкаської області.

Головуючий: ОСОБА_7