Рішення № 65708287, 31.03.2017, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 130/1386/16-ц Провадження № 22-ц/772/994/2017Головуючий в суді першої інстанції ОСОБА_1Категорія 27 Доповідач Нікушин В. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2017 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючого-судді Нікушина В.П.,

суддів: Медвецького С.К., Оніщука В.В.,

за участю секретаря Ліннік Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою представника в інтересах ОСОБА_3 на заочне рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 18.01.2017 року, ухвалене по даній справі,

ВСТАНОВИЛА:

В червні 2016 року Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» /надалі ПАТ «ОТП Банк»/ звернулось в суд з вказаним позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Позовні вимоги мотивовані тим, що 23.05.2008 року між закритим акціонерним товариством «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 був укладений Кредитний договір № МL-В04/018/2008. За умовами договору Банком ОСОБА_2 був наданий кредит в розмірі 40800 доларів США.

ОСОБА_2, в свою чергу, зобовязаний був повертати кредитні кошти та відсотки за користування кредитними коштами, вносячи щомісячні платежі у строки, визначені графіком, який є Додатком №1 до договору.

З метою забезпечення виконання зобовязань позичальником в день укладення кредитного договору між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_3В був укладений договір поруки №SR-В04/018/2008, за яким вона взяла на себе зобовязання відповідати за повне та своєчасне виконання ОСОБА_2 зобовязань за кредитним договором.

Взятих на себе зобовязань ОСОБА_2 не виконував і станом на 28.01.2016 року його заборгованість перед Банком склала 34598,72 доларів США із яких 28469,95 доларів США - залишок заборгованості за кредитом та 6128,77 доларів США - відсотків за користування кредитними коштами.

Заочним рішенням Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 18.01.2017 року позов задоволено, але з ним не погодилась ОСОБА_3 і оскаржила в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі вона ставить питання про скасування рішення в частині стягнення з неї заборгованості за кредитом в сумі 10243,05 доларів США. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, ОСОБА_3 посилається на те, що кредитним договором визначений періодичний порядок повернення боржником кредиту і відповідно до ст. 261 ЦК України перебіг строку позовної давності та строку, визначеного частиною 4-ю статті 559 ЦК України для кожного платежу обраховується окремо.

Дійшовши таких висновків, ОСОБА_3 вважає, що предявлення Банком до поручителя більш ніж через шість місяців після настання строку для виконання відповідної частини основного зобовязання, суперечить положенням тієї ж частини 4-ї статті 559 ЦК України.

Поставивши під сумнів рішення в частині стягнення судового збору, ОСОБА_3 посилається на те, що вона є інвалідом другої групи і в звязку з цим судові витрати підлягають компенсації за рахунок держави.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, представників ОСОБА_3 та ПАТ «ОТП Банк», перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах вимог апеляційної скарги, прийшла до наступного висновку.

Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування судом положень частини 4-ї статті 559 ЦК України знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи і за своїми наслідками тягнуть скасування оскаржуваного рішення.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно заборгованості за кредитним договором, виходив із того, що правовідносини, які склались між ПАТ «ОТП Банк» носили зобовязальний характер і виникли на підставі кредитного договору, укладеного між ЗАТ «ОТП Банк» і ОСОБА_2 та договору поруки, укладеного між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_3 При цьому, суд не знайшов підстав для припинення договору поруки.

Відповідно до пункту 1.5.1. Кредитного договору повернення кредиту мало б здійснюватися позичальником щомісячно у розмірі та строки, визначені Графіком платежів.

Із розрахунку заборгованості, останній платіж ОСОБА_2 було здійснено 23.07.2014 року, після чого він припинив виконувати зобовязання щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами.

За приписами частини 2-ї статті 1049 ЦК України якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позики позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась до сплати та відсотків.

З положеннями цієї норми кореспондуються положення пункту 1.9.1. Кредитного договору, відповідно до якого Банк має право вимагати дострокового виконання зобовязань в цілому у випадку невиконання позичальником своїх зобовязань.

Строк дії кредитного договору, укладеного між ЗАТ «ОТП Банк» передбачався до 24 травня 2021 року, але у звязку з невиконанням ОСОБА_2 зобовязань щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами Банк зажадав від боржника та поручителя дострокового повернення кредиту і сплати відсотків за користування кредитними коштами.

28.05.2016 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 отримали вимогу Банку про дострокове виконання зобовязань впродовж 30 днів і у такий спосіб було змінено строк дії договору.

За правилами частини 1-ї статті 553 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником. Умови відповідальності ОСОБА_3, як поручителя перед Банком, визначені договором поруки №SR-В04/018/2008 від 28 травня 2008 року.

Умовами пунктів 1.1. та 1.2. цього Договору встановлено, що вона взяла на себе зобовязання про повну солідарну відповідальність за зобовязаннями боржника.

Порука ОСОБА_3 перед ПАТ «ОТП Банк» відповідно до пункту 4.1. Договору діє до повного виконання боргових зобовязань. Такі положення щодо встановлення строку дії носять невизначений характер, а відтак не встановлюють строку дії договору.

Якщо строк дії договору не встановлено, то у такому разі відповідно до частини 4-ї статті 559 ЦК України порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання не предявить вимоги до поручителя.

Порядок повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування цими коштами, визначений графіком платежів, який є Додатком №1 до Кредитного договору, укладеного між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою повязано його початок. Згідно графіка ОСОБА_2 зобовязаний був здійснювати платежі до 23 числа кожного місяця до повного погашення кредиту.

Концептуальний підхід щодо визначення та обчислення строків періодичних платежів за кредитними зобовязаннями, з урахуванням положень Глави 18 Розділу 5 ЦК України, сформований Верховним Судом України, за висновками якого строки позовної давності визначаються за кожним періодичним платежем.

Системний аналіз положень статті 253 ЦК України у поєднанні із положеннями частини 4-ї статті 559 ЦК України дає підстави для висновку про обчислення преклюзивного строку дії договору поруки відносно кожного періодичного платежу за кредитними зобовязаннями.

За встановлених обставин не можна погодитись з висновками суду першої інстанції щодо стягнення заборгованості по кредитній заборгованості та процентах з поручителя поза межами припиненої поруки. В даному випадку порука є припиненою з часу початку несплати чергового платежу, а саме з 23.08.2014 року по 23.12.2015 року. За вказаний період заборгованість ОСОБА_4 перед ПАТ «ОТП Банк» за кредитом становила 4060,36 доларів США, та 5423,04 доларів США - заборгованість по процентах. Отже, вказана заборгованість не підлягала стягненню з ОСОБА_3

Стягуючи з ОСОБА_3 судовий збір суд першої інстанції не врахував того, що вона є інвалідом 2-ї групи. Відповідно до статті 5 Закону України «Про судовий збір» така категорія осіб звільняється від сплати судового збору у всіх судових інстанціях.

Отже, за наведених обставин оскаржуване рішення не може залишитись в законній силі і підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів палати в цивільних справах апеляційного суду Вінницької області, -

ВИРІШИЛА :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 18.01.2017 року, ухвалене по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно на користь публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» 24409,59 доларів США - заборгованості за кредитом, що еквівалентно 658473,10 грн. та 705,73 доларів США - процентів, що еквівалентно 19037,77 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» 4060,36 доларів США - заборгованості за кредитом, що еквівалентно 109532,27 грн. та 5423,04 доларів США, що еквівалентно 146291,93 грн. - процентів.

В решті позовних вимог до ОСОБА_3 відмовити.

Судові витрати компенсувати за рахунок держави у спосіб, визначений законом.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий-суддя: /підпис/

Судді: /підписи/

Згідно з оригіналом: